Теоретичні основи. Теоретичною основою побудови бухгалтерського обліку є загальна економічна теорія, яка визначає закони суспільного виробництва і процеси обміну, розподілу та перерозподілу матеріальних благ на різних етапах розвитку людського суспільства.
Бухгалтерський облік відображає цей процес на основі законів суспільного виробництва, оскільки без знання їх не можна економічно правильно відобразити процес виробництва, обміну, розподілу та перерозподілу матеріальних благ. Отже, бухгалтерський облік організує відображення процесу створення і обміну суспільного продукту відповідно до законів суспільного виробництва, обміну і розподілу матеріальних благ, які розкриває загальна економічна теорія, що є його теоретичною основою.
Методологічні основи. Методологічною основою побудови бухгалтерського обліку є діалектичний метод пізнання природи, суспільства і людського мислення, який розглядає всі явища природи і суспільства у взаємозв’язку і взаємозалежності, у безперервному русі та змінах.
Діалектичний метод пізнання дає можливість кожне питання бухгалтерського обліку розглядати у взаємозв’язку і взаємозалежності з іншими питаннями цієї та інших наукових дисциплін. Положення бухгалтерського обліку розглядаються як такі, що змінюються під впливом розвитку науки, техніки і практики, визначення і формулювання їх безперервно вдосконалюються.
Функціональні основи. Однією з вимог до бухгалтерського обліку є методологічна єдність показників бізнес-плану та обліку. Ця єдність досягається дотриманням єдиного принципу формування планових та облікових показників виходячи із спільності їх економічного змісту і цільового призначення. При цьому спостерігається їх прямий та зворотний зв’язок. Планування і нормування впливають на формування облікових показників. Облік справляє зворотну дію (вплив) на систему планових показників та їх формування. Оскільки планування передує обліку, то система планування є важливим фактором побудови бухгалтерського обліку.
При побудові бухгалтерського обліку в управлінні діяльністю передусім слід виходити з тих функцій, які виконує бухгалтерський облік в управлінні господарством. Найважливими серед них вважаються інформаційна, контрольна, аналітична та оцінювальні. Інформаційна функція
— це забезпечення користувачів даними бухгалтерського обліку, які їм потрібні для прийняття відповідних рішень. Це дані, показники тощо, які характеризують стан, зміни стану активів і пасивів господарства, можливість робити узагальнення та висновки.
Контрольна функція — це можливість здійснювати за даними бухгалтерського обліку перевірку раніше прийнятих управлінських рішень господарського характеру, їх виконання, характер виконання.
Аналітична функція полягає в тому, що процес бухгалтерського обліку пов’язаний безпосередньо з виконанням функцій аналізу: виявлення відхилень, їх причини, ініціаторів, виконавців тощо.
Оцінювальна функція
— це можливість за даними бухгалтерського обліку, контролю та аналізу дати оцінку роботи виконавців, визначити фінансовий стан підприємства, оцінити його дохідність, рентабельність тощо.
На рис.3.1 наведено систему взаємозв’язку вихідних даних щодо діяльності та функцій бухгалтерського обліку (рахунковедення) в управлінні господарською діяльністю.
Рис. 3.1. Бухгалтерський облік, контроль та аналіз (рахунковедення) у системі управління діяльністю підприємства
3.2. Користувачі та їхні вимоги до облікової інформації про господарство, його стан і зміни стану
Облікова інформація про господарство, його стан і зміни стану знаходить широке коло користувачів, які застосовують цю інформацію для прийняття рішень. В умовах ринкових відносин коло користувачів облікової інформації постійно розширюється. Облікова інформація насамперед використовується всередині підприємства, тобто самим підприємством, його керівниками, для управління, прийняття рішень на різних рівнях менеджменту. Разом із тим підприємство працює не ізольовано, воно має різноманітні відносини з навколишнім діловим і суспільним середовищем — банками, постачальниками, покупцями, інвесторами тощо.
Усі користувачі облікової інформації можуть бути розділені на дві групи: користувачі внутрішні та зовнішні (табл.
3.1).
Таблиця 3.1
КОРИСТУВАЧІ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ГОСПОДАРСТВО
Закінчення табл. 3.1.
В основу побудови бухгалтерського обліку покладаються вимоги, які висуваються до нього різними користувачами бухгалтерської інформації. До таких вимог належать: порівнянність показників обліку з показниками бізнес-плану, своєчасність, точність, об’єктивність, ясність, доступність, економічність обліку.
Порівнянність показників обліку з показниками бізнес-плану є однією з найважливіших вимог до бухгалтерського обліку. Виконання її сприяє найефективнішому використанню обліку для контролю за виконанням бізнес-плану і передбачає здійснення поточного обліку господарської діяльності в розрізі системи основних показників, передбачених бізнес-планом. Важливою передумовою виконання цієї вимоги є наявність єдиної методології обліку господарської діяльності в розрізі показників плану і методології планування. Це забезпечує порівнянність показників обліку з показниками бізнес-плану і здійснення контролю за перебігом виконання намічених завдань.
Своєчасність обліку передбачає таку його організацію, яка забезпечувала б повсякденний облік наявності та руху ресурсів господарства і здійснюваних процесів господарської діяльності.
Обліковані дані щодо ресурсів і процесів слід своєчасно узагальнювати й в установлені строки (щодня, наприкінці місяця, за минулий місяць тощо) подавати відповідні зведення керівництву господарства, іншим споживачам інформації. Своєчасність одержання показників набуває особливої актуальності, оскільки вони надають інформацію, необхідну для управління господарством, для виявлення ступеня виконання бізнес-плану кожною ділянкою господарства, для охорони власності, а також для розроблення заходів щодо вдосконалення роботи підприємства. Дані обліку, надані пізніше встановленого строку, не можуть бути ефективно використані для оперативного керівництва.
Своєчасність обліку забезпечується раціональною організацією облікового процесу і максимальною автоматизацією облікових робіт.
Точність і об’єктивність. Облік має правильно, відповідно до дійсності, відображати процеси діяльності господарства. Усі господарські явища та процеси мають обчислюватися точно, без помилок, згідно з прийнятою методологією. Ця вимога особливо важлива, оскільки показники обліку використовуються для прийняття рішень щодо розвитку та управління господарством. Неправильні й неточні показники можуть завдати великої шкоди,
тому працівники обліку несуть відповідальність за їхню точність і об’єктивність.
Ясність і доступність. Ця вимога передбачає широке використання показників обліку власником, партнером тощо.
Важлива роль належить такій передумові, як майнова самостійність підприємства. Підприємство має власне майно, власний баланс. Будь-яка фірма має право купівлі, продажу, використання власного майна. Підприємство не відповідає за борги власника, а власник не відповідає за борги підприємства.
Економічність обліку. Облік, відповідаючи всім вимогам, має здійснюватися з мінімальними затратами засобів і праці. Особливої актуальності ця вимога набуває в сучасних умовах, коли швидко зростає виробництво і різко збільшується обсяг облікової інформації. Економічність обліку досягається централізацією, розробленням і впровадженням найраціональніших і найпростіших форм і методів обліку, широким використанням засобів обчислювальної техніки. Однак така вимога в жодному разі не повинна знижувати якість обліку. Навпаки, підвищення якості обліку має супроводжуватися зменшенням чисельності осіб, які ведуть облікову роботу, за рахунок заміни ручної праці машинною.
Виконання вимог, поставлених перед обліком, — це не разовий захід. Щодня, здійснюючи облік, необхідно дотримуватися їх, коригуючи відповідно до вимог життя. Те, що сьогодні вважається досконалим, завтра може вже застаріти. Лише у разі творчого виконання названих вимог облік може ефективно виконувати свої функції.
Однією з передумов побудови бухгалтерського обліку є безперервність подальшої діяльності. Вона означає, що бухгалтерські працівники мають бути впевнені у продовженні діяльності господарської одиниці протягом розумного періоду часу, якщо відсутнє свідоцтво про зворотне, а також якщо господарську одиницю не буде ліквідовано у найближчому майбутньому. Ця передумова є основою для включення в баланс статей за їхньою фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною активів і пасивів (зобов’язань), які будуть реалізовані у випадку ліквідації. Ця ж передумова визначає необхідність складання звіту про прибуток на базі включення тільки такої частки валових надходжень і витрат, котрі надійшли і нараховані у процесі поточної діяльності.
У деяких країнах (наприклад, Росії) цю передумову називають передумовою «діючого підприємства». Передбачається, що одного разу створене підприємство працюватиме невизначено довго (прак
тично вічно), а отже, бухгалтер не повинен постійно змінювати вартість економічних ресурсів підприємства відповідно до поточної ринкової вартості. І тільки у разі закриття підприємства буде необхідна оцінка його ресурсів за ліквідаційною (ринковою) вартістю.
