Системне вивчення сутності, класифікації та методики облікудоходів страхових компаніях з метою їх подальшого удосконалення.Існують різні підходи щодо визначення доходів страховика. Удеяких країнах страхові платежі класифікують як доходи відстрахової діяльності і фінансовий результат розраховують шляхом зіставлення отриманих страхових платежів і витрат. Згідно зтеорією страхування страхові платежі не належать до доходів відстрахової діяльності в момент їх надходження, а підлягають попередньому розподілу на зароблені і незароблені страхові платежі. Отримані страхові платежі визнаються доходами, тобто заробленими страховими платежами, протягом терміну чинності договору страхування методом рівномірного нарахування, оскількиз перебігом часу ймовірність настання страхового випадку і відповідно ймовірність страхових виплат поступово знижуються.Оскільки від моменту надходження платежів страхувальників нарахунки страховиків до виплати їх у формі страхового відшкодування минає певний час, то власні кошти і резервні фонди, якіформує страховик, можуть роками не використовуватись. Цестворює об’єктивну основу для здійснення інвестиційної діяльності, участі в комерційних операціях іншого виду.
Зароблені страхові платежі — це частка від сум надходженьстрахових платежів, що відповідає страховим ризикам, які минули повністю або частково на звітну дату.
Методика розрахунку зароблених страхових платежів безпосередньо пов’язана з порядком формування резервів незароблених премій. Зароблені страхові платежі з видів страхування, інших, ніж страхування життя, визначаються шляхом збільшеннясуми надходжень страхових платежів протягом звітного періодуна суму незароблених страхових платежів на початок звітногоперіоду і зменшення отриманого результату на суму незароблених страхових платежів на кінець звітного періоду. У разі здійснення страховиком операцій перестрахування виконуються додаткові розрахунки, пов’язані із визначенням частки страховихплатежів, сплачені перестраховикам і частки перестраховиків урезервах незароблених премій.
У процесі здійснення страхової діяльності відбувається перерозподіл і трансформація страхових платежів: виконуються операції перестрахування, формуються страхові резерви і централізовані страхові резервні фонди. Такий перерозподіл коштів передбачає в подальшому повернення частини коштів страховику,які визнаються доходами.
Відсутність чітко визначених вимог бухгалтерського облікудля страхових компаній приводить до застосування в обліку доходів від страхової діяльності касового методу. Використанняцього методу не закріплене в страховому законодавстві, хочабільшість страховиків використовують саме його для визнаннядоходів від страхової діяльності. Тому вважаємо доцільним закріпити такий порядок визнання і обліку доходів від страховоїдіяльності, а саме: в момент виникнення зобов’язання страхувальника сплатити страхову премію (внесок) страховику, незалежно від моменту отримання грошових коштів за страхову послугувідповідно до договору страхування життя або відповідно до договорів за видами страхування іншими, ніж страхування життя.Саме такий підхід в обліку доходів від страхової діяльності дозволить забезпечити складання фінансової звітності відповідно довимог міжнародних стандартів.
Запис у бухгалтерському обліку необхідно робити в моментвиникнення права страхової компанії отримати від страхувальників страхову премію відповідно до умов договору або за умовивиписки рахунку. За умовами видів страхування інших, ніж страхування життя страхова премія повинна бути нарахована і сплачена одноразово. За умовами договору страхування життя страхова премія може сплачуватися періодично, в такому випадку вбухгалтерському обліку роблять запис у момент виникнення права страхової компанії отримати відповідну частину страховоговнеску. Тобто, за договорами страхування життя страховий внесок нараховується лише в частині, яка підлягає сплаті в поточному періоді.
Наступним проблемним аспектом, який потребує удосконалення, є відображення доходів від страхової діяльності на рахунках бухгалтерського обліку. Незважаючи на те, що страхові компанії отримують різні доходи від страхової діяльності, проте всівони узагальнюються на субрахунку 7031 «Зароблені страховіплатежі», відкритому до рахунку 703 «Дохід від реалізації робітта послуг».
На думку автора, необхідно деталізувати доходи від здійснення страхової діяльності, які також відображаються на субрахунку703 «Дохід від реалізації робіт та послуг» у розрізі напрямівотримання доходів. Тому вважаємо необхідним запропонуватирахунок другого порядку 7031 «Дохід від реалізації страховихпослуг» і в його розрізі відкрити рахунки третього порядку, а саме: 70311 «Зароблені страхові платежі»; 70312 «Частки страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками»; 70313 «Дохід від зміни резерву незароблених премій»;70314 «Повернені суми з резерву збитків»; 70315 «Повернені суми з централізованих страхових резервних фондів»; 70316 «Комісійна винагорода за операціями співстрахування»; 70317 «Комісійна винагорода за операціями перестрахування».
Запропонована методика дозволить відокремлювати облік виручки від реалізації — зароблених страхових премій за договорами страхування, співстрахування і перестрахування та іншихдоходів від страхової діяльності.
Оскільки перелічені субрахунки є рекомендованими, то відповідно виникає необхідність внесення доповнень в Інструкцію позастосуванню Плану рахунків, пов’язаних із їхньою характеристикою.
Отже, за результатами дослідження запропоновано напрями зудосконалення методики обліку доходів у страхових компаніях, асаме: облік доходів рекомендовано здійснювати методом нарахування, розроблено аналітичні рахунки до субрахунку 7031 «Дохідвід реалізації страхових послуг».УДК 657Бондар М. І.,д.е.н.. професор, завідувач кафедриобліку підприємницької діяльності,ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
