< Попередня  Змiст  Наступна >

16.2. Джерела фінансування інвестицій


Розрізняють такі джерела фінансування інвестицій: власні, позичкові, залучені і бюджетні.

До власних джерел фінансування інвестицій підприємств-інвесторів відносять прибуток, амортизацію, грошові надходження від реалізації вибракуваної худоби з основного стада (для аграрних підприємств) , виручку від ліквідації основних засобів, страхові відшкодування за основні засоби, вибулі внаслідок стихійного лиха.

Позичкові джерела фінансування інвестицій фінансування представлені облігаційними позиками, банківськими кредитами і кредитами інших фінансових установ, наприклад, інвестиційних фондів, а залучені — коштами, одержаними від продажу акцій і часток (паїв) у статутному капіталі підприємства. Розмір позичкових джерел значною мірою визначається ринковою вартістю позичкового капіталу, наявністю майна для застави, а залучених джерел — від рівня розвитку фінансового ринку, зокрема ринку цінних паперів.

Бюджетні інвестиції здійснюються державою частково або повністю для реалізації важливих капіталомістких проектів у розвиток агропромислового комплексу, наприклад, у меліорацію. Крім названих джерел фінансування інвестицій підприємства можуть використовувати благодійні внески, пожертвування з боку інших юридичних і фізичних осіб.

Більшість зазначених джерел фінансування інвестицій формуються у ході фінансової діяльності підприємства, яка приводить до змін розміру і складу власного та позичкового капіталу. До такої діяльності, зокрема, відносять одержання грошових коштів від розміщення акцій та від інших операцій, що зумовлює збільшення власного капіталу, одержання грошових коштів у результаті утворення боргових зобов’язань, що збільшують позичковий капітал (взяття кредиту, випуск облігацій, видачу векселів). Водночас складовою цієї діяльності є виплата грошових коштів для погашення раніше отриманих позик, виплата дивідендів грошима, викуп раніше випущених підприємством акцій та ін.

Безумовно, головну роль у джерелах фінансування інвестицій повинні відігравати власні кошти. Проте, враховуючи сучасний стан розвитку агропромислового комплексу, насамперед його аграрної сфери, коли власних коштів часто

1

Вкладення коштів у формування основного стада (довгостроковий біологічний актив) правомірно розглядати як інвестиції підприємства. роль відводиться позичковим джерелам. У зв’язку з цим варто акцентувати увагу на такому.

Починаючи з 2005 р. у зв’язку з інтенсивним розвитком великих агропромислових формувань, зокрема, агропромислових холдингів як вертикально інтегрованих структур, одним із важливих джерел постачання капіталу в агропромислове виробництво стало залучення цими структурами інвестиційних ресурсів на світових фінансових ринках. Таке залучення здійснюється за двома напрямами: розміщення акцій на світових фондових біржах і випуском єврооблігацій (євробондів). Враховуючи масштаби і темпи залучення інвестиційних ресурсів за цими напрямами є підстави вважати, що в 2005 — 2012 рр. сформувався новий етап капіталізації підприємств агропромислового комплексу.

Розміщення акцій на світових фондових біржах агропромислові холдинги можуть здійснювати такими способами: ? публічне первинне розміщення акцій (IPOInitial Public Offering) — відкритий продаж акцій на біржовому майданчику (доступ до купівлі мають усі учасники торгів). Результатом такого розміщення акцій є залучення інвестиційних ресурсів і зростання акціонерного капіталу емітента (агропромислового холдингу); ? додаткове публічне розміщення акцій (PPOPrimary Public Offering, Follow on). Розміщується додатковий пакет акцій до акцій, які уже були розміщені раніше. Як і в попередньому випадку в емітента зростає акціонерний капітал; ? приватне розміщення депозитарних розписок на акції серед обмеженого кола заздалегідь визначених інвесторів (PPPrivate Plasement, або Private Of-fering). При цьому компанія одержує лістинг на біржі, зростає її акціонерний капітал; ? пряме публічне розміщення акцій (DPODirect Public Offering). Це додаткове розміщення акцій серед поточних акціонерів. В емітента збільшується акціонерний капітал без зміни складу акціонерів.

Вітчизняні публічні акціонери товариства (ПАТ) стали залучати інвестиції на зовнішніх ринках з 2005 р. За цей час, включаючи 2010 р., було укладено 59 угод і залучено більше 4 млрд дол. США.

Станом на 2010 р. 17 агропромислових холдингів розмістили свої акції на міжнародних фондових біржах, з них ІРО — 9 компаній і РР — 8 компаній (основними майданчиками для проведення ІРО вітчизняними ПАТ є Варшавська фондова біржа (WSE), Лондонська фондова біржа (LSE) та її альтернативний майданчик АІМ і Франкфуртська фондова біржа (FWE). Важливим є той факт, що в роки світової економічної кризи 2008 — 2010 рр. з вітчизняних ПАТ розміщення акцій на світових фондових біржах переважно здійснювалось агропромисловими холдингами: із 14 укладених за ці роки угод 10 укладено саме цими компаніями. На 2011 — 2012 рр. свої наміри щодо розміщення акцій за ІРО оприлюднили ще 6 агропромислових холдингів.

Лідерами на даному етапі в розміщенні акцій і залученні коштів по ІРО є такі агропромислові холдинги: «Миронівський хлібопродукт», «Кернер груп» та відповідно.

Агропромислові компанії займають лідируючі позиції за ринковою капіталізацією бізнесу. Лише за 2010 р. капіталізація дев’яти найбільших публічних агропромислових компаній України, акції яких котируються на світових фондових біржах, збільшилася втричі і досягла 3,7 млрд дол. США. Про успішність компаній на світово му фінансовому ринку можна судити і за коефіцієнтом співвідношення добавленої ринкової вартості (MVAMarket Value Added), різниця між ринковою вартістю компанії та інвестованим капіталом) з інвестованим капіталом. Наприклад, для «Миронівського хлібопродукту» цей показник у 2010 р. становив 1,9. Це означає, що ринок оцінює кожну вкладену гривню в цю компанію в розмірі 1,9 грн.

Др угий напрям залучення інвестицій на світовому фінансовому ринку — випуск єврооблігацій (євробондів), станом на 2012 р. лише започатковується, проте перші кроки, що здійснені агропромисловими холдингами в цій сфері, засвідчують про його перспективність. Скажімо, «Миронівський хлібопродукт» перший випуск єврооблігацій здійснив у 2006 р. на суму 250 млн дол. США, а в 2011 р. — на суму 330 млн дол. США зі строком погашення до 2015 р.

Важливо, що випуск єврооблігацій на даному етапі — це залучення більш дешевих інвестицій порівняно з кредитами банків, бо випускаються вони під 10

— 12 % річних.

За таких умов стає економічно вигідним рефінансування одних боргових зобов’язань іншими, більш дешевими, в даному випадку — одержа ними за єврооблігації. Тому логічно, що МХП планував спрямувати 100 млн дол. США від випуску в 2011 р. єврооблігацій на рефінансування короткострокового кредиту. Здійснив випуск єврооблігацій й агропромисловий холдинг «Авангард» на 200 млн дол. США, розпочали підготовку до такого випуску й інші компанії, «Кернер груп», наприклад.

Динаміка і масштаби залучення вітчизняними агропромисловими хо лдингами фінансових ресурсів за означений період дали підстави аналітикам відомої в світі компанії «Fitch Rating» зробити прогноз, згідно з яким ці структури в наступні п’ять-десять років спроможні залучити до 20 — 30 млрд дол. США. Це достатньо для здійснення істотного нарощування техніко-технологічного потенціалу агропромислового комплексу з інноваційною складовою.

У 2009 — 2012 рр. істотно змінилася стратегія залучення інвестиці й агропромисловими холдингами України. Якщо на початковому етапі (2005 — 2007 рр.) головна увага зосереджувалася на нарощуванні площі землекористування (так званого земельного банку) як головної риси потужності і привабливості свого бізнесу, що призвело до виникнення так званих земельних бульбашок (значна площа орендованих земель не оброблялася), то в 2

012 р. пріоритети були змінені: основна увага потенційними інвесторами агропромислових холдингів зосереджується на площі сільськогосподарських угідь, що ними обробляється, а також на величині грошового потоку, що генерується від агропромислового виробництва. Зокрема, використовувався показник EBITDA відсотків і податків + амортизація. відсотків і податків + амортизація.

Крім того, для виходу на ІРО вимагається, щоб оборот компанії становив не менше 500 млн дол. США, ROIC (рентабельність інвестованого капіталу) була в межах 17 — 25 %, співвідношення рентабельності інвестованого капіталу із середньозваженою вартістю капіталу WAСС становило більше одиниці.

Компанія має перебувати у фазі стабільного зростання, мати відповідну корпоративну культуру, відкриту інформаційну політику (прозорість бізнесу), ефективну організаційну структуру. Для потенційного інвестора важливо також знати, яка частка пакета акцій розміщується (як правило, не менше 20 % статутного капіталу) і на яку суму та куди будуть спрямовані від ІРО кошти .

Фактична величина інвестицій підприємства залежить від його інвестиційного потенціалу. Він визначається підсумовуванням чистого прибутку, амортизаційних відрахувань, позичкових і залучених коштів. Чистий прибуток, взятий разом з амортизаційними відрахуваннями, називають, як нам відомо, чистим грошовим потоком підприємства. І має він відігравати провідну роль у формуванні інвестиційного потенціалу суб’єктів господарювання, забезпечуючи поступальний розвиток їх економіки.

З метою залучення додаткових джерел інвестування для здійснення прогресивних структурних перетворень в економіці України, підвищення технічного та якісного рівня виробництва, зменшення потреб підприємств в енергоносіях і сировині, ліквідації існуючих диспропорцій і дефіцитів на ринку України, розвитку її потужного експортного потенціалу України важливо здійснювати стимулювання вкладень іноземного капіталу в пріоритетні галузі економіки держави.

При цьому слід пам’ятати, що існує дві принципові умови привабливості інвестицій: прибутковість інвестицій і забезпечення сприятливого інвестиційного клімату (стабільне правове, економічне, політичне і соціальне середовище). Іноземний інвестор вимагає дотримання чітких правил гри щодо захисту власності, одержаних доходів, можливостей використання ринкових важелів.

Серед таких пріоритетних сфер для іноземного інвестування провідне місце посідає агропромисловий комплекс. Основними напрямами такого інвестування в цю сферу є впровадження високопродуктивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та утримання худоби, налагодження випуску ефективних хімічних засобів захисту тварин і рослин, оновлення та модернізація на базі новітніх технологій підприємств переробної і харчової промисловості, випуск обладнання для масложирової, м’ясомолочної, борошномельно-круп’яної та хлібопекарської промисловості, розвиток сільськогосподарського машинобудування, сировинної бази для виробництва тари і пакувальних матеріалів.

Основними формами здійснення прямих іноземних інвестицій в АПК України є створення спільних підприємств; створення іноземним інвестором власних

1

При написанні цього параграфа в частині залучення агропромисловими структурами коштів на світових фінансових ринках використані окремі фактичні матеріали, напрацьовані З. О. Жученко. приємствами, згідно з якими вони набувають право на використання нової технології виробництва товару; придбання неконтрольних пакетів акцій вітчизняних підприємств — емітентів (портфельні іноземні інвестиції); придбання контрольних пакетів акцій у вітчизняних підприємств (пряма купівля, під час приватизації, обміну боргів на акції тощо). Іноземні інвестиції повинні забезпечити впровадження сучасних або перспективних ресурсозберігаючих і екологічно безпечних технологій, сприяти зниженню енергоспоживання на одиницю продукції і раціональному використанню сировинної бази України.

Важливою вимогою для іноземних інвестицій є також і те, що продукція підприємств, створена за їх участю, має бути конкурентоспроможною на міжнародному ринку.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
16.4. Методи зіставлення інвестицій у часі
16.5. Оцінка ефективності інвестицій за недисконтованими фінансово-економічними показниками
16.6. Оцінка ефективності проекту за методом чистої поточної (теперішньої) вартості
16.7. Сутність фінансових інвестицій, напрями їх здійснення і показники оцінювання ефективності обігу цінних паперів
16.8. Методичні підходи до визначення доцільності придбання підприємством акцій та облігацій
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)