Posibniki.com.uaБухгалтерський облікБухгалтерський облік в управлінні підприємством3.4. Загальна структура методології побудови бухгалтерського обліку в управлінні


< Попередня  Змiст  Наступна >

3.4. Загальна структура методології побудови бухгалтерського обліку в управлінні


Господарство, яке має адміністративну самостійність і здійснює підприємницьку діяльність, відповідно до чинного законодавства повинно вести бухгалтерський облік та складати бухгалтерську фінансову звітність.

Бухгалтерський облік вели, ведуть і вестимуть власники за законами держави (штату, муніципалітету тощо).

Під побудовою бухгалтерського обліку необхідно розуміти порядок відповідного розміщення і взаємного зв’язку елементів (частин), які формують його у систему. Основні положення побудови бухгалтерського обліку як системи та відповідно підсистеми управління зводяться до такого:

1.Кожний складовий елемент (частина) бухгалтерського обліку повинен мати індивідуальну побудову, виражену єдиною структурною формулою.

2. Елементи (частини) мають перебувати у визначеному відношенні один до одного і бути взаємопов’язаними.

3. Порядок розміщення і взаємний зв’язок між елементами має бути постійним, оскільки в противному разі змінюється властивість бухгалтерського обліку в цілому.

Першими факторами побудови бухгалтерського обліку є предмет (що?) та метод (як?). Їх взаємозв’язок.

Виходячи зі змісту теорії двоїстості, взаємозв’язок предмета (об’єктів бухгалтерського обліку) та методу бухгалтерського обліку можна подати так (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Взаємозв’язок предмета та методу бухгалтерського обліку на основі теорії двоїстості

Другим фактором побудови бухгалтерського обліку є кібернетичний характер облікового процесу. Кібернетичний аспект побудови бухгалтерського обліку розглянуто на рис.3.7.

Рис. 3.7. Кібернетичний аспект бухгалтерського обліку як процесу «Вхід» — «Процес» — «Вихід»

Рис. 3.7. Кібернетичний аспект бухгалтерського обліку як процесу «Вхід» — «Процес» — «Вихід»

Побудова бухгалтерського обліку як процесу розглянута у двох аспектах, що дає змогу зробити висновок про те, що бухгалтерський облік як процес — це сукупність прийомів, за якими впізнається об’єкт обліку. Їхня сутність: документування, оцінювання, рахунок, двоїсте (подвійне, балансове) узагальнення стану господарських фактів, двоїсте (подвійне) відображення зміни господарських фактів у системі рахунків, індивідуалізація та персоніфікація, прийом історизму, періодизація, повнота та ін.

Разом із тим відносно відокремлені прийоми тільки у своїй єдності та сукупності забезпечують повне вивчення предмета бухгалтерського обліку, одержання необхідної для управління господарством інформації. Окремий прийом можна розглядати тільки як елемент

методу. Поєднання різних прийомів бухгалтерського обліку забезпечує суцільне й безперервне вивчення його об’єкта — засобів та господарської діяльності. При цьому досягається основна мета — отримання правдивої інформації про стан господарства, результати його роботи та відносини з іншими суб’єктами господарювання, контроль за різними сторонами господарської діяльності й аналізу.

Загальну побудову бухгалтерського обліку як процесу системи пізнання та доказовості унаочнює рис.3.8.

Рис. 3.8. Загальна побудова бухгалтерського обліку як процесу системи пізнання та доказовості

Рис. 3.8. Загальна побудова бухгалтерського обліку як процесу системи пізнання та доказовості

Важливим фактором побудови бухгалтерського обліку на підприємстві є розмір діяльності, тобто обсяг виробництва, чисельність працюючих тощо.

Значний вплив на побудову бухгалтерського обліку на підприємстві мають: система затрат; система доходів; податкова система; система обов’язкових платежів і внесків.

На всіх підприємствах облік передусім будується відповідно до вищенаведених факторів (вид діяльності, вид галузі, вид продукції). Разом із тим кожна система має внутрішню побудову, що, у свою чергу, впливає на побудову бухгалтерського обліку.

У процесі господарської діяльності особливого значення набуває правильне відображення в обліку і звітності впливу цінового фактора. Це передусім стосується таких показників, як затрати, доходи, собівартість, прибутки тощо.

Загальним принципом оцінювання господарських фактів є оцінювання їхньої історичної вартості, поточної собівартості, вартості продажу (реалізації), теперішньої вартості, чистої вартості, ринкової вартості, вартості платежу, фактичної собівартості та вартості придбання, чим забезпечується правдиве відображення у бухгалтерському обліку майнового стану підприємства, його правового статусу, визначення суб’єктів власності, результатів роботи. Разом із тим у бухгалтерському обліку використовуються й інші види оцінювання господарських фактів (планова, нормативна, кошторисна, поточна вартість тощо).

На побудову бухгалтерського обліку підприємства значною мірою впливає система рахунків. Оскільки бухгалтерський облік покликаний суцільно та безперервно відображати всі господарські факти відповідного підприємства на основі принципу двоїстості (актив і пасив), побудова обліку має забезпечити можливість наступного групування показників господарства у системі суспільних відносин на рівні системи національних рахунків. Найповніше ці вимоги відображаються у системі рахунків — систематизованому переліку (так званому робочому плані рахунків).

РОЗДІЛ 4


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
4.2. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві як процесу
5.2. Фактори, що впливають на організаційну побудову бухгалтерського фінансового обліку в управлінні підприємством
ОБЛІК В УПРАВЛІННІ ПАСИВОМ — ВЛАСНІСТЮ (КАПІТАЛОМ ЗАСНОВНИКІВ ТА УЧАСНИКІВ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ) 6.1. Загальна побудова обліку пасиву
6.2. Побудова обліку власного капіталу (власності засновників)
6.3. Побудова обліку залученої чужої власності (чужого капіталу): зобов’язань за контрактом
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki