Стиль керівництва
— це сукупність дій і заходів, використовуваних керівником для цілеспрямованого впливу на підпорядкованих працівників для досягнення спільної мети [8, с. 139—140].
Директивний стиль (авторитарний, інструкційний). Найхарактерніша дія — прямий наказ. Підлеглим делегуються тільки окремі операції. Керівник сам приймає рішення і планує його виконання. Свобода дій підлеглим надається в мінімальному дозуванні. Керівництво надає чіткі, деталізовані інструкції, конкретно описує, що, де і коли потрібно зробити, і жорстко контролює виконання завдань.
Наставницький стиль (спіробітницький, переконливий). Характерні дії – переконувати, подавати приклад, робити разом. Підлеглим делегують виконання тільки окремих операцій, але, навідміну від директивного стилю, пояснюють причини та мету їхніх дій і дають відповіді на всі «що» і «чому». Керівник виконує роль наставника: він встановлює цілі, підтримує і схвалює працівників.
Демократичний (заохочуючий, консультативний). Прийняття рішення здійснюється спільно з підлеглими, потім їм делегується виконання ухвалених рішень. Посадова влада і влада авторитету є другорядною, перевага надається конструктивним партнерським відносинам. Підлеглі при цьому розуміють, що і як їм треба робити, але поки не готові брати на себе відповідальність за прийняті рішення.
Делегувальний (ліберальний, поблажливий). Підлеглим вказують на проблему або кінцеву мету. Керівник передає підлеглим повну відповідальність за прийняття та реалізацію рішень. Делегувальний стиль наближає працю підлеглих до найбільш плідної вільної праці. Підлеглий сам визначає спосіб вирішення проблеми і набір необхідних дій.
ПРИМІТКА. Оцінювання розв’язку кейсу наведено в дод. 2. футбольною командою, але без нього не обійтись. Він — головний герой сюжету під назвою «команда мрії». Рішення про співпрацю приймається одноосібно керівником, за результати роботи й робочу атмосферу в команді відповідає теж він.
2.8. КЕЙС «Як створити start-up «команду мрії»? [6, с. 33—36]
Команда
— це відносно невелика група однодумців, зібрана разом керівником заради досягнення амбітних цілей і здатна успішно виконувати конкретні завдання, долати труднощі, що виникають.
Ключові елементи «команди мрії»:
ЛЮДИ:
• «Відносно невелика група»
— із 2—7 осіб.
Практикою доведено, що у великих колективах складно створити позитивну і надихаючу атмосферу, — крім того, у малій групі майже не виникає суттєвих розбіжностей у поглядах і переконаннях.
• «Зібрані разом керівником»
— принциповий момент. «Команда мрії» практично не здатна самоорганізуватись, адже ймовірність такої самоорганізації надзвичайно мала.
Керівник може керувати чим завгодно: проектом, бізнесом,
• «Амбітні»
— це ті, хто бажає прославитись. «Команда мрії» складається з тих, хто прагне слави і не схильний виконувати рутинну роботу. Їх цікавить щось нове, хоча сама праця не завжди гарантує успіх.
• «Успішні»
— це ті, хто здатний досягати результату. Вони мають потрібні «параметри якості»: знання, навички, вміння і здатні працювати в рамках обмеженого бюджету з обумовленими строками.
ЗАВДАННЯ ТА ПРОБЛЕМИ «Складні»
— це завдання, які вимагають від членів команди, що їх вирішують, високої професійної кваліфікації. Для успішної співпраці, підготовки звітів до аудиту, — можливо, до майбутнього IPO, потрібна команда фахівців або таких, які мають намір стати фахівцями. «Перешкоди, які виникають»
— це завдання та проблеми, які неможливо передбачити заздалегідь, але вони будуть з’являтися неочікувано й невідворотно і їх треба вирішувати. Наслідком є утруднення в застосуванні посадових інструкцій у повному обсязі до всіх членів команди.
РЕЗУЛЬТАТИ
Задоволення як від виконаної роботи, так і від щоденної взаємодії один і одним — це результат, на який із готовністю робити більше очікуваного, розраховують члени «команди мрії» і який називають високим рівнем залученості працівників.
Довідка: у традиційних компаніях рівень залученості персоналу становить 50 % (± 10), а «команда мрії» демонструє залученість не менш як 80 % (а то і всі 100 %). Саме такі значення одержують під час проведення досліджень залученості працівників у кращих компаніях-роботодавцях.
Як управляти «командою мрії»?
Для управління «командою мрії» потрібний лідер, а не менеджер. У чому різниця? «Менеджер уміє робити речі правильно, а лідер — правильні речі».
Хто такий лідер?
• Лідер майже ніколи не панує над підлеглими, навпаки, він певним і навіть парадоксальним чином слугує їм, турбується про них: «слуга царю, батько солдатам».
• Лідер відповідає за моральний стан команди, йому без усяких посадових інструкцій відомо, що саме він повинен надихати й мотивувати своїх працівників.
• Лідер поважає у своїх підлеглих особистість і любить кожного з них, як власних дітей. Він же сам їх агітував на користь «команди мрії» до співпраці!
• Лідер розуміє важливість і силу ідей та інновацій. Без них у теперішньому турбулентному світі важко і майже мотивувати.
Висновок: щоб бути лідером, потрібно віддавати співпраці з «командою мрії» всю душу, а не її шматочок.
