Розвиток кредитно-фінансової сфери, в тому числі розрахунків з кредиторами, призводить до виникнення все нових методів залучення позикових коштів у господарський оборот суб’єктів господарювання. У складі джерел коштів підприємства значну питому вагу займає саме кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги. В умовах несприятливої економічної ситуації в Україні та, як наслідок, проблеми неплатежів, перевірка законності виникнення та своєчасності погашення кредиторської заборгованості підприємства набуває першочергового значення, оскільки допомагає підвищити ефективність управління ризиками та достовірно оцінити фінансове становище підприємства.
Аудит виникнення, погашення, економічної обгрунтованості і правильності обліку кредиторської заборгованості на підприємстві доцільно проводити поетапно (рис. 1).
![Рис. 1. Етапи аудиту кредиторської заборгованості [1, с. 198—200]](/upload/4686-etapi-auditu-kreditorskoyi-zaborgovanosti-.jpg)
Рис. 1. Етапи аудиту кредиторської заборгованості [1, с. 198—200]
Шупік М.С., cтудент ОЕФ, 5 курсу, спеціальність 8.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», науковий керівник — Кириленко С.А., ст. викладач кафедри аудиту
Предметна і детальна частини методики аудиту кредиторської заборгованості за товари роботи та послуги реалізуються за допомогою різних аудиторських процедур, що містять арифметичний контроль, прийоми документального аналізу, порівняння синтетичного й аналітичного обліку, перевірку облікових записів за кореспондуючими рахунками, тестування та підтвердження оборотів і сальдо за рахунками бухгалтерського обліку, аналітичні процедури.
Відповідно до МСА 315, аудитор має перевірити такі твердження щодо залишків на рахунку кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги [2]:
— існування, тобто підтвердження аудитором наявності кредиторської заборгованості на кінець року. При цьому здійснюється перевірка таких документів: договори купівлі-продажу, накладні, рахунки-фактури, акти приймання-передачі виконаних робіт. Також, аудитор може перевірити акти звірок клієнта з контрагентами або вибірково відправити листи-запити до контрагентів клієнта для підтвердження оборотів та залишків на кінець року;
— повнота, тобто підтвердження того, що на кінець року вся кредиторська заборгованість була відображена клієнтом. Для цього використовуються акти звірок клієнта з контрагентами та листи-запити;
— оцінка, тобто підтвердження того, що кредиторська заборгованість включена до фінансової звітності у відповідній сумі, усі пов’язані з цим коригування щодо оцінки або розподілу належно зареєстровані. Тож, таким чином, відбувається перевірка кредиторської заборгованості на те, щоб її сума не була занижена або завищена;
— права та обов’язки, тобто підтвердження того, що кредиторська заборгованість дійсно є зобов’язанням клієнта. Аудитор перевіряє договори купівлі-продажу, рахунки-фактури, товарнотранспортні накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно до МСА 500, достовірність аудиторських доказів підвищується, якщо їх отримано з незалежних джерел за межами суб’єкта господарювання [3]. Так, одним із основних методів аудиту кредиторської заборгованості є зовнішнє підтвердження, яке допомагає підтвердити інформацію про залишки на рахунках, умови договорів, операцій, відсутність певних умов (наприклад додаткової угоди) [4, с. 78]. При цьому, аудитор робить вибірку в розрізі постачальників підприємства, обираючи контрагентів, за якими на кінець року існували суттєві залишки [5]. Доречним буде використання і методу «підтвердження нульового залишку»,
У розрізі аналітичних процедур, відповідно до МСА 520, аудитор може порівняти залишки кредиторської заборгованості по контрагентам за попередні періоди, з очікуваними результатами суб’єкта господарювання, зокрема бюджетом або прогнозом, з аналогічною інформацією для галузі. Також, доцільно розрахувати оборотність кредиторської заборгованості та порівняти її з попередніми роками (щоб дослідити суттєвість змін, а також для підтвердження суджень щодо повноти та оцінки заборгованості в балансі) [6].
Особливу увагу аудитор має звернути на заборгованість із закінченим строком позовної давності та виявити причини даної затримки неплатежів [5].
Таким чином, для перевірки тверджень щодо існування, повноти, оцінки, прав та обов’язків кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги, аудитор має використовувати зазначені вище методи та процедури, які відповідатимуть кожному етапу проведення аудиту.
Література
1. Петрик О.А., Савченко В.Я., Свідерський Д.Є. Організація та методика аудиту підприємницької діяльності: Навч. посіб. / За заг. ред. О.А. Петрик. — К.: КНЕУ, 2008 — 472 с.
2. МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб’єкта господарювання і його середовища» — [Електронний ресурс] — Режим доступу:http://www.apu.com.ua/files/temp /Audit_2012_1.pdf
3. МСА 500 «Аудиторські докази» — [Електронний ресурс] — Режим доступу:http://www.apu.com.ua/files/temp/Audit_2012_1.pdf
4. Новицька Н.В. Аудит як процедура контролю за станом платіжної системи суб’єкта господарської діяльності / Новицька Н.В. // Економічний часопис
— ХХІ. — 2012.
— Вип. 3. — [Електронний ресурс]
— Режим доступу:http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/ 48235/22-Novytska.pdf?sequence=14
5. ACCA Paper F8 «Audit and Assurance»: Complete Text
— Kaplan publishing UK 01.09.2014 — 31.08.2015
6. МСА 520 «Аналітичні процедури». — [Електронний ресурс] — Режим доступу:http://www.apu.com.ua/files/temp/Audit_2012_1.pdf
