Засобом формалізації результатів планування розвитку бухгалтерського обліку виступають плани. Залежно від завдань, що їх вони виконують, плани поділяють на кілька видів.

Так, за періодом охоплення виокремлюють перспективні (визначають центральний напрям розвитку бухгалтерського обліку),

спільними організаціями для співпраці на останньому етапі розробки положень бухгалтерського обліку та ін.; ? головний, чи розробчий, етап полягає в розробці проекту положень бухгалтерського обліку на підставі раніше встановлених напрямків роботи чи об’єктів вивчення. З огляду на загальні тенденції по гармонізації бухгалтерського обліку, що відмічаються в світовій економіці, розробка має бути здійснена на основі вже розроблених завдань та функцій вітчизняної підсистеми обліку бюджетних установ з урахуванням (за її аналогами) міжнародних стандартів бухгалтерського обліку у державному секторі; ? заключний етап передбачає такі види робіт: ? попередні проекти положень (стандартів) бухгалтерського обліку та доопрацювання з урахуванням обгрунтованих доповнень; ? обговорення положень (стандартів) у спеціалізованих провідних періодичних виданнях з питань бухгалтерського обліку та на наукових конференціях; ? доопрацювання проектів положень (стандартів) з урахуванням внесених пропозицій; ? розгляд остаточних проектів положень (стандартів) та їх затвердження.

За рівнем розробки виділяють плани вищої ланки (випрацьовуються в результаті централізованого планування) та плани первинної ланки (розробляються головним бухгалтером установи, організації) плани.

За функціональним призначенням розрізняють: ? плани удосконалення методології та методики бухгалтерського обліку (метою є розробка нормативних документів, застосування прогресивних методів бухгалтерського обліку, розробка та впровадження облікових задач із застосуванням ПК); ? плани удосконалення організації технології облікового процесу (за мету ставиться впровадження прогресивних форм бухгалтерського обліку, розробка і впровадждення нових облікових носіїв, випрацювання більш раціональних схем обігу носіїв облікової інформації, раціоналізація виконання облікових завдань в цілому в часі і просторі); ? плани удосконалення організаційної форми бухгалтерського обліку, організаційної побудови бухгалтерської служби установи та організаційного забезпечення (на меті виступають вибір і впровадження іншої організаційної форми бухгалтерського обліку, випрацювання і застосування більш раціональної моделі організаційної побудови бухгалтерської служби, удосконалення складу структурних підрозділів бухгалтерської служби); ? плани розвитку інформаційного та технічного забезпечення (за мету ставиться розробка і впровадження інформаційних моделей, раціоналізація опрацювання носіїв інформації, що складають поле інформаційного забезпечення, подальша автоматизація робіт бухгалтерського підрозділу через поповнення парку технічного забезпечення, запровадження програмного забезпечення роботи працівників бухгалтерії); ? плани соціального розвитку колективу та їх ергономічного забезпечення (метою є підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації персоналу бухгалтерії, визначення кваліфікаційного рівня відповідно до атестації; поліпшення та впровадження мотиваційної моделі щодо праці облікових працівників; поліпшення морального мікроклімату та більш повне задоволення матеріальних потреб: формування колективної свідомості в структурному підрозділі; оптимізація ергономічних характеристик умов праці бухгалтерської служби); ? плани науково-дослідницьких і експериментальних робіт (на меті виступає розробка пропозицій по удосконаленню системи

річні та поточні (охоплюють коло заходів по удосконаленню обліку на відповідний період).

11.3. Методика організації впровадження облікових завдань

Постановка облікових завдань різного ступеня, напряму, рівня складності та рівня ієрархічного ланцюжка управління, що є логічним результатом і продовженням процесу планування, реалізується за допомогою випрацьованої схеми організації їх впровадження. Зазначена схема передбачає етапність впровадження завдань. Зокрема, серед етапів розглядають вибір об’єктів впровадження завдань, правову регламентацію організації впровадження завдання, організацію обстеження обраного напряму обліку, розробку робочої інструкції, проведення виробничих нарад, експериментування доробку проекту інструкції, внесення змін до положення, посадових інструкцій, затвердження інструкції.

Залежно від характеру планових завдань щодо рівня розробки, впровадження облікових завдань може бути цілковитим або вибірковим, а самі завдання можуть впроваджуватись на всі установи бюджетної сфери чи на окремі установи і організації певної галузі, певного рівня розпорядників. При цьому іноді впроваджуються на базі однієї установи чи організації, досвід узагальнюється і за позитивних результатів поширюється на інші установи й організації.

Правова регламентація організації впровадження завдання реалізується за допомогою наказу керівника установи чи організації, керівника міністерства чи відомства. Згідно з наказом починаються роботи на первинному рівні ієрархічного ланцюга по впровадженню облікових завдань. Зокрема, утворюються комісії, якими розробляється план заходів по впровадженню конкретних облікових завдань. До складу комісії, як правило, входять керівник установи (заступник), керівник фінансово-планового чи фінансово-економічного підрозділів (заступники), керівники інших

бухгалтерського обліку, їх примноження й опрацювання. Плани можуть бути подані у вигляді таблиці, в підметі якої формується склад заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку, а за присудком зазначаються відповідальні виконавці та вказуються терміни виконання чи у вигляді тексту, що містить зазначену інформацію за присудком в розрізі перелічених заходів. Обов’язковою частиною плану є обґрунтування останнього з визначенням затрат на реалізацію плану та ефективності його впровадження).

Обстеження обраного напряму обліку полягає в оцінці стану об’єкта на предмет його відповідності сучасним конкретним умовам господарювання, виявлення недоліків, які перешкоджають впровадженню певного облікового завдання. У кожній установі для здійснення перелічених заходів складається план обстеження відповідного напряму обліку.

План обстеження обліку затрат на НДР:

1. Номенклатура тематики науково-дослідних робіт за профілем науково-дослідної установи, замовники.

2. Організація обліку спецобладнання для виконання НДР.

3. Організація обліку заробітної плати.

4. Організація обліку матеріалів для наукових цілей.

5. Організація обліку затрат та калькулювання НДР.

6. Недоліки системи обліку затрат на НДР і калькуляції НДР.

7. Методологічні засади по впровадженню експериментальної моделі обліку затрат на НДР і калькулювання НДР.

8.Стан автоматизації бухгалтерського обліку в науководослідній установі, можливості впровадження комплексної системи автоматизації обліково-обчислювальних робіт.

Розробка робочої інструкції здійснюється на підставі узагальнення на рівні об’єкта впровадження (установа, установи галузі, бюджетні установи в цілому). Робоча інструкція має містити загальний розділ, який визначає основні, термінологічні поняття, завдання і функції даного напряму обліку тощо, методологічний розділ, який описує методику синтетичного та аналітичного обліку даного напряму, організаційного розділу, де визначатиметься механізм організації облікового процесу вищевказаного напряму. До інструкції має бути доданий пакет первинних документів, облікових реєстрів за визначеним напрямом обліку з вказівками щодо їх оформлення. Кожний рекомендований носій облікової інформації має бути завізований особою, що відповідає за його складання.

Важливою умовою складання робочої інструкції є конкретизація інформаційно-нормативного забезпечення щодо умов та особливостей господарювання конкретної установи.

Проведення виробничих нарад має на меті детальне висвітлення ключових питань проблем отриманих матеріалів щодо ін-

структурних підрозділів та ін. План заходів по впровадженню облікових завдань затверджується комісією і передається до галузевого міністерства, відомства, Державного казначейства відповідно до рівня розробки останнього. План заходів також додається до наказу з упровадження облікового завдання по установі чи організації.

Етап експериментування реалізується у формі впровадження і паралельного опрацювання дублюючої до основної проектної моделі обліку за відповідним напрямом упродовж місяця. Доробка робочої інструкції здійснюється на основі результатів експериментального впровадження. Після внесення необхідних змін до положень про відділ, посадових інструкцій і інших організаційних регламентів з метою гармонізації методичного та організаційного поля здійснюють кінцеве обговорення проекту інструкції, після чого останній документ затверджується, набуваючи тим самим статусу нормативно-правового документа.