Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Фінанси, облік і аудит Частина 2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ: ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНТЕЛЕКТУ


< Попередня  Змiст  Наступна >

Частина 2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ: ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНТЕЛЕКТУ


Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. 

Сьогодні користувачі інформації постають перед основною проблемою — надмірна пропозиція інформаційних ресурсів різної кількості та якості. Масовість даних зворотним боком має неконтрольованість їхньої надійності. Єдиним переконливим джерелом, що задовольняє користувача з точки зору надійності показників, є обліково-звітна інформація.

Важливим є аспект забезпечення балансу між розкриттям потрібної, але не надмірної інформації, що може становити загрозу економічно стійкому розвитку підприємства [1, с. 54]. З цієї точки зору фінансова звітність повністю відповідає вимогам стосовно неперевантаження даними. Свого роду це та основна думка про фінансово-господарський стан підприємства, що висловлена мовою цифр з уникненням суб’єктивізму. Однак, за сучасних умов користувач не може бути повністю задоволений тими відомостями, які містяться у фінансовій звітності, оскільки вона є дещо обмеженою з точки зору управлінської діяльності та розробки планів на майбутнє. Зміни є змінами і відповіддю на нові вимоги користувачів стали трансформації у самому бухгалтерському обліку, що виражені в розширенні його функціоналу через надання тих властивостей, які раніше визначались для інформаційних систем управління.

Задовольняючи потребу економіки в інформації, облік підлягає впливу процесів, які в ній відбуваються [2, с. 85]. Основним процесом, що супроводжує розвиток економіки, є динаміка інформаційних технологій, початок якої датується серединою мину-

нології, інтелект), які стали основою всіх інформаційних процесів, визначили об’єктивну потребу в налаштуванні комплексної організаційно-технічної діяльності, спрямованої на підвищення ефективності інформаційного забезпечення різних груп користувачів. Суспільство завжди було інформаційним і комунікаційним: спочатку на рівні інстинктів, потім на рівні іншої сигнальної системи — мови і свідомості. Історично змінювалися технікотехнологічні засоби інформації та комунікації: усна, писемна, друкована, телеграф, телефон, радіо, кіно, телебачення, а тепер комп’ютерні технології [3, с. 47]. Так само завжди вагомою була роль інформації. Проте, ця думка отримала визнання тільки після структурної перебудови всіх суспільно-економічних, культурних, етичних процесів, внаслідок чого виникли відносини нової генерації, що визначило нове буття, а, отже, й свідомість. Інформація проявляє свою цінність для суспільства, якщо є істинною, тобто такою, що реально та в повному обсязі класифікує будь-які події. В іншому випадку йдеться про певні відомості, які не можуть бути задіяні в бізнесі і які мають високий ступінь ризикованості, тобто нерелевантна інформація. Згідно дослідження А. О. Маслова, нерелевантна інформація — це помилкова або неправдива інформація, або істинна, але несуттєва для конкретного випадку. Якщо неправдива інформація поширюється спеціально, то така інформація називається дезінформацією [4, с. 19].

Знову саме облікова інформація отримала переконливу першість у визнанні єдиним, беззаперечно достовірним і правдивим джерелом відомостей про бізнес і для бізнесу. Вся фінансовогосподарська діяльність суб’єкта господарювання через узгоджену сукупність способів і методичних прийомів обробки всієї сукупності інформації вміщується у фінансовій звітності, що трактується у вузькому змісті як обліковий процес.

Обліковий процес, як сукупність робіт технологічного, методичного та організаційного характерів, є основою інформаційної діяльності з підтримки управлінських рішень на всіх рівнях усіма користувачами облікових даних.

Обліковий процес лежить в основі організації обліку, яка, в свою чергу, є «системою умов та елементів побудови облікового процесу з метою отримання достовірної та своєчасної інформації про господарську діяльність підприємства» [5, с. 40]. Організація бухгалтерського обліку має бути покладена в основу формування інформаційного забезпечення управлінської ланки суб’єкта гос-

Рис. 1. Схема формування обліково-аналітичної інформації

лого століття й бурхливо продовжується донині, набираючи обертів. Економіка стала інформаційною, рівно як і суспільство, що реагує на зміни так само чуттєво, як і бізнес з тією різницею, що для бізнесу встановлені межі, а для суспільства ні. Рис. 1. Схема формування обліково-аналітичної інформації

Схема формування обліково-аналітичної інформації відповідає традиційним етапам облікового процесу, серед яких виділяють «первинний облік, поточний облік і підсумковий облік, які відрізняються один від одного не тільки послідовністю виконання облікових робіт (первинний облік передує поточному, поточний — підсумковому), а й різним рівнем оброблення облікової інформації» [7, с. 322].

Обліковий процес є «процесом у процесі», оскільки, з одного боку, є завершеним незалежним циклом, а з іншого — повністю

подарювання [6, с. 316]. Затребуване обліково-аналітичне забезпечення, що вміщує в себе результат багатоступеневої обробки документально підтверджених фактів господарської діяльності підприємства. Схема процесу підготовки обліково-аналітичної інформації передбачає поступовий перехід первинних даних в аналітичні з різним рівнем узагальнення та деталізації (рис. 1). На підставі попередніх досліджень вітчизняних науковців [7; 8] наведено авторське бачення облікового процесу, результат якого є багатогранним — від отримання обліково-звітної інформації до налагодження інформаційно-облікової інфраструктури з досягненням погодженості інтересів диференційованих груп користувачів (рис. 2).

Фільтр облікової політики аційні ереси стувачів

Призма інтересів бізнесу ТНІСТЬ

Первинний облік

Первинний облік

Поточний облік

Підсумковий облік

База первинних даних

База поточних даних

База звітних даних

БАЗА ДАНИХ

Рис. 2. Обліковий процес

Кожен з «фільтрів» облікового процесу сприяє належній організації обліково-інформаційного обслуговування системи управління. Зокрема, облікова політика стосується не тільки фінансової звітності, а й, перш за все, усього процесу ведення та організації бухгалтерського обліку, кінцевим продуктом якого є звітність [9, с. 177]. Облікова політика покликана врегулювати не тільки порядок організації та ведення бухгалтерського обліку, оскільки її повноваження розповсюджуються до меж функціонування та обслуговування інформаційної системи підприємства.

У всіх інформаційних процесах головний інтерес становить база даних, яка є «серцем» інформаційної інфраструктури, що вміщує в себе дані для експорту та імпорту, які підтримують бізнес-процеси на мікро- та макрорівнях.

Формування загальної бази даних може здійснюватися різними шляхами, перевагу в яких віддають автоматизованим, що є

Рис. 3. Формування бази даних

підпорядкований безперервному процесу організації бухгалтерського обліку, вимога розвитку якої походить з принципів обліку та логіки економічного простору. Рис. 3. Формування бази даних

Залежно від потреб користувачів вся система обліку постійно перебуває в стадії вдосконалення, уточнення і подальшого розвитку [10, с. 190–191]. Нераціонально «ламати» стару систему, яка ефективно працює, а слід пристосувати та відрегулювати її під нові умови, які є поміркованішими у порівнянні з минулим. Мається на увазі, що не слід змінювати обліковий процес, оскільки його етапи чіткі, відповідають загальній ідеї бухгалтерського обліку та не йдуть урозріз із потребами управління. Проте, необхідно звернути увагу на можливість підвищення його результатив-

найнадійнішими та найпоміркованішими з точки зору витрати коштів. На теперішній час достатньо скористатися функціоналом системи, який налагоджений для експорту електронної інформації з бази даних або підготовки електронних копій з паперових носіїв. Після обробки та перевірки на достовірність (ця частина виконується так би мовити «вручну») інформація з максимальною достовірністю оригіналу потрапляє в облікову обробку, після чого шляхом типових проведень формуються дані синтетичного обліку, що складаються в підсумкову звітну інформацію, яка під дією інструментів аналізу набуває відповідної аналітичності та переноситься до загальної інформаційної бази (рис. 3). У базі даних ключовою стадією обслуговування є актуалізація даних, що затребуване з точки зору якості. Якщо інформація вчасно не буде актуалізована, існує ймовірність ризику порушення роботи усієї системи, оскільки робота програми побудована таким чином, що відповідає попередньо закладеному алгоритму, яким не передбачається перевірка на достовірність даних, а експортуються ті, на які надані посилання і які містяться в системі.

Актуалізація інформації є складним процесом, оскільки не обмежується тільки оновленням даних, а є їх покращенням під впливом коригувальних дій, що стосуються адекватного співвідношення «кількість/якість». Поняття актуалізації вміщує в себе такі параметри, як обсяг, швидкість, наочність, відповідність.

Стосовно обсягу актуалізованої інформації, її має бути достатньо, виходячи з потреб перебігу бізнес-процесів і в прив’язці до їх сутності. Достатність передбачає, з одного боку, необхідну кількість для підтримки бізнесу, а з іншого — неперевантаженість ними інформаційної системи. У цьому сенсі інформацію можна порівняти з ресурсами для виробництва.

Свого часу революційним стало запровадження у виробництво інформаційних систем класу MRP, завдяки яким стало можливим ефективне обслуговування виробничих потужностей. Були узгоджені можливості виробництва з реальними потребами в ресурсах, що сприяло оптимізації витрат і співвідношенню «кількість/необхідність». У випадку з інформацією подібної, повністю автоматизованої, системи на сьогодні не існує. Такі системи є напівавтоматизованими через складність заміни інтелекту алгоритмом.

Швидкість актуалізації стосується інтервалу обслуговування інформаційних ресурсів щодо їх відповідності предметній області фінансово-економічної системи підприємства. Раніше це вимагало значних витрат часу та ресурсів, оскільки необхідно було «вручну» моніторити інформаційні ресурси та здійснювати необхідні дії щодо їх обслуговування. Сучасні технології орієнтовані на автоматичне оновлення через відповідні алгоритми роботи з інформаційними системами. Зокрема, системи інформаційної підтримки різних розробників пропонують рішення, які в автоматичному режимі у заданий час виконують роботу з оновлення інформації, після чого користувач отримує повідомлення про за-

ності шляхом актуалізації та пристосування до технологічноінтелектуальних умов інформаційної діяльності. В аспекті наочності передбачено поєднання традиційних технічних процесів з мисленням. Перш ніж здійснювати роботу з інформацією, слід встановити її відповідність вимогам щодо даних, які можуть бути імпортовані в базу даних. Необхідно інтерпретувати інформацію таким чином, щоб показники минулих подій стали передумовою для розпізнання інформації, що надходить до системи у даний момент часу.

Сприйняття інформації користувачем, який вводить її в систему, є гарантом того, що інформація є цінною для бізнесу без додаткових умов і може бути експортована для складання звітності. Наочність нерозривна з відповідністю, тому важливо заздалегідь визначитися з параметрами і критеріями інформації для її подальшого переміщення в систему.

Актуалізація облікового процесу пов’язана з автоматизацією облікових робіт, які здійснюються на його етапах. На первинній стадії забезпечується оптимізація вимірювання, реєстрації облікової інформації, що формує первісну базу даних. Вона використовується для систематизації показників, їх обробки, оцінки щодо достовірності, точності, повноти, об’єктивності інформації з формуванням поточної бази даних, що вміщує інформаційні ресурси для кінцевої облікової обробки даних. Заключна стадія облікового процесу є відповідальним етапом оформлення всієї обліково-інформаційної роботи з відображення фінансового стану та результатів господарської діяльності підприємства. Автоматично складається фінансова звітність згідно заданого алгоритму на основі даних, експортованих з поточної бази даних. Звідси робимо висновок, що найвідповідальнішою є стадія первинного обліку, оскільки саме на ній закладається основа інформаційного забезпечення підготовки обліково-звітної інформації.

Результат актуалізації облікового процесу через його повну автоматизацію полягає в суттєвому зменшенні часу на обробку та рух інформації і значне підвищення її якості, порівняно з ручним режимом обслуговування. Проте, повністю виключити ручну роботу не тільки помилково, а й шкідливо, оскільки мова йде не про технічну роботу, а про інтелектуальну. Говорячи «вручну» насправді вбачається «розумово». Інтелектуальна інтерпретація

кінчення актуалізації. Єдиною вимогою до цього процесу є доступ до мережі Інтернет, що необхідно для з’єднання з сервером розробника, через який відбувається автоматичне обслуговування інформаційної системи. Поряд із сутнісним результатом інформатизації — інтеграційним ефектом для управління, технічні засоби інформатизації, сучасні інформаційні та комп’ютерні технології у сфері менеджменту дозволяють отримати зворотний ефект — інтелектуалізацію і розподіл управління [11, с. 267]. Інтелектуалізація інформації здійснюється паралельно та у взаємному впливі з інтелектуалізацією інформаційних технологій. Важливим напрямом інтелектуалізації інформаційних технологій є використання методів, засобів і систем, що знижують інтелектуальне навантаження на користувача у порівнянні з аналогічними системами відповідного функціонального призначення [12, с. 63].

Під інтелектуалізацією розуміється наділення облікової системи здатністю до виявлення «прихованих» знань й маніпулювання не тільки даними, але й знаннями (моделями) [13, с.77]. Питання інтелектуалізації набуло поширення в роботах багатьох вітчизняних науковців. Зокрема, З.В. Гуцайлюк, здійснивши ґрунтовне дослідження сучасного стану системи бухгалтерського обліку, виходячи з аналізу думок учених-економістів, зауважив, що «…слова «інтелект» «інтелектуальний» логічно вживати лише по відношенню до окремих людських індивідуумів, а не для характеристики абстрактних категорій» [14, с. 8].

У період становлення інформатизації увага приділялась оснащенням технікою та засобами комунікацій. На певний час техніка зайняла пануюче місце, витіснивши не тільки фізичну працю, а й інтелектуальну. З часом утопічність цієї думки виявилась аксіоматичною і головним важелем стала людина як носій знань у їх фактичному та потенційному характері. Етика нового часу націлена на панування індивіда в економіці та суспільстві. Головне не володіти знаннями, а вміти скористатися ними.

Висновки і перспективи подальших досліджень у даному напрямку. Отже, обліковий процес знаходиться під впливом новітніх технологій і широкого поширення ідеї інтелектуалізації інформаційної діяльності. Сьогодні розвиток технологій дійшов до стадії часткової інтелектуалізації інформаційних систем. Система, так би мовити, здатна «думати», проте дуже обмежено, передусім, стосовно простих операцій з даними. Повністю автома-

даних є необхідною для того, щоб запустити всю інформаційну систему, яка сьогодні більшою часткою має техніко-технологічну платформу. Бібліографічний список

1. Лоханова Н. О. Інтегрована звітність як продукт цілісної обліково-аналітичної системи / Н. О. Лоханова // Вісник соціальноекономічних досліджень. — 2012. — Вип. 4 (47). — С. 50–56.

2. Сльозко Т. Розвиток бухгалтерського обліку в інституційному середовищі / Т. Сльозко // Вісник КНТЕУ. — 2012. — № 3. — С. 84–93.

3. Ковальчук Г. Розвиток теорії книгознавства на сучасному етапі / Г. Ковальчук // Бібліотечний вісник. — 2009. — № 5.

— С. 44–53.

4. Маслов А. О. Ґенеза теорії інформаційної економіки та її місце в сучасній економічній думці / А. О. Маслов // Актуальні проблеми економіки. — 2011. — № 3 (117). — С. 13–23.

5. Організація бухгалтерського обліку: підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів / за ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — 3-є вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП «Рута», 2002. — 592 с.

тизувати інтелект неможливо, оскільки робота індивіда вміщує в себе елемент новаторства й творчості. Обліковий процес складно уявити творчим, проте певна його частка виявляється на етапі моделювання згідно з потребою в розробці облікової політики. Є певні рамки, але в їх межах фахівець необмежений у своїй розумовій роботі. Організація обліку та облікова політика є результатом власного погляду облікової служби (обліковця) на налаштування обліково-інформаційної діяльності виходячи з визначальних рис бізнесу. Не існує шаблону для облікового процесу, оскільки немає стандарту облікової політики та системи організації обліку. Доречно застосувати словосполучення «необмежена обмеженість», що найповніше характеризує сьогоднішній стан облікового процесу. Необмеженість полягає в можливості залучення технологій, налаштуванні інформаційної інфраструктури відповідно до особливостей діяльності та об’єктивних потреб. Необмежена й розумова діяльність в підготовці інформаційного результату за наслідками діяльності суб’єкта господарювання. Обмеження виражені через чітке нормативно-правове регулювання способів, методів, процедур, прийомів складання та подання фінансової звітності. Можна обирати, але тільки з того, що запропоноване в законах, стандартах, рекомендаціях, інструкціях. Якщо змінюються їх вимоги, дещо іншим буде й організація обліку, а, отже, і його процес. 6. Голуб Н. М. Посилення ролі обліково-аналітичної інформації в умовах економічної кризи [Електронний ресурс] / Н. М. Голуб. — Режим доступу: http://goo.gl/aclfY6.

7. Шпак В. А. Організація системного облікового процесу / В. А. Шпак // Экономика Крыма. — 2011. — № 1 (34). — С. 322–325.

8. Деньга С. М. Розвиток бухгалтерського обліку у сучасному світі [Електронний ресурс] / С. М. Деньга. — Режим доступу: http://goo.gl/KRxloH.

9. Касич А. О. Еволюція наукових підходів до формування облікової політики підприємства / А. О. Касич, О. В. Онищенко // Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського. — 2013. — Вип. 1. (78). — С. 172–180.

10. Журавльова Т. В. Сутність інтегрованої системи обліковоінформаційного забезпечення управління аграрними підприємствами [Електронний ресурс] / Т. В. Журавльова. — Режим доступу: http://goo.gl/6BLq8Q.

11. Ситник Й. С. Формування інтегрованої інформаційної системи для потреб інтелектуалізації систем менеджменту промислових підприємств / Й. С. Ситник // Актуальні проблеми економіки. — 2012. — № 10 (136). — С. 266–274.

12. Білецький Б. О. Інтелектуалізація взаємодії користувача з системою на основі геоінформаційних технологій / Б. О. Білецький, О. В. Гамбаль, Г. Є. Кузьменко // Математичні машини і системи. — 2008 — № 2. — С. 63–69.

13. Пилипенко А. А. Організація обліково-аналітичного забезпечення системи конкурентної розвідки промислового підприємства / А. А. Пилипенко // Проблеми економіки. — 2010. — № 1.

— С. 72–79.

14. Гуцайлюк З. Системи бухгалтерського обліку: критичний аналіз думок економістів / З. Гуцайлюк // Бухгалтерський облік і аудит. — 2012. — № 4.

— С. 3–11. References

1. Lohanova, N. O. «Integrovana zvitnist yak produkt tsilisnoi oblikovoanalitychnoi systemy» [Integrated reporting as a product of complex accounting and analytical system]. // Visnyk sotsialno-ekonomichnyh doslidzhen, vol. 4 (47). — Odessa (2012). — P. 50–56 [In Ukrainian]

2. Sliozko, T. «Rozvytok buhgalterskogo obliku v instytutsiinomu seredovyshchi» [Development of accounting in institutional environment]. // Visnyk KNTEU, no. 3. — Kyiv (2012). — P. 84–93 [In Ukrainian]

3. Kovalchuk, G. «Rozvytok teorii knygoznavstva na suchasnomu etapi» [Development of the book science theory at the present stage]. // Bibliotechnyj visnyk, no. 5. — Kyiv (2009). — P. 44-53 [In Ukrainian]

4. Maslov, A. O. «Geneza teorii informatsijnoi ekonomiky ta ii mistse v suchasnij ekonomichnij dumtsi» [Genesis of the information economics theory and its part in the modern economic thought]. // Aktualni problemy ekonomiky, no. 3 (117). — Kyiv (2011). — P. 13–23 [In Ukrainian]

5. «Organizatsiia buhgalterskogo obliku», pidruchnyk dlia studentiv spetsialnosti «Oblik i audit» vyshchyh navchalnyh zakladiv, 3-ie vydannia, dopovnene i pereroblene [Organization of accounting, textbook for students of speciality «Accounting and Auditing» in higher educational institutions, 3rd edition, revised and enlarged] / edited by prof. Butynets, F. F.

— Zhytomyr: PE «Ruta» (2002). — 592 p. [In Ukrainian]

6. Golub, N. M. «Posylennia roli oblikovo-analitychnoi informatsii v umovah ekonomichnoi kryzy» [Strengthening the role of accounting and analytical information in conditions of the economic crisis] // Elektronnyi resurs. — Rezhym dostupu: http://goo.gl/aclfY6 [In Ukrainian]

7. Shpak, V. A. «Organizatsiia systemnogo oblikovogo protsesu» [Organization of the system accounting process] // Ekonomika Kryma, no. 1 (34). — Simferopol (2011). — P. 322–325 [In Ukrainian]

8. Denga, S. M. «Rozvytok buhgalterskogo obliku u suchasnomu sviti» [Development of accounting in the modern world] // Elektronnyi resurs.

— Rezhym dostupu : http://goo.gl/KRxloH [In Ukrainian]

9. Kasych, A. O., Onyshchenko, O. V. «Evoliutsiya naukovyh pidhodiv do formuvannia oblikovoi polityky pidpryiemstva” [Evolution of scientific approaches to the formation of enterprise accounting policies] // Visnyk KrNU im. Myhaila Ostrogradskogo, vol. 1. (78).

— Kremenchuh: KrNU im. Myhaila Ostrogradskogo (2013). — P. 172–180 [In Ukrainian]

10. Zhuravlova, T. V. «Sutnist integrovanoi systemy oblikovoinformatsiynogo zabezpechennia upravlinnia agrarnymy pidpryiemstvamy» [The essence of integrated system of accounting and informational support of agricultural enterprises management] // Elektronnyi resurs. — Rezhym dostupu: http://goo.gl/6BLq8Q [In Ukrainian]

11. Sytnyk, J. S. «Formuvannia integrovanoi informatsiynoi systemy dlia potreb intelektualizatsii system menedzhmentu promyslovyh pidpryiemstv» [Formation of an integrated informational system for the purposes of intellectualization of management on industrial enterprises] // Aktualni problemy ekonomiky, no. 10 (136). — Kyiv (2012). — P. 266–274 [In Ukrainian]

12. Biletskyi, B. O., Gambal, O. V., Kuzmenko, G. Е. «Intelektualizatsiia vzaiemodii korystuvacha z systemoiu na osnovi geoinformatsiinyh tehnologiy» [Intellectualization of interaction between a user and the system based on geographic information technologies] // Matematychni mashyny i systemy, no. 2. — Kyiv (2008). — P. 63–69 [In Ukrainian]

13. Pylypenko, A. A. «Organizatsiia oblikovo-analitychnogo zabezpechennia systemy konkurentnoi rozvidky promyslovogo pidpryiemstva» [Organization of

14. Gutsaliuk, Z. «Systemy buhgalterskogo obliku: krytychnyi analiz dumok ekonomistiv» [Accounting systems: critical analysis of economists’ opinions] // Buhgalterskyi oblik i audyt, no. 4. — Kyiv (2012). — P. 3–11 [In Ukrainian] 


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
СУЧАСНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ І ОЦІНКИ РЕСУРСНОЇ БАЗИ БАНКУ
ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ І ЗВІТНІСТЬ ЗА ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ З ДОХОДІВ У ВИГЛЯДІ ДОДАТКОВОГО БЛАГА
Частина 2. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ І ЗВІТНІСТЬ ЗА ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ З ДОХОДІВ У ВИГЛЯДІ ДОДАТКОВОГО БЛАГА
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН У ФОРМУВАННІ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ БАНКІВ: ОБЛІКОВИЙ АСПЕКТ
ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ІНДИКАТОР ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)