Україна — одна з небагатьох країн світу, де тероризм не є гострою проблемою її суспільного життя. Разом з тим час від часу ми маємо приклади терористичних дій стосовно певних організацій, установ та окремих осіб, у тому числі і в банківській системі. Такі факти, як убивства, захват заручників, загроза підриву чи підрив вибухових пр истроїв уже не є рідкісними у нашому житті. Водночас в умовах міжнародної інтеграції та глобалізації країна відчуває подих тероризму у новому його вигляді: кібертероризм, біотероризм, економічний тероризм, що має досить широкий спектр дії, не тільки зачіпає інтереси конкретних суб’єктів і осіб, а й негативно впливає на життєдіяльність цілих регіонів країни, гал узей економіки, систему управління господарством. Водночас якщо зараз Україна не відчуває серйозного терористичного впливу, то не можна не помічати існування факторів, які здатні обумовити появу тероризму і в Україні на рівні, що здатний дестабілізувати її суспільний розвиток та економіку. Насамперед мова йде про існування певного комплексу таких факторів у різних с ферах життєдіяльності: політичній, економічній, соціальній, ідеологічній та ін.
До політичних факторів можна віднести такі:
• загострення політичної боротьби партій та їх об’єднань в окремі періоди політичного життя країни, відсутність досвіду цивілізованої політичної боротьби;
• суперечності між задекларованими демократичними принципами та їх реалізацією;
• відсутність належної взаємодії між органами влади на всіх рівнях і населення щодо забезпечення безконфліктного розвитку міжнаціональних та міжрелігійних відносин;
• недостатня ефективність політичних реформ.
Економічними факторами можна вважати: велике розшарування населення за рівнем життя; явне і приховане безробіття значної частини населення; криміналізація економіки.
98Серед соціальних факторів можна виділити: розмежування суспільства (формування прошарків і груп населення з протилежними інтересами); відсутність ефективної системи соціальних гарантій населення; різке зниження соціального захисту населення, скорочення терміну (тривалості) життя, зростання гострих і хронічних хвороб; високий рівень злочинності в суспільстві; зниження духовних, моральних, патріотичних якостей і рівня ку льтури населення; пропаганда засобами масової інформації культу жорстокої поведінки і насилля; націоналістична політика окремих політичних діячів у боротьбі за владу в умовах багатонаціональної країни; наявність радикальних з ознаками екстремізму молодіжних угрупувань (скинхеди…).
До правових факторів належать: низькі правова грамотність та правова культура населення, яка не дозволяє оцінити рівень своєї відповідальності за певні дії та їх наслідки; недостатність досвіду застосування законодавства у сфері протидії тероризму.
Основними ідеологічними факторами можуть бути: ? відсутність єдиної послідовної державної політики у сфері ідеології громадянського суспільства; ? поширення ідеології нігілізму, антипатріотизму, несприйняття загальновизнаних цінностей, нехтування економічними інтересами у взаємовідносинах і оцінках поведінки громадян; ? відсутність ефективної системи виховання законослухняної поведінки громадян.
Наявність цих та інш их факторів вказує на те, що в країні існує певний ризик виникнення та поширення тероризму. Діяльність всіх суб’єктів господарювання, у тому числі і банків, має враховувати його існування. Банки є досить привабливим об’єктом як для терористів, так і для організованих злочинних груп, у діяльності яких можуть бути акти терористичного характеру: підриви вибухових пристроїв, захоплення заручників, залякування або фізичне усунення конкурентів. Організовані злочинні угруповання досить часто є одним із суб’єктів терористичної діяльності і
99використовують залякування, насильницькі дії в різних їх формах як головні засоби впливу на суб’єктів, котрі становлять для них певний інтерес, особливо в перерозподілі сфер впливу, власності, фінансових потоків, видів злочинної діяльності. Банки або ж окремі їхні працівники можуть потрапляти в поле зору таких угруповань з різних причин і ставати їх жертва ми. В окремих випадках банківська діяльність або ж окремі установи можуть зазнавати шкоди від терористичних дій терористичних організацій чи злочинних угруповань, спрямованих не безпосередньо на них, а через вплив на інших суб’єктів (клієнтів, акціонерів, сусідніх установ, організацій, об’єктів).
За певних умов банки можуть стати об’єктом інтересу злочинців чи теро ристів суто опосередковано як інструмент, за допомогою якого може бути завдано шкоди іншим суб’єктам. Це пояснюється тим, що в останні роки терористична діяльність стала більш організованою та керованою, що пов’язано з виконанням таких функцій, як розвідка, координація, різного роду забезпечення, у тому числі і фінансове, такої діяльності. З метою заб езпечення виконання терористичних актів до банку можуть проникати певні особи з досить конкретною метою сприяння терористичній діяльності або ж може здійснюватися цілеспрямований вплив на окремих працівників задля виконання певних дій, необхідних терористам. І перший, і другий варіанти шкодитимуть банку і його діяльності.
Слід звернути увагу і на те, що в Україн і, як і в усьому світі, існує досить багато потенційно небезпечних об’єктів, аварії, на яких можуть створити загрозу життю і здоров’ю населення та промисловим об’єктам або ж обумовлювати значні екологічні наслідки (табл. 4.5). За певних умов стосовно таких об’єктів зберігається імовірність скоєння терористичних актів і банки, що пе ребувають у зоні ураження від аварій на таких об’єктах можуть також зазнавати досить значної шкоди. Наприклад, диверсія на великому паливно- чи енергонасиченому об’єкті може створити осередок ураження площею до 1,5 км 2 , в якому можуть опинитися до 15 тис. постраждалих, з яких до 2 тис. можуть загинути [3].
Важливою особливістю сучасного тероризму є інформаційний тероризм (кібертероризм).
Таблиця 4.5
ПОТЕНЦІЙНО-НЕБЕЗПЕЧНІ ОБ’ЄКТИ
| Об’єкти |
Загрози об’єктам |
| Атомні електростанції |
Диверсії на ядерних реакторах чи технологічні збої в управлінні реакторами |
| Гідроелектростанції |
Диверсії на плотинах, їх руйнування |
| Склади паливно-мастильних матеріалів, нафтопереробні підприємства |
Диверсії, руйнування конструкцій, порушення технологій роботи |
| Пункти управління на транспорті, вузли зв’язку, радіо- та телецентри |
Опромінювання генераторами електромагнітних імпульсів |
| Системи водопостачання підприємств харчової і м’ясомолочної промисловості |
Зараження біологічними та отруйними речовинами |
| Підприємства хімічної промисловості, наукові установи з ядерними установами, об’єкти із запасами токсичних речовин |
Диверсії руйнування систем захисту, ємностей, де зберігаються небезпечні речовини та матеріали |
| Висотні адміністративні та житлові будівлі |
Підрив, виведення з ладу систем життєзабезпечення, руйнування будівель |
| Станції метро, стадіони, концертні та виставкові зали, вокзали, лікувальнопрофілактичні установи, торговельні центри |
Диверсії, пожежі, хімічні атаки |
Розвиток і широке впровадження в практику електронної обчислювальної техніки і створення на її базі засобів електронного зв’язку, передавання даних та обмін інформацією забезпечили формування нового виду технологій ? інформаційних. Інформаційні технології являють собою сукупність способів реалізації інформаційних процесів (пошуку, збору, накопичення, обробки кодування, зберігання, отримання, поширення, надання, сприйняття) в різних областях життє діяльності людини. Зазначені технології сьогодні становлять основу управління діяльністю будь-якої виробничої системи, у тому числі й у банківській діяльності. Будучи різними елементами інформаційної інфраструктури (технічні засоби зберігання електронної інформації ? сервери, робочі
комп’ютери, комп’ютерні мережі, засоби контролю, захисту та передавання інформації), інформаційні технології залишаються досить уразливими до зовнішнього впливу на них. За таких умов банківське виробництво, що базується на зазначених технологіях, завжди перебуває під загрозою критичного впливу на нього кібертероризму. З цієї точки зору банківська діяльність є найбільш незахищеною, оскільки об’єктом дій терористів можу ть бути інформаційні технології банків, які на сьогодні є найбільш уразливими з урахуванням можливостей терористів.
Терористичні дії на банківські інформаційні технології можуть здійснюватися в кількох варіантах:
• злом систем захисту і проникнення до банківської комп’ютерної інформації, виведення її з ладу або використання з іншою метою;
• ураження комп’ютерних програм банків вірусами, руйнування інформаційних масивів, блокування роботи банківських інформаційних систем;
• перехоплення управління банківськими платіжними системами, проведення несанкціонованих платежів, блокування інформаційного обміну в системах.
Отже, під загрозою інформаційного тероризму в банківській діяльності можна розуміти потенційну або реальну можливість певних суб’єктів здійснити атаку на електронну інформацію банку, інформаційну його інфраструктуру задля отримання доступу до місця зберігання чи систем передавання фінансової інформації, дестабілізації роботи банк у та викрадення його коштів.
Ще однією особливістю сучасного тероризму, що створює небезпеку для банківської діяльності є електромагнітний тероризм, який використовує джерела потужних мікрохвильових випромінювань для функціонального подавлення радіоелектронних засобів. Електромагнітний тероризм спрямовує свою дію безпосередньо на радіоелектронні засоби, які становлять матеріальну базу інформаційних технологій, а також на системи електрозабезпечення, о хоронні системи, радіостанції, засоби телекомунікації. Такі дії терористів можуть спрямовуватись як безпосередньо проти банків, так і щодо інших об’єктів, у зоні дії на які електромагнітного випромінювання може опинитися банківська установа. Крім того, застосування електромагнітного випромінювання може бути одним із елементів масштабної терористичної операції зловмисників або ж одним із видів за безпечення такої операції.
Останнім часом загострення отримала загроза терористичної діяльності з використанням зброї масового знищення. Принаймні проблеми забезпечення міжнародної безпеки від так званого супертероризму (терористичні дії з використанням зброї масового знищення) вже існують. Прискорення процесів глобалізації як характерної особливості сучасного світового розвитку висвітили дві тенденції ? поширення зброї масового знищення і посилення міжнародного тероризму, що в найбли жчому майбутньому може стати постійним і системним фактором внутрішнього і міжнародного життя країн.
Найбільш доступним для терористів і не менш сильним за своєю дією є біологічна зброя. Засоби ураження, виготовлені на основі сучасних досягнень біотехнології і генної інженерії, за своїми масштабами та морально-психологічним ефектом у разі їх використання терористами мо жуть набагато перевершити наслідки застосування інших засобів.
Глобалізація, науково-технічний прогрес, розширення локальних конфліктів ведуть до розмивання меж між локальним і глобальним, внутрішнім і міжнародним, ідеологічним і кримінальним тероризмом. Використання біологічної зброї в терористичній діяльності (біотероризм) не пов’язується з вирішенням конкретної проблеми чи впливом на певний об’єкт.
Біотероризм має необмежен у мету, одним із варіантів якої є провокування в країні системної кризи у взаємовідносинах певних політичних угруповань, конкурентних взаємовідносинах суб’єктів того чи іншого ринку. Акції біотероризму спрямовуються на створення конфліктів між різними політичними угрупованнями, суб’єктами міжнародних взаємовідносин. З метою розвитку системної кризи терористи багато своїх завдань бачать у тому, щоб підірвати, дестабілізувати робо ту певних економічних (у тому числі і фінансових) інституцій через масові хвороби їх працівників, клієнтів, партнерів, населення певного регіону, а також через паніку та неадекватну поведінку громадян. Прикладом такої ситуації можуть бути події з поширенням так званого пташиного та свинячого грипу. Тобто за умов поширення біотер оризму загрозами для банків можуть бути наслідки, які виникають під його впливом у суспільстві. Опинившись в осередку інфекційних захворювань банківські установи можуть бути змушені обмежувати, а то й припиняти свою діяльність відповідно до вимог карантинних заходів. До того ж банк ніяк не може впливати на зміну такої ситуації і, безумовно, зазнає збит ків від
вимушеної бездіяльності, періодичного проведення заходів дезінфекції, відпусток у зв’язку з хворобою своїх працівників та ін.
Характеризуючи загрози тероризму для банківської діяльності, можна сказати, що, безумовно, вони належать до найнебезпечніших, мають різний характер дії, досить масштабні, а за своїм впливом на банківські установи можуть формувати катастрофічні наслідки.
Останнім часом все більш актуальними стають процеси глобалізації та інтеграції.
Характерно ю рисою глобалізації у сфері економіки, безперечно, буде інтернаціоналізація капіталу. Значне зростання обсягів міжнародного руху капіталу між країнами у різних його формах зумовить формування глобальної матеріальної, інформаційної, організаційно-економічної інфраструктури, яка має забезпечити міжнародне співробітництво. У центрі такої інфраструктури опиняться банки. Якраз від надійності їхньої діяльн ості і залежатиме ефективність нашої участі у процесах глобалізації. За таких умов чинне місце в реформуванні вітчизняного банківського сектору, з погляду його готовності до участі в процесі глобалізації, має зайняти попередження загроз банківській діяльності, які несе в собі глобалізація та інтеграція. Тут слід врахувати, що поряд з позитивними перспективами глобалізація форму є і досить суттєві ризики та загрози, які пов’язані насамперед з посиленням нестійкості національної економіки, багато в чому залежної від іноземних партнерів через інтернаціоналізацію виробництва та поглиблення нерівномірного розвитку як економік країн, так і окремих компаній. Для банків нестійкість економіки насамперед буде пов’язана з непередбачуваним та несподіваним коливанням основних макроеконо мічних показників (валютних курсів, процентних ставок тощо). Атмосфера невизначеності в прогнозуванні діяльності банків посилиться.
Певні ризики та загрози будуть обумовлені і стрімким формуванням єдиного загальносвітового фінансовоінформаційного простору на базі нових комп’ютерноінформаційних технологій. Насамперед це сприятиме посиленню інформаційно-психологічного впливу на масову та індивідуальну свідомість громадян країни, а крім того за безпечить більшу відкритість банків, що може збільшити загрозу несанкціонованого доступу до їхньої інформації. Разом з тим посилення інформаційної складової в діяльності банків в умовах
глобалізації змінить ставлення банків до якості своїх інформаційних ресурсів, від яких залежатиме ефективність фінансових рішень керівництва банків.
Проблеми, які обумовлюються глобалізацією і в яких формуються загрози банкам, практично неможливо адекватно оцінити і вивчити не тільки на рівні одного банку, а навіть на рівні однієї країни. Більше того, глобальні сили, що формуються в процесі глобалізації, мож уть ставати настільки потужними, що їх існування і подальший розвиток може загрожувати безпеці окремих країн.
Глобалізація діяльності банків може призвести до втрати державою свого впливу на розвиток фінансової складової національної економіки. Значна частка доходів банків, в яких домінує іноземний капітал, випливатиме за межі країни. Так, за даними іноземних дослід жень до 75% доданої вартості, отриманої в результаті діяльності міжнародних корпорацій, використовується на користь економік країн їх базування.
Швидкий і вільний рух великих обсягів капіталу значною мірою підвищить інтенсивність діяльності банків, що, у свою чергу, збільшить ризик професійних і технологічних помилок. Безперечно, що за таких умов банківська діяльність має базуватися на систе мному та комплексному підході з виділенням пріоритетів для фінансової й інформаційної безпеки. Великого значення тут набуває і контроль фінансових потоків, виключення можливості використання клієнтами тіньового капіталу чи проведення ними незаконних фінансових операцій. Крім того, суттєвим буде питання недопущення потрапляння банків у фінансову залежність від інших фінансових суб’єктів, запобігання недобросовісній конкуренції з бок у іноземних банків.
Очевидно, що найінтенсивнішим буде рух капіталів через прямі інвестиції, які змінять баланс короткострокового і довгострокового кредитування. Питома вага довгострокового кредитування у структурі кредитних портфелів банків значно збільшиться, що вимагатиме суттєвої перебудови кредитної діяльності банків, орієнтованої на довгострокове кредитування.
Крім того, збільшення масштабів міжнародної міграції робочої сили і зм еншення кількості зайнятого населення може спричинили значний вплив міжнародної злочинності на банківську діяльність.
Таким чином, процеси глобалізації, формуючи в цілому сприятливі умови для розвитку діяльності банків, водночас створюють додаткові ризики та загрози, які мають суттєві
відмінності від уже добре відомих, до яких адаптувалися системи банківської безпеки.
РЕЗЮМЕ
Підводячи підсумок аналізу загроз банківській діяльності, можна зробити такі висновки:
• діяльність банків здійснюється в умовах постійної дії тих чи тих загроз, які мають різноманітне спрямування та є доволі масштабними;
• загрози досить динамічні, швидко адаптуються до зміни умов функціонування банківських послуг та особливостей діяльності конкретних банків;
• реалізація загроз завжди призводить до негативних економічних наслідків, насамперед фінансових збитків банків;
• загрози мають як конкретну спрямованість щодо певного банку, так і глобальний характер, впливаючи на банки опосередковано;
• об’єктами загроз у банківській діяльності завжди є персонал банків, фінансові, матеріальні та інформаційні ресурси.
Аналізуючи загрози з точки зору суб’єктів загроз та причин їх формування, необхідно наголосити, що значна частина загроз створюється безпосередньо в банках і походить від їх персоналу. На жаль, за сьогоднішніх реалій банки не можуть суттєво впл ивати на мінімізацію таких загроз і будувати упереджені системи протидії їм. Загрози персоналу не концентруються на посадах чи напрямах банківської діяльності, вони однаково небезпечні і можуть формуватися за будь-яких умов і при здійсненні всіх видів банківських операцій, а також у процесі управління банком.
Ураховуючи зазначене банки мають вживати адекватних заходів зах исту і протидії існуючим та потенційним загрозам на основі формування комплексних систем безпеки, орієнтованих на сучасні наукові та технічні досягнення.
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
Банківське шахрайство
Внутрішні загрози
Дестабілізувальні фактори
Загроза банківській діяльності
Загрози тероризиму
Загрози, пов’язані з утягуванням банків у незаконну фінансову діяльність
Зловживання службовим становищем
Зовнішні загрози
Рейдерство
ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
1. Що слід розуміти під загрозою банківській діяльності?
2. Чим обумовлюється виникнення внутрішніх загроз діяльності банків?
3. Чи можуть створювати загрози банку його консультанти та радники?
4. Загрози якого характеру (зовнішнього чи внутрішнього) є найбільш небезпечними для банку?
5. Як реалізуються економічні, фізичні та інтелектуальні загрози?
6. Чи можна вважати загрозою дл я банку оприлюднення правдивих, але не вигідних для нього відомостей?
7. Що таке шахрайство?
8. Чи можна вважати шахрайськими дії суб’єкта, який допустив обман свого партнера, ввів його в оману і зловживав його довірою, але це не призвело до добровільної передачі партнером своєї власності суб’єкту?
9. Які загрози мож уть виникати в умовах глобалізації та інтеграції капіталів?
10. У яких формах реалізується зловживання службовим становищем працівників банків?
11. У який спосіб здійснюється реалізація загроз, пов’язаних з утягуванням банків у незаконну фінансову діяльність?
12. Чому рейдерство слід розглядати як одну з актуальних загроз діяльності банків?
13. Які причини виникнення та по ширення рейдерства в Україні?
14. З яких етапів складається рейдерська атака на банк?
15. Чому банки стають об’єктом інтересу злочинців чи терористів?
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ
1. Ви — працівник кредитного підрозділу банку. Одного разу на вашу адресу електронною поштою надійшов лист від одного з банків, у якому містилося застереження щодо співпраці з деякими ненадійними клієнтами і нижче був наведений перелік таких клієнтів. Серед них був і клієнт, який нещодавно отримав кредит у вашому банку, але він не допу скав прострочення кредитних виплат, а також прострочення платежів щодо сплати процентів. Чи візьмете до уваги ви дану інформацію? Чи будуть існувати для банку які-небудь загрози за цих умов?
2. Ви — працівник підрозділу безпеки. Одного разу до вашого банку звернулося підприємство щодо можливості отримання кредиту для закупівлі товару. В цілому надані підприємством докуме нти не викликали ніяких сумнівів, але в процесі перевірки клієнта стало відомо, що директор підприємства є засновником ще кількох фірм, його дружина — головний бухгалтер цих фірм, а син є директором фірми, в якої підприємство має намір закуповувати товар. Як ви вважаєте, чи матиме вплив на прийняття рішення про кредитування даного підприємства така ін формація? Чого в даному разі слід остерігатися?
3. Ви — працівник відділу готівково-грошового обігу, тимчасово виконуєте обов’язки начальника відділу. На штатній посаді працюєте понад 15 років. Перспектив щодо підвищення в посаді немає. Одного разу до вас звернулась ваша колега з повідомленням про нестачу в касі 5 грн. При цьо му вона зазначила, що причиною нестачі стали помилки в оформленні документів місячної давності. З метою ліквідації нестачі колега пропонує переробити документи, звертаючи вашу увагу на те, що дозвіл на такі дії неодноразово надавався попереднім керівником відділу. Як ви будете діяти в такій ситуації?
ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ
1. Барановський О. О. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення) : [монографія] / Барановський О. О.
— К.: КНТЕУ, 2004. — 759 с.
2. Гамза В. А. Безопасность банковской деятельности / В. А. Гамза, И. Б. Ткачук. ? М. : Маркет, 2010. ? 408 с.
3. Зубок М. І. Безпека бізнесу : навчальний посібник у схемах і таблицях / Зубок М. І., Позднишев Є. В., Яременко С. М. — К. : КНЕУ, 2008. — 480 с.
4. Павлов А. В. Основы организации безопасности банков / Павлов А. В. — М. : Изд. центр «Академия», 2010. — 128 с.
5. Ярочкин В. И. Безопасность банковских систем / Ярочкин В. И.
— М. : Ось-8
9, 2004. — 416 с. Розділ 5
