6.4. ЗАСОБИ ПІДТРИМКИ ПРОЦЕСУ МОНІТОРИНГУ ІТ

Набір засобів, які дають змогу долати проблеми в ІТінфраструктурі, сьогодні вельми великий, тож за потреби можна навіть розробити особливий, добре налагоджений процес ліквідації неполадок. Одначе, найкращий спосіб ? визначити появу самої проблеми. Очікувана й передбачувана проблема вже не так страшна. У такому разі час пошуку несправностей і простою може помітно скоротитися.

Системи управління і моніторингу пройшли тривалий шлях еволюційного розвитку, віхами якого стали ідеї і твердження, що у різний час домінували у середовищі фахівців. Наприкінці минулого століття знані авторитети стверджували, що система управління інфраструктурою має бути автоматичною і самостійно управляти всім процесом. Тобто в разі виникнення проблем приймати рішення мала сама система, тоді як адміністраторові надавалася роль пасивного спостерігача, котрий просто отримує повідомлення про те, які проблеми і яким шляхом були ліквідо-

управління ризиками; внутрішній і зовнішній аудит.

Нині провідні розробники й інсталятори корпоративних інформаційних систем упевнені, що головне завдання СУМ полягає в тому, щоби насамперед, правильно сформулювати розуміння проблеми. І вже залежно від результату можна намагатися її вирішувати. Існує чимало способів моніторингу ІТ. Реалізуючи функцію управління, керівники найефективніше використають сім основних: світлофорні звіти про проекти і стратегічні ініціативи; управління за допомогою системи збалансованих показників і панелей; еталонне тестування ризику й контролю при прийнятті рішень щодо інвестицій в ІТ; активний моніторинг інфраструктури ІТ; мозковий штурм з питань управління ризиком і раціоналізації; внутрішнє і зовнішнє оцінювання; ознайомлення керівництва зі звітами відповідальних працівників.

Світлофорні (traffic light) звіти про проекти і стратегічні ініціативи. Це найпопулярніший механізм надання звітності керівництву, за яким повною мірою втілюється принцип усебічності й повідомлення про винятки.

Якщо захід укладається в терміни і бюджет, у звіті йому присвоюють зелений колір. Коли в наявності ознаки майбутньої перевитрати часу і коштів ? жовтий. Якщо перевитрата вже має місце або цілей неможливо досягти без серйозних змін й інвестицій ? червоний.

При цьому заходами можуть бути: проект; ініціатива з удосконалення; відпрацьовування аудиторської рекомендації. Ініціативи з удосконалення формуються в результаті реінжинірингу, мозкового штурму, присвяченого управлінню ризиками, перевірок якості, контрольної самооцінки тощо.

Жовтий і червоний сигнали вимагають коротко описати статус і вжити коригувальні заходи (табл. 6.1).

вані. Але досить швидко з’ясувалося, що все це ілюзії, а тотальна ставка на штучний інтелект СУМ ? якщо не глухий кут, то принаймні ідея, що значно випередила свій час.

Таблиця 6.1

СВІТЛОФОРНИЙ ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЇ ТА ЗАХОДИ

Бачення і стратегія	Завдання	Одиниці вимірювання	Заходи	Ініціативи

Фінанси: як ІТ сприяють фінансовому успіху організації?

Клієнти: як ІТ мають допомагати клієнтам, щоб підтримувати реалізацію бачення?
Внутрішні бізнес-процеси: в яких ІТ-процесах треба досягти переваги, щоб задовольнити акціонерів і клієнтів?
Навчання і розвиток: як зберегти здатність змінювати й удосконалювати ІТ-середовище, щоб реалізувати бачення?

Управління за допомогою системи збалансованих показників. В управлінні ІТ дедалі ширше застосовують метод збалансованих показників для вимірювання вартості й загального внеску ІТ. Метод забезпечує узгодження планів компанії й ІТ через узгодження цілей ІТ для ІТ-процесів і цілей бізнесу, що їх ці процеси підтримують. Визначають основні індикатори (чинники) успіху для кожного процесу.

Керівництво реалізує комплекс заходів щодо оцінювання й моніторингу, щоб зібрати інформацію про досягнення результатів (використовуючи одиниці вимірювання цілей) і про виконання ІТ-процесів (використовуючи ключові робочі показники). Ці дані дають змогу визначити, чи ефективними є стратегії та методи використання ІТ, обрати коригувальні або регуляторні заходи.

Зв’язок між системами збалансованих показників об’єкта й ІТ — надійний спосіб узгодження. Багато індикаторів результативності роботи ІТ впливають на діяльність об’єкта, тобто демонструють якість цієї діяльності. Система збалансованих показників має відображати внесок ІТ у результативність функціонування об’єкта.

Еталонне тестування ризику й контролю при прийнятті рішень щодо інвестицій в ІТ. Еталонне тестування вможливлює проводити моніторинг окупності інвестицій і зниження ризиків, пов’язаних з ІТ. Воно допомагає об’єкту відрізнити бажане від дійсного, визначити стратегію і виробити рішення щодо проектів з удосконалення. Моніторинг удосконалень і регулярна переоцінка зрілості об’єкта методом еталонного тестування (порівняння з показниками інших підприємств) стають передовою практикою моніторингу ІТ.

Активний моніторинг інфраструктури ІТ. Проблема ризиків інфраструктури ІТ як на рівні окремого об’єкта, так і їх сукупності багато в чому змінила управління безпекою та ризиками у сфері ІТ.

Вочевиднилося, що традиційний підхід до визначення політики, вибір міри обережності й реалізація їх занадто статичні для мінливого, нестабільного середовища. Їм був потрібен був динамічніший метод поточного активного моніторингу інфраструктури ІТ.

Такий метод передбачає безперервний контроль і самооцінку з метою виявлення і розв’язання проблем. Про підсумки заходів треба, якщо необхідно, інформувати вище керівництво (у яких випадках це треба робити, має роз’яснити саме керівництво).

За активного моніторингу ведеться робота з виявлення несанкціонованих дій у системах і мережах. Збирається й аналізується інформація, триває пошук ознак атак і вірусів, уразливих місць, випадків недотримання основних правил, зловживання.

Таку роботу необхідно підтримувати процедурами реагування. Як правило, вона супроводжується тренуваннями з розпізнавання вторгнення, випробуванням засобів управління інфраструктурою, за підсумками яких керівництву подають звіти про запобігання.

Мозковий штурм з питань раціоналізації та управління ризиком. Об’єкти з високим рівнем ризику вводять процеси й зобов’язання, пов’язані з постійним моніторингом ризиків. Економічна альтернатива цьому — виважений і підготовлений мозковий штурм за участі вищого керівництва та осіб, відповідальних за ІТ, безпеку, ризики й оцінювання.

Результатом мають стати переліки найуразливіших місць і загроз, список заходів з поліпшення та реагування.

Внутрішнє і зовнішнє оцінювання. Для керівництва звіти внутрішніх і зовнішніх перевірок є найважливішим засобом моніторингу ІТ. У звітах декларується мета перевірки, вказано її обсяг і

Звіт включає запевняння, що оцінювання проведене відповідно до загальноприйнятих стандартів, і пояснення, в яких випадках стандарти не дотримувалися. У документі присутні стосовні до справи думки відповідальних працівників об’єкта, програма, захід або функція, перевірені відповідно до результатів оцінювання, висновки й рекомендації, заплановані коригувальні дії.

За виправлення ситуації відповідає керівництво об’єкта, але необхідно проконтролювати, чи вжито необхідних заходів.

Ознайомлення керівництва зі звітами відповідальних працівників. Це найважливіший елемент управління ІТ. Керівники мають одержувати для ознайомлення звіти з просування до поставлених цілей, рівня виконання завдань, про підсумки, показники та ризики. Розглянувши повідомлення, менеджмент забезпечує своєчасне вживання необхідних заходів.

Контроль за ІТ-мониторингом процесів, що відповідає вимогам об’єкта з досягнення цілей, можливий завдяки визначенню індикаторів виконання, систематичної і своєчасної звітності й швидкому усуненню відхилень. Він ураховує: збалансовані показники з чинниками продуктивності й одиницями вимірювання; оцінку задоволеності клієнтів; управлінську звітність; базу знань про попередню роботу; зовнішнє еталонне тестування.

Для контролю ІТ і внутрішніх процесів керівництво мусить переконатися, що визначено індикатори виконання з внутрішніх і зовнішніх джерел, що збираються дані для підготовки звітів керівництву й повідомлень про винятки, що стосуються цих індикаторів.

Необхідно контролювати відповідність і повноту організаційних й індивідуальних робочих показників.

Керівництво оцінює послуги, що надаються інформаційною технологією, і порівнює їх рівень із цільовим. Оцінювання слід проводити постійно.

Керівництво регулярно оцінює задоволеність клієнтів послугами, що надаються функціями ІТ, виявляє недоліки і окреслює завдання щодо вдосконалення.

Виконавчий менеджмент має одержувати для розгляду звіти про просування об’єкта до поставлених цілей, про виконання

методологію, зміст й охоплений період. У них відображаються: повні результати й висновки, причини проблем, рекомендації з виправлення ситуації й поліпшення діяльності.

При цьому до критичних чинників успіху належать: наявність корисної, точної і своєчасної звітності; визначеність процесів, основних цільових показників й індикаторів виконання; оцінювання роботи ІТ здійснюють за фінансовим, операційним, клієнтським та організаційним критеріями, які забезпечують відповідність цілям організації і можуть бути інтегровані з такими засобами, як система збалансованих показників для ІТ; існують зрозумілі й доведені до виконавців завдання процесів; розроблено структуру для визначення й дотримання вимог до звітності за ІТ; створено базу знань про попередню роботу.

Основні цільові показники: послідовне застосування певної кількості робочих показників; виявлення й реалізація збільшення можливостей для поліпшення процесів; задоволеність керівних осіб та органів звітністю про роботу; зниження кількості недоліків.

Основні індикатори виконання: часовий проміжок між виникненням недоліку й повідомленням про нього; часовий проміжок між повідомленням про недолік і вживання заходів; відношення між відзначеними недоліками й недоліками, які потребують подальшої уваги керівництва («індекс шуму»); кількість процесів, що піддаються моніторингу; кількість виявлених та вбудованих у моніторинг відносин «причина — наслідок»; кількість зовнішніх даних для еталонного тестування ефективності процесу; часовий проміжок між змінами в бізнесі й пов’язаними з ними змінами в робочих показниках; кількість змін у комплексі робочих показників, що виникли без зміни цілей об’єкта.

Контроль за ІТ-процесом оцінювання адекватності внутрішнього контролю, що відповідає вимогам об’єкта з досягнення цілей, можливий завдяки моніторингу засобів внутрішнього контролю, перевірці їх ефективності, регулярний звітності. Він ураховує: відповідальність за внутрішній контроль;

планових завдань, про отримані результати і зменшення ризиків. Ознайомившись зі звітністю, керівництво зобов’язане вжити заходів, які вважатиме за необхідні.

За нормального перебігу операцій керівники мають проводити моніторинг ефективності внутрішнього контролю за допомогою управлінської й наглядової діяльності, порівняння, узгодження й інших стандартних дій. Відхилення вимагають аналізу та коригування. Про них варто повідомляти працівникові, відповідальному за цю функцію, і керівникові вищого рівня. Про серйозні відхилення необхідно інформувати вище керівництво.

Надійний внутрішній контроль забезпечує швидкість виявлення помилок і невідповідностей та виправлення їх до того, як вони позначаться на товарах і послугах. Варто збирати й систематично доводити до керівництва інформацію про помилки, невідповідності та винятки.

Керівництво мусить доводити інформацію про рівень внутрішнього контролю та про винятки до всіх, хто має до цього стосунок, забезпечуючи незмінну ефективність системи внутрішнього контролю. Необхідно з’ясувати, яка інформація потрібна на тому чи іншому рівні прийняття рішень.

Затверджену перевірку операційної безпеки й внутрішнього контролю варто проводити періодично у вигляді самоперевірки або незалежного оцінювання з метою з’ясуваня відповідності безпеки й внутрішнього контролю затвердженим або тим, що передбачаються, вимогам. Необхідно проводити постійний моніторинг для виявлення вразливих місць і проблем у сфері безпеки.

Критичні чинники успіху: керівництво чітко знає, які компоненти процесів необхідно контролювати; є чітке розуміння відповідальності, пов’язаної з внутрішнім контролем, узгодженням і внутрішнім оцінюванням; функція внутрішнього контролю компетентна й авторитетна, належним чином розподіляє відповідальність; розроблено структуру контролю процесів ІТ; чітко налагоджена процедура своєчасної звітності про недоліки внутрішнього контролю; дані моніторингу внутрішнього контролю точні, повні та своєчасні; керівництво приділяє увагу недолікам внутрішнього контролю; існує взаємозв’язок з оцінкою ризику та процесами безпеки;

постійний моніторинг внутрішнього контролю; звітність про помилки та винятки; дані еталонного тестування; самооцінку; звітність керівництва; дотримання законів й інструкцій.

Основні цільові показники: індекс задоволеності вищого керівництва й упевненість, що надає звітність з моніторингу внутрішнього контролю; знижена ймовірність порушень у сфері внутрішнього контролю; позитивні зовнішні відгуки про кваліфікації й сертифікації; кількість заходів щодо вдосконалення контролю; дотримання вимог законодавства або інструкцій; зменшення кількості порушень у сфері безпеки чи дефектів якості.

Основні індикатори виконання: кількість і поширеність самооцінки; своєчасне оповіщення про недоліки внутрішнього контролю; кількість, періодичність й охоплення звітів про дотримання внутрішніх вимог; обсяг своєчасних заходів для питань внутрішнього контролю; кількість випадків поліпшення контролю в результаті аналізу причин.

Контроль за ІТ-процесом незалежних перевірок ураховує: незалежну сертифікацію й акредитацію; незалежне оцінювання ефективності; незалежну перевірку дотримання вимог законодавства та регуляторних органів; незалежну перевірку дотримання контрактних зобов’язань; перевірку й еталонне тестування сторонніх провайдерів послуг; виконання перевірок кваліфікованими фахівцями; профілактичне оцінювання.

До впровадження нових важливих служб ІТ керівництво має забезпечити незалежну сертифікацію/акредитацію безпеки й внутрішнього контролю, а після впровадження — ресертификацію і переакредитацію на регулярних засадах.

Керівництво має регулярно отримувати незалежну оцінку ефективності послуг ІТ, у тому числі послуг, що надаються сторонніми провайдерами, незалежне підтвердження дотримання контрактних зобов’язань, вимог законодавства й регуляторних органів, незалежне підтвердження того, що сторонні провайдери послуг дотримуються контрактних зобов’язань, вимог законодавства та регуляторних органів.

Керівництво має переконатися, що функція незалежної перевірки демонструє технічну компетентність, знання і навички, необхідні для ефективного, раціонального й економічного проведення таких перевірок.

забезпечено спільне використання знань про проблеми внутрішнього контролю та їх розв’язання.

Керівництво ІТ мусить намагатися провести профілактичние оцінювання до остаточного введення в експлуатацію ІТ-рішень.

Критичні чинники успіху: забезпечено постійний зв’язок з потребами учасників; організація визначила процеси для перевірки ІТ (особливо загального внутрішнього контролю, сертифікації та важливих рішень); регулярно проводять еталонне тестування сторонніх провайдерів послуг; процес прийняття рішень з ІТ спирається на аналіз вимог для перевірки думки третьої сторони; до незалежної перевірки проводять ретельне оцінювання рівня ризику з основними учасниками; процес тривалого вдосконалення незмінно спирається на незалежну перевірку; перевірки проводять за загальноприйнятими правилами.

Основні цільові показники: зростання кількості прийнятих думок стосовно загальної системи зовнішнього контролю в усіх погоджених сферах; зростання кількості сертифікатів якості й акредитацій в усіх погоджених сферах; зростання кількості зовнішніх підтверджень важливих рішень у зв’язку з ІТ, таких як запуск, переговори про контракт, спільні підприємства, великі придбання; частка вчасно відпрацьованих рекомендацій, даних незалежної перевірки внутрішнього контролю, сертифіката якості чи акредитації; зменшувана кількість невдалих або скасованих важливих рішень з ІТ; індекс взаємної довіри й упевненості учасників.

Основні індикатори виконання: зниження накладних витрат на проведення перевірок і сертифікацію; своєчасність звітності про перевірки; своєчасність проведення ревізійних заходів; кількість процесів перевірки; кількість ітерацій (повернень на доопрацювання) звітів про перевірку; кількість рішень з ІТ, що потребують перевірки, якщо вона не передбачена; кількість рішень з ІТ, що не потребують перевірки, якщо вона передбачена; зниження кількості невдалих або скасованих важливих рішень з ІТ після позитивного висновку перевірки.

Описані засоби повною мірою забезпечують підтримку процесу моніторингу інформаційних технологій. ?

Контрольні запитання до розділу 6

1. У чому полягає сутність моніторингу ІТ?

2. Які функції виконує моніторинг ІТ?

3. Що є об’єктами моніторингу ІТ?

4. Що є підсистемами та продуктами ІТ-моніторингу?

5. У чому полягають задачі моніторингу ІТ?

6. Що є результатами моніторингу ІТ?

7. У чому полягає структура управління і моніторингу ІТ?

8. Надайте характеристику засобів підтримки процесу моніторингу ІТ.

Література до розділу 6

1. Кореньков В.В. Архитектура, протоколы, сервисы GRID / В.В. Кореньков [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://dok.opredelim.com/docs/index-67598.html

2. Офіційний сайт MDS [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.globus.org/toolkit/mds/

3. Офіційний сайт проекту Hawkeye [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.cs.wisc.edu/condor/hawkeye

4. Офіційний сайт системи MONALIS [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://monalisa.cacr.caltech.edu/monalisa.htm

5. Холмогоров В. Основі Web-мастерства / В. Холмогоров. — СПб.: Питер, 2001. — 352 с.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Аутсо?рсинг — передання компанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду.

Бенефіціар — одержувач певних вигод, що виникають в результаті реалізації програми (проекту).

Вендор — організація або фізична особа, що продає інформаційні послуги.

Відкрита валютна позиція — валютна позиція у відповідній валюті, коли активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов’язань за незавершеними операціями) нерівні між собою, внаслідок чого з’являється можливість отримання додаткових прибутків або ризик додаткових збитків у результаті зміни обмінних курсів валют.

Відображення f з множини X у множину Y — це правило, згідно з яким кожному елементу x з X ставиться у відповідність однозначно визначений y з Y. Відображення f з X в Y позначають f: X ? Y. Якщо два відображення узгоджені між собою таким чином, що область значень одного з них є підмножиною області визначення іншого, то можна скласти нове відображення, яке буде еквівалентним послідовному здійсненню двох даних відображень. Таке відображення називається композицією двох заданих відображень.

Волатильність — коливання ціни інвестиційного інструменту (акції, облігації тощо) на ринку.

Генезис — походження, виникнення; у широкому сенсі — момент зародження і подальший процес розвитку, який привів до певного стану, виду, явища.

Гетероскедастичность (англ. heterosсedasticity) — поняття, використовуване в економетриці, яке означає неоднорідність спостережень, що виражається в неоднаковій (непостійній) дисперсії випадкової помилки регресійної (економетричної) моделі.

Xx? і Yy?. Наприклад: дані множини A = {1, 2, 3} і B = {a, b}. Їх декартовий добуток A ? B = {(1, a), (1, b), (2, a), (2, b), (3, a), (3, b)}.

Дериватив — договір (контракт), за яким сторони отримують право або беруть зобов’язання виконати деякі дії щодо базового активу; зазвичай передбачається можливість купити, продати, надати, отримати певний товар або цінні папери.

Дефолт (англ. default — невиконання зобов’язань) — невиконання договору позики, тобто несплата своєчасно відсотків чи основного боргу за борговими зобов’язаннями або за умовами договору про випуск облігаційної позики.

Декартовий добуток множини X і множини Y є така множина X ? Y, елементами якої є упорядковані пари (x, y) для всіляких Xx? і Yy?. Наприклад: дані множини A = {1, 2, 3} і B = {a, b}. Їх декартовий добуток A ? B = {(1, a), (1, b), (2, a), (2, b), (3, a), (3, b)}.

Дериватив — договір (контракт), за яким сторони отримують право або беруть зобов’язання виконати деякі дії щодо базового активу; зазвичай передбачається можливість купити, продати, надати, отримати певний товар або цінні папери.

Дефолт (англ. default — невиконання зобов’язань) — невиконання договору позики, тобто несплата своєчасно відсотків чи основного боргу за борговими зобов’язаннями або за умовами договору про випуск облігаційної позики.

Емітент — юридична особа, яка від свого імені випускає акції і виконує обов’язки, що випливають з умов їх випуску, а також держава в особі своїх органів та особи, які можуть випускати цінні папери. Індикатор — показник, динаміка якого стало відповідає зміні економічної кон’юнктури. Індикатори фінансового ринку — показники, які використовуються спеціалістами фінансового ринку для того, щоб передбачати, наприклад, напрями розвитку ринку, обсяг операцій, динаміку відсоткових ставок. Приклади індикаторів: динаміка відсоткових ставок, динаміка фондових індексів, динаміка прибутковості цінних паперів, динаміка обігів бірж,

промислової продукції, зовнішньої торгівлі. Інсайдер — особа (юридична або фізична), яка має доступ до конфіденційної інформації про справи банку завдяки своєму службовому становищу, участі в капіталі банку, родинним зв’язкам і має можливість використовувати своє становище у власних інтересах. Інтерактивність — здатність взаємодіяти або перебувати в режимі діалогу з кимось (людиною) або з чимось (наприклад, комп’ютером). Інформаційна асиметрія — ситуація, коли одна група власників ресурсів або покупців володіє необхідною для ведення справи інформацією, тоді як інша не володіє.

Інформаційний процесинг — діяльність з оброблення інформації, яку використовують при здійсненні платіжних операцій.

Кешування — процес збереження часто запитуваних документів на проміжних проксі-серверах і машині користувача з метою запобігання їх постійному завантаженню з сервераджерела, тобто переміщення інформації ближче до користувача.

Контрагент — кожна зі сторін в угоді, котрі одна щодо одної беруть на себе певні зобов’язання.

Контролінг — це комплексна система управління об’єктом, що включає управлінський облік, облік і аналіз витрат з метою контролю всіх статей витрат, всіх підрозділів і всіх складових виробленої продукції або наданих послуг, а також подальше планування їх.

Кортеж — упорядкований набір з n елементів (n — будь-яке натуральне число), що називаються його компонентами, або координатами. Різні (тобто стоять на різних місцях в одному і тому К.) компоненти К. можуть між собою збігатися. Синонімом термін «К.» є термін «вектор», що пов’язано з найбільш природною інтерпретацією К. як точок (або векторів) n-мірного простору чи впорядкованих сукупностей їхніх координат. За допомогою К. зручно характеризувати об’єкти, що описуються n незалежними одна від одної ознаками.

Кредитний дефолтний своп (англ. credit default swap, CDS) — ринковий дериватив, що страхує від дефолту за боргами.

Латентний — такий, що зовнішньо не виявляється, прихований.

Лізинг (англ. Leasing — оренда, майновий найм) — підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні лізингодавцем у виняткове користування на певний термін лізингоодержувачу майна.

Ліквідність — здатність окремої установи чи системи загалом забезпечувати своєчасність, повноту та безперервність виконання усіх своїх грошових зобов’язань.

Монетарне регулювання — урядовий контроль за надходженням і витрачанням грошових коштів.

Мультиколінеарність — наявність лінійної залежності між незалежними змінними (факторами) регресійній моделі.

Нечітке відображення — це відображення виду: YXXX n ???????

21 :?.

Нечіткі відображення задаються функціями належності образів нечітких множин.

Провайдер — організація, що надає послуги доступу до Інтернету та інші пов’язані з Інтернетом послуги.

Пруденційний нагляд — система банківського нагляду, за якої головна увага органів нагляду зосереджується на регулярному оцінюванні загального фінансового стану, результатів діяльності та якості керівництва. Методика пруденційного нагляду вивчає дотримання банком вимог чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України, економічних нормативів тощо.

Рандомізація — розташування або вибір об’єктів у випадковому порядку.

Релевантність — відповідність бажаного результату досягнутому.

РЕПО (від англ. repo — repurchase agreement) — вид угоди, за якої цінні папери продаються й одночасно укладається угода про їх зворотний викуп за заздалегідь обумовленою ціною. Зворотне РЕПО (reverse repo) — купівля цінних паперів із зобов’язанням зворотного продажу. Операції РЕПО можуть здійснюватися як між Центральним банком, з одного боку, та іншими банками — з іншого, так і на міжбанківському ринку між самими банками, а також між виробничими корпораціями та іншими учасниками.

Репрезентативний індекс — статистична оцінка певної характеристики, отриманої на основі вибірки з генеральної сукупності, яка є кращою (за критеріями незміщенності, ефективності та спроможності) оцінкою цієї характеристики.

Репрезентативність — відповідність характеристик вибірки характеристикам генеральної сукупності загалом.

Респондент — той, хто відповідає на запитання під час проведення вибіркового опитування з будь-якої проблеми.

Рефлексія — зорієнтованість на критику й осмислення знання, а також дослідження прийомів та методів пізнання, які використовують у тій чи іншій сфері.

Рецесія — спад виробництва, що характеризується нульовим зростанням валового національного продукту (ВНП) (стагнація) чи його падінням більш як півроку поспіль.

Селективність — вибірковість, ступінь здатності до вибірковості.

Серійна кореляція (автокореляція) — ситуація, коли значення змінної стохастичного часового ряду не є незалежним від значення, яке вона мала в попередні періоди.

Синергічність — односпрямованість (цілеспрямованість) дій компонентів, що посилює ефективність функціонування системи.

Системологія — науково-практична царина, пов’язана із системною діяльністю, методологією досліджень, опрацюванням, формуванням знань про природу системності та їх застосуванням у вивчені, проектуванні, створенні, управлінні системами та явищами у науково-практичній діяльності людини.

Стратифікація — розташування індивідів і груп згори донизу горизонтальними шарами (стратами) за певною ознакою.

Суверенний ризик — ризик несприятливих дій суверенного уряду, тобто ймовірність того, що дії суверенного уряду можуть справити прямий та/або непрямий вплив на здатність боржника своєчасно виконувати свої зобов’язання.

Транзакція — мінімальна логічно осмислена операція, яка має сенс і може бути здійснена тільки повністю.

Тренд — основна тенденція зміни часового ряду.

Факторинг — комплекс послуг для виробників і постачальників, які здійснюють торговельну діяльність на умовах відстрочення платежу.

Чистий дисконтований дохід — сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, приведена до початкового кроку, або як перевищення інтегральних результатів над інтегральними витратами.

Навчальне видання

ГАЛІЦИН Володимир Костянтинович

СУСЛОВ Олег Павлович

САМЧЕНКО Наталія Костянтинівна СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ

Навчальний посібник

Редактор В. Гломозда

Художник обкладинки Є. Мироненко

Коректор Л. Гримальська

Верстка А. Кунденко

Підп. до друку 14.01.14. Формат 60х84/16.

Ум. друк. арк. 26,50. Обл.-вид. арк. 30,16. Зам. № 14-4822

Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи (серія ДК, № 235 від 07.11.2000)

E-mail: [email protected]