В статье раскрыты вопросы организации внутреннего аудита на зерноперерабатывающих предприятиях. Обосновывается актуальность и необходимость создания службы внутреннего аудита. Представлены основные его этапы, а также определена наиболее приемлемая для зерноперерабатывающих предприятий структура аппарата внутреннего аудита. The questions of organization of internal audit in the grainworking industry enter-prises are exposed in the article. Actuality and necessity of creation of service of internal audit is grounded. Basic its stages are represented, and also the structure of vehicle of internal audit most acceptable to the grainworking industryenterprises is certain.
315 кінцевий фінансовий результат. Вивчають вплив окремих факторів на прибуток — цін на продукцію, собівартості, обсягу і структури реалізованої продукції.
Внутрішній аудит є однією із складових частин внутрішнього контролю, який являє собою незалежну оцінку, що проводиться всередині економічного суб’єкта з метою перевірки і визначення ефективності його діяльності. Порівняно з іншими організаційними формами здійснення контролю, служба внутрішнього аудиту вирішує набагато ширший спектр завдань. Проте, на практиці, має місце певна недооцінка ролі такого контролю, і через це підприємства позбавлені інформації, яку може надавати внутрішній аудит. Насамперед, внутрішній аудит надає інформацію вищому рангу управління підприємства про його фінансово-господарську діяльність. Також він сприяє створенню ефективної системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, які запобігають виникненню порушень. І останнє, що також є важливим, підтверджує достовірність звітів нижчої ланки управління, структурних підрозділів.
В економічній літературі фахівці більше уваги приділяють методології, організації і технології зовнішнього аудиту. Лише в окремих працях зарубіжних і вітчизняних вчених розкриті питання особливостей внутрішнього аудиту [1, с. 26—28; 2, с. 14; 3, с. 233—242; 4; 5; 7; 8, с. 16—20]. Існуюча система зовнішнього аудиту направлена, в першу чергу, на підтвердження достовірності звітності і не вирішує багатьох проблем, які пов’язані з удосконаленням системи управління. Таким чином, метою внутрішнього аудиту є оцінка дотримання економічної політики підприємства, оцінка функцій внутрішнього контролю, який здійснюється всіма структурними підрозділами.
Достатньо об’єктивним є визначення внутрішнього аудиту як перевірок, виконаних всередині суб’єкта господарювання його працівниками (внутрішніми аудиторами) з метою надання необхідної інформації керівництву для прийняття управлінських рішень і здійснення внутрішнього поточного контролю [6, с. 16].
Проведені дослідження показують, що на зернопереробних підприємствах діють виключно внутрішні контрольні служби, зокрема, відділи технологічно-хімічного контролю, служба табельного контролю, завданнями яких є контроль за окремими дільницями виробничої діяльності з позиції якості продукції та фактичної наявності робітників.
Враховуючи той факт, що зернопереробні підприємства мають складну розгалужену структуру і велику кількість територіально віддалених залежних підрозділів (хлібоприймальних дільниць, елеваторів), саме тому виникає особлива потреба у створенні
Необхідно зауважити, що крім завдань контрольного характеру, внутрішній аудит більш детально вирішує завдання економічної діагностики, опрацювання фінансової стратегії, маркетингових досліджень, управлінське консультування тощо. Потреба у створенні служби внутрішнього аудиту зумовлена, насамперед, необхідністю володіння керівником інформацією про реальний стан справ на підприємстві.
Внутрішній аудит здійснюється відповідно до конкретних завдань менеджерів найвищого рівня управління за ієрархічною структурою. Власники підприємства, незалежно від форм власності, вимагають від внутрішніх аудиторів вираження незалежної думки щодо обгрунтованості застосування адміністрацією контрольних процедур, достовірності інформації бухгалтерського обліку, яка є основою для складання звітності. В результаті, як самостійний підрозділ управлінського апарату, служба внутрішнього аудиту надає допомогу адміністрації підприємства в організації контролю і розробці рекомендацій щодо усунення викривлень інформації.
Внутрішній аудит з метою досягнення максимальних результатів, повинен здійснюватись у певний послідовності. Згідно із Стандартами професійної практики Інституту внутрішніх аудиторів [9], пропонується загальна схема процесу внутрішнього аудиту на зернопереробних підприємствах (рис. 1).
Для внутрішніх аудиторів однією з умов успішного проведення перевірки є ефективно організований процес планування. При цьому керівник аудиторської служби на основі проведеного ана-
служби внутрішнього аудиту. Робота працівників відділу внутрішнього аудиту в цьому напрямі полягає насамперед в уніфікації і стандартизації облікових процесів для правильного формування зведеної чи консолідованої звітності. Працівники бухгалтерських служб відокремлених структурних підрозділів не завжди додержуються єдиної методики ведення бухгалтерського і управлінського обліку. Внаслідок відсутності єдиного методологічного підходу однакові операції відображаються по-різному, що може стати причиною невірогідності консолідованої звітності. Беручи до уваги особливості фінансово-господарської діяльності комбінатів хлібопродуктів, вважаємо за необхідне створення окремого відділу внутрішнього аудиту, з мінімальною кількістю фахівців (бухгалтер-аудитор, менеджер-експерт, експерт-юрист). При цьому, організація служби внутрішнього аудиту на підприємствах має відповідати таким вимогам: мінімум витрат і максимум ефекту.
Рис. 1. Загальна схема процесу внутрішнього аудиту на зернопереробних підприємствах
При формуванні цілей аудиторського завдання слід звертати увагу на систему контролю і процес корпоративного управління, що стосується об’єктів аудиту. Цілі аудиту є основою процесу планування, від якого залежить ефективність аудиту, а також результат оцінки діяльності аудиторської служби.
Поставлені перед працівниками служби внутрішнього аудиту індивідуальні завдання повинні включати: ? аналіз і оцінку адекватності елементів системи внутрішнього контролю;
лізу складає плани, що визначають пріоритети внутрішнього аудиту та відповідають цілям підприємства. Плани повинні бути ретельно відпрацьовані з відповідними службами та їх керівниками, відповідати вимогам власника. Плани робіт, керівник служби аудиту подає на розгляд і затвердження керівництву, інформує його, коли до плану вносяться істотні зміни протягом звітного періоду.
На підготовчому етапі (планування, збір та підготовка даних) носії інформації формуються поза межами внутрішнього аудиту. А на етапах проведення внутрішнього аудиту та узагальнення результатів і надані рекомендацій такі носії інформації створюються безпосередньо в ході перевірки та повинні мати таку форму, яка б відповідала завданням аудиту та надаватися внутрішньому аудиторові у встановлений термін.
Результати експертної оцінки та аудиторського контролю оформлюються у вигляді аудиторського звіту (висновку). Інформація, що міститься в аудиторському звіті, може бути використана як адміністрацією підприємства, так і зовнішніми аудиторами. В остаточному підсумку рекомендації і висновки внутрішніх аудиторів повинні сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства. Слід зазначити, що процес внутрішнього аудиту не може вважатися завершеним доти, поки не будуть впроваджені аудиторські рекомендації й усунуті виявлені відхилення.
Отже, внутрішній аудит являє собою систему оперативного, періодичного забезпечення інформацією керівництва чи власників економічного суб’єкта шляхом організації незалежного контролю і підготовки управлінських рішень силами штатних працівників для досягнення головної цілі функціонування економічного суб’єкта — отримання максимального прибутку при мінімальних витратах і найбільш повного задоволення матеріальних потреб всіх зацікавлених в його ефективній роботі сторін.
На сучасному етапі розвитку зернопереробної галузі зростають вимоги до служб внутрішнього контролю щодо пошуку резервів удосконалення результатів роботи комбінатів хлібопродуктів, вирішення нових економічних завдань, надання допомоги керівництву у виборі найефективніших варіантів ведення господарської діяльності.
Для забезпечення виконання функцій внутрішнього аудиту необхідно належним чином організувати апарат внутрішнього аудиту та запровадити наукову організацію праці аудиторів. Залежно від адміністративного підпорядкування розрізняють три типи структури апарату внутрішнього аудиту: лінійно-просту, лінійно-штабну і комбіновану.
? дотримання підприємством положень нормативних і законодавчих актів; ? наявність і ефективність ведення бухгалтерського обліку й облікових процедур; ? наявність у системі управління підсистеми, що контролює виявлення і виправлення можливих помилок.
Практика досліджень довела, що на зернопереробних підприємствах найбільш прийнятною формою побудови апарату внутрішнього аудиту є лінійно-штабне адміністративне підпорядкування працівників служби внутрішнього аудиту. Таке підпорядкування передбачає поділ служби на сектори, при цьому керівник відповідного контрольного органу подає розпорядження керівникам секторів. Окрім цього, контрольний процес у технологічному плані є складним, і тому він повинен бути розподілений між окремими виконавцями. Функції контролю здійснюють не тільки служби внутрішнього аудиту, а й працівники бухгалтерії.
Залежно від розподілу праці робітників сфери контролю і відповідно побудови служби внутрішнього аудиту розрізняють централізовану і децентралізовану її форми. При централізованій формі організації контролю внутрішні аудитори знаходяться в штаті бухгалтерії і підпорядковуються головному бухгалтерові в адміністративному і методологічному відношенні. З огляду на зазначене, централізована форма внутрішньогосподарського контролю для зернопереробних підприємств є неефективною, тому що внутрішні аудитори в адміністративному плані підпорядковуються головному бухгалтерові, що порушує принцип незалежності аудитора, а також це може призвести до послаблення функцій внутрішньогосподарського контролю. Кращим варіантом організації внутрішнього аудиту є децентралізована форма внутрішньогосподарського контролю. При зазначеній формі керівник служби внутрішнього аудиту в адміністративному плані підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства.
Різноманітність завдань, які виконуються службами внутрішнього аудиту при здійсненні внутрішнього аудиту, вимагають належної кваліфікаційної підготовки їх працівників. По-перше, це повинні бути висококваліфіковані фахівці з вищою економічною освітою та досвідом бухгалтерської та економічної роботи. По-друге, вони зобов’язані професійно вміти застосовувати методичні прийоми та способи аудиту для збирання необхідних аудиторських доказів, правильно документувати отриману інформацію, аналізувати її та подавати рекомендації у формі належно складеного звіту внутрішнього аудитора.
Служби внутрішнього аудиту повинні здійснювати свою діяльність згідно посадових інструкцій внутрішніх аудиторів, які затверджуються керівництвом підприємства. У посадових інструкціях внутрішніх аудиторів передбачаються такі обов’язкові розділи: загальні положення, кваліфікаційні вимоги, посадові права, обов’язки та персональна відповідальність.
Застосування на комбінатах хлібопродуктів запропонованих організаційних аспектів внутрішнього аудиту, надасть можливість їх керівництву отримати незалежну та об’єктивну оцінку контрольних процедур менеджерів різних рівнів управління. Такі дії забезпечать надійність інформації, яка використовується на зернопереробних підприємствах, для прийняття управлінських рішень, що в свою чергу призведе до підвищення ефективності виробничої діяльності.
Література:
1. Адамс Р. Основы аудита: Пер. с англ. / Под ред. Я.В. Соколова. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995. — 398 с.
2. Аренс А., Лоббек Дж. Аудит: Пер. с англ.; Гл. редактор серии проф. Я. В. Соколов. — М.: Финансы и статистика, 2003. — 560 с.
3. Аудит: Практическое пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик, В. Савченко / Под ред. А. Кузьминского. — К.: Учет информ, 1996. — 283 с.
4. Зубілевич С. Я., Голов С. Ф. Основи аудиту. — К.: Ділова Україна, 1996. — 374 с.
5. Макальская А. К. Внутренний аудит: Учеб.-практ. пособие. — М.: Дело и Сервис, 2000. — 80 с.
6. Петрик О. А. Аудит: методологія і організація: Монографія. — К.: КНЕУ, 2003. — 260 с.
7. Рудницький В. С. Внутрішній аудит: методологія, організація. — Тернопіль: Економ. думка, 2000. — 104 с.
8. Шеремет А. Д., Суйц В. П. Аудит: Учебное пособие. — М.: ИНФРА-М, 1995. — 240 с.
9. Codification of Standards for the Professional Practice of Internal Auditing.
— USA: The Institute of Internal Auditors, 249 Maitland Avenue, Altamonte Springs, Florida 32701, 1993. — 99 p.
Стаття надійшла до редакції 15 листопада 2005 р.
