Posibniki.com.ua Інформатика Корпоративні інформаційні системи АРХІТЕКТУРА КОРПОРАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ


< Попередня  Змiст  Наступна >

АРХІТЕКТУРА КОРПОРАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ


2.1. Поняття бізнес-архітектури та інформаційної архітектури в корпоративних інформаційних системах

2.2. Сутність файл-серверних і клієнт-серверних технологій доступу до даних

2.3. Моделі архітектури клієнт-сервер і загальна характеристика їх

2.4. Особливості архітектури клієнт-сервер у процесі в неоднорідному середовищі та на багатьох платформах

2.5. Програмне забезпечення моделей КІС

Резюме

Терміни і поняття

Запитання для перевірки знань

Завдання для індивідуальної роботи Вивчивши матеріал цього розділу, ви будете ЗНАТИ:

— поняття та зміст бізнес-архітектури й інформаційної архітектури в корпоративних інформаційних системах та взаємозв’язок і вплив їх між собою;

— поняття файл-серверних, клієнт-серверних і Web-серверних технологій у КІС;

— моделі файл-серверних і клієнт-серверних технологій — FS, RDA, DBS та AS;

— особливості роботи комп’ютерів різних виробників під управлінням різних операційних систем у корпоративному програмному середовищі;

— використання багатопроцесорних і багатопотокових комунікаційних серверів у сучасних розподілених СУБД;

— роль у КІС комунікаційного сервера та сервера розподілених баз даних;

— використання шлюзів для доступу до БД в іншому форматі, ніж власна СУБД, а також УМІТИ:

— аналізувати переваги й недоліки наявних файл-серверних, клієнт-серверних і Web-серверних технологій доступу до даних;

— уміти аналізувати роботу гетерогенних інформаційних систем при з’єднанні неоднорідних;

— комп’ютерів різних моделей із використанням стандарту DCE (Distributed Computing Environment).

2.1. ПОНЯТТЯ БІЗНЕС-АРХІТЕКТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ АРХІТЕКТУРИ В КОРПОРАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ

Основна ідея розподілених систем оброблення інформації полягає в тому, що кілька компонентів мережі (комп’ютерів або процесів) кооперуються для виконання однієї роботи (розв’язання однієї задачі чи блоку задач). Найпопулярнішим середовищем для реалізації розподілених прикладних задач сьогодні є клієнт-серверна технологія. Практично всі успішні компанії в розвинених державах використовують клієнт-серверні технології.

Перехід на клієнт-серверні технології потребує чіткого розуміння взаємодії бізнес-стратегій та архітектури інформаційних технологій. Для цього доцільно скористатися моделлю, яку створив Джон Хендерсон із Массачусетського технологічного інституту (рис. 2.1). У моделі Хендерсона основна бізнес-платформа — це набір стратегій, ринків, розпоряджень, технологій виробництва продуктів і ресурсів, вибраних компанією як такі, що відповідають поставленим цілям. З огляду на це визначається бізнес-архітектура — набір товарів і послуг, організаційних структур, процесів управління, розподіл ресурсів, цінностей і стимулів, необхідний для впровадження основної бізнес-платформи.

Під основною інформаційною платформою (Information Technologies

— IT) слід розуміти низку адекватних комп’ютерних технологій, які компанія здатна реалізувати, і способи, за допомогою яких ці технології можна використати для підвищення конкурентоспроможності компанії. Інформаційна архітектура — це набір відповідних елементів і продуктів, обраних для реалізації основної інформаційної платформи, а також інфраструктури підтримки, механізми прийняття рішень та адміністративний механізм, що використовується для розгортання цих архітектур. Спираючись на цю модель, можна дістати кількох висновків.

Рис. 2.1. Модель Хендерсона

Рис. 2.1. Модель Хендерсона

1. Існує взаємодія основних бізнес- та інформаційних платформ, які характеризуються взаємним впливом.

2. Якщо основна бізнес- та інформаційна платформи змінюються, то малоймовірно, що попередня інформаційна архітектура збережеться. Зміна бізнесплатформи найчастіше викликає зміни в інформаційній архітектурі.

3. Відповідність бізнес- та інформаційної платформ — вирішальний чинник успіху, але досягнення цієї відповідності є тривалим процесом, що іноді може сягати кількох років.

Модель безпосередньо підводить до зміни інформаційних технологій під час перепроектування бізнес-архітектур. Розглянемо кілька прикладів.

Компанія, щоб досягти оперативності та гнучкості, необхідної для виживання за нових умов конкурентної боротьби, реорганізується поділом на невеликі стратегічно автономні бізнес-одиниці. Паралельно відбувається делегування управлінських повноважень згори донизу. Ураховуючи, що інформаційні технології відіграватимуть дедалі важливішу роль у комерційному успіху, більшість бізнес-одиниць, очолюваних висококваліфікованими керівниками, обов’язково створять множину стратегій інформаційних технологій на базі програмних і технологічних продуктів кількох постачальників. Підтримка продуктів різних постачальників слугуватиме стандартом, критично важливим для об’єднання компанії в єдине ціле.

Проекти та розв’язання проблемних питань дедалі частіше розроблятимуться міжфункціональними групами, делегованими різними бізнес-одиницями, укомплектованими неоднорідним устаткуванням і географічно розподіленими.

Відкриті технології дадуть змогу об’єднати прикладні програмні засоби попри їхню неоднорідну основу, а глобальні мережі та сучасні засоби зв’язку знімуть проблему географічного розподілу підрозділів. З’явиться природна тенденція розподіляти операції сучасної фірми для скорочення відстані до споживачів і збереження оперативності дій невеликих бізнес-одиниць. Такий розподіл функцій обов’язково підштовхне відділ інформаційних технологій до використання клієнт-серверної архітектури та розподілених баз даних.

Отже, внаслідок переорієнтації бізнес-стратегії інформаційна архітектура перепроектовується на середовище, в якому розподілені бази даних зі значною часткою тиражованої інформації розміщені на неоднорідних платформах, а внесення змін до БД виконується на максимально низькому організаційному рівні.

Другим прикладом впливу бізнес-стратегії на зміну інформаційної технології може бути інтеграція ланцюга постачальників. Зауважимо, що інтеграції компаній з клієнтами й постачальниками поки що належить важливіше місце, ніж автономія бізнес-підрозділів.

Робочі відносини комерційних фірм часто вимагатимуть встановлення зв’язків між комп’ютерними системами. Процес зростання взаємозв’язку компаній впливає на архітектуру інформаційних технологій у такий спосіб. Якщо навіть велика фірма обмежується комп’ютерами одного постачальника й однієї архітектури (що трапляється рідко), то завдяки зовнішнім зв’язкам виникає питання інтеграції обчислювальної техніки різних постачальників і різних архітектур. Оскільки інтеграція ланцюга постачальників компанії не може залежати від стандартизації ЕОМ, операційних систем чи менеджерів баз даних, ураховуючи, що фірми, як правило, не в змозі контролювати інформаційні платформи партнерів, компаніям, бізнес-архітектури яких містять серйозну програмну інтеграцію з іншими фірмами, доведеться зважати на перший закон відкритих систем Гартнера. Цей закон наголошує, що реалізація мобільності на будь-якому рівні архітектури комп’ютерної системи дає можливість замінювати компоненти на всіх нижчих рівнях.

Оскільки ринок примусить усіх постачальників комп’ютерів підтримувати відкриті технології, вони й стануть механізмом міжкорпоративного обміну даними. Адміністратори баз даних більше не будуть орієнтуватися на монолітні та навіть однорідні апаратні й операційні середовища. Домінантним стане багатоплатформне обчислення, інтеграція різноманітних операційних систем і СУБД у рамках корпоративної інформаційної системи.

Важливим є також доступ до інформаційних послуг цілодобово. Серед чинників, що змушують переходити на цілодобове обслуговування впродовж 365 днів, можна виокремити такі:

— помітна тенденція глобалізації компаній, завдяки якій бізнес-операції охоплюють дедалі більше часових поясів;

— зростання вимогливості клієнтів, які звикли до цілодобового обслуговування банкоматами й торгівлею через інтернет-магазини та готові в будь-який час перейти на продукцію конкурентів;

— зростання мобільності персоналу фірми. У новій моделі треба передбачити можливість завантажувати дані на потужні портативні системи (під час виїзду менеджерів на місця розташування замовників для укладання угод), оновлювати їх у рамках своєї системи, а потім у зручний час передавати до центральної БД.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
2.3. МОДЕЛІ АРХІТЕКТУРИ КЛІЄНТ-СЕРВЕР І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЇХ
2.4. ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРИ КЛІЄНТ-СЕРВЕР У ПРОЦЕСІ РОБОТИ В НЕОДНОРІДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ТА НА БАГАТЬОХ ПЛАТФОРМАХ
2.5. ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОДЕЛЕЙ КІС
БАЗИСНА ТЕХНОЛОГІЯ КОРПОРАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
3.2. ТЕХНОЛОГІЯ ДОСТУПУ, ЗБЕРІГАННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ДАНИХ У КІС
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)