В статье исследуется взаимосвязь между затратами на социальное страхование от несчастных случаев и эффективностью деятельности предприятия. Проведенный анализ корреляционных взаимосвязей позволил выявить тесную связь между прибылью, выручкой и страховыми взносами. Введено новый коэффициент — коэффициент потери из-за травматизма, который позволил рассчитать величину потерянной выручки из-за нетрудоспособности. In this article is researched the relation between outgoings for the social acci-dent insurance and effectiveness of the corporate activity. The carried out analy-sis of correlated relations let us reveal the close connexion between profits, surplus and insurance payments. The new coefficient is brought in — coefficient of lost through traumatism, which lets us calculate the size of the lost sur-pluses through the disablement.
Ключові слова: ризики, особисте страхування, травматизм, кореляційне поле, система страхування
Життєдіяльність практично кожної людини має ризиковий характер (травматизм, непрацездатність, смерть), що викликає непередбачені витрати. Через систему страхового захисту від нещасних випадків страхування спрямоване на забезпечення різноманітних потреб людства в разі настання несприятливих подій (ризиків), які призводять до збитків. Зацікавленість суспільства в безперервному та безперебійному функціонуванні виробництва підвищує його інтерес до страхового захисту. Наявність ризику порушення цього процесу, що може бути викликано суперечностями в суспільстві, між людиною і природою, породжує потребу в страховому захисті інтересів учасників суспільного виробництва щодо досягнення визначених результатів.
В умовах ринкової економіки сфера застосування страхування розширюється та охоплює всі форми власності, сімейні відносини, рівень доходів та добробуту громадян. Особисте страхування, в тому числі страхування від нещасних випадків — важлива частина формування фінансового ринку, що дозволяє стимулювати інвестиційний процес в країні, підвищити соціальну захищеність гро© К. В. Слюсаренко, 2006
УДК 336 К. В. Слюсаренко, асистент кафедри фінансів
Питання розвитку страхування від нещасних випадків отримали достатньо серйозну розробку у західній науковій літературі, в документах Міжнародної організації праці й Європейського співтовариства, в працях таких відомих економістів, як А. Б. Аткінсон, Є. Д. Берковиць, Т. Катлер, Т. Г. Маршалл, М. Фельдстейн та ін.
Дослідження в галузі страхування від нещасних випадків не є традиційними для вітчизняної науки. Над дослідженням питання особистого страхування, до складу якого входить страхування від нещасних випадків, працювали такі вітчизняні економісти: О. О. Гаманкова, О. М. Залєтов, М. В. Мних, С. С. Осадець, О. О. Охрименко.
Науково-практична значимість й недостатнє вивчення питань страхування від нещасних випадків на виробництві зумовили вибір теми дослідження.
Ефективність функціонування будь-якого підприємства визначається більшим виходом ресурсів із економічної системи, ніж було вкладено. Кожен підприємець, керівник підприємства чи його власник намагається проводити комплекс заходів з ціллю підвищення результативності своєї діяльності.
Витрати на страхування від нещасних випадків мають прямий зв’язок з результативністю виробництва. Оскільки ці витрати прямо пропорційно залежать від рівня оплати праці та норм страхових тарифів, то зменшення цих витрат можливе при чинній правовій системі лише за умови зменшення значення двох категорій:
— рівня заробітної плати;
— рівня страхових тарифів.
Як зазначалося раніше, адміністрація підприємств знайшла ще один шлях зменшення витрат на соціальне страхування на випадок травматизму — зменшувати офіційний рівень зарплати.
За чотири роки на великих підприємствах Криворізького регіону спостерігалось 1096 нещасних випадків, в тому числі 55 випадків були смертельними. Найбільший травматизм був на ВАТ КМК «Криворіжсталь» 244 випадків (14 смертельних), ВАТ «КЗРК» — 397 випадків (14 смертельних). Динаміка росту рівня травматизму та смертельних випадків не виявлена, найбільший рівень травмати-
мадян. Недостатнє забезпечення страховим захистом громадян через систему соціального страхування і забезпечення створює умови для розвитку страхування від нещасних випадків, захворювань, добровільного медичного страхування. Збільшення ризику виробничого травматизму в ряді галузей народного господарства, побутового і транспортного травматизму, захворюваності і смертності сприяє об’єктивній необхідності розвитку страхування від нещасних випадків, добровільного медичного страхування.
Структурний розподіл великих підприємств Криворізького басейну за рівнем травматизму зображена на рис. 1. Дані, наведені на рис. 1, свідчать про значну частку травматизму на ВАТ «КЗРК» (36,22 %) та ВАТ КМК «Криворіжсталь» (22,26 %) та ВАТ «Суха Балка» (14,32 %). балка»
ВАТ «ПВП
Кривбасвибух пром» 0,27 %
ВАТ«Північн
ГЗК» 6,3
ВАТ "КМК «Криворіжаль» 22,26 %
ВАТ «Центральний
ГЗК» 7,57 %
ВАТ «Південний
ГЗК»
ВАТ «Кривбасзалізрудком»
5,47 %
36,22 %
14,32 %
Рис. 1. Структура розподілу підприємств
Криворізького басейну за рівнем травматизму
Ступінь рівня травматизму в цілому характеризується двома показниками: коефіцієнтом частоти травматизму та коефіцієнтом тяжкості травматизму.
Коефіцієнт частоти травматизму характеризується кількістю нещасних випадків на 1000 працівників підприємства та вимірюється в проміле. Формула розрахунку коефіцієнта наступна [4]:
Ч
1000?= п нв
К ‰ ,(1) де К ч — коефіцієнт частоти травматизму;
Ч
К
Ч нв — кількість нещасних випадків на підприємстві;
К н — середньосписочна чисельність персоналу підприємства.
зму спостерігався в 2003 р. — 306 випадків, а найвищий рівень смертельних випадків був у 2001 р. та в 2003 р. — по 16 смертельних випадків на рік.
Коефіцієнт тяжкості травматизму характеризує середню кількість втрачених днів через непрацездатність по відношенню до загальної кількості нещасних випадків, формула розрахунку така [4]: нв де К ч — коефіцієнт тяжкості травматизму;
Д нп — число втрачених днів через непрацездатність;
Ч нв — кількість нещасних випадків на підприємстві.
Результати розрахунків приведені в табл. 1.
Таблиця 1
ДИНАМІКА КОЕФІЦІЄНТІВ ЧАСТОТИ
ТА ТЯЖКОСТІ ТРАВМАТИЗМУ НА ВЕЛИКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ ЗА 2001—2004 РР.
| Підприємство |
Коефіцієнт частоти травматизму |
Коефіцієнт тяжкості равматизму |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2001 р.2002 р.2003 р.2004 р.2001 р.2002 р.2003 р.2004 р.
| ВАТ «КМК “Криворіжсталь”» |
0,97 |
1,03 |
1,37 |
1,09 |
41,20 |
43,40 |
57,67 |
52,28 |
| ВАТ «КЗРК» |
7,15 |
8,37 |
9,90 |
8,20 |
30,70 |
34,22 |
30,60 |
30,50 |
| ВАТ «Суха балка» |
7,77 |
8,99 |
8,10 |
8,30 |
42,64 |
52,07 |
32,70 |
30,50 |
| ВАТ «Південний ГЗК» |
1,98 |
1,55 |
1,30 |
1,45 |
33,63 |
37,27 |
36,40 |
38,90 |
| ВАТ «Центральний ГЗК» |
1,91 |
2,03 |
3,36 |
3,67 |
48,65 |
57,40 |
30,00 |
41,50 |
| ВАТ «Північний ГЗК» |
1,54 |
1,28 |
2,10 |
1,50 |
70,36 |
71,94 |
47,10 |
59,00 |
| ВАТ «Інгулецький ГЗК» |
2,33 |
1,87 |
1,87 |
1,22 |
28,76 |
24,50 |
49,85 |
44,60 |
| ВАТ «ПВП Крив |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,001,930,000,000,0035,670,000,00
басвибухпром»
| Всього: |
2,96 |
3,38 |
3,50 |
3,18 |
36,99 |
44,56 |
35,54 |
37,16 |
Дані таблиці свідчать, що найвищий рівень травматизму на підприємствах у цілому був у 2003 р. Найвищий коефіцієнт частоти травматизму у 2004 р. спостерігається на ВАТ «Суха Балка» (8,30) та ВАТ «КЗРК» (8,20), а найнижче значення коефіцієнту спостерігається на ВАТ «Криворіжсталь» (1,09). При цьому най-
Дослідження залежності виручки від коефіцієнта частоти травматизму й коефіцієнта тяжкості травматизму показали наступне — зв’язок між виручкою та коефіцієнтом частоти травматизму великих підприємств Криворізького басейну становить 10,1 %, а між виручкою та коефіцієнтом тяжкості травматизму — 10,9 %. Зв’язок між коефіцієнтом частоти травматизму та прибутку підприємства є незначним, рівень взаємозв’язку становить — 6,7 %. Також не виявлений зв’язок між коефіцієнтом тяжкості травматизму та прибутку великих підприємств Криворізького басейну — його рівень 8,3 %. Отже, зв’язок між коефіцієнтами частоти та тяжкості травматизму та результатами діяльності підприємств відсутній.
За тією ж методикою необхідно оцінити зв’язок між страховими внесками та прибутком і виручкою.
Кореляційне поле залежності між страховими внесками та прибутком відображене на рис. 2.
25000 -50000005000001000000150000020000002500000
20000
15000
10000
Ст р а х о в івн е с к и , ти с . гр н
5000
0
Прибуток тис. грн.
Рис. 2. Кореляційне поле та лінія регресії залежності між прибутком та страховими внесками підприємств
Криворізького басейну у 2001
—2004 рр.
вищий коефіцієнт тяжкості травматизму на ВАТ «ПівнГЗК», який у 2004 році становить 59 та на ВАТ «Криворіжсталь» (52,28). Позитивним є те, що у 2004 році загальне значення коефіцієнту частоти травматизму має тенденцію до зменшення, й на кінець 2004 року становить 3,18. Загальний коефіцієнт тяжкості травматизму має тенденцію до зростання й на кінець року становить 37,16.
Математичний закон залежності між прибутком та страховими внесками має вид:
У = 2228,42 + 0,0097Х .(3)
У = 2228,42 + 0,0097Х .(3)
Використовуючи пакети прикладних програм Microsoft Excel визначаємо, що зв’язок між даними факторами суттєвий — 73,6 %, тобто із зростанням прибутку на великих підприємствах Криворізького басейну на 1 грн, страхові внески будуть зростати на 0,97 коп.
Залежність між виручкою та страховими внесками показана на рис. 3.
020000004000000600000080000001000000012000000
Виручка тис. грн.
Рис. 3. Кореляційне поле та лінія регресії залежності між виручкою та страховими внесками підприємств
Криворізького басейну у 2001
—2004 рр.
Результати дослідження засвідчили про більшу залежність між виручкою та страховими внесками
— 86,5 %. Математична модель залежності має наступний вид:
У = 1009,69 + 0,0018Х .(4)
У = 1009,69 + 0,0018Х .(4)
Тобто із збільшенням виручки на 1 грн, страхові внески зростатимуть на 0,18 коп., із гарантією 86,5 %.
Провівши аналіз кореляційних взаємозв’язків, ми бачимо, що із зростанням обсягів виробництва (прибутку) підприємство про-
Отриманні данні дослідження ще раз підтверджують несправедливість системи страхування від нещасних випадків та травматизму на виробництві. У випадку направлення коштів не до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а на охорону праці, рівень травматизму суттєво би підвищився.
Доцільно провести аналіз втрат від травматизму на вивчаємих підприємствах ввівши новий коефіцієнт — коефіцієнт втратності через травматизм. Він визначається у формі проміле та розраховується за формулою: в де К
В — коефіцієнт втратності через травматизм;
Д нп — число втрачених днів через непрацездатність;
Д в — фактична кількість відпрацьованих днів.
Даний коефіцієнт дозволяє визначити величину втраченої виручки через непрацездатність.
Результати розрахунку даних коефіцієнтів приведені в табл. 2.
Таблиця 2
ДИНАМІКА ЧИСЛА ВТРАЧЕНИХ ДНІВ ЧЕРЕЗ НЕПРАЦЕЗДАТНІСТЬ
ТА КОЕФІЦІЄНТУ ВИТРАТНОСТІ ТРАВМАТИЗМУ
НА ПІДПРИЄМСТВАХ КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ ЗА 2001—2004 рр.
Число втрачених днів через непрацездатність
Коефіцієнт втратності через травматизм, ‰
Підприємство
| Всього: |
11 427 |
11 616 |
12 012 |
10 554 |
0,199 |
0,209 |
0,216 |
0,188 |
водить збільшення виплат страхових внесків з однієї сторони, а з іншої сторони зв’язок між рівнем травматизму та обсягами виробництва (прибутком) у цілому відсутній.
Дослідження засвідчили, що найвищий рівень втартності спостерігалися в 2003 р. — на 1000 відпрацьованих днів — втрати через травматизм складали 0,216 дня. Найвище значення цього коефіцієнту спостерігається на таких підприємствах: ВАТ «Суха Балка» (0,507), ВАТ «КЗРК» (0,506) та ВАТ «ЦГЗК» (0,305). Найнижчий коефіцієнт втратності мають ВАТ «Криворіжсталь» (0,114) та ВАТ «ПівдГЗК» (0,113).
Розрахуємо втрачену виручку через травмування працівників (табл. 3).
Таблиця 3
ДИНАМІКА СУМИ ВТРАЧЕНОЇ ВИРУЧКИ
ЧЕРЕЗ НЕПРАЦЕЗДАТНІСТЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ КРИВОРІЗЬКОГО
БАСЕЙНУ ЗА 2001—2004 рр.
| Підприємство |
Коефіцієнт витратності через травматизм, ‰ |
Сума втраченої виручки через травматизм, тис. грн |
| 2001 р. |
2002 р. |
2003 р. |
2004 р. |
2001 р. |
2002 р. |
2003 р. |
2004 р. |
| ВАТ «КМК “Криворіжсталь”» |
0,129 |
0,110 |
0,158 |
0,114 |
730,18 |
656,44 |
1228,76 |
1200,72 |
| ВАТ «КЗРК» |
0,439 |
0,573 |
0,609 |
0,506 |
192,77 |
223,51 |
313,09 |
387,16 |
| ВАТ «Суха балка» |
0,662 |
0,936 |
0,592 |
0,507 |
131,66 |
178,80 |
115,99 |
86,06 |
| ВАТ «Південний ГЗК» |
0,133 |
0,115 |
0,082 |
0,113 |
135,78 |
111,65 |
8,09 |
115,02 |
| ВАТ «Центральний ГЗК» |
0,186 |
0,233 |
0,203 |
0,305 |
163,17 |
184,08 |
124,24 |
391,55 |
| ВАТ «Північний ГЗК» |
0,221 |
0,180 |
0,195 |
0,184 |
155,50 |
143,99 |
180,96 |
521,92 |
| ВАТ «Інгулецький ГЗК» |
0,134 |
0,092 |
0,119 |
0,124 |
127,24 |
96,58 |
161,36 |
212,23 |
| ВАТ «ПВП Кривбасвибухпром» |
0,000 |
0,138 |
0,000 |
0,000 |
0,00 |
26,24 |
0,00 |
0,00 |
| Всього: |
0,199 |
0,209 |
0,216 |
0,188 |
1636,31 |
1621,29 |
2132,48 |
2914,66 |
Не дивлячись на більший рівень травматизму в 2003 р., найбільша сума втраченої виручки була в 2004 р. При цьому, незважаючи на те, що ВАТ «Криворіжсталь» має найнижчий коефіцієнт втратності, найбільша сума втраченої виручки протягом 2001—2004 рр. спостерігається саме на цьому підприємстві. Так, у 2003 році сума втраченої виручки становила 1228,76 тис. грн, у 2004 році — 1200,72 тис. грн.
Втрата підприємств через травматизм є негативним і економічним, і соціальним фактом. Для заохочення власників підприємств
— стану охорони праці;
— показників виробничого травматизму і професійних захворювань на підприємстві.
Перший рівень — диференціація на рівні галузі, другий — на рівні підприємства (за рахунок введення системи знижок та надбавок). Диференційований тариф — конструктивний економічний механізм управління безпекою праці на підприємстві. Тобто діють закони прямої пропорційності: зниження показників травматизму зменшує відрахування до Фонду і навпаки.
Протилежною проблемою для страхових виплат є виплати за моральну шкоду. Адже ці суми виплачуються із самого Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, проте, на нашу думку, доцільно розробити такий механізм виплат за моральну шкоду, тягар яких лягав би на плечі самого підприємства. Це буде стимулювати керівників підприємств підвищити економічну відповідальність за неналежне відношення до своїх обов’язків у відношенні організації техніки безпеки виробництва.
Також важливим є той факт, що, у відповідності з чинним законодавством, розмір будь-якої періодичної виплати не може бути меншим за встановлений мінімум, що, в свою чергу, призводить до несправедливого розподілу страхових оплат.
Загальновідомо, що набагато простіше й дешевше створити належні умови праці, попередити аварію або нещасний випадок, аніж потім ліквідовувати їхні наслідки і компенсувати втрати постраждалим або сім’ям загиблих.
Для реалізації функції профілактики відповідно до вимог Закону «Про охорону праці» на підприємствах створено служби охорони праці, які налічують сотні тисяч спеціалістів. Вони наділені різними правами, а саме:
— видавати керівникам структурних підрозділів обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків;
— вимагати відсторонення від роботи осіб, котрі не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
— спиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю чи здоров’ю працюючих;
створювати безпечні умови праці на виробництві Сергій Сторчак, доктор технічних наук, голова Міждержавної ради з промислової безпеки країн СНД, пропонує запроваджувати систему дворівневої диференціації страхових тарифів в залежності від [3]:
— надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.
Функцію профілактики визначено і Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» як першочергове завдання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні.
Проте, як правило, за традицією, яка збереглася з радянських часів, функції профілактики у сфері промислової безпеки і охорони праці замість спеціалістів підприємств продовжує виконувати інспектор Держнаглядохоронпраці.
В умовах вітчизняного виробництва за інерцією радянських часів державному інспекторові доводиться часто брати на себе функції відомчого нагляду, або робити на підприємстві безкоштовний аудит з охорони праці. Хоча головним завданням державної служби у всьому світі є контроль дотримання законодавства власником підприємства та розслідування нещасних випадків.
Можна з різних точок зору оцінювати такі дії державних органів, коли на окремому виробництві цілодобово присутній наглядовий інспектор, який, по суті, виконує функції додаткового спеціаліста служби охорони праці підприємства. Проте, аналізуючи результати проведення такого режиму, стає очевидним, що ймовірність виникнення аварій у таких випадках мінімізується. Зокрема, вимушеним кроком після низки цьогорічних трагедій з людськими жертвами під час діяльності стаціонарних і пересувних атракціонів стало запровадження інспекторського нагляду за діяльністю організацій, що здійснюють їх експлуатацію.
Зупинити смертельні випадки, що переслідували підприємства металургійного комплексу України з початку 2005 року, зміг лише запроваджений у квітні поточного року особливий режим нагляду на підприємствах галузі [3].
Проте, інспектори, чисельність котрих у тисячі разів менша, ніж спеціалістів служб охорони праці підприємств, не повинні працювати в такому режимі.
Кроком до прогресивного реформування даної системи може стати значно більше відокремлення держави, аж до повного її відсторонення, від функції профілактики виробничого травматизму, тобто надання роботодавцям більшої самостійності в органі-
Для зниження травматизму на підприємствах ми пропонуємо послабити контрольно-регулюючі функції держави у питаннях промислової безпеки та охорони праці, при цьому попередньо впровадивши сертифікацію підприємств за європейськими стандартами OHSAS 18001 «Система професійної безпеки та здоров’я» та ISO 14001 «Система управління навколишнім середовищем».
Наглядовий орган повинен обмежити кількість перевірок підприємств. Цілком очевидно, що такий підхід повністю відповідає європейським нормам, відповідно до яких роботодавець буде усувати наявні недоліки самостійно, а процес їхнього виявлення буде здійснюватися незалежними експертно-аудиторськими організаціями. При цьому державний інспектор не повинен витрачати час на вирішення простих питань, які під силу спеціалістам підприємств, а зосередиться виключно на розслідуванні нещасних випадків на виробництві та промислових аварій, разових перевірках діючих виробництв та притягненні до адміністративної відповідальності порушників закону. Це обов’язково приведе до підвищення ефективності функціонування всієї системи.
Основну роль для зниження травматизму на підприємствах, повинен відігравати саме власник. А цьому повинна сприяти відповідна система страхування від травматизму та нещасних випадків, яка не буде залежить від результатів діяльності підприємства.
Література:
1. Про охорону праці: Закон України від 30 червня 1999 року № 783-XIV.
2. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІV (зі змінами та доповненнями)
зації роботи з охорони праці на підприємстві. Державні органи повинні здійснювати у крайньому разі лише опосередковану профілактику, яка містить виключно розслідування нещасних випадків, розгляд скарг, разові перевірки та видачу приписів держінспектора. Адже не можна силами державного нагляду намагатися осягнути неосяжне, працюючи постійно в режимі «інфаркту та інсульту». Крім того, можливо, така надмірно активна діяльність державних інспекторів і створює усі передумови, аби власник не поспішав самостійно здійснювати аудит промислової безпеки на підприємстві та усувати недоліки, очікуючи, коли ці функції виконає інспекторська перевірка.
3. http://www.kmu.gov.ua — Сергій Сторчак, «Добробут на роботі: чи міф це для України?», Урядовий портал.
4. http://www.social.org.ua/uk — Сайт фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Стаття надійшла до редакції 10 лютого 2006 р. УДК 336:339.56.055 (477:061.1)О. М. Сущенко, аспірант,
КНЕУ імені Вадима Гетьмана
