Posibniki.com.ua Банківська справа Безпека банківської діяльності Частина 2. 11.2. Забезпечення діяльності банку під впливом уражаючих факторів екстремальних ситуацій


< Попередня  Змiст  

Частина 2. 11.2. Забезпечення діяльності банку під впливом уражаючих факторів екстремальних ситуацій


Підвищену увагу необх ідно проявляти у разі доставки:

• пакетів, посилок, листів з помилками в адресі, назві банку, прізвищі адресата, з відсутньою зворотною адресою;

• листів у незвичних товстих (більше 3 мм) і важких конвертах, при згинанні вони схожі на резину;

• листів і посилок, доставлених не працівниками пошти чи кур’єрами, а невідомими особами;

• незвично легких або досить важких посилок і посилок зі зміщеним центром тяжіння;

• підозрілих мішків, ємностей, контейнерів.

Досить небезпечними є дії терористів, пов’язані із замахами на життя та здоров’я працівників банку. Відповідно до мети, яку ставлять перед собою терористи, замахи можуть бути демонстративні (для створення психологічного ефекту), замасковані, коли подається фальсифікована версія замаху, скриті (факт замаху приховується). Основними об’єктами замахів можуть бути власник и, керівники, провідні менеджери установ банків, особи, які володіють компрометуючими матеріалами або інформацією на інших осіб, а також ті, що не бажають виконувати своїх зобов’язань перед кредиторами і не шукають компромісних рішень у взаємовідносинах з ними.

Ознаками, що вказують на формування загрози замаху, можуть бути:

• погрози, які висловлюються на адресу особи, щодо якої може бути скоєно замах;

• виявлення випадків спостереження за особою;

• пошкодження, виведення з ладу систем життєзабезпечення та комунікації в місцях, де перебуває особа;

• пошкодження дверей запасних входів, входів на горище, у підвали, у приміщення, де перебуває чи може перебувати особа, на яку готується замах;

• нав’язування знайомств з особою або її оточенням;

• часті спроби несанкціонованого доступу на об’єкт, де працює особа;

• різні і несподівані зміни в поведінці партнерів чи близького оточення особи;

• наполегливі спроби влаштуватися на роботу, пов’язану з обслуговуванням особи;

• незаплановані ремонтні роботи поблизу місць, де перебуває особа;

• наявність фактів щодо збору інформації про особу.

Поява сукупності таких та інших ознак має викликати у сил безпеки банку відповідну реакцію, насамперед пов’язану з установленням достовірності підготовки замаху та вжиття заходів щодо захисту особи. У цьому разі проводиться відповідний інструктаж особи щодо її поведінки, здійснюються заходи контролю за її пересуванням та перебування м у місцях, пов’язаних з її роботою, а за необхідності вживаються заходи щодо охорони особи. Якщо ступінь загрози досить великий чи невідомий або існує велика імовірність замаху особа може бути на певний час виведена за межі небезпечної ситуації (поїхати у відпустку, відрядження, перебувати вдома тощо). Рекомендації щодо особистої поведінки лю дини в умовах загрози щодо неї терористичного акту (у тому числі й замаху) наведено в Додатку 20.

Досить поширеним актом терористичних дій є захоплення заручників. У наш час будь-який об’єкт може бути місцем захоплення й утримання заручників (у тому числі й банківські установи). Метою захоплення заручників, як правило, буває отримання вик упу або примушення до виконання певних дій чи прийняття необхідних злочинцям рішень відповідними посадовими особами. При цьому зловмисники можуть добиватися досягнення своєї мети різними способами. Зазвичай у

ролі посередника в переговорах злочинці використовують керівників об’єктів (у даному разі банків). У всіх випадках життя людей, захоплених у заручники, стає предметом торгівлі.

При захопленні заручників у банку необхідно негайно повідомити правоохоронні органи, ініціативно не вступати в переговори з терористами, вжити заходів до перешкодного проходу в банк (до місця утримання за ручників) представників правоохоронних органів та надати їм необхідну інформацію. У разі вимог терористів, що знаходяться в компетенції керівництва банку, виконувати їх, якщо це не пов’язано із заподіянням шкоди персоналу банку чи іншим особам, не суперечити терористам і не ризикувати життям оточуючих, не допускати дій, які можуть спровокувати злочинців до застосування зброї, під риву вибухових пристроїв чи інших небажаних дій.

Особливості поведінки осіб, що опинилися в заручниках подано в Додатках 21, 22.

В умовах загрози чи виникнення екстремальної ситуації в банку, у тому числі і обумовленої терористичними актами, особливо важливим є збереження діяльності банку відповідно до його призначення. Для утримання діяльності банку в межах, що дають змогу вико нувати покладені на нього функції, під впливом уражаючих факторів терористичного акту керівництво банку періодично проводить аналіз можливостей щодо виконання своїх зобов’язань перед клієнтами і кредиторами, визначає найбільш важливі, критичні напрями зосередження своїх зусиль. У разі порушення режиму роботи банку, пошкодження його об’єктів визначаються можливості, терміни та порядо к відновлення їх функціонування, проводяться відповідні заходи щодо залучення коштів для виконання таких завдань. Тут керівництво банку має бути готовим до реструктуризації банку, а то і його реорганізації, забезпечення діяльності банку обмеженими силами і засобами. В окремих випадках може бути доцільним перетворення (реінжиніринг) бізнес-процесів банку відповідно до умов, що склалися.

У ра зі великих обсягів відновлювальних робіт управління діяльністю банку може забезпечуватись по двох напрямках одночасно: звичайному ? виконання завдань, безпосередньо пов’язаних з банківською діяльністю, і відновлювальному ? ліквідація наслідків дії уражаючих факторів терористичного акту.

Деякі особливості щодо дій банку існують у разі загрози нападу на банк. Вони обумовлюються тим, що ме та нападу має здебільшого матеріальний характер. І тому напади, як правило,

здійснюються злочинними елементами, тактика яких у загальному плані відома. Виходячи з цього банками вироблено ряд рекомендацій щодо дій: а) у разі виявлення загрози нападу на банк: ? посилити охорону банку, його керівництва, перевірити роботу технічних засобів охорони. З метою підвищення ефективності роботи технічних засобів охорони слід урахувати досвід іноземних банків. Як виявилося, ефе ктивність технічних засобів охорони у разі нападу на банк, як правило, не забезпечує очікуваних результатів. Так, технічні засоби охорони спрацьовують при нападі лише у 55% випадках. Телевізійні пристрої на 26% об’єктів виявлялися несправними, а лише 68% із числа справних незалежно реагували на напад. Тому посилення охорони слід забезпечувати насамперед за рахунок додаткового залучення сил фізичної о хорони; ? вжити заходів щодо зменшення обсягу цінностей і сум грошей, які зберігаються у сховищі установи банку; ? сповістити правоохоронні органи про наявність загрози нападу та відпрацювати порядок сумісних дій у разі реалізації даної загрози; ? уточнити план дій у кризових ситуаціях; ? зменшити інтенсивність переміщення транспортних засобів банк у і його керівництва; ? забезпечити контроль (вранці та ввечері) приміщень, які найбільш відвідуються сторонніми особами; ? упорядкувати за місцем і в часі потоки відвідувачів і персоналу банку, активно використовувати технічні засоби контролю людей та особистих речей, які вони проносять у банк, забезпечити візуальний і технічний контроль потоків осіб, які відвід ують банк, періодично фіксувати їх за допомогою відео- і фотоапаратури; ? забезпечити проведення роботи щодо виявлення джерел і причин появи загроз, їх характеристик (місця, об’єкта, способу виконання і т. п.); б) у разі нападу на банк: ? провести оповіщення персоналу банку та вжити заходів до його евакуації або переміщення в безпечне міс це; ? змінити місцезнаходження і маршрути переміщення керівництва банку, у разі необхідності вжити заходів щодо легендування поведінки окремих осіб керівного складу;

? уточити місце і час нападу, у разі, якщо нападники перебувають у банку, вжити заходів щодо встановлення їх місцезнаходження; ? заблокувати місце перебування та можливі маршрути переміщення зловмисників, сформувати групи, які контролюватимуть територію банку; ? у разі затримання нападників вилучити в них зброю і підозрілі предмети, провести особистий огляд, кожного з затриманих поміст ити в окреме приміщення і виставити надійну охорону до прибуття працівників правоохоронних органів.

Одним із уражаючих факторів терористичних актів є страх, який виникає у людей як стан сильної тривоги, неспокою, душевного збентеження перед небезпекою, яку несуть у собі терористичні дії. Негативність стану страху обумовлюється ще й тим, що він залишається у лю дини і після того, як небезпека минула, та може тривати довгий час, а то викликати суттєві зміни у психіці та поведінці людини. Тому важливо вжити заходів насамперед підрозділу безпеки щодо подолання працівниками банку страху, який виникнув у результаті скоєння терористичного акту. Тут було б доцільно об’єктивно розкрити ситуацію, що ви никла внаслідок терористичного акту чи нападу на банк злочинців, довести рішення керівництва банку стосовно дій в умовах, які склалися та заходів захисту персоналу. Крім того, слід вжити заходів психологічного та медичного характеру щодо осіб, які зазнали психічних травм. Важливим є і демонстрація заходів, спрямованих на посилення режиму безпеки в банку. В о кремих випадках доцільним буде проведення ротації працівників між підрозділами банку та створення їм нових умов роботи.

Суттєву небезпеку та екстремальну ситуацію можуть спричинити для банку техногенні аварії та катастрофи на підприємствах, що розташовані поблизу нього. Техногенні аварії та катастрофи здебільшого пов’язані з неконтрольованим викидом різного роду речовин і ене ргії. Мимовільне вивільнення енергії призводить до промислових вибухів, а мимовільне вивільнення речовин ? до вибухів, пожеж і хімічного чи радіаційного забруднення території. В останньому випадку виникають тривалі, досить небезпечні ситуації для будь-якої діяльності, у тому числі і для банківської на забрудненій території. Заходи щодо захисту банку від уражаючих факторів техногенних аварій і кат астроф, а також при забрудненні навколишнього середовища

отруйними та радіаційними речовинами подано в Додатках 23, 24, 25, 26.

Природні явища також є джерелом формування екстремальних ситуацій і справляють украй негативний вплив на діяльність суб’єктів господарювання, у тому числі і банків. У разі, якщо вони призводять до аварій, катастроф на виробництві та елементах інфраструктури або ж іншим явищам, спрямованим проти життєдіяльності людини, їх розгля дають як стихійні лиха. В Україні це можуть бути землетруси та повені.

Землетруси найбільш характерні для сейсмічно активних зон. Такі зони оточують Україну на південному заході і півдні: Закарпатська, гори Вранча, Кримсько-чорноморська та ПівденноАзовська. У сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Авто номна Республіка Крим. На Закарпатті визначаються осередки землетрусів до 6?7 балів, на Буковині ? до 6 балів, у Кримсько-чорноморській зоні землетруси можуть виникати до 8?9 балів. У ПівденноАзовській зоні зафіксовані землетруси до 5—6 балів.

У разі отримання попередження про можливість землетрусу або ж перших його ознак банк має бути гото вим зупинити виробничий процес, відключити подачу електроенергії, води, газу до його об’єктів, попередити персонал про загрозу землетрусу. Після закінчення поштовхів здійснити обстеження банківських об’єктів, визначити наявність пошкоджень та загальний їх стан. У разі руйнування об’єктів забезпечити пошук людей та евакуацію їх із небезпечних зон і надання допомоги. Відповідно до масштабів р уйнувань необхідно встановити об’єкти, які можуть продовжувати свою діяльність, об’єкти, яким необхідно провести мінімальні відновлювальні роботи, об’єкти, щодо яких необхідно виконати відновлювальні роботи у значних обсягах, об’єкти, які не підлягають відновленню. Дії персоналу банку під час землетрусу викладено в Додатку 27.

Повені визначаються як значне затоп лення місцевості внаслідок підвищення рівня води в річках, озерах, водосховищах, спричинене зливами, таненням снігу, руйнуванням грабель і т. п. Найбільш вірогідними зонами повеней в Україні є: ? у північних регіонах ? басейни річок Прип’ять, Десна. За деякими даними площа повені в басейні р. Прип’ять може досягати 600?800 тис. га;

? у західних регіонах ? басейни верхнього Дністра, річок Тиса, Прут, Західний Буг (площа можливих затоплень — від 20 до 130 тис. га); ? у східних регіонах ? басейни р. Сіверський Донець з притоками, річки Псьол, Ворскла, Сула та інших приток Дніпра; ? у південному і південно-західному регіонах — басейн приток нижнього Дунаю та р. Південни й Буг.

У разі загрози повені банк має вжити певних заходів щодо захисту своєї діяльності, цінностей і документів. Зокрема, доцільно всі документи, апаратуру, робоче знаряддя зосередити на верхніх поверхах, за можливості всі предмети, які під час повені можуть бути змиті, слід було б прив’язати щонайвище до міцних предметів. Практика показує, що варто зробити за паси питної води, а то і їжі, найбільш необхідних медичних препаратів. Використання електроенергії та газу здійснюється тільки з дозволу комунальних служб. Найбільш уразливі об’єкти слід укріпити мішками з піском, загородити вікна перших поверхів та двері. Окремі види майна необхідно заздалегідь евакуювати. Обов’язковим є проведення інстру ктажу працівників банку щодо їх роботи і поведінки в умовах загрози повені і затоплення приміщень банку.

Суттєву загрозу створення екстремальних ситуацій становлять пожежі.

За статистикою, понад 90% пожеж виникають унаслідок діяльності людини. З цього приводу великого значення набуває протипожежна безпека банку, заходи якої мають базуватись на вимогах Закону України «Про пожежну безпеку» (рис. 11.3).

З метою поперед ження пожеж в установах банку доцільно:

• обладнати всі робочі, виробничі приміщення та ділянки засобами пожежної сигналізації;

• установити в доступних місцях засоби гасіння пожежі, забезпечити періодичну перевірку їх працездатності;

• розробити Правила пожежної безпеки в установах банку, довести їх до персоналу та забезпечити контроль дотримання їх вимог;

• забезпечити щоденне прибирання та вивіз побутового сміття, не накопичувати легкозаймисті матеріали в одних місцях, вжити заходів щодо дотримання протипожежного порядку їх зберігання;

• обладнати та утримувати в робочому стані запасні виходи та виїзди з території банку;

• призначити особу, відповідальну за організацію пожежної безпеки в банку;

• усі проходи, виходи в будівлях банку утримувати в стані, який забезпечує швидку евакуацію людей, розробити план евакуації цінностей та персоналу;

• створити пожежну команду та забезпечити її підготовку до дій на випадок пожежі;

• не накопичувати і не складувати майно, застаріле обладнання на горищах, у підвалах, на території поблизу будівель банку;

• обладнати місця для паління.

•безпе

•безпе

•ноних

•пожи

•п

• Первинні засоби гасіння пожежі (вогнегасники, пожежний інвентар та інструменти);

•Своєчасна перевірка та ремонт опалювального обладнання;

• Своєчасний огляд по очищенню повітрявідводів, вогнезатримуючих клапанів, обладнання вентиляційних систем;

• Пожежні щити (1 щит на 500 м 2 );

• Пожежні гідранти;

• Обладнання об’єктів засобами зв’язку та системою сповіщення персоналу

• Пожежна сигналізація;

Сі

Рис. 11.3. Забезпечення пожежної безпеки в банку (відповідно до

Закону України «Про пожежну безпеку»)

Важливе місце в оперативному інформуванні персоналу про виникнення загрози, зумовленої екстремальною ситуацією, має формування системи сповіщення. У банку має розроблюватися план

сповіщення, в якому міститься схема оперативного доведення інформації до групи управління банком в екстремальних ситуаціях, схема виклику евакуаційних команд і команд рятівників, схема сповіщення персоналу і система її сигналів. Система сповіщення має забезпечувати подання звукових і/або світлових сигналів у будівлях і приміщеннях банку, а також на його території, трансляцію мовної ін формації про характер небезпеки, необхідність евакуації чи інших дій відповідно до ситуації. Крім того, система сповіщення має передбачати включення в будівлі банку аварійного освітлення, світлових дороговказів напрямів і шляхів евакуації та періодичну трансляцію спеціально підготовлених текстів, спрямованих на попередження паніки. Система також повинна забезпечувати дистанційне відкриття дверей запасних входів в банку або інш их додаткових виходів. Сигнали сповіщення мають відрізнятися від сигналів іншого призначення. Кількість пристроїв сповіщення та їх потужність повинні забезпечувати одночасне доведення сигналів до всіх працівників установи банку. Управління системою сповіщення повинно здійснюватися з приміщення охорони.

Отже, можна зазначити, що сьогоднішня діяльність суб’єктів господарювання, у тому числі і банків, а тако ж життєдіяльність громадян здійснюється в умовах існування досить великого різноманіття негативних факторів, небезпек і загроз, зумовлених природними, кліматичними, соціальними, економічними, інформаційними, політичними особливостями нашого буття. Урахування таких особливостей, вжиття заходів щодо захисту від їх негативного впливу буде однією з передумов успіху в будьякій діяльності. За таких умов у працівників банк у необхідно виховувати безпечну поведінку, психологічну готовність зустріти небезпеку і вміння грамотно діяти в таких умовах. А самому банку слід розроблювати ефективні заходи захисту свого іміджу, матеріальних цінностей та персоналу не тільки для ефективного проведення банківських операцій, а й для забезпечення виживання в умовах дій несприятливих факторів.

РЕЗЮМЕ

Забезпечення банківської діяльності під впливом екстремальних ситуацій є досить актуальним, оскільки походження цих ситуацій є досить різноманітним. Така різноманітність обумовлюється різними

сферами їх утворення, що, у свою чергу, вказує на несподіваний характер виникнення екстремальних ситуацій, без попередніх ознак, які діють дуже активно, завдають чутливого впливу на банк. Як показує досвід, суб’єкти господарювання, у тому числі і банки, не завжди бувають готові до такого впливу і зазнають суттєвих збитків.

Мінімізувати негативні наслідки екстремальних ситу ацій можна було б попереднього вжиття заходів щодо дій банку в умовах екстремальних ситуацій, підготовки персоналу та об’єктів банку, а також прогнозування можливості підтримання роботи банку обмеженими силами та засобами. Важливим тут буде вивчення дій персоналу банку щодо забезпечення власної безпеки та банківської діяльності в різних видах екстремальних ситуацій.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Види екстремальних ситуацій

Група управління діяльністю банку в екстремальних умовах

Евакуаційні команди

Екстремальні ситуації

Загроза підриву або підрив вибухового пристрою в установах або на території банків

Замахи на життя та здоров’я працівників банку

Застосування психотехнічних комунікацій

Застосування психотропних речовин

Заходи з попередження та уникнення екстремальних ситуацій у банку

Захоплення заручників

Землетру си

Зомбіювання Ідеологічні диверсії

Команди рятівників

План дій банку на випадок загрози та виникнення екстремальних ситуацій

Повені

Пожежі

Психологічні диверсії

Саботаж

Система сповіщення

Терористичний акт

Техногенні аварії

Чутки


< Попередня  Змiст  
Iншi роздiли:
Розділ 11 ДІЇ УСТАНОВ БАНКІВ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ
10.4. Управління кадровою безпекою банку
10.3. Конфлікти у банку, їх попередження та вирішення
10.2. Психологія недобросовісного працівника, клієнта, шахрая
Частина 2. Розділ 10 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ БАНКУ В РОБОТІ З КАДРАМИ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)