Криза сільськогосподарського виробництва в країні негативно відобразилась й на аграрному секторі Тернопільської області. Аграрна реформа — це необхідний, тернистий шлях пошуку кращого варіанта організації сільського господарства.
В економічній літературі розвиток різних сільськогосподарських структур, зокрема сільськогосподарських підприємств, досліджується в різних аспектах, що знайшло відображення у наукових працях вітчизняних науковців: Гайдуцького П. І., Кириленка І. Г., Лінника В. Г., Месель-Веселяка В. Я., Саблука П. Т., Юрчишина В. В., Яремчука І. Г. та ін.
Разом з тим питання економічної оцінки діяльності сільськогосподарських підприємств досліджені недостатньо, особливо з врахуванням функціонування різних організаційних форм господарювання. З цих позицій розробка нових принципів методологічних основ ефективного ведення сільськогосподарських підприємств набуває актуальності як для економічної науки, так і для практики господарювання.
Це диктує необхідність прийняття кардинальних заходів у вирішенні важливіших проблем вітчизняного товаровиробника. Адже, багато проблем подальшого існування і розвитку села ще не вирішено: погіршились соціально-економічні умови життя селян, зберігається диспаритет цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, старіє матеріально-технічна база виробництва. Про це свідчать результати аналізу фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств області за 1990
—2004 роки (табл. 1).
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції — один з основних показників, що характеризує діяльність сільськогосподарських підприємств. Від його величини залежить обсяг реалізації продукції, рівень її собівартості, сума прибутку, рівень рентабельності, фінансовий стан підприємств, їх платоспроможність і ряд інших економічних показників. Тому аналіз господарської діяльності доцільно починати з вивчення обсягу виробництва продукції.
Результати аналізу свідчать про те, що у 1990—2004 роках зменшився обсяг виробництва в сільськогосподарських підприємствах області всіх основних видів сільськогосподарської продукції. Так, виробництво зерна зменшилось в 1,7 рази, цукрових буряків — 5,3 рази, картоплі — 12,5 рази і т. д.
Таблиця 1
ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ (тис. тонн)
Назва продукції |
1990 р. |
2000 р. |
2003 р. |
2004 р. |
Зерно |
1256,7 |
517,3 |
498,1 |
725,7 |
Цукрові буряки |
3310,6 |
730,2 |
511,6 |
624,2 |
|
|
|
|
|
Картопля356,115,125,328,5
Овочі |
100,1 |
7,8 |
6,9 |
5,3 |
М’ясо (у забійній вазі) |
85,7 |
11,9 |
7,1 |
5,4 |
Молоко |
493,1 |
72,9 |
34,5 |
32,9 |
|
|
|
|
|
Яйця, млн. штук145,121,167,160,9
Проте, за вказаний період збільшився обсяг виробництва продукції в господарствах населення: виробництво зерна зросло в 4,9 рази, а основна традиційна культура — цукрові буряки перемістились в господарства населення, які в 2004 році виробляли її 51,2 %, картоплі та овочів відповідно 96,4 і 95,7 відсотків обласного показника.
Відповідні зміни відбулися в галузі тваринництва, в 2004 році господарства населення утримували 83,2 % поголів’я худоби і птиці, в т. ч. корів — 91,9 %, вироблено 88,1 % м’яса (у забійній вазі) та 93,3 % молока.
Зменшення обсягів виробництва продукції рослинництва в області за 1990—2004 роки пов’язано як із зміною площ посіву сільськогосподарських культур, так із зменшенням їх урожайності. Так, врожайність зернових і зернобобових культур зменшилась з 32,5 до 25,3 ц/га, цукрових буряків — з 309 до 254 ц/га, картоплі — з 159 до 133 ц/га, площі під цукровими буряками зменшились більш як удвічі, картоплі — на 5,5 %. Зниження виробництва продукції тваринництва (м’яса і молока) пов’язане із зменшенням чисельності поголів’я так і його продуктивності.
На ефективність сільськогосподарського виробництва велике значення справляє собівартість продукції. Тому вишукування резервів її зниження має велике значення для сучасного товаровиробника у збільшенні прибутку, підвищенні ефективності його виробництва. Разом з тим, за останні роки в сільськогосподарських підприємствах області спостерігається значний ріст собівартості всіх видів продукції. Темпи зростання собівартості продукції рослинництва наступні: собівартість зерна зросла на 37, цукрових буряків — 11,1, овочів — 30,2 відсотків проти 2000 року.
За цей період собівартість 1ц приросту ВРХ зросла у 1,7, свиней — 1,1, собівартість 1ц молока — 1,2 рази. Істотний вплив на ріст витрат виробництва продукції рослинництва справляє значне подорожчання матеріальних ресурсів промислового виробництва (паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, електроенергії, засобів захисту рослин, запасних частин і т. д.) при порівнянні із собівартістю матеріальних ресурсів власного виробництва.
Так, матеріальні витрати на 1 га ріллі, що ввійшли в собівартість продукції, в 2004 році склали 845 грн проти 721 грн у 2000 р., в тому числі вартість пального відповідно 18,8 і 15,3 грн, мінеральних добрив — 16,2 і 6,8 грн.
Висока собівартість продукції рослинництва, що є кормовою базою для тваринництва, негативно вплинула на собівартість тваринницької продукції.
Основним показником результативності сільськогосподарських підприємств є рентабельність. Результати аналізу показують, що серед основних видів продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах області найбільш рентабельними є виробництво зерна і картоплі. Так, в 2004 році рентабельність виробництва зерна склала 16,0 %, картоплі — 6,2 %.
Що стосується продукції тваринництва, то лише молоко з 2003 року стало рентабельним, виробництво іншої продукції тваринництва у сільськогосподарських підприємствах області збиткове з 1996 року. Хоча, в 2004 році в порівнянні з 2003 роком збитковість виробництва м’яса ВРХ зменшилась на 18,5 % і склала: — 27 %, м’яса свиней відповідно 9,3 і — 24,6 %.
Сільськогосподарські підприємства основну частину прибутку одержують від реалізації виробленої продукції, відповідно, рентабельність окремо взятих видів продукції в кінцевому підсумку справляє вплив на фінансові результати їх діяльності. Слід відмітити, що за результатами діяльності сільськогосподарські підприємства Тернопільської області за 2000
—2004 роки прибуток одержали лише в останні два роки, його розмір склав відповідно 26,4 і 53,3 млн грн. Досі залишається значна кількість підприємств збитковими. Так, за результатами діяльності в 2004 році збитковими були 34,5 % господарств від їх загальної кількості, а сума загального збитку склала 1,2 млн грн проти 8,4 млн грн у 2003 р. В цілому по області рівень рентабельності діяльності сільськогосподарських підприємств в 2004 році склав 12,1 %, в тому числі продукції рослинництва — 13,1 %, тваринництва — 16,6 % (збитковості). Незважаючи, що в галузі рослинництва ці показники покращились за останні два роки, галузі тваринництва залишаються ще збитковими, хоча сума збитку проти 2003 року зменшилась більш як двічі і склала 11,4 млн грн.
В результаті проведення ретроспективного аналізу можна зробити наступні висновки: незважаючи на окремі позитивні зміни в останні роки у діяльності сільськогосподарських підприємств, вони все ще знаходяться в стані дестабілізації. За п’ятнадцять років не вдалося зберегти
господарську інфраструктуру сільськогосподарських підприємств, її поступове переведення на різні форми власності ринкового типу. Виходячи з цього, необхідно всебічно опрацювати проблеми аграрної політики, яка має бути стабільною та ефективною, забезпечити державне регулювання аграрного ринку за допомогою економічних важелів, з подальшою трансформацією командно-адміністративної системи управління соціально-економічним розвитком села.
ЛІТЕРАТУРА
1. Аграрна реформа в Україні / П. І. Гайдуцький, П. Т. Саблук, Ю. О. Лупенко та ін.; За ред. П. І. Гайдуцького. — К.: ННЦ ІАЕ, 2005. — 424 с.
2. Аналіз стану та концептуальні напрями розвитку аграрного ринку України (рекомендації).ННЦ «Інститут аграрної економіки». 2005. — 122 с.
3. Кириленко І. Г. Трансформація соціально-економічних перетворень у сільському господарстві України: проблеми, перспективи. — К.: ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2005. — 452 с.
4. Сільське господарство в Тернопільській області «Стат. збірник». — Тернопіль: — 2005.
5. Юрчишин В. В., Замша Г. Розвиток відносин власності на селі: концептуальні основи становлення і утворення приватного сектора // Економіка України. — 2003. — № 11. — С. 47—54. М. М. Кругла, асистент, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана