можуть бути виражені в грошовій оцінці та задокументовані (активи та витрати повинні включати капіталоутворюючі об’єкти).
Розвиток бухгалтерського обліку в умовах глобалізації економіки знаходиться під впливом значної кількості факторів, щозумовлює появу його нових видів (фінансовий, управлінський,стратегічний, креативний) і напрямів (екологічний, соціальний,інтелектуальний, облік доданої вартості тощо), які досить важкопорівняти між собою та об’єднати за допомогою єдиної теоретичної парадигми. Однією із основних причин появи такого різноманіття в наукових дослідженнях у сфері обліку є широке залучення економічних концепцій та їх інтеграція з традиційноюобліковою теорією.
Впроваджуючи нові економічні поняття і конструкції до складу облікової теорії, дослідники використовують різноманітнийметодологічний інструментарій, що породжує явище непорівнянності таких пропозицій, внаслідок чого вчені у сфері обліку переходять до стану професійного непорозуміння, оскільки бухгалтерський облік починає перенасичуватись неендемічними бухгалтерськими економічними категоріями і поняттями. Відсутністьможливості порівнянності наукових досліджень між собою зумовлює необхідність пошуку єдиної методологічної платформи, якаб дозволила для всіх наукових пропозицій використовувати єдиний методологічний базис.
У якості такої методологічної платформи, на нашу думку, доцільно використовувати загальну інституційну теорію, яка дозволяє вивчати зовнішні (зміна функціонування базисних інститутів)та внутрішні (зміна змісту функціонування підприємства (організації)) перетворення в економічних системах. Інституційна теорія, з одного боку, дозволяє піднести наукові дослідження на високий теоретичний рівень завдяки використанню напрацюваньучених інституціоналістів, а з іншого, дозволяє наблизити наукові дослідження у сфері бухгалтерського обліку до рівня бухгалтерської практики.
Побудована на основі інституційної доктрини інституційнатеорія бухгалтерського обліку виступатиме в якості набору «пра-
УДК 657.1Юхименко-Назарук І. А.,к.е.н., декан факультету документальних комунікацій та менеджменту, Рівненський державний гуманітарний університет
Для забезпечення єдності підходів дослідників у сфері обліку,які базують свої погляди на засадах інституціоналізму, необхідною є побудова єдиної бухгалтерської інституційної концепції вширокому розумінні (рис. 1).
Рис. 1. Бухгалтерська інституційна концепціяв широкому розумінні
У даному випадку (рис. 1) під концепцією розуміється найзагальніша ідея інституціоналізму як окремої теорії у складі бухгалтерських наукових знань, вона виступає способом розуміння ірозв’язання проблем у сфері бухгалтерського обліку на основівикористання інституційного методологічного інструментарію.
До її складу включено елементи інституційної і неоінституційної теорії бухгалтерського обліку, що дозволяє говорити проформування бухгалтерської інституційної концепції в широкомурозумінні. Якщо значна кількість її елементів (у частині інституційної теорії бухгалтерського обліку) ідентифіковані та удосконалюються вітчизняними вченими, то неоінституційна облікова
вил гри», «способу бачення світу», якого повинні дотримуватисьнауковці при удосконаленні системи бухгалтерського обліку вУкраїні. Лише такий підхід дозволить досягти порівнянності наукових досліджень, сформувати єдиний кут зору на нагальні проблеми в сфері бухгалтерському обліку, які потребують вирішення.Слід звернути увагу й на те, що таких кутів зору на облікові проблеми може бути значна кількість, однак, саме інституційна теоріяв сучасних економічних дослідженнях відтіснила «мейнстрим»,що переконливо свідчить про доцільність її використання в сферібухгалтерського обліку.
На рис. 1. наведено взаємозв’язок інституційної та неоінституційної теорії, який полягає в тому, що неоінституційна теоріяобліку передбачає розгляд інститутів у вигляді наборів правил інорм, які обмежують набір альтернативних методів обліку, представлених в облікових стандартах, серед яких здійснюється вибірбухгалтером на рівні конкретного підприємства. Застосуваннянеоінституціоналізму в бухгалтерському обліку дозволяє розширити межі загальної інституційної парадигми обліку до рівняконкретного підприємства, дозволяє відійти від неокласичноїтрадиції бухгалтерських наукових досліджень, що не може пояснити особливості поведінки бухгалтерів та їх взаємодії з менеджерами та власниками підприємства під час реалізації обліковоїполітики підприємства.
Таким чином, побудова бухгалтерської інституційної концепції в широкому розумінні дозволяє об’єднати в єдину теоретичнусхему існуючі інституційні напрацювання у сфері бухгалтерського обліку, виступає теоретичним підґрунтям для проведення аналізу поведінки інститутів та бухгалтерів на рівні конкретногопідприємства, а також дозволяє врахувати вплив функціонуванняінститутів на професійні судження бухгалтерів як економічнихагентів.
