Число великих компаній різних галузей, які прагнуть до забезпечення одночасного розвитку виробництва, соціальної сфери та екологічної відповідальності, неухильно зростає. Поєднання перелічених трьох компонентів становить поняття «стійкого розвитку». Поширення звітів зі стійкого розвитку насамперед пов’язано з глобалізаційними процесами.
Вплив глобалізації можна прослідкувати, якщо дослідити вимоги до інформаційного наповнення звітів. Після викриття негативної для великого бізнесу у 90-х роках інформації щодо неналежних умов праці та корупції, у світі набула популярності політика гласності щодо соціальної та екологічної поведінки компаній. Спочатку такі звіти були націлені на привернення уваги інвесторів, однак згодом стали посередником у діалозі із заці-
Однак особливої актуальності в умовах економічної нестабільності набуває питання розкриття конкурентних переваг компанії, оцінка її майбутніх планів і стан виконання обіцянок, аналіз здатності утримувати стійку довгострокову вартість і прогнозування ризиків. Перелічені питання підлягають повному висвітленню у звіті про стійкий розвиток, враховуючи його трьохкомпонентну структуру (екологічний, економічний і соціальний аспекти).
Однією з відмінних особливостей звіту про стійкий розвиток від інших форм звітності є те, що він побудований навколо унікальної бізнес-моделі, через що процес підготовки звітності у різних компаніях може значно відрізнятися. Загальноприйняті стандарти слугують тільки відправною точкою для власної звітності компанії, а не шаблоном. При цьому незмінними керівними принципами під час складання звітності виступають: стратегічний фокус, орієнтація на майбутнє, взаємопов’язаність інформації, охоплення інтересів зацікавлених сторін, лаконічність і правдивість інформації.
Завдяки такому підходу, переваги від складання звіту зі стійкого розвитку виходять за межі управління фінансовими ризиками компанії, що дозволяє зміцнити довіру інвесторів, підвищити лояльність клієнтів і співробітників. Більш того, опубліковані в «Accounting Review« дослідження науковців свідчать, що розкриття інформації у сфері стійкого розвитку знижує рівень неточності аналітичних прогнозів на 10 % [2].
Найсуттєвішою перевагою виступає зміцнення ділової репутації, що мінімізує ризик залежності компанії від зовнішнього фінансування. Відомо, що основними факторами, які сприяють зростанню довіри зацікавлених сторін, є відкритість надаваної інформації та відображення у ній значимих для суспільства ініціатив. Завдяки цьому зростає також лояльність співробітників. Згідно проведених у 2013 році досліджень, такий ефект прослідковується у 30 % компаній-респондентів [3]. Зміцнення ділової репутації у подальшому призводить до спрощення залучення додаткового капіталу. Дослідниками було з’ясовано, що компанії, які випускають звіти про стійкий розвиток, мають на 60 % нижчі показники KZ-Індексу (індексу Каплана
—Зінгалеса), який вимірює залежність компанії від зовнішнього фінансування [4].
кавленими сторонами. Крім того, численні дослідження доводять, що запровадження стійкого розвитку сприяє заощадженню майже 40 % витрат на просування товару чи послуг на ринку, що підвищує рентабельність діяльності [1].
Важливою перевагою застосування звітності зі стійкого розвитку є точніша оцінка вартості компанії. Не усі цінності, що продукуються компанією, можна оцінити у вартісному вимірі. Цілком можливо, що звіт зі стійкого розвитку є першим кроком на шляху оцінки додаткової вартості підприємств. Варто додати, що результати діяльності компаній у будь-якій галузі мають оцінюватися, щоб уникнути непередбачуваних збитків.
Звідси випливає наступна перевага — зниження ризику прийняття неефективних рішень. Підготовка звітності у галузі стійкого розвитку вимагає аналізу багатьох процесів та їх впливу на навколишнє середовище. Завдяки цьому компанії здатні не лише знизити соціальні та екологічні ризики, але й удосконалити операційну діяльність, приймаючи рішення щодо ефективного використання природних ресурсів, покращення умов праці тощо.
Зрозуміло, що інвестори повинні брати до уваги не лише ризики, пов’язані з об’єктом інвестування, але й можливості за рахунок інвестицій покращити суспільні блага. Нерідко такі прагнення втілюються у вигляді ініціативних організацій. Прикладами слугують екологічний фонд «Жива планета» (англ. Living Planet Fund) та ініціатива «Принципи відповідального інвестування» (англ. Principles for Responsible Investment, PRI).
Отже, звіт зі стійкого розвитку містить чесне відстеження, вимірювання і звітування про прямі і непрямі економічні, соціальні та екологічні наслідки здійснюваних операцій. Такі дані є потенційно важливими для інвесторів задля здійснення аналізу бізнесу і оцінки життєздатності стратегії компанії в перспективі. Завдяки цьому звіти про стійкий розвиток сприяють інформативному діалогу із зацікавленими сторонами, уникненню екологічних конфліктів і посиленню соціальної відповідальності організації.
Література
1. Македон В. В. Дослідження процесів забезпечення соціальної відповідальності у провідних моделях корпоративного управління / В. В. Македон // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Вип. 126. — Харків : ХНТУСГ, 2012. — С. 198–206.
2. D.S. Dhaliwal, S. Radhakrishnan, A. Tsang and Y. G. Yang, «Nonfinancial Disclosure and Analyst Forecast Accuracy: International Evidence on Corporate Social Responsibility Disclosure» // The Accounting Review, Vol. 87, No. 3, 2012, pp. 723–759.
4. Преимущества отчетности в области устойчивого развития. Исследование компании EY и Центра корпоративного гражданства Бостонского колледжа. [Електронний ресурс].
5. B. Cheng, I. Ioannou and G. Serafeim, «Corporate Social Responsibility and Access to Finance,» Social Science Research Network, 2011. [Електронний ресурс]. Яремчук К.В., студент ОЕФ, 4 курсу, напрям підготовки 6.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», науковий керівник — Поплюйко А. М., к.е н., доцент кафедри обліку підприємницької діяльності.
