Posibniki.com.ua Інформатика Автоматизоване проектування інформаційних систем 4.2. АВТОМАТИЗОВАНА ПІДТРИМКА ГРУПОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ


< Попередня  Змiст  Наступна >

4.2. АВТОМАТИЗОВАНА ПІДТРИМКА ГРУПОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ


Характерною особливістю більшості сучасних підходів до розробки ІС є групова робота команди проекту (аналітиків, проектувальників, програмістів та інших учасників) і представників замовника (майбутніх користувачів). Групові зусилля сприяють виробленню найкращих рішень, повноті системи вимог, підвищенню продуктивності праці, мінімізації помилок і забезпечують інші переваги. При колективній роботі проектні рішення не лише розробляються, а й узгоджуються та перевіряються.

Водночас групове розроблення вимог пов’язане з певними труднощами:

— особи, які формулюють вимоги, самі не завжди знають, чого вони очікують від майбутньої системи, за винятком найзагальніших положень; їм важко сформулювати свої вимоги; вони можуть складати нереальні вимоги, оскільки не знають вартості їх реалізації;

— особи, які формують вимоги і проектні рішення, висловлюють пропозиції та оцінки, висловлюють власні погляди, базовані на особистому досвіді;

— особи, які беруть участь в обговоренні, мають різні преференції й виражають їх порізному, зважають на різні чинники та порізному оцінюють їхню вагу. Вимоги до проектних рішень та їх оцінки часто є суперечливими;

— на вимоги до системи можуть впливати чинники, що безпосередньо не пов’язані з ІТтехнологіями, наприклад вони можуть надходити від керівників, які таким чином намагаються підсилити свій вплив у компанії;

— економічне і бізнесоточення може змінюватися, що тягне за собою зміни вимог та необхідність нових проектних рішень. Нові вимоги можуть висуватися особою, з якою раніше не консультувалися.

Викладене вище зумовлює використання систем підтримки групової роботи, зокрема систем підтримки інтелектуальної робо ти — графічного подання проблем, розмірковувань та дискусій.

Розуміння планування та проектування як процесу аргументування (як окремого проектувальника, так і групи) спричинило виникнення проблемноорієнтованих інформаційних систем (IssueBased Information Systems). Прикладом таких систем є IBIS, QuestMap і Compendium.

Систему IBIS було розроблено під керівництвом Хорста Ріттеля для підтримки системного аналізу із «зіпсованих» проблем, тобто проблем, що їх неможливо вирішити на основі традиційного підходу (визначити проблему, зібрати дані, проаналізувати їх, сконструювати рішення). У «зіпсованих» проблем немає чіткого формулювання, їхній простір рішень важко описати без елементів рішення. Інакше кажучи, єдиний спосіб зрозуміти проблему — вирішити її. У «зіпсованих» проблем відсутні правила завершення їх вирішування — проект завершується за міркуваннями, зовнішніми для даної проблеми (відсутність коштів, часу або інших ресурсів). Рішення «зіпсованих проблем не можуть бути правильними або неправильними, вони просто мають певний ступінь достовірності. Ріттель стверджує, що вирішення таких проблем вимагає обміну аргументами, точками зору, ідеями, оцінками тощо між всіма зацікавленими особами. Розуміння точок зору інших учасників вирішення проблеми підвищує рівень розуміння проблеми загалом.

Елементами IBIS є проблеми, кожна з яких асоціюється з альтернативними позиціями, для яких вводяться аргументи, що підтримують чи спростовують певні позиції або інші аргументи. Під час опрацювання проблеми можуть бути виявлені інші проблеми, які структуруються аналогічним чином.

Система IBIS — це сполучення системи підтримки телеконференцій, яка підтримує обговорення проблеми, і гіпертексту, який дає можливість легко переміщуватися між ідеями і висловлюваннями стосовно проблеми. Система також забезпечує вироблення підсумків і подання затверджень з обраної проблеми.

QuestMap — графічна система, призначена для групового оброблення даних та обміну інформацією під час вироблення узгоджених рішень. Ключовим компонентом системи є екран, схожий з білою класною дошкою, на якій пишуть фломастерами. На цьому екрані об’єкти та їх послідовності подають у вигляді графа, вершини якого система показує як іконки з коротким підписом (рис. 4.1). Символи «+» і «–» позначають позитивний чи негативний вплив. Розміри графа не обмежуються. Кожна його вершина, своєю чергою, може генерувати свій підграф. QuestMap забезпечує проведення телеконференції, у перебігу якої кожен учасник може дістати всю наявну в системі текстову, табличну та іншу інформацію з будьякої іконки, а також дату її появи на графі, надіслати повідомлення обраному члену конференції або організувати свою групу з певного питання всередині конференції.

Структура графа системи QuestMap

Система Compendium призначена для керування, спільного використання, аналізу і відстежування інформації та ідей, а також взаємозв’язків між ними. Ці функції виконуються за допомогою карт знань, що візуалізують процес розмірковувань:

— карта розмірковувань (Mind Map) — графічне подання, що використовується для підтримки генерування ідей з певної теми (проблеми). Оскільки нові ідеї, як правило, складно виразити послідовно, вони потребують логічного впорядкування через ключові слова, зображення, лінії та інші елементи (див. приклад на рис. 4.2);

Приклад карти розмірковувань

— карта концепцій (Concept Мар) — діаграма, що унаочнює зв’язки між концепціями від глобальної до специфічних за структурою, поданою на рис. 4.3, для розуміння теорій та обговорення складних ідей;

Структура карти концепцій

— карта діалогу (Dialogue Map) — візуальне подання розмови (діалогу) або особистих рефлексій (монологу) — запитань і відповідей, аргументів «за» і «проти», посилань, коментарів і рішень з їх взаємозв’язками. Карта діалогу може складатися під час відокремленої роботи, синхронних обговорень за телефоном або в перебігу відеоконференції, чи асинхронної роботи. При цьому ідеї фіксуються мірою їх виникнення або з певною періодичністю. Питання, що обговорюються, можуть стосуватися сутності проблеми, її контексту, визначення зацікавлених осіб та їхніх вимог, аналізу фактів, проектних рішень та шляхів їх реалізації;

— карта аргументів (Argument Map) — діаграма, що відображає логічний порядок обґрунтування як ланцюжки тверджень, що підтримуються доводами або спростовуються запереченнями (див. приклад на рис. 4.4);

Структура карти аргументів

— Webкарта (Web Map) — графічне подання зображень важливих Webсайтів, згрупованих за категоріями, для добору релевантної інформації з Інтернету, корисної для вирішення проблеми, її індексації та подання. Категорії подають у формі іконок, гіпертексту та гіперпосилань.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
4.4. АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОТОТИПУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
Тема 5. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБ’ЄКТНО ОРІЄНТОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
5.2. АВТОМАТИЗАЦІЯ АНАЛІЗУ ТА ПРОЕКТУВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ IBM RATIONAL ROSE
5.2.2. Функціональне моделювання
5.2.3. Моделювання взаємодії обєктів
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)