Кошти, виручені від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення претензій кредиторів. Проблема тут полягає в тім, що грошових засобів, виручених від продажу ліквідаційної маси, може не вистачити для задоволення претензій усіх заінтересованих осіб. Саме тому проблема потребує законодавчого врегулювання. Згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час розподілу вируч ки від продажу ліквідаційної маси в першу чергу покриваються витрати, пов’язані з провадженням справи про банкрутство в господарському суді, а також задовольняються вимоги кредиторів, забезпечені заставою.
До витрат, пов’язаних із провадженням справи, відносять:
• витрати кредитора на сплату державного мита й оплату публікації оголошення про порушення справи;
• витрати на публікацію в засобах масової інформації оголошення про порядок продажу майна банкрута;
• витрати розпорядника майна і ліквідаційної комісії, пов’язані зі збереженням майнових активів банкрута, а також
513
Фінансова санація та банкрутство підприємств сплатою державного мита за позовами про стягнення дебіторської заборгованості суб’єкта банкрутства;
• витрати ліквідаційної комісії та розпорядника майна на залучення ними до роботи інших осіб, зокрема експертів та консультантів;
• витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився з рішення господарського суду за рахунок їхніх коштів;
• витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси. Майно банкрута, яке є предметом застави, включається в склад ліквідаційної маси, але використовується винятково для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Якщо в результаті реалізації предмета застави виявиться, що виручена сума перевищу є розмір забезпечених цією заставою вимог, ця різниця використовується для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості. Якщо ж коштів, виручених від реалізації застави, не вистачило для задоволення відповідних вимог, то різницю заставодержатель одержує із загальної ліквідаційної маси разом з іншими незабезпеченими кредиторами, тобто четвертою чергою.
Другою чергою виконуються зобов’язання перед працівника ми підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства або виплат за акціями, що належать трудовому колективу).
Третьою чергою — вимоги щодо сплати державних і місцевих податків та неподаткових платежів до бюджету, вимоги органів державного страхування та соціального забезпечення.
Четвертою чергою — вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.
П’ятою че ргою
— вимоги членів трудового колективу щодо повернення їхніх внесків до статутного капіталу підприємства та інші їхні вимоги.
Шостою чергою задовольняються всі інші вимоги, зокрема вимоги власників корпоративних прав.
Слід зазначити, що вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного за доволення вимог попередньої черги. Коли майна бракує для повного задоволення всіх вимог однієї черги, претензії задовольняються пропорційно належній кожному кредиторові сумі. Претензії, виявлені й заявлені після закінчення встановленого строку, задовольняються з майна підприємства, що залишилось після задоволення
514
Фінансова санація та банкрутство підприємств першочергових претензій, а також претензій, заявлених у встановлений строк.
Претензії, не задоволені за браком майна, уважаються погашеними. Погашеними вважаються також претензії, не визнані ліквідаційною комісією (органом, що проводить ліквідацію), а також ті, щодо яких кредитори протягом місячного строку від дня одержання повідомлення про повне або часткове невизнання претензії не подали відповідних позов ів до господарського суду.
Майно, що залишилось після задоволення претензій кредиторів і членів трудового колективу, використовується відповідно до рішення власника. У разі реорганізації підприємства його права та обов’язки переходять до правонаступників. Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, надалі він вважається вільним від боргів і може продовжити свою підпр иємницьку діяльність.
