У процесі господарської діяльності відбувається поступове вибуття необоротних активів з таких причин: а) непридатності для подальшого використання; б) виявлення в результаті інвентаризації як недостачі; в) моральної застарілості; г) фізичного зношення; д) пошкодження внаслідок аварії чи стихійного лиха; е) необхідності знесення у зв’язку з будівництвом нових об’єктів чи зруйнування внаслідок атмосферного впливу й тривалого використання.
Серед напрямків вибуття виокремлюють: ? продаж; ? безоплатну передачу; ? списання через ліквідацію.
Організація обліку вибуття необоротних активів передбачає: ? визначення нормативної бази; ? встановлення порядку списання необоротних активів; ? вибір носіїв інформації для відбиття операцій з вибуття; ? розробку облікових номенклатур за зазначеним напрямом; ? встановлення графіка руху носіїв інформації відповідно до таких документів: ? Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої Наказом Державного казначейства України від 10.08.2001 № 142; ? Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої Наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 № 64;
Відповідно до зазначеної нормативної бази списання необоротних активів за наказом керівника установи здійснює комісія, що працює упродовж року.
До складу комісії рекомендовано включати: ? керівника установи або його заступника; ? головного бухгалтера або його заступника; ? керівника групи обліку матеріальних цінностей чи необоротних активів; ? матеріально відповідальну особу; ? інших посадових осіб.
Порядок списання загалом становить послідовність таких дій:
1) проведення огляду;
2) визначення можливості та необхідності подальшого використання (умови відновлення, реконструкції, модернізації тощо);
3) з’ясування причин списання об’єкта;
4) встановлення осіб, з вини яких трапився передчасний вихід із ладу матеріальних цінностей (щодо пошкоджених та фізично зношених об’єктів), а також можливості використання окремих вузлів, деталей, матеріалів об’єктів до їх ліквідації;
5) оформлення актів на списання;
6) здійснення контролю за вилученням зі списаних об’єктів вузлів, деталей та матеріалів із кольорових та дорогоцінних металів, визначення їх кількості, маси;
7) здійснення контролю за здачею зазначених частин списаного об’єкта.
Щодо об’єктів, які заплановано до продажу, дії комісії дещо інші:
1) огляд об’єкта необоротних активів і визначення доцільності його подальшого використання;
2) визначення вартості об’єкта, призначеного для реалізації;
3) оформлення акта про списання (чи інших документів) до продажу;
4) організація підготовчих робіт до проведення продажу.
Визначення вартості об’єктів до продажу відповідно до Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ здійснюється залежно від категорії необоротних активів. Зокрема, для будівель, споруд, транспо-
? Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженого Наказом фонду Державного майна України від 30.07.99 № 1477; ? Порядку продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого Наказом від 22.09.2000 № 1976 Фонду державного майна.
ртних засобів та повністю зношених за даними бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, які відносяться до необоротних активів, вартість визначається експертним оцінюванням. Експертне оцінювання здійснює експерт за угодою з установою. Інші необоротні активи реалізуються за справедливою вартістю, за якою матеріальні цінності можуть бути продані в результаті операції між добре обізнаними, незалежними й такими, що мають намір здійснити цю операцію, сторонами. У цьому разі оцінювання здійснює комісія зі списання на основі даних про первісну вартість, фізичний та моральний знос.
Зауважимо, що продаж об’єктів, які в нормативному полі бухгалтерського обліку бюджетних установ класифікуються як основні засоби, має здійснюватись через аукціони, біржі чи за конкурсом. Організаційні роботи до проведення зазначених заходів передбачають: ? отримання установою дозволу відповідного органу виконавчої влади, що уповноважений здійснювати функції управління державним майном, чи розпорядника коштів; ? визначення початкової ціни продажу майна; ? підготовка інформації про майно та умови його продажу; ? проведення маркетингових досліджень щодо визначення потенційних покупців; ? укладання договору з організатором конкурсу, аукціону.
Усі підготовчі роботи має виконувати комісія зі списання матеріальних цінностей.
Нагадаймо, що списання необоротних активів як таких, що не придатні для подальшого використання, застарілі та зношені, здійснюється за дозволом відповідного органу чи керівника (табл. 5.6).
Таблиця 5.6
ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ УСТАНОВОЮ ДОЗВОЛУ НА СПИСАННЯ НЕОБО
РОТНИХ АКТИВІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ДЖЕРЕЛА ЇЇ АСИГНУВАННЯ
| Державний бюджет |
Місцевий бюджет |
| Вартість необоротних активів, грн |
Особа, яка дає дозвіл на списання |
Вартість необоротних активів, грн |
Особа, яка дає дозвіл на списання |
| До 5000 |
Керівник установи |
До 2500 |
Керівник установи |
| Від 5000 до 10000 |
Установа вищого рівня |
Від 2500 до 5000 |
Установа вищого рівня |
| Понад 10000 |
Центральний орган |
Понад 5000 |
Місцева дер- |
|
виконавчої влади або інший головний розпорядник коштів |
|
жавна адміністрація |
Якщо в результаті інвентаризації виявлено нестачу, винуватці якої відсутні, необоротні активи списуються в такому порядку: ? вартістю до 2500 грн — за дозволом керівника установи; ? вартістю від 2500 до 5000 грн — за дозволом установи вищого рівня; ? вартістю понад 5000 грн — за дозволом керівника центрального органу виконавчої влади, іншого головного розпорядника чи голови місцевої державної адміністрації.
До носіїв облікової інформації про вибуття необоротних активів належать: ? акт про списання основних засобів ф.0З-3 ( бюджет); ? акт про списання автотранспортних засобів ф. 0З-4 (бюджет); ? акт про списання вилученої з бібліотеки літератури ф. 0З-5 (бюджет); ? меморіальний ордер № 9 «Накопичувальна відомість вибуття та переміщення необоротних активів».
До акту про списання основних засобів ф. 0З-3 (бюджет) вносять такі характеристики об’єкта: ? рік виготовлення або будівництва; ? дату його отримання установою; ? інвентарний номер; ? первісну вартість; ? суму нарахованого зносу; ? кількість проведених ремонтів; ? масу об’єкта за паспортом; ? наявність дорогоцінних металів; ? технічний стан та причину списання.
У цьому акті наводиться також розрахунок результатів зі списання щодо відповідних витрат та отриманих цінностей.
Акт про списання автотранспортних засобів ф. 0З-4 (бюджет) має містити дані про таке: ? дату прийняття на талон установи; ? первинну вартість; ? інвентарний номер; ? суму зносу; ? дату випуску; ? дату введення в експлуатацію;
? технічні та інші характеристики об’єкта (марка, модель, тип, вантажопідйомність, номер двигуна, номер шасі, державний номер, пробіг, номер технічного паспорта, маса об’єкта, наявність дорогоцінних металів тощо); ? кількість ремонтів; ? суму ремонтів; ? стан автотранспорту; ? відсутність вузлів та деталей.
Крім того, акт форми 0З-4 (бюджет) містить технічну характеристику агрегатів та деталей автомобіля (причепа, напівпричепа) та інформацію про оприбуткування деталей і вузлів.
Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури ф. 0З-5 (бюджет) складає комісія за такими характеристиками: інвентарний номер вибулого видання, автор і назва, кількість, ціна за одиницю, сума тощо.
Усі акти, складені у двох примірниках, підписують члени комісії, а після розгляду затверджує керівник установи.
Організація облікових номенклатур здійснюється за трансакціями: ? реалізація необоротних активів; ? списання непридатних нематеріальних активів; ? безоплатна передача необоротних активів; ? списання нестач необоротних активів.
Організація руху носіїв облікової інформації відбувається за загальною методикою, викладеною в розд. 3 (рис. 5.6).
Рис. 5.6. Схема руху носіїв облікової інформації за напрямком «Облік вибуття необоротних активів»
Контрольні питання
1. Розкрити зміст поняття «інвентарний номер».
2. Методика розробки інвентарних номерів.
3. Основні положення організації інвентарного обліку.
4. Сутність організації синтетичного і аналітичного обліку необоротних активів у бухгалтерії.
5. Розкрити зміст поняття «організація матеріальної відповідальності».
6. Напрямки організації обліку зносу та ремонту необоротних активів.
7. Визначити напрями вибуття необоротних активів.
8. Облікові номенклатури у процесі обліку необоротних активів.
9. Носії облікової інформації для відбиття операцій з необоротними активами.
Основні терміни і поняття: організація обліку надходження запасів; організація складського обліку; номенклатурний номер; організація розробки номенклатурних номерів; номенклатура-цінник; організація обліку наявності та руху запасів у бухгалтерії; організація обліку використання запасів.
