Залежно від стану державного бюджету з позицій його балансування та макроекономічної ситуації в країні за певний термін часу основними формами реалізації державної бюджетно-податкової політики є:
• стабілізаційна політика вирівнювання економічного циклу;
• політика коригування державного бюджету;
• політика фінансування бюджетного дефіциту (див. рис. 11.5 і табл. 11.3).
Рис. 11.5. Складові та форми реалізації бюджетно-податкової політики
Таблиця 11.3
ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ
| Політика коригування державного бюджету |
Стабілізаційна політика вирівнювання економічного циклу |
Політика фінансування бюджетного дефіциту |
| М Е Т А |
Досягнення балансу державного бюджету або бюджетного зменшення дефіциту |
М Е Т А |
Подолання економіч ної кризи або інфляції залежно від стану економіки в країні |
М Е Т А |
Забезпечення державних вит рат за рахунок реальних доходів приватного сектору економіки |
11.3.1. Стабілізаційна політика вирівнювання економічного циклу
Стабілізаційна політика вирівнювання економічного циклу реалізує стабілізаційну функцію бюджетно-податкової політики держави та представлена у двох основних виявах: дискреційна та автоматична (політика вмонтованих стабілізаторів).
До застосування інструментів дискреційної бюджетно-податкової політики переважно вдаються тоді, коли дія автоматичних стабілізаторів є недостатньою. Для реалізації цієї політики потрібна зміна фінансового законодавства.
Дискреційна політика пов’язана з так званими паушальними податками (lump-sum taxes), надходження за якими не залежить від обсягів доходу. Це передусім податки на майно, власність, землю. Збільшення надходжень за цими податками забезпечується зміною податкових ставок. Дискреційна політика передбачає також зміну податкових баз, запровадження або скасування окремих видів податків і податкових пільг.
До інвестиційних проектів, що здійснюються в межах дискреційної політики, належать, наприклад, проекти громадського залучення (громадські роботи). Вони передбачають державні капіталовкладення у створення додаткових робочих місць у періоди економічної депресії й високого рівня безробіття [51].
Автоматична бюджетно-податкова політика стосується податків і видатків, що змінюються автоматично, оскільки залежать від розміру загальних доходів (ВВП) і стану економіки. Це унеможливлює виконання бюджетно-податковою політикою стабілізаційної функції без додаткового втручання уряду. Зміст цієї функції такий: а) за поліпшення економічної кон’юнктури і збільшення доходів податкове завантаження на платників податків зростає, а державна допомога скорочується, економічний розвиток стримується;
б) за погіршення кон’юнктури і зменшення доходів, навпаки, податкове навантаження скорочується, державна допомога у зв’язку з малозабезпеченістю та безробіттям зростає, отже економічний розвиток стимулюється.
До податків, що змінюються автоматично — зростають зі збільшенням доходів і скорочуються з їх зменшенням, належать передусім податок з доходів фізичних осіб і податок на прибуток підприємств, відрахування до соціальних фондів. Чутливість (еластичність) податків до зміни доходу суттєво залежить від принципу оподаткування — за збільшення прогресії в оподаткування доходів чутливість збільшується.
До соціальних трансфертів, що залежать від економічної кон’юнктури, відносять допомогу у зв’язку з безробіттям та малозабезпеченістю.
Деякі основні риси та відмінності дискреційної та автоматичної політики наведено в табл. 11.4 [51].
Таблиця 11.4
ОСНОВНІ РИСИ ДИСКРЕЦІЙНОЇ ТА АВТОМАТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ
| Бюджетноподаткова політика |
Зміст |
Інструменти |
| Дискреційна |
Передбачає зміну в податковій системі та програмі видатків унаслідок цілеспрямованих дій уряду |
• Зміна ставок оподаткування • Скасування або запровадження нових податків чи податкових пільг • Державні інвестиційні проекти • Трансферти, обсяги яких нейтральні щодо розмірів доходів |
| Автоматична |
Передбачає встановлення певної системи податків і видатків, яка забезпечує автоматичні зміни надходжень і витрат без додаткового втручання уряду, без змін у законодавстві |
• Податки, надходження за якими залежать від обсягів доходів • Трансферти, що змінюються залежно від обсягів доходів і загальної економічної кон’юнктури |
