7.5. КРИТЕРІЇ ВИБОРУ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ МАТЕРІАЛІВ

Не менш важливою складовою в системі планування і контролю матеріально-технічного постачання є вибір методики ідентифікації найбільш прийнятних умов та термінів поставок матеріалів. На цьому етапі необхідно визначити можливих постачальників ресурсів, проаналізувати їхні умови, терміни, інфраструктурні можливості, здійснити вибір найкращого варіанта постачання матеріалів з метою наступного розроблення планових графіків поставок матеріалів, що погоджуються з постачальниками, з якими укладаються договори поставки.

Відносини підприємства з постачальниками ґрунтуються на договірних умовах. Постачальник відповідає за своєчасне та якісне постачання матеріалів. У свою чергу, підприємство відповідає перед постачальниками за своєчасний розрахунок, а також несе відповідальність перед споживачами за поставлену продукцію та перед іншими учасниками — згідно з правилами економічної поведінки. Неналежне виконання своїх зобов’язань сторонами неодмінно відображається на іміджі всіх сторін. За умов несвоєчасної поставки та надання неякісних матеріалів можуть

Для того щоб убезпечити себе від можливих збитків, сторони включають до договору умови про відповідальність. Якщо зобов’язання за договором будуть порушені однією стороною, інша сторона зможе отримати матеріальне відшкодування (неустойку), причому сплата неустойки не звільняє боржника від виконання зобов’язань за договором.

Збитки — це витрати, здійснені підприємством, втрата або ушкодження його майна, а також неотримані ним доходи, які підприємство одержало б у випадку належного виконання зобов’язань іншою стороною. Із цього визначення можна вивести два важливі положення. По-перше, збитки — це негативні майнові наслідки, які виникли для підприємства в результаті здійсненого проти нього цивільного правопорушення. І, по-друге, збитки складаються з двох частин: 1) зменшення реального майна підприємства, що називають реальним збитком; 2) збільшення майна підприємства, що не відбулося, які називають упущеною вигодою.

Неустойка має багато різновидів і стосується таких господарських операцій, як відшкодування заподіяних збитків і реальне виконання порушеного зобов’язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник зобов’язаний передати кредиторові у випадку порушення свого зобов’язання.

Якщо ж виходити з предмета неустойки, то варто розрізняти неустойку грошову та майнову. Грошова неустойка з урахуванням способу її вирахування ділиться на два підвиди: штраф і пеню. Штраф — це неустойка, однократно обчислювана у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пеня — неустойка, обчислювана у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Може бути і їх одночасне застосування (наприклад, штраф — за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів, які поставляють (робіт, послуг), а за порушення строків виконання зобов’язання з поставки товарів (робіт, послуг) — пеня за кожний день прострочення.

виникати простої чи форсування виробництва, додаткові витрати, пов’язані з поверненням неякісних матеріалів, браку від прихованих дефектів, пошуком нового постачальника, здатного поставити необхідні матеріально-технічні ресурси, зміною асортименту продукції, зниженням якості продукції, зі зменшенням обсягів виробництва тощо.

Що стосується самого обчислення пені, то зазвичай застосовується один із двох способів розрахунку: 1) з використанням річної процентної ставки (тоді в договорі фіксується формула «пеня обчислюється за ставкою X % річних (наприклад, 15 % річних) за весь час прострочення»); 2) з використанням денної процентної ставки (тоді в договорі застосовується формула «пеня обчислюється за ставкою Y % (наприклад, 0,1 %) за кожний день прострочення»). Базою для нарахування пені в обох випадках є сума непогашеної заборгованості.

Для уникнення можливих втрат ресурсів та часу на підприємстві має бути сформовано базу знань та даних про постачальників, що дозволить: фіксувати всі можливі порушення, проранжувати в потрібний час постачальників за якістю виконання робіт і в майбутньому уникати можливих втрат, пов’язаних із неякісним виконанням умов постачальниками.

Сучасний маркетинговий підхід дозволяє вивчати ринок сировини й матеріалів за допомогою як прямих, так і непрямих методів. Прямий метод передбачає отримання інформації про кон’-юнктуру ринку від: безпосередніх взаємозв’язків із постачальниками й посередниками; відвідання виставок і ярмарок (каталоги), поїздок на підприємства-постачальники та їх огляду тощо. Непрямі методи на відміну від попереднього передбачають використання інформації, яку досить детально висвітлено у спеціальній літературі з огляду ситуації щодо змін цін на ринках сировини й матеріалів, каталогах, брошурах, проспектах тощо.

Детальне оцінювання постачальників, що потребує суттєво більше часу та ресурсів, відбувається вже з урахуванням попередньо сформованого переліку потенційних контрагентів і включає, як правило, показники, що можуть бути об’єднані в такі групи:

— до першої групи відносять показники фінансово-господарського стану підприємства-постачальника: обсяги продажу, витрат і прибутку; показники ліквідності, оборотності, платоспроможності та інші показники, які розраховують на підставі основних показників фінансової звітності (до складу якої входить: форма № 1 «Баланс», форма № 2 «Звіт про фінансові результати», форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів», форма № 4 «Звіт про рух власного капіталу» та форма № 5 «Примітки до фінансових звітів»); використання виробничих потужностей, забезпеченість трудовими ресурсами; наявність автоматизованих систем управління на підприємстві тощо;

— до другої групи відносять показники, що характеризують умови та терміни поставок: місцезнаходження постачальника;

Оскільки зазначені критерії оцінки постачальників є як кількісними, так і якісними, на практиці досить часто використовуються експертні системи, такі як метод аналізу ієрархій (МАІ). Цей метод ґрунтується на обробленні експериментальної інформації, яку отримують під час попарного порівняння елементів визначеної системи й наступного ієрархічного синтезу результатів. Цей математичний апарат запропонував відомий американський дослідник Томас Сааті. Науковець зазначає, що навіть мінімальна шкала забезпечує високі результати. Зі збільшенням шкали важливості на практиці забезпечується більш точний результат.

Таблиця 7.7

ОЦІННІ ПОНЯТТЯ ТА ЇХ КІЛЬКІСНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ В РАМКАХ

МЕТОДУ АНАЛІЗУ ІЄРАРХІЙ

Шкала важливості	Якісна оцінка
0	Неможливо порівняти фактори
1	Однаково важливі фактори (ОВ)
3	Помірна перевага фактора (ПП)
5	Суттєва перевага фактора (СП)
7	Значна перевага фактора (ЗП)
9	Максимальна перевага фактора (МП)
2, 4, 6, 8	Проміжні оцінки (відповідно 1 ПО , 2 ПО , 3 ПО , 4 ПО )
1, 1/2, 1/3, 1/4, 1/5, 1/6, 1/7, 1/8, 1/9	Обернені значення відповідних оцінок -1-1-1-1 МП,ЗП,СП ,ПП , 1 1 ПО ? , 1 2 ПО ? , 1 3 ПО ? , 1 4 ПО ?

час оброблення замовлення; наявність автоматизованої обробки замовлення; ціна та якість матеріально-технічних ресурсів; тривалість можливої поставки; використання виробничих потужностей; логістична система підприємства та інше; до третьої — показники якості: результати оцінювання підприємства-постачальника за стандартами якості (наприклад, ISO 9000); статистика показників якості матеріалів постачальника; політика в галузі гарантійного обслуговування; ставлення працівників управління підприємства-постачальника до клієнтів; можливість налагодження системи поповнення запасів в автоматичному режимі без додаткових повідомлень або з мінімальними витратами часу; можливість якісного довгострокового обслуговування підприємства тощо.

За такої методики всі елементи можуть бути проаналізовані за двома рівнями: рівнозначності або пріоритетності одного елемента над іншим.

Суть методики попарних порівнянь полягає в побудові вектора рейтингових оцінок альтернативних рішень шляхом синтезу векторів пріоритету матриці попарних порівнянь показників (табл. 7.8).

Таблиця 7.8

МАТРИЦЯ ПАРНИХ ПОРІВНЯНЬ СААТІ де n RRR...,,,

21 — елементи певного рівня для ієрархічної структури; n www...,,,

21 — вагові коефіцієнти порівнюваних елементів; n  

— кількість порівнюваних елементів.

Якщо в ролі елементів векторів пріоритетів використовувати середньогеометричні елементи рядків матриці, то величина i ? для певного рядка матриці визначається за формулою:

Аналогічні розрахунки проводяться для інших рядків матриці.

Вага певного показника визначається за формулою: ? = ? i i

1

Результати розрахунку вагових коефіцієнтів (вектори пріоритетів) за групами показників (якість (

1 F ), ціна (

2 F ), сервіс (

3 F ),

4 F )), що характеризують умови потенційних постачальників, розраховані експертом згідно з методикою МАІ, наведеною в табл. 7.9.

Таблиця 7.9

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ЗНАЧЕНЬ ВАГОВИХ КОЕФІЦІЄНТІВ

ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ УМОВ ПОСТАЧАЛЬНИКА

	1 F	2 F	3 F	4 F	i ?	i w
1 F	11		22		299.02.02.02.01 4 1 =???=?	0.055 1 =w
2 F	11		1/2	3	669.02.02.015 4 2 =???=?	0.123 2 =w
3 F	?2		1	1/4	236.21155 4 3 =???=?	0.411 3 =w
4 F	?1	/3	4	1	236.21155 4 4 =???=?	0.411 4 =w
? = =? n i i 1 5.440 ? = = n i i w 1 1

Можна скористатися також іншими підходами побудови векторів пріоритетів, наприклад, методом побудови ваг за методикою Пітера Фішберна чи її модифікацією. За класичною методикою Фішберна, на першому етапі записується система переваг від найвагомішого до найменш вагомого. Для цього викорисІ на останньому етапі здійснюється розрахунок значень вагових коефіцієнтів через вирішення загальної пропорції певного зна

торами; > — характеризує перевагу одного фактора над іншим. Наприклад,

2314 FFFF>>? . На другому етапі здійснюється порівняння можливих значень за певною шкалою, що характеризує перевагу одного фактора на іншим.

2314 FFFF>>няння можливих значень за певною шкалою, що характеризує перевагу одного фактора на іншим.

2

2

3

2

3

4 FFFF>>? . товується така система переваг: ? — однакова перевага між факторами; > — характеризує перевагу одного фактора над іншим. Наприклад,

2314 FFFF>>? . На другому етапі здійснюється порівняння можливих значень за певною шкалою, що характеризує перевагу одного фактора на іншим.

1

2

2

3

2

3

4 FFFF>>? . чення фактора до сумарного значення факторів (3 + 2 + 2 + 1 = 8):

2

8/2

3

8/2

8/3

4 FFFF>>? . чення фактора до сумарного значення факторів (3 + 2 + 2 + 1 = 8):

8/1

2

8/2

3

8/2

8/3

4 FFFF>>? .

До головних недоліків даного підходу слід віднести те, що кількість показників для аналізу має бути обмежена 3

—5 показниками, оскільки між більшою кількістю показників людині складніше оцінити можливі взаємозв’язки й тим більше впорядкувати

надійність (

Резюме

1. Метою матеріально-технічного постачання є своєчасне, безперебійне та комплексне забезпечення ресурсами відповідно до встановлених планових завдань.

2. На практиці найбільше поширення отримали такі моделі управління запасами: модель із фіксованим розміром запасу та модель із фіксованим періодом.

3. Модель із фіксованим розміром запасу полягає в тому, щоб знайти оптимальний розмір і частоту розміщення замовлень, за яких загальні витрати на придбання, оформлення замовлення, транспортування та зберігання запасів були б мінімальними.

4. Планову потребу в основних матеріалах і сировині може бути розраховано на підставі планового обсягу виробництва з використанням різноманітних методів. Одним із найпоширеніших є метод прямого розрахунку, що припускає попереднє обґрунтування прогресивних норм витрачання сировини та матеріалів на один виріб.

5. Оцінювання запасів під час їх передачі у виробництво, продажу та іншого вибуття здійснюється одним із таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів; нормативних затрат і ціни продажу.

6. Збитки — це витрати, здійснені підприємством, втрата або ушкодження його майна, а також неотримані ним доходи, які підприємство одержало б у випадку належного виконання зобов’язання іншою стороною. По-перше, збитки — це негативні майнові наслідки, які настали для підприємства в результаті здійсненого проти нього цивільного правопорушення. І по-друге, збитки складаються з двох частин: 1) зменшення реального майна підприємства, що називають реальним збитком; 2) збільшення майна підприємства, що не відбулося, яке називають упущеною вигодою.

Терміни й поняття до теми

Матеріально-технічне постачання

Виробничий запас

Товарний запас

їх значення в напрямку спадання. Для визначення вагових коефіцієнтів із більшою кількістю показників доцільно застосовувати методику аналізу ієрархій (МАІ) Томаса Сааті.

Система управління запасами

Система canban

АВС-аналіз

Системи управління запасами з фіксованою періодичністю

Системи управління запасами з фіксованим обсягом

Система управління запасами «точно за часом»

Оптимальний розмір замовлення

Точка чергового замовлення

Середньозважена собівартість матеріалів

Збитки

Штрафи

Методика Фішберна

Методика Сааті

Питання для самоконтролю

1. Для чого на підприємстві необхідно створювати систему управління запасами?

2. У чому суть, мета й завдання матеріально-технічного постачання?

3. Який взаємозв’язок між планом матеріально-технічного постачання та іншими розділами тактичного плану?

4. Дайте характеристику системи з фіксованим розміром замовлення.

5. Які переваги та недоліки системи управління запасами з фіксованою періодичністю (інтервалом) поставок?

6. За яких умов на підприємстві може бути реалізовано систему управління запасами «точно за часом (Just in Time)»?

7. У чому переваги й недоліки системи планування постачання та виробництва продукції canban?

8. У чому суть методу аналізу АВС матеріально-технічних ресурсів?

9. Як визначити потребу в матеріалах основних і допоміжних підрозділів підприємства?

10. Які показники використовуються для розрахунку планової потреби в матеріалах?

11. Як розрахувати формулу оптимального розміру замовлення за умов релевантних витрат на транспортування та зберігання запасів?

12. Охарактеризуйте методи й моделі контролю запасів за «оптимальним розміром замовлення».

13. Які є методи оцінювання вибуття запасів у виробництво?

14. Як вибір того чи іншого методу оцінювання запасів впливає на планові та фактичні показники роботи підприємства?

15. Поясніть, як мінімізувати втрати внаслідок неякісного виконання послуг постачальниками. Для чого передбачено штрафні санкції?

16. За якими критеріями здійснюється вибір постачальників матеріально-технічних ресурсів?

17. Які експертні моделі можна використати для попереднього оцінювання постачальників?

Завдання для індивідуальної роботи

Задача 1*. Здійсніть класифікацію номенклатурних позицій матеріально-технічних ресурсів (табл. 7.10), закуплених у постачальників, із використанням методики АВС-аналізу.

Таблиця 7.10

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ АВС-АНАЛІЗУ

Шифр матеріалу	Постачальник	Вартість матеріалу, грн		Шифр матеріалу	Постачальник	Вартість матеріалу, грн

М-1Постачальник 1239М-41Постачальник 4121 605

М-2

Постачальник 2

50 899

М-4Постачальник 419 789М-44Постачальник 4424 540

М-5

Постачальник 5

5249

М-7Постачальник 747 291М-47Постачальник 47165 599

М-8

Постачальник 8

269 140

М-10Постачальник 101207М-50Постачальник 50139

М-11

Постачальник 11

12 692

М-13Постачальник 1377 736М-53Постачальник 5310 475

М-14

Постачальник 14

3842

Закінчення табл. 7.10

Шифр матеріалу	Постачальник	Вартість матеріалу, грн		Шифр матеріалу	Постачальник	Вартість матеріалу, грн

М-17Постачальник 1729 976М-57Постачальник 571 96 180

М-18	Постачальник 18	2333		М-58	Постачальник 58
М-59	Постачальник 59

М-20Постачальник 209096М-60Постачальник 606

М-21	Постачальник 21	31 984		М-61	Постачальник 61	34 615
М-62	Постачальник 62	83 830

М-23Постачальник 236701М-63Постачальник 634058

М-24	Постачальник 24	917		М-64	Постачальник 64	107 487
М-65	Постачальник 65	5422

М-26Постачальник 2637М-66Постачальник 66121 553

М-27	Постачальник 27	7327		М-67	Постачальник 67	854
М-68	Постачальник 68	173 175

М-29Постачальник 29137 730М-69Постачальник 6976 468

М-30	Постачальник 30	1814		М-70	Постачальник 70	12 977
М-31	Постачальник 31	50 136		М-71	Постачальник 71	30 596