Тема 1 НАУКОВІ НАПРЯМИ ПСШІ
ПЕРЕЛІК ЗНАНЬ ТА НАВИЧОК
Після опанування теми студент має знати:
• відмінність інтелектуальних системи від інших кібернетичних систем;
• два напрями в дослідженнях штучного інтелекту;
• властивості інтелектуальності, що істотно відрізняють інтелектуальні системи від інших кібернетичних систем;
• наукові напрями та підхди у ПСШІ.
Має вміти:
• пояснити галузі застосування існуючих на сьогодні систем ПСШІ;
• навести приклади інтелектуальних систем;
• описати три різні підходи у біонічному напрямі;
• описати три підходи у програмно-прагматичному напрямі.
ЗМІСТ ПИТАНЬ З ТЕМИ
1.1. Характеристика напрямів ПСШІ
Упродовж останніх десятиліть основна тенденція в розвитку промислового виробництва полягала в розробленні систем комплексної автоматизації. Тут варто зазначити, що під комплексною автоматизацією розуміється поступовий перехід до інтегрованих науково-виробничих комплексів, що базуються наширокому застосуванні гнучких засобів автоматизації та обчислювальної техніки впродовж усього виробничого циклу, — від наукових досліджень до випуску готової продукції.
При цьому автоматизація виробництва полягає у створенні ПСШІ і на їх основі — гнучких інформаційних інтелектуальних роботизованих виробництв. У рамках гнучкого автоматизованого виробництва і комплекси, і системи, що обслуговують їх, управляються від мережі ЕОМ. Це додає їм необхідної гнучкості стосовно можливих змін номенклатури або типів продукції, що випускається. У свою чергу, бурхливий розвиток інформаційних технологій останніми роками дозволив здійснити тіснішу інтеграцію систем автоматизованого виробництва, робототехнічних комплексів і електронно-обчислювальних систем (ЕОС). Насамперед це пов’язано з бурхливим розвитком систем штучного інтелекту (СШІ). Включення у виробничий ланцюжок елементів штучного інтелекту дає змогу досягти максимальної автономності виробничого комплексу і вивести інформаційну систему на новий рівень управління, що потребує докладної розповіді про основи систем штучного інтелекту та їх можливості, особливо у галузі промислового виробництва.
Постійне збільшення обсягів наявної інформації робить майже неможливою її ручну обробку й опанування людиною та висуває вимоги щодо створення комп’ютерних засобів для автоматизації подання, збереження, систематизації, пошуку та іншої обробки інформації. При цьому особлива потреба виникає у створенні систем, які здатні узагальнювати та аналізувати інформацію, адаптуватися до її змін, спілкуватися з людиною-користувачем природною мовою, приймати рішення за умов неповної, ненадійної та суперечливої інформації. Такими кібернетичними системами є прикладні інтелектуальні системи, базовані на знаннях, призначені для виконання певних для користувача інтелектуальних завдань і розраховані на безпосередню взаємодію з користувачем.
ПСШІ — це один із напрямів комп’ютерних наук, метою якого є розроблення апаратно-програмних засобів інтелектуальних систем, що дозволяють користувачеві ставити і виконувати свої завдання, що традиційно вважаються інтелектуальними, спілкуючись з ЕОМ на обмеженій підмножині природної мови. Інтелектуальні завдання — це проблемна ситуація, точний алгоритмізований метод вирішення якої апріорі невідомий. При цьому під вирішенням завдання розуміється будь-яка діяльність, пов’язана з розробленням методів, алгоритмів, коду, планів і виконанням дій, необхідних для досягнення визначеної мети.
Властивість інтелектуальності, що істотно відрізняє інтелектуальні системи від інших кібернетичних систем, характеризується набором таких ознак:
1. Наявність у системі власної внутрішньої моделі зовнішнього світу, що забезпечує індивідуальність, самостійність системи в оцінці вхідного запиту, можливість значеннєвої (семантичної) і прагматичної інтерпретації запиту відповідно до власних знань і вироблення відповіді (реакції), семантично і прагматично правильної з точністю до адекватного моделювання зовнішнього світу (предметної галузі).
2. Здатність системи поповнювати наявні знання, засвоювати нові знання, навчатися, здійснюючи вбудовування нової інформації в систему подання знань.
3. Здатність системи виділяти значні якісні характеристики ситуації.
4. Здатність до дедуктивного виведення, генерації рішення, що у явному і готовому вигляді не міститься в самій системі.
5. Здатність до прийняття рішень на основі нечіткої, неточної, недостатньої або погано визначеної інформації і застосування формалізмів подань, що допомагають програмісту давати раду цим недолікам.
6. Еволюційність і адаптивність моделей штучного інтелекту: набуття знань системою здійснюється за допомогою навчання, базованого на адаптації (пристосуванні) її структури і параметрів у процесі еволюційного розвитку до умов зовнішнього середовища, що змінюються.
Залежно від сфери застосування ПСШІ можна поділити на системи загального призначення та спеціалізовані системи.
Загального призначення — системи, що не тільки виконують задані процедури, але на основі метапроцедур пошуку генерують і виконують процедури розв’язання нових конкретних задач. Технологія використання таких систем полягає в такому. Користувач (експерт) формує знання (дані і правила), що описують обране застосування. Потім на підставі цих знань, заданої мети і вихідних даних метапроцедури системи генерують і виконують процедуру розв’язування конкретної задачі. Таку технологію називають технологією систем, базованих на знаннях, або технологією інженерії знань. Вона дає змогу фахівцю, котрий не знає програмування, розробляти гнучкі прикладні системи. Найбільш широко використовуваним типом інтелектуальних систем загального призначення є оболонки експертних систем (ЕС).
Спеціалізовані — вирішують фіксований набір задач, визначений під час проектування системи. Для використання таких систем потрібно наповнити їх даними, що відповідають обраному застосуванню.
Отже, під ПСШІ розуміють адаптивну систему, що дозволяє виконувати програми доцільної діяльності за рішенням поставлених перед нею завдань на підставі конкретної ситуації, що складається на даний момент у навколишньому середовищі. Очевидно, що застосування таких систем у автоматизованому виробництві найдоцільніше як з технологічного погляду, так і з економічного.
До сфери виконуваних інтелектуальними системами завдань належать завдання, що володіють, як правило, такими особливостями:
1) інтелектуальними завданнями, де невідомий алгоритм їх вирішення;
2) у цих завданнях використовується, крім традиційних даних у числовому форматі, мультимедійна інформація у вигляді зображень, малюнків, знаків, букв, слів, звуків;
3) у таких завданнях передбачається наявність вибору, оскільки для вирішення інтелектуальних завдань не існує алгоритму, то передбачається зробити вибір між багатьма варіантами в умовах невизначеності. Тож, очевидно, що свобода вибору є істотною ознакою інтелектуальних завдань.
Науковий напрям ПСШІ зародився в загальному комплексі кібернетичних досліджень. Розвиток засобів обчислювальної техніки, пов’язане з ним інтенсивне вдосконалення програмування, розширення сфер використання ЕОМ, а також наявність вельми слабкої аналогії між структурою ЕОМ і структурою мозку людини привели до зародження двох напрямів у дослідженнях штучного інтелекту. Наукові напрями ПСШІ подано на рис. 1.1.
Перший напрям — біонічний — цікавиться проблемами штучного відтворення життя та тих структур і процесів колективного інтелекту Swarm Intelligence, що характерні для живих організмів, у тому числі й живого людського мозку, і які лежать в основі процесу розв’язання задач людиною. Цей напрям має чітко виражений фундаментальний характер, і його інтенсивний розвиток неможливий без одночасного глибокого вивчення мозку нейрофізіологічними, морфологічними та психологічними методами.
Напрям пов’язаний зі спробами розроблення інтелектуальних систем шляхом моделювання їх біологічного прототипу — людського мозку. Нині цей напрям відроджується на основі розвитку
сучасних апаратних і програмних засобів (мікрочіпи на основі нечіткої логіки, розподілені багатопроцесорні системи, багатоагентні системи, м’які обчислення, генетичні алгоритми, нейронні мережі тощо).
Вхідні дані зовнішнього середовища
Рис. 1.1. Наукові напрями ПСШІ
У біонічному напрямі виокремлюють три різні підходи.
Перший — нейробіонічний. У його основі лежать системи нейроподібних елементів, з яких створюються системи, здатні відтворювати деякі інтелектуальні функції. До завдань, які можуть бути вирішені в рамках цього підходу, належить багатоканальне (паралельне) розпізнавання складних зображень образів, навчання умовним рефлексам тощо.
Другий підхід — структурно-евристичний. В основі його лежать знання про спостережувану поведінку об’єкта, що розгляда-ється як «чорна» (швидше, «сіра») скриня, і міркування про ті структури (та їх властивості) мозку, які могли б забезпечити реалізацію спостережуваних форм поведінки.
Ці два напрями визначають програму мінімум і програму максимум, між якими і лежить галузь сьогоднішніх досліджень і розробок систем ПСШІ. Роботи із створення програмного і апаратного забезпечення ПСШІ виділені в окрему галузь.
У процесі розвитку пристроїв і систем, які виявляють інтелектуальні характеристики, залучаються різні науки та технології, такі як лінгвістика, психологія, філософія, технічне і програмне забезпечення комп’ютерів, гідравліка і оптика. Перетин інтересів психології і ШІ зосереджений у сфері когнітології та психолінгвістики. Філософія і ШІ межують у сфері логіки, філософії мови та філософії розуму. Взаємні перетини між інженерією і ШІ включають обробку зображень, розпізнавання образів та інтелектуальних роботів. Пізніше свій внесок внесли менеджмент і теорія організації, такі як ухвалення і реалізація рішень, хімія, фізика, статистика, математика, теорія управління, евристичне програмування.
ПСШІ є наукою і технологією, це сукупність понять і ідей, які призначені для досліджень. Проте ПСШІ забезпечує наукові основи для кількох комерційних технологій, що розвиваються. Головними прикладними технологіями ПСШІ є: інтелектуальні системи підтримки ухвалення рішень, системи обробки природної мови і розуміння мови, нечітка логіка, робототехніка та сенсорні системи комп’ютерного зору та еволюційні моделі й алгоритми, системи колективного інтелекту Swarm Intelligence.
Галузь застосування існуючих на сьогодні систем ПСШІ охоплює управління економікою, фінансами, медичну діагностику, інтерпретацію геологічних даних, наукові дослідження в хімії і біології, військового озброєння та безпеки держави.
Прикладні дослідження ШІ надають опис, пояснення та передбачення процесів і явищ сучасності, складових предмета дослідження та вивчення на їх основі теоретичного і практичного віддзеркалення дійсності для розв’язання проблем управління економікою.
Третій підхід, що інтенсивно розвивається останнім часом,
— гомеостатичний. У цьому випадку мозок розглядається як гомеостатична система, що є сукупністю протиборчих, (підпорядкованих гомеостатичних) підсистем, у результаті функціонування яких забезпечується потрібна рівновага (стійкість) усієї системи в умовах впливу середовища, що постійно змі-нюються. Гомеостатичні моделі підтверджують перспективність цього підходу.
Проте наразі не існує гомеостатичних модулів, які могли б розглядатись як універсальні елементи для створення інтелектуальних систем. У біонічному напрямі найбільшого розвитку набули нейронні мережі. За допомогою нейронних мереж здійснюється спроба моделювання будови людського мозку.
1.2. Програмно-прагматичний напрям ПСШІ
Другий напрям — програмно-прагматичний
— займається створенням програм, за допомогою яких можна вирішувати ті задачі, розв’язання яких дотепер вважалося винятково прерогативою людини (розпізнавання програм, прості ігрові програми, програми для вирішення логічних завдань, пошуку, класифікації і т. ін.). До нього належать: прикладні інтелектуальні системи і ЕС у таких ПРГ, як виробництво, управління процесами, управління маркетингом, фінансовий менеджмент, банківська сфера, фондовий ринок.
Через складнощі цілей і завдань біонічного напряму в даний час домінуючим у штучному інтелекті є програмно-прагматичний напрям. За цього підходу не ставиться питання про адекватність використовуваних структур і методів тим, якими користується в аналогічних випадках людина, а розглядається лише кінцевий результат розв’язання конкретних задач. Зауважимо, що у деяких випадках для розв’язування інтелектуальних задач застосовуються і деякі біонічні міркування, але при цьому не вони, а кінцевий результат відіграє визначальну роль.
У програмно-прагматичному напрямі також можна виділити три підходи.
Перший підхід — локальний або «задачний» — заснований на точці зору, що для кожного завдання, властивого творчій діяльності людини, можна знайти спосіб вирішення його на ЕОМ, який, будучи реалізований у вигляді програми, дасть результат, або подібний результат, одержаний людиною, або навіть кращий. Розроблено багато майстерних програм такого роду. Типовим прикладом є шахові програми, які грають у шахи краще за більшість людей, але в основі їх лежать ідеї, далекі від тих, якими користуються люди під час гри.
Другий підхід — системний, або заснований на знаннях, пов’язаний з уявленням про те, що розв’язання окремих творчих задач не вичерпує всієї проблематики штучного інтелекту. Природний інтелект людини здатний не тільки розв’язувати творчі задачі, але за необхідності навчатися тому або іншому виду творчої діяльності. Тому і програми штучного інтелекту мають бути орієнтовані не тільки або не стільки на розв’язування конкретних інтелектуальних задач, скільки на створення засобів, що дозволяють автоматично будувати програми рішення інтелектуальних задач, коли в таких програмах виникає необхідність. Цей підхід в даний час є центральним у програмно-прагматичному напрямі.
Третій підхід використовує метапроцедури та розглядає проблеми створення інтелектуальних систем як частину загальної теорії програмування (як деякий новий виток у цій теорії). За цього підходу для складання інтелектуальних програм використовуються звичайні програмні засоби, що дозволяють писати потрібні програми по описах завдань професійною природною мовою. Усі метазасоби, що виникають при цьому на базі часткового аналізу природного інтелекту, розглядаються тут лише з погляду створення інтелектуального програмного забезпечення, тобто комплексу засобів, що автоматизують діяльність самого програміста.
З погляду кінцевого результату в програмно-прагматичному напрямі виокремлюються великі розділи, зокрема:
• Подання знань і робота з ними — створення спеціалізованих моделей і мов для подання знань в ЕОМ, а також програмних і апаратних засобів для їхнього перетворення (поповнення, логічної обробки тощо).
• Планування доцільного поводження (еволюційне та генетичне програмування, теорія і сервісні інтелектуальні програми) — дослідження і створення методів формування цілей і вирішення задач планування дій агента, що функціонує у складному зовнішньому середовищі.
• Спілкування людини з ЕОМ (інтелектуальні програмні системи) — задачі створення мовних засобів, що дозволяють ефективно взаємодіяти з ЕОМ непрограмуючому користувачу. Ведуться дослідження у сфері синтаксису і семантики природних мов, способів збереження знань про мову в пам’яті машини та побудови спеціальних процесорів, які здійснюють переклад текстової інформації на внутрішнє машинне подання.
• Розпізнавання образів і навчання — дослідження зі сприйняття зорової, слухової й інших видів інформації, методів її обробки, формування відповідних реакцій на впливи зовнішнього середовища та способів адаптації штучних систем до середовища шляхом навчання.
• Інтелектуальні ігрові та тренажерні програми складаються із груп і підгруп, визначуваних типами задач, що вирішуються цими програмами: ігрові програми: комп’ютерні ігри; природномовні програми; музичні програми; програми створення графіки та живопису й ін. Природно-мовні програми, розвиток яких почався із завдань машинного (автоматичного) перекладу, використовують результати і методи штучного інтелекту, методи загальної лінгвістики і формальної (структурної або математичної) лінгвістики. Це поєднання відкрило широкі можливості для формального вивчення природної мови, автоматизації морфологічного, синтаксичного, лексичного і багато в чому семантичного аналізу пропозицій на природній мові, а також аналізу зв’язного тексту.
Решта груп програм має конкретніший характер. Зауважимо, що вони значною мірою пов’язані з формуванням загальних поглядів на природу творчих процесів і їх моделювання. Ці дослідження чинять помітний вплив на ті розділи прикладного штучного інтелекту, в яких використовується низка психологічних результатів для розв’язання задач.
Резюме за змістом теми
ПСШІ — це один із напрямів комп’ютерних наук, метою якого є розроблення апаратно-програмних засобів інтелектуальних систем, що дозволяють користувачу ставити і вирішувати свої завдання, що традиційно вважаються інтелектуальними, спілкуючись з ЕОМ на обмеженій підмножині природної мови.
Залежно від сфери застосування ПСШІ можна поділити на системи загального призначення і спеціалізовані системи.
Загального призначення — системи, котрі не тільки виконують задані процедури, але на основі метапроцедур пошуку генерують і виконують процедури розв’язання нових конкретних задач. Технологія використання таких систем полягає в такому. Користувач (експерт) формує знання (дані й правила), що описують обране застосування. Потім на підставі цих знань, заданої мети і вихідних даних метапроцедури сис-
теми генерують і виконують процедуру розв’язування конкретної задачі. Таку технологію називають технологією систем, заснованих на знаннях, або технологією інженерії знань. Вона дозволяє фахівцю, котрий не знає програмування, розробляти гнучкі прикладні системи. Найбільш широко використовуваним типом інтелектуальних систем загального призначення є оболонки експертних систем (ЕС).
Спеціалізовані системи — вирішують фіксований набір завдань, визначений під час проектування системи. Для використання таких систем потрібно наповнити їх даними, що відповідають обраному застосуванню.
Науковий напрям ПСШІ зародився в загальному комплексі кібернетичних досліджень. Розвиток засобів обчислювальної техніки, пов’язане з ним інтенсивне вдосконалення програмування, розширення сфер використання ЕОМ, а також наявність вельми слабкої аналогії між структурою ЕОМ і структурою мозку людини привели до зародження двох напрямів у дослідженнях штучного інтелекту.
Перший напрям — біонічний, цікавиться проблемами штучного відтворення життя та тих структур і процесів колективного інтелекту Swarm Intelligence, що характерні для живих організмів, у тому числі й живого людського мозку, і які лежать в основі процесу розв’язання задач людиною. Цей напрям має чітко виражений фундаментальний характер, і його інтенсивний розвиток неможливий без одночасного глибокого вивчення мозку нейрофізіологічними, морфологічними та психологічними методами.
Через складнощі цілей і завдань біонічного напряму в даний час домінуючим у штучному інтелекті є програмно-прагматичний напрям. За цього підходу не ставиться питання про адекватність використовуваних структур і методів тим, якими користується в аналогічних випадках людина, а розглядається лише кінцевий результат розв’язання конкретних задач. Зазначимо, що у деяких випадках для розв’язування інтелектуальних задач застосовуються і деякі біонічні міркування, але при цьому не вони, а кінцевий результат відіграє визначальну роль.
Другий напрям — програмно-прагматичний
— займається створенням програм, за допомогою яких можна вирішувати ті завдання, розв’язання яких до цього вважалося винятково прерогативою людини (розпізнавання програм, прості ігрові програми, програми для вирішення логічних задач, пошуку, класифікації і т. ін.). До нього належать: прикладні інтелектуальні системи і ЕС в таких ПРГ, як виробництво, управління процесами, управління маркетингом, фінансовий менеджмент, банківська сфера, фондовий ринок.
У програмно-прагматичному напрямі також можна виділити три підходи:
Перший підхід
— локальний, або «задачний» — ґрунтується на думці, що для кожного завдання, властивого творчій діяльності людини, можна знайти спосіб його вирішення на ЕОМ, який, будучи реалізова-
ний у вигляді програми, дасть результат, або подібний результат, одержаний людиною, або навіть кращий. Розроблено багато майстерних програм такого роду. Типовим прикладом є шахові програми, які грають у шахи краще за більшість людей, але в основі їх лежать ідеї, далекі від тих, якими користуються люди під час гри.
Другий підхід — системний, або заснований на знаннях, пов’язаний з уявленням про те, що розв’язання окремих творчих задач не вичерпує всієї проблематики штучного інтелекту. Природний інтелект людини здатний не тільки вирішувати творчі завдання, але за необхідності навчатися тому або іншому виду творчої діяльності. Тому і програми штучного інтелекту мають бути орієнтовані не тільки або не стільки на розв’язання конкретних інтелектуальних задач, скільки на створення засобів, що дозволяють автоматично будувати програми розв’язання інтелектуальних задач, коли в таких програмах виникає необхідність. Цей підхід у даний час є центральним у програмно-прагматичному напрямі.
Третій підхід розглядає проблеми створення інтелектуальних систем як частину загальної теорії програмування (як деякий новий виток у цій теорії). За цього підходу для складання інтелектуальних програм використовуються звичайні програмні засоби, що дозволяють писати потрібні програми за описами завдань професійною природною мовою. Усі метазасоби, що виникають при цьому на базі часткового аналізу природного інтелекту, розглядаються тут лише з погляду створення інтелектуального програмного забезпечення, тобто комплексу засобів, що автоматизують діяльність самого програміста.
З погляду кінцевого результату в програмно-прагматичному напрямі виокремлюють великі розділи, а саме:
• Подання знань і робота з ними — створення спеціалізованих моделей і мов для подання знань в ЕОМ, а також програмних і апаратних засобів для їхнього перетворення (поповнення, логічної обробки тощо).
• Планування доцільного поводження (еволюційне програмування теорія і сервісні інтелектуальні програми) — дослідження та створення методів формування цілей і розв’язання задач планування дій агента, що функціонує в складному зовнішньому середовищі.
• Спілкування людини з ЕОМ (інтелектуальні програмні системи)
— задачі створення мовних засобів, що дозволяють ефективно взаємодіяти з ЕОМ непрограмуючому користувачеві. Ведуться дослідження у сфері синтаксису і семантики природних мов, способів збереження знань про мову в пам’яті машини та побудови спеціальних процесорів, що здійснюють переклад текстової інформації у внутрішнє машинне подання.
• Розпізнавання образів і навчання — дослідження зі сприйняття зорової, слухової й інших видів інформації, методів її обробки, формування відповідних реакцій на впливи зовнішнього середовища та способів адаптації штучних систем до середовища шляхом навчання.Інтелектуальні ігрові та тренажерні програми — складаються із груп і підгруп, визначуваних типами завдань, що вирішуються цими програмами: ігрові програми: комп’ютерні ігри; природно-мовні програми; музичні програми; програми створення графіки та живопису тощо.
Терміни та поняття до теми
Комплексна автоматизація — це поступовий перехід до інтегрованих науково-виробничих комплексів, що базуються на широкому застосуванні гнучких засобів автоматизації і обчислювальної техніки впродовж усього виробничого циклу, — від наукових досліджень до випуску готової продукції.
ПСШІ — це один із напрямів комп’ютерних наук, метою якого є розроблення апаратно-програмних засобів інтелектуальних систем, що дозволяють користувачеві ставити і вирішувати завдання, що традиційно вважаються інтелектуальними, спілкуючись з ЕОМ на обмеженій підмножині природної мови. Інтелектуальні завдання — це проблемна ситуація, точний алгоритмізований метод вирішення якої апріорі є невідомий.
Системи загального призначення — це системи, що не тільки виконують задані процедури, але на основі метапроцедур пошуку генерують і виконують процедури розв’язання нових конкретних задач.
Спеціалізовані системи — це системи, що вирішують фіксований набір задач, визначений під час проектування системи.
Питання для самоконтролю
1. Поясніть залежність ПСШІ від сфери застосування.
2. Покажіть три різні підходи у біонічному напрямі.
3. Що таке програмно-прагматичний напрям ПСШІ?
4. Які галузі застосування існуючих на сьогодні систем ПСШІ?
5. Поясніть завдання, вирішувані інтелектуальними системами.
Завдання для індивідуальної роботи, обов’язкові та додаткові практичні завдання
1. Охарактеризуйте відомі властивості інтелектуальності ПСШІ
2. У чому полягають основні проблеми сфер застосування ПСШІ?
3. Охарактеризуйте три різні підходи у біонічному напрямі .
4. Охарактеризуйте основні завдання, які повинна виконувати програмно-прагматична інтелектуальна система.
5. Поясніть, яким чином сприйняття зовнішньої ситуації може впливати на внутрішній стан і знання інтелектуальної системи. Наведіть декілька прикладів.
6. Наведіть відомі вам приклади практичних досягнень у створенні ПСШІ.
Література для поглибленого вивчення матеріалу
1. Люгер Дж. Ф. Искусственный интеллект. — М. : Вильямс, 2005.
— 864 с.
2. Інформаційні системи в економіці : монографія / під ред. Устенко С. В. — К. : КНЕУ, 2011. — 424 с.
3. Іванченко Г. Ф. Системи штучного інтелекту : навч. посіб. — К. : КНЕУ, 2011. — 382 с.
4. Бондарев В. Н., Аді Ф. Г. Штучний інтелект : навч. посіб. для вузів. — Севастополь : Вид-во СевНТУ, 2002. — 615 з.
