За умов ринкової економіки підприємство здійснює свою виробничу або торговельну діяльність самостійно, але конкуренція, що полягає в змаганні підприємств за споживачів своєї продукції, змушує продавця (виробника) враховувати інтереси й побажання покупців і виробляти продукцію, яка їм потрібна. Підприємство, що програло в цій боротьбі, звичайно стає банкрутом, тобто не може оплатити вартості товару, робіт і послуг, розрахуватись з бюджетом, а через те наражається на небезпеку примусового продажу свого майна. Отже, щоб запобіг-ти катастрофі, підприємство мусить постійно стежити за ситуацією на ринку і забезпечувати високу конкурентоспроможність своєї продукції.
надання послуг. Така тенденція стимулює і потребу в підвищенні кваліфікації, перенавчанні [2].
Одним із інструментів з’ясування реальної конкурентоспроможності є аналіз фінансового стану підприємства. Аналіз фінансового стану навіть найуспішнішого підприємства є нагальною необхідністю, бо не можна вести господарство без аналізу його доходів і витрат. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, аби кожна вкладена в підприємство гривня давала найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, необхідно постійно аналізувати фінансовий стан, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торговельної діяльності кожного підприємства [1].
Бухгалтерський баланс є найінформаційнішою формою звітності для здійснення аудиту, аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. Одним з основних завдань бухгалтерського балансу є відображення у ньому вартості активів підприємства та обсягів вкладеного в це майно власного та залученого капіталу.
Дослідження бухгалтерського балансу дає можливість: одержати значний обсяг інформації про підприємство; визначити ступінь забезпеченості підприємства власними оборотними коштами; встановити, за рахунок яких статей змінився розмір оборотних коштів; оцінити загальний фінансовий стан підприємства навіть без розрахунків аналітичних показників.
На основі бухгалтерського балансу фінансові аналітики визначають напрямки аналізу підприємства. Значення бухгалтерського балансу є настільки важливим, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.
Фінансовий стан являє собою найважливішу характеристику економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Воно визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловій співпраці, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів щодо фінансових та інших відносин.
Основною метою фінансового аналізу є отримання певної кількості ключових параметрів, що дають об’єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і видатків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. Для визначення цих показників перш за все використовується бухгалтерський баланс. При цьому в оцінці поточного фінансового стану підприємства особливу роль відіграє прогноз на найближчу і віддаленішу перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану [2].
Основними напрямками аналізу для реальної оцінки фінансового стану є такі:
1) аналіз фінансового стану на короткострокову перспективу, який полягає в розрахунку показників оцінки задовільності структури балансу (коефіцієнт ліквідності, забезпеченості власними засобами і можливості відновлення платоспро-можності);
2) аналіз фінансового стану на довгострокову перспективу досліджує структуру джерел надходження коштів, ступінь залежності організації від зовнішніх інвесторів і кредиторів;
3) аналіз ділової активності організації, критеріями якої є: широта ринків збуту продукції; репутація організації; ступінь виконання виробничого плану [3].
На сьогоднішній день у більшості вітчизняних власників і менеджерів, а також державних службовців відсутнє комплексне бачення переваг здійснення максимально повного та об’єктивного аналізу фінансового стану, що у значній мірі визначає негативні тенденції щодо покращення фінансових показників діяльності, а також низьких кредитних позицій національних компаній на ринку капіталу, негативного інвестиційного клімату загалом.
У таких умовах, на мій погляд, доцільно рекомендувати такі заходи подолання зазначених проблем для покращення діяльності організації:
— проводити кілька разів на рік оцінку найважливіших показників фінансового стану підприємства;
— розробляти нові методи оцінки фінансового стану, а також способи покращення фінансового стану, підвищення платоспроможності і ліквідності, зокрема комплексного характеру;
— нормалізувати, стабілізувати, привести до міжнародних норм фінансове та податкове законодавство;
— удосконалювати інформаційно-методичне забезпечення фінансового аналізу, що дозволить підвищити її аналітичні можливості та реальність оцінки майна;
— проводити методичні семінари для осіб, відповідальних за здійснення аналізу фінансового стану з метою формування мотиваційних аспектів його удосконалення та підвищення рівня кваліфікації [4].
Отже, завдяки бухгалтерському балансу та аналізу фінансового стану керівники отримують уявлення про місце свого підприємства в конкурентному середовищі, правильності обраного стратегічного курсу, порівняльних характеристик ефективності використання ресурсів і прийнятті рішень найрізноманітніших питань по управлінню підприємством.
Література
1. Економічний аналіз: Навч. посібник /М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін.; за ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка.
— Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.
2. Наталя Вертепна, магістр, Тернопільський національний технічний університет імені Пулюя, Україна. — «Бухгалтерський баланс як об’єкт аналізу та аудиту». http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/ 1121/1.pdf
3. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий аналіз. Підручник. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 392 с.
4. Самофалов С. П. Удосконалення управління промисловим підприємством на основі бюджету в створених центрах відповідальності // Фінансова консультація. — 2006. — № 21.
— С. 22. Проскура К.Б., студент ОЕФ, 5курсу, спеціальність 8.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» науковий керівник — Ніколенко Л.А., к.е.н., доцент кафедри бухгалтерського обліку
ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ЩОДО УПРАВЛІННЯ фінансовій звітності підприємств цей парадокс відображається так: зростає нерозподілений (ще невикористаний власниками) прибуток і одночасно зростає актив — дебіторська заборгованість.