Мета даної роботи — обґрунтування залежності собівартостіпродукції рослинництва від розміру оброблюваної площі, технології виробництва продукції та технічних засобів, пропозиція ряду заходів щодо зниження витрат.
Аналізуючи динаміку рентабельності виробництва продукції рослинництва в Україні з 2000 по 2013 рік, бачимо, що зростання собівартості продукції відбувається швидшими темпами, ніж підвищення цін на саму продукцію. Отже, зниження собівартості єнеобхідною умовою успішного розвитку аграрного сектору України.
Розглянемо залежність собівартості виробництва і площі поля.З даних табл. 1 видно, що довжина гону зменшилась у 20 разів, аоброблювана площа — у 400; собівартість продукції зросла в 2рази, витрати палива збільшились у 3,5 разу, а рентабельністьвзагалі стала мінусовою. Тобто, при врожайності навіть 40 ц/ганеефективно виробляти на малих площах продукцію, тому щовона збиткова.
Серед аграрних виробників найбільшу частку займають маліта середні підприємства. Очевидно, що їх низька прибутковістьобумовлена не лише низьким рівнем державної підтримки, але йзазначеними вище факторами. Щорічно виробники та держававтрачають сотні мільйонів гривень. Вирішити проблему можливоза рахунок активного розвитку міжгосподарської кооперації, якасприятиме суттєвому зменшенню собівартості продукції та підвищенню продуктивності праці.
Таблиця 1
ВПЛИВ РОЗМІРУ ОБРОБЛЮВАНОЇ ПЛОЩІ
НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
ПРИ ВРОЖАЙНОСТІ 4 Т/ГА В ЗОНІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
| Довжинагону, м |
Зібранаплоща, га |
Собівартість1 т зерна, грн |
Витратипалива,л/га |
Собівартістьзерназ 1 га, грн |
| всього |
у т.ч.палива |
20004001073,131035,5413828,5
| 1585 |
250 |
1200 |
369,5 |
56,72 |
4806 |
80064146047084,1583910,5
| 600 |
36 |
1552,2 |
520 |
94,5 |
6208 |
20041862,6677,8106,87400–18,9
| 100 |
1 |
2173,8 |
764,6 |
123 |
8636,44 |
Звернемо увагу на вибір ефективної системи зниження витрат.Оптимальною є система менеджменту, яка базується на так званій технології «ощадного виробництва» (lean production). Сутьданої системи полягає у прискоренні процесу виробництва та реалізації товару шляхом усунення непотрібних операцій і втрат,мінімізації запасів, швидкому реагуванні на попит, постійномувдосконаленні.
Дана концепція має обмежене застосування в АПК у зв’язку зсезонністю виробництва. Найкраще вона застосовується у овочівництві закритого ґрунту та деяких галузях тваринництва, тобтотам, де нівелюється природна циклічність.
Розглянемо основні напрямки впровадження системи «ощадного виробництва» в рослинництві:
1. Застосування мінімальної та нульової систем обробітку ґрунту.
2. Використання комбінованих ґрунтообробних агрегатів і посівних комплексів.
3. Виведення скоростиглих гібридів рослин.
4. Система точного землеробства.
5. Оптимальне поєднання рослинницьких і тваринницьких галузей.
Перелік запропонованих заходів буде сприяти концентрації таінтенсифікації виробництва продукції рослинництва, зниженню їїсобівартості, що стане головним фактором успіху вітчизнянихаграрних підприємств.
Список використаних джерел
1. Єрмаков О. Ю. Інновації енергозбереження у сільському господарстві // Вісник аграрної науки Причорномор’я. — 2008. — №4. — С.26—32.
2. Коваль П. В. Особливості управління аграрними підприємствамиза концепцією ощадного виробництва // Економіка АПК. — 2012. — №5. — С. 91—98.
3. Кононенко М. П. Обґрунтування оптимізації нормативних витратна виробництво сільськогосподарської продукції // Економіка АПК. —2009. — №6. — С. 31—40.Мачіха І. В.,науковий керівник — Рубай О. В., к.е.н., доцент,Львівський національний аграрний університет, м. Дубляни
