Розрахунки з підзвітними особами зачіпають досить широкеколо операцій: з готівковими коштами у національній та іноземній валюті, рухом матеріальних цінностей (необоротні й оборотніактиви), оплатою послуг, формуванням витрат і вартості активів,оподаткуванням, утриманнями із заробітної плати працівників.Проблема правильного відображення в обліку розрахунків з підзвітними особами залишається важливою в організації бухгалтерського обліку на підприємстві а, отже, і шляхи вдосконаленняобліку розрахунків з підзвітними особами.
Положення про ведення касових операцій [2] та Указ про застосування штрафних санкцій [3] не дають визначення «підзвітної особи». Офіційних визначень терміна «підзвітна особа» досіне запропонували також ні органи державної податкової служби,ні Національний банк України. Тобто, визначення поняття «підзвітні особи» можна було б сформулювати так: працівники підприємства, яким доручено виконувати певні виробничі завдання ззалученням готівкових коштів і які зобов’язані відзвітувати проїх використання; при цьому для цієї мети підприємство забезпе-
ріантами їх відображення в обліку при формуванні облікової політики підприємства про витрати.
Список використаних джерел
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: Затверджено. наказом МФУ від 31.12.1999 року №318 (зі змінами та доповненнями).
2. Бірюк О. Г. Формування облікової політики щодо загальновиробничих витрат на сільськогосподарських підприємствах / О. Г. Бірюк //Економіка: проблеми теорії та практики. — Вип. 243. — Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. — С. 88–94.
чує підзвітну особу авансом, використання яких має бути документально підтверджене.
Виходячи з наведеного, терміни «підзвітна особа» та «особа,що виїздить у службові відрядження» мають дещо відмінні сутність і призначення. Але згідно з діючим законодавством облікрозрахунків з підзвітними особами та за відрядженнями ведетьсяна одному субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами»,що є досить не коректним для облікового процессу [5].
Отже, можна констатувати, що назва субрахунку 372 не відповідає його сутності та не розкриває змісту. Тому доцільним єзапропонувати змінити назву субрахунку на більш відповідну(наприклад «Розрахунки з підзвітними особами та за відрядженнями») [4]. А вже безпосередньо в процесі обліку на кожномупідприємстві відкривати рахунки третього порядку. Кількість іназва цих рахунків залежить від виду діяльності підприємства,його розмірів і чисельності підзвітних осіб. Для прикладу можназапропонувати такі рахунки:
• 3721 «Розрахунки, що пов’язані з придбанням ТМЦ і оплатою дрібних послуг»;
• 3722 «Розрахунки за службовим відрядженнями»;
• 3723 «Розрахунки, що пов’язані з реалізацією сільськогосподарської продукції».
Під час проведення обліку розрахунків з підзвітними особамичасто виникають певні порушення, а саме порушення оформлення первинних касових документів. Найчастішими помилками єте, що у і видаткових касових ордерах, за допомогою яких видається готівка з каси працівникам підприємства у підзвіт (на господарські потреби або на відрядження), відсутні паспортні даніособи, що одержує готівкові кошти, відсутні необхідні підписи, атакож не зазначено кореспонденцію рахунків. Зазначені порушення призводять до погіршення стану контролю за порядкомздійснення касових операцій і можуть спричинювати зловживання на підприємстві.
З метою уникнення цього доцільним є введення використаннябезготівкових платіжних карток на підприємстві, які є різновидом платіжного засобу безготівкової форми оплати розрахунків.
Необхідною умовою вдосконалення управління розрахунків зпідзвітними особами є докорінна реконструкція його технічної іінформаційної бази на базі автоматизованої системи обліку звикористанням автоматизованих робочих місць бухгалтера.
Основними шляхами удосконалення даної ділянки облікуможе бути:
Мерчук І. П.,науковий керівник — Лобода Н. О., к.е.н.,Львівська державна фінансова академія, м. Львів
