Проблемі ефективності присвячено багато робіт, проте вона йдосі залишається предметом активного обговорення науковців.Термін «ефективність» є похідним від терміна «ефект», що походить від латинського «effectus» — здійснення, виконання, результат певної причини або дії. Звідси термін «ефективність» (від лат.«efficientia») можна трактувати як результативність певного процесу, дії. Така результативність вимірюється співвідношенням між отриманим результатом і витратами (ресурсами), що йогоспричинили [1, с. 9]. Ефективність є багатогранною категорією,що зумовлено, з одного боку, існуванням багатьох видів ефекту,а з іншого — різноманітністю витрат.
У найзагальнішому вигляді ефективність як економічна категорія відображує виробничі відносини з приводу раціонального використання усіх виробничих ресурсів. В умовах приватного володіннявсіма видами ресурсів і ринкового механізму визначення пріоритетів розвитку економіки визначальним критерієм ефективності виробництва стає створення умов для розширеного відтворення, розміротриманого прибутку на одиницю вкладених ресурсів.
Показники економічної ефективності використання ресурсів усільському господарстві можна умовно поділити на такі:а) показники застосовуваних ресурсів (відношення вартостівалової продукції, товарної продукції або прибутку до площісільськогосподарських угідь середньорічної вартості основнихвиробничих фондів; оборотного капіталу; річна продуктивністьпраці та землевіддача як відношення вартості валової продукціїдо грошової оцінки землі, на якій виробляється продукція);б) показники ефективності спожитих ресурсів (матеріаловіддача; фондовіддача як відношення вартості валової продукції досуми амортизаційних відрахувань; працевіддача; землевіддача яквідношення вартості валової продукції до розміру орендної платиза землю);в) віддачі сукупного ресурсного потенціалу (відношення вартості валової продукції та прибутку до сумарної оцінки сукупного ресурсного потенціалу) [1, 2].
При вимірюванні ефективності як співвідношення між одержаними результатами та витраченими на їх досягнення ресурсами необхідно враховувати, що ресурси можуть бути представленіабо в повному обсязі за їх первісною (переоціненою) вартістю,або частиною їх вартості у формі виробничих витрат (виробничоспожиті ресурси).
Альтернативою традиційним методикам обчислення ефективності використання виробничих ресурсів є метод DEA
— «Аналізоболонки даних». Цей метод набув широкого застосування в багатьох сферах економіки країн Заходу, на пострадянському просторі він починає випробовуватися [3,4]. Суть його полягає в співставленні фактичного показника ефективності з максимальноможливим при даній кількості ресурсів (або даному випуску продукції). При цьому за еталон приймаються підприємства, що забезпечують максимальний рівень виробництва продукції на одиницю ресурсів, і з ними порівнюються всі інші підприємства.Створена таким чином оболонка даних визначає межу виробничих можливостей — максимально можливий за даних умов вихідпродукції при будь-якій комбінації ресурсів. За допомогою DEAвизначають три види ефективності: технічну (показує, наскількипідприємству потрібно зменшити використання ресурсів для досягнення того ж самого рівня виробництва), алокативну або розподілу ресурсів (вказує на можливість зменшення виробничихвитрат за рахунок вибору такої комбінації ресурсів, що є оптимальною за співвідношенням цін на фактори виробництва), загальну — як добуток технічної та алокативної ефективності (відображає відмінності між фактичним і потенційним виробництвомпродукції).
Поряд з очевидними перевагами розглянутий метод має своїособливості, що обмежують його застосування. Оскільки технічна ефективність визначається стосовно найефективніших підприємств, які формують криву виробничих можливостей, то в разівиразної однорідності сукупності та невеликої вибірки більшістьпідприємств буде визначено як ефективні, хоча насправді ці під-приємства можуть використовувати ресурси нераціонально. Такаособливість є суттєвим недоліком при аналізі ефективності самеукраїнських агроформувань, у більшості з яких використання ресурсів поки що залишається на досить низькому рівні. Крім того,цей метод дуже чутливий до спостережень, які істотно відрізняються від багатьох інших спостережень (за кількістю використаних ресурсів, за розміром результативної ознаки).
Зважаючи на велику кількість та особливості застосуванняокремих методів оцінки ефективності виробничих ресурсів сільськогосподарських підприємств, вважаємо, що найдоцільнішим єзастосування сукупності методів, побудованих на основі класичних підходів і SFA- і DEA-аналізу.Створення в аграрно-промисловому комплексі системи мотиваціїпраці як сукупності мотивів трудової поведінки в економічній діяльності вимагає врахування об’єктивно зумовленої специфікиаграрної праці та сільського способу життя, і відноситься до числа не лише найважливіших, але й найскладніших проблем [2,с. 11].
Ми провели аналіз системи мотивації праці персоналу на прикладі ТОВ НВП «АгроЛугань», яке знаходиться в м. Луганськ.Аналіз діяльності підприємства показує, що тут слабо проводяться заходи, пов’язані з поліпшенням існуючого положення простимулювання і пошуком внутрішньовиробничих ресурсів. Зокрема застосовуються не продумані і не довершені методи економічного стимулювання. Основними недоліками в існуючому положенні є недосконалі методи, через які наявний трудовийпотенціал робітників не використовується в повному обсязі. Напідприємстві не утворюються окремі фонди економічного стимулювання. При визначенні розміру окладу і преміальних практично не обліковується додатково відпрацьований персоналом час,що значно знижує його зацікавленість і продуктивність. Ми також виявили, що розмір заробітної платні робітників за нинішніми нормами не є задовільним. Доцільно було б підвищити її длякожного робітника, що покращило б рівень приналежності працівників організації та рівень продуктивності їх праці, а такожзменшило плинність кадрів.
Що стосується морального стимулювання праці, для більшефективного застосування моральних стимулів необхідно: ширше використати різноманітні форми морального заохочення в інтересах розвитку творчої ініціативи та активності, моральне заохочення підкріплювати мірами матеріального стимулювання,забезпечити правильну взаємодію матеріальних і моральних стимулів, про кожне моральне заохочення працівника широко інформувати трудовий колектив — вручати нагороди й повідомлятиподяки в урочистій обстановці, розвивати нові форми заохоченняі встановлювати сувору моральну відповідальність кожного працівника за доручену справу.
Хоча на ТОВ НВП «АгроЛугань» проводяться певні заходи зпідвищення мотивації персоналу, на жаль, всі вони уривчасті, непослідовні. Необхідно введення загальної системи мотивації персоналу на підприємстві, яка б об’єднала окремі заходи в єдинусистему. В сучасних умовах людський потенціал, здатність керівника правильно поставити мету і ефективно розпорядитися ресурсами стають головним фактором успіху організації.Список використаних джерел
1. Денисенко І. А. Мотивація і її вплив на підвищення ефективностівикористання трудових ресурсів в умовах економічної кризи / І. А. Денисенко, А. Є. Пожидаєв // Агросвіт. — 2011. — № 17/18.
— С. 26–28.
2. Карпенко В. В. Резерви підвищення мотивації праці кадрів вищоїкваліфікації аграрних підприємств / В.В. Карпенко // Економіка АПК.
— 2011. — № 3.
— С. 107–111.Бунєєва К. В.науковий керівник — Іванюк І. В., к.е.н., доцент,Луганський національний аграрний університет
