Наявна система банківського нагляду за змістом, структурою, завданнями, функціями, суб’єктами та об’єктами визначається ме-
ності, коментарів до цих документів, а також пропозицій про вдосконалення (зміни) нормативно-правової бази науково технічної діяльності.
Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність» функції банківського нагляду здійснює Національний банк України. Система банківського нагляду функціонує як єдиний механізм у складі центрального апарату та регіональних управлінь НБУ.
Функції банківського нагляду, що здійснюється на різних стадіях функціонування банків (створення нових банків, їх реорганізація, діяльність і ліквідація), детально викладено в літературі (наприклад, [5]). Якщо перші дві та четверта з них належать до адміністративних, то третя є контрольно-аналітичною. Звідси випливає, що для попередження про кризові явища у банківській сфері необхідно і банківський нагляд, і всю систему банківського регулювання загалом орієнтувати на відстеження й аналіз економічного стану в країні, діагностування змін в економічної ситуації та врахування їх як найважливішого чинника, що визначає розвиток банківської системи. Іншими словами, треба розглядати банківську сферу як найважливішу підсистему економіки, вивчати її розвиток в єдності із загальноекономічними процесами. Це завдання може успішно виконати моніторинг банківської системи у частині спостереження за її діяльністю.
Саме моніторинг може відіграти особливу роль у забезпеченні стабільного функціонування й ефективного розвитку банківської системи, яка характеризується підвищеним ризиком і потребує безперервного спостереження за суб’єктами господарювання, оперативного аналізу та діагностики тенденцій їх діяльності. Банківський моніторинг слід розглядати з двох позицій: з позиції управління (як частину системи управління) і з позиції організації (як частину організаційної системи).
Банківський нагляд і банківський моніторинг істотно різняться як за ознаками, що формують їх як системи, так і за кількістю рис, що характеризують ту чи іншу ознаку.
Відмінності мети і предмета банківського нагляду та банківського моніторингу передусім визначає відмінність їх об’єкта. Об’єктом банківського нагляду як методу контролю є окремі ба-
тою контролю банківської діяльності. Стратегічна мета банківського нагляду полягає у своєчасному реагуванні на порушення та негативні тенденції в діяльності банків для нормалізації, зміцнення їх фінансового становища й підтримки стабільності і надійності як кожного з них, так і банківської системи загалом. Крім того, нагляд призначений для захисту вкладників від незадовільного менеджменту й обману, а саміх банків — від системного ризику.
Отже, банківський моніторинг державного і регіонального рівнів включає три підсистеми: підсистему моніторингу банківської діяльності, тобто внутрішнього середовища банківської системи; підсистему моніторингу суб’єктів господарювання реального сектору економіки; підсистему фінансових ринків.
Дві останні є підсистемами зовнішнього середовища, де розвивається банківський сектор економіки (рис. 5.8.)
Рис. 5.8. Підсистеми банківського моніторингу
Банківський моніторинг — це система збирання й оброблення інформації для оцінювання поточного стану та діагностики тенденцій розвитку її внутрішнього і зовнішнього середовища з метою формування інформаційно-аналітичної бази системи підтримки прийняття управлінських рішень щодо забезпечення стабільного функціонування та вдосконалення банківської системи та її елементів.
Наведене визначення не тільки розкриває зміст банківського моніторингу, а й чітко фіксує його основні складові як підсистеми управління: мета — формування інформаційно-аналітичної бази системи підтримки прийняття управлінських рішень щодо ефективного функціонування та удосконалення банківської системи та її елементів; об’єкти — зовнішнє і внутрішнє середовище банківського сектору економіки та його складових;
нки та їхня сукупність. Натомість об’єктом банківського моніторингу є не лише кредитні організації та банківська система як така, тобто внутрішнє її середовище, а й зовнішнє середовище банківської системи: стан і динаміка економіки країни (регіону) та її основних сфер, у тому числі розвиток її реального сектору та фінансової сфери.
Основні елементи банківського моніторингу пов’язані між собою та зумовлюють одне одне: мета визначає об’єкти і суб’єкти моніторингу, а також його предмет. Звідси випливають функції та методи банківського моніторингу як аналітично-інформаційної системи ( рис. 5.9).
Рис. 5.9. Склад системи банківського моніторингу
З огляду на викладене глобальну систему банківського моніторингу доцільно розглядати у вигляді трьох взаємопов’язаних систем моніторингу: моніторинг банківської діяльності; банківський моніторинг суб’єктів господарювання; банківський моніторинг фінансового ринку.
предмет — функціонування і розвиток банківської системи та її елементів; суб’єкти — Національний банк України, його територіальні управління та кредитні організації; функції — збирання й оброблення інформації для оцінювання поточного стану та діагностики тенденцій розвитку банківської системи; методи — оцінювання та діагностика діяльності кожної кредитної установи та банківської системи загалом.
Доцільність такої градації систем банківського моніторингу випливає також з відмінностей їхніх об’єктів, цілей та задач їх досягнення.
