1.2. Елементи податків
Елементами механізму стягнення податків є:
1. Об’єкт оподаткування — предмет, що підлягає оподаткуванню (майно, товари, дохід, прибуток, операції тощо).
2. Суб’єкт оподаткування, або платник податку, — фізична або юридична особа, на яку законом покладено обов’язок сплачувати податок. В окремих випадках між державою і платником податків може знаходитись уповноважена особа — податковий агент, яка утримує податок і перераховує його до бюджету.
3. Одиниця оподаткування — одиниця виміру (фізичного чи грошового) об’єкта оподаткування (для податку на доходи – грошова одиниця, для земельного — гектар і т. п.).
4. База оподаткування — розмір об’єкта оподаткування в фізичному чи грошовому вимірі.
5. Податкова ставка — величина (розмір) податку на одиницю оподаткування. Податкові ставки залежно від обсягу бази оподаткування можуть бути універсальними (єдиними) до розміру або виду об’єкта оподаткування. За будовою ставки поділяються на тверді (фіксовані або відносні) і процентні (пропорційні, прогресивні та регресивні).
6. Податкові пільги — повне або часткове звільнення від податків.
7. Джерело сплати — дохід суб’єкта (заробітна плата, прибуток тощо), з якого сплачується податок. Джерело сплати може збігатися з об’єктом оподаткування або не збігатися.
8. Податкова квота — частка податку в доходах платника. Впрактиці оподаткування податкові квоти, як правило, не встановлюються, а використовуються для аналізу рівня оподаткування.
9. Термін сплати — дата (період), протягом якого платник податку зобов’язаний сплатити обчислену суму податку.
10. Звітність — декларації, розрахунки та інші форми звітності, що подаються податковим органам (цільовим фондам) за звітний період у встановлений термін.
Система податків, яка застосовується в нашій країні, класифікується за певними ознаками (рис. 1.1).
Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються за рахунок їх доходів, а сума податку залежить від розміру об’єкта оподаткування. Непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Податки на доходи стягують з доходів фізичних та юридичих осіб. Безпосередніми об’єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток або валовий дохід підприємства.
Рис. 1.1. Класифікація податків
Податки на споживання сплачують не при отриманні доходів, а при їх використанні. Вони справляються у формі непрямих податків. Податки на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна.
Стягнення загальнодержвних податків є обов’язковим на всій території України незалежного від того, до бюджету якого рівня вони зараховуються.
Особливість місцевих податків полягає в тому, що на відміну від загальнодержавних податків, чинним законодавством визначаються тільки види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри, платники та порядок обчислення. Конкретні ж види податків для кожної територіальної громади, порядок їх сплати і звітності встановлюють і визначають органи місцевого самоврядування — сільські, селищні та міські ради відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів.
Розкладні податки встановлюються загальною сумою відповідно до потреб у доходах, яка потім розкладається (розподіляється) за окремими територіальними одиницями або платниками податків. Окладні податки передбачають встановлення ставки податків для всіх платників, тобто розміру податку для кожного платника залежно від величини його бази оподаткування.
