Posibniki.com.ua Статистика Кількісний аналіз та моделювання аграрних ринків 14.3. ЗВЯЗКИ МІЖ МАКРОЕКОНОМІЧНОЮ ТА АГРАРНОЮ ЦІНОВОЮ ПОЛІТИКАМИ


< Попередня  Змiст  Наступна >

14.3. ЗВЯЗКИ МІЖ МАКРОЕКОНОМІЧНОЮ ТА АГРАРНОЮ ЦІНОВОЮ ПОЛІТИКАМИ


 

Аналітичні рамки «цілі — обмеження — політика» застосовуються також і до макроекономічної політики. Загальноприйняті макроекономічні цілі передбачають швидке економічне зростання, бажаний розподіл національного доходу, допустимий рівень безробіття, помірний або низький рівень інфляції. На додаток до секторальних обмежень пропозиції, попиту та світових цін, та макроекономічної політики потрібно також підтримувати баланс державного бюджету (надходження та видатки бюджету) і валютних рахунків ( надходження від експорту та потоки іноземного капіталу проти витрат на імпорт та відплив іноземного капіталу). У світлі таких обмежень макроекономічна політика для переслідування зазначених цілей охоплюють фіскальну та монетарну політики, бюджетну політику, політику щодо макроцін — обмінних курсів, відсоткових ставок, зарплат та земельних рент.

 

Безпосередні наслідки макроекономічної політики на аграрні ринки відчуваються через політику щодо макроцін, особливо політику обмінного курсу. Фіскальна та бюджетна політики впливають на аграрні ринки опосередковано через відсоткові ставки та обмінні курси . Бюджетна політика — рішення щодо розподілу бюджету країни — також має непрямий вплив на аграрні ринки, оскільки бюджетні рішення впливають на аграрну політику (через наявність коштів на виплати субсидій) та політику державних інвестицій в аграрному секторі. Можна виділити три типи політики макроцін , що впливають на ціни на ресурси, але мало що можна сказати про них загалом.

 

Деякі корисні висновки можна зробити із взаємозв ’язків між фіскальною та монетарною політикою, інфляцією та обмінним курсом, а також між валютними курсами та ціновими політиками. Інфляція спричиняється, головним чином, макроекономічною політикою — рішеннями підтримувати фіскальний дефіцит через експансійну монетарну політику, що змушує зростати ціни на експортну та імпортну продукцію . Якщо уряд обирає фіксований обмінний курс, то обмінний курс змінюватиметься тільки через дискретні політичні рішення , а не завдяки ринковим силам. Коли уряд створює інфляцію, а потім не девальвує номінальну вартість своєї валюти (шляхом зміни валютного курсу, щоб на одиницю внутрішньої валюти можна було придбати більше іноземної валюти), то зменшується прибутковість аграрних систем, що виробляють міжнародну продукцію. Реальний обмінний курс стає переоцінений, коли рівень знецінення менший від рівня інфляції. Переоцінка реального обмінного курсу накладає прихований податок на виробників міжнародної (експортної) продукції (шляхом збереження штучно низьких цін в одиницях внутрішньої валюти на свою продукцію) та примушує такі господарства сплачувати приховані субсидії, від яких отримують вигоду споживачі, та дозволяє надходити штучно дешевому імпорту вхідних ресурсів до країни . Політика , що спричиняє інфляцію з фіксованим номінальним обмінним курсом, зменшує прибутки господарств, переносить тягар субсидування продовольства з плеч бюджету на плечі господарств та робить проекти на основі міжнародних ресурсів прибутковішими, ніж за відповідного встановлення обмінних курсів.

Ситуацію можна виправити, якщо уряд змінить обмінний курс. Девальвація — рішення, яке часто дуже важко винести на політичний рівень , оскільки її короткострокові наслідки зазвичай дають вигоду сільському населенню, котре має обмежену політичну владу та шкодить міському населенню. Окремі форми раціонування валютного курсу стають неминучими , коли реальні обмінні курси переоцінені, і таке раціонування здебільшого досягається кількісними обмеженнями імпорту, що конкурує із внутрішнім виробництвом. Політично могутні міські виробники та їхні працівники переміщуються тоді з групи прихильників девальвації в групу опонентів такого кроку. Ціни на їхню продукцію захищені від оподаткування з боку переоцінювання завдяки імпортній квоті і переоцінений обмінний курс дає їм змогу отримати міжнародні вхідні ресурси за штучно низькими цінами. 


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
14.5. ЗАКЛЮЧНІ КОМЕНТАРІ
Частина 5. ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛІ АГРАРНИХ РИНКІВ ТА КІЛЬКІСНОГО АНАЛІЗУ НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ
Розділ 16. ЗВЯЗКИ МІЖ СІЛЬСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ І МАКРОЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ В УКРАЇНІ
16.3. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
16.4. ВРІВНОВАЖЕНИЙ РЕАЛЬНИЙ ОБМІННИЙ КУРС В УКРАЇНІ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)