Posibniki.com.uaФілософіяМетодика викладання економічних дисциплін14.3.Як підвищувати компетентність викладачів економічних дисциплін. Тренінг-курси для викладачів і студентів


< Попередня  Змiст  Наступна >

14.3.Як підвищувати компетентність викладачів економічних дисциплін. Тренінг-курси для викладачів і студентів


Тільки той може вважатись освіченим, хто навчився вчитися і змінюватись.

К. Роджерс номічного інтелекту студентів. Як складова «успішності» людини сила інтелекту вже давно посіла перше місце, відштовхнувши на другий план фізичну силу. (Змінивши на протилежний сенс прислів’я «Сила є, розуму не треба».) Все більше своїм успіхом людина зобов’язана саме знанням про те, як отримувати інформацію та користуватись нею, розвивати власний інтелект. Наприклад, коли учасники навчальної гри здійснюють якісь дії в напрямі змін, то це вже перші кроки в напрямі змін, які можна здійснити в реальному житті. Коли ми аналізуємо можливість приєднання України до Болонського процесу, ми повинні продумати стратегію і тактику цього переходу: підготовку викладачів, студентів, адміністрації,

Коли нам необхідно здійснювати певні зміни в системі викладання, має сенс дотримуватися певних принципів і порад сучасної педагогічної психології.

Слід зазначити, що для проведення змін лобові підходи в багатьох випадках ні до чого не ведуть. Зміни потребують підготовки, тренування і глибокого розуміння необхідності змін. Викладачі повинні більше уваги приділяти розвитку еко навчального середовища, фінансування і таке інше. Можливо «програти» цей варіант віртуально. При цьому експериментуванні треба зберегти все позитивне, що ми маємо у власній (не такій вже й поганій) культурі навчання.

Необхідність змін викликана не тільки внутрішніми потребами підвищення якості освіти, а й необхідністю входження в простір європейської освіти і Болонського процесу.

Адаптація сучасних методичних інновацій та досягнень сучасної педагогічної психології в практиці економічного навчання в КНЕУ досить різноманітна і включає: Відсутність методичних змін небезпечна! ? навчання викладачів, особливо молодих викладачів, як першочергове завдання; ? розвиток міжпредметних зв’язків як шлях структуру!

вання економічної інформації; ? запровадження дистанційного навчання там, де це справді потрібно; ? підвищення культури навчання шляхом вивчення сучасних методик розвитку на рівні І курсу, бакалаврів, магістрів і викладачів.

В умовах, коли традиційні лекції вже не задовольняють сучасного студента (особливо коли все це можна прочитати в навчальних посібниках), особливу увагу слід приділити ігротехнічній та інтерактивній компетентності викладачів. Лекції все більше трансформуються в дискусії і елементи АКС (аналізу конкретних ситуацій) з елементами «мозкового штурму», мінітренінгу, відеотренінгу тощо.

Аналізуючи ефективність системи контролю і оцінювання знань студентів, викладачі висловлюють думку про те, що треба не тільки робити контроль більш жорстким, а удосконалювати власний стиль викладання, методику викладання економічних дисциплін. Особливої методичної підтримки потребують молоді викладачі.

Але необхідна не просто допомога старшого викладача, а сучасна психолого-методична тренінгова підготовка.

Для підвищення якості освіти треба, на нашу думку, звегальноуніверситетському та на рівні кафедр.

Створюючи навчально-консультативний тренінг-курс з удосконалення стилю викладення та ігротехнічної компетентності викладачів КНЕУ, ми підготували 35 тренінгів, що згруповані в 7 блоків. До них увійшли психолого-методичні аспекти вдосконалення стилю викладання економічних дисциплін, тренінги з розвитку метакогнітивних навичок наНавчальноконсультативний тренінг-курс

рнути увагу на наших абітурієнтів і першокурсників. Можливо має сенс перевіряти рівень їх інтелектуальних здібностей (g) і навчати їх сучасних навичок транспредметних знань: вмінню слухати, читати, конспектувати, готуватись до іспитів, творчо мислити і таке інше. На рівні бакалаврської підготовки навчати студентів сучасних прийомів прийняття економічних рішень. На рівні магістратури більше залучати до науково-дослідницької роботи, знайомлячи із сучасними прийомами економічного мислення як творчого тощо. Для викладачів КНЕУ пропонується система навчально-методичних тренінгів у двох рівнях: на завчання, тренінги з аналізу міжпредметних зв’язків та інтеграції знань в економічному навчанні, сучасні інтегративні методики проведення економічних занять та інші методичні стратегії викладача. Крім того, підготовлені комплексні тренінги з роботи в малих групах, а також з розвитку креативності й гнучкості мислення студентів і викладачів як чинників розвитку культури та інноваційності економічного мислення у ВНЗ.

Запропонована програма навчально-консультативного тренінгу має варіативний характер. Кожний викладач або колектив кафедри може вибрати з цих 35 тренінгів свій варіант тренінгових занять і отримати кваліфіковану методичну допомогу з урахуванням індивідуальних та конкретних проблем замовника, а також консультаційну допомогу в самостійному створенні і використанні у практиці викладання необхідних інтерактивних технологій.

Слід підкреслити, що цей навчально-консультативний тренінг-курс має міжпредметний характер, тому що для викладача як практикуючого психолога головним є синтез економічних, методичних та психологічних знань. Крім того, методика викладання як шлях реалізації завдань підвищення якості освіти створює умови для розвитку креативності та інноваційності мислення наших студентів, що відіграє важливу роль у формуванні їхньої компетентності.

Тренінг-курс розроблений з метою розширення практичної допомоги викладачам КНЕУ в підвищенні їх компетентності. Особливо це стосується наших молодих викладачів, майбутнього

рівня якості освіти. На думку автора, програма могла б стати базою для магістерського курсу «Методика викладання у вищій школі». Іншим напрямом підвищення методичної майстерності викладача економічних дисциплін є створення «Міжпредметних комплексів ігротехнічних занять з конкретної спеціалізації випускника КНЕУ або окремих кафедр». Створення міжпредметних комплексів ігротехнічних занять зі спеціальності — це основна мета проведення навчального тренінгу імпровізаційного характеру. Якщо просто брати участь у тренінгах психологопедагогічного напряму, то кожний викладач має окремо готувати заняття зі свого предмета без ув’язки зі стратегічним завданням кафедри. ! !

У нашому варіанті створюються умови для роботи малих предметних і міжпредметних груп, а також командної роботи кафедри в цілому під керівництвом завідуючого кафедрою. Це робить цілі та строки підготовки занять конкретними, такими, що відповідають загальній меті підвищення якості навчання та компетентності викладачів і студентів зокрема. Викладачі кафедри, які пройшли тренінгові заняття раніше, можуть стати дієвими помічниками тренера.

У процесі навчального тренінг-курсу молоді викладачі під керівництвом наставників зможуть вибрати цікаві й корисні міжпредметні сценарії. Крім того, треба зазначити, що молодим викладачам легше знайти загальну мову зі студентами, виробити сучасний стиль педагогіки співробітництва, знайти практичну користь від вивчення особистості студентів у групі і т. ін. Дуже важливо проводити співвідношення конкретних цілей кожного інтерактивного заняття зі стратегічними цілями кафедри і ВНЗ, а також скласти Карти інтерактивних занять з конкретної економічної дисципліни чи зі спеціальності в цілому. Оцінювання проведеної роботи можна здійснювати з використанням сучасних технік розвитку мислення. За активність і виконання завдань із запровадження інтерактивних занять доцільно стимулювати викладачів матеріально.

За допомогою тренінгу ми можемо удосконалити всю систему контролю і оцінювання: понятійно-категоріального апарату і типових завдань на тестових іспитах і модульному контролі. Студенти повинні знати, що модульний контроль можна проводити у формі імпровізаційних або рольових ігор. При цьому свою роль студент отримає шляхом випадкового вибору на грі. У процесі інтерактивних занять можливо працювати з будь-якою фаховою літературою або здійснювати комп’ютерний контроль та оцінювання знань.

Наприклад, зі спеціальності «Управління персоналом» можна розробити ступеневу інтерактивну міжпредметну гру, яка поєднає знання, навички і вміння з таких курсів, як організація і нормування праці, раціоналізація трудових процесів, конфліктологія та орційності мислення студентів і вміння їх працювати командою.

ганізація оплати праці. Така інтерактивна випускна гра може закінчитись розробкою консультаційних колективних проектів, що теж розширює можливості креативності та іннова

У подальшому можна вийти на скоординовані дії курсових консультативних магістерських проектів зі спеціальності або навіть й між спеціальностями (економіка управління і юридичний факультет; менеджмент і юриспруденція або маркетинг тощо). Це підвищило б рівень наукової підготовки наших магістрів під керівництвом працюючих бізнесменів та тренерів-викладачів.

У рамках КНЕУ, можливо, є сенс розробити програму застосування інтерактивних (ігротехнічних) методів навчання по кожній кафедрі (особливо випускній). При цьому спочатку треба розробити ідеальну модель застосування інтерактивних занять по кожній спеціальності, з’ясувати: «Що потрібно знати і !

вміти сучасним викладачам? Яку конкретну методичну допомогу вони бажали б отримати?» тощо. Для цього потрібні чітко сформульована мета і кінцевий результат програми з предметів, курсів і спеціальностей (рівня бакалавра і магістра). Ці ігри можна розподілити в загальній сітці навчань по семестрах і тижнях семестру.

Позитивним у цій роботі є те, що паралельно з розробкою інтерактивних занять йде аналіз внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків, уточнених базових знань, навичок і вмінь, потрібних студенту.

Для підвищення якості навчання в КНЕУ можна було б проводити аналіз загального чинника когнітивних здібностей наших першокурсників (а може, й абітурієнтів) і підготувати спеціальний адаптивний тренінг, щоб розвивати ці транспредметні навички у першокурсників і протягом всього навчання (можтань сучасних методик викладання; ? організацію центру розвитку креативності студентів; ? преміювання путівками за кращу науково-методичну роботу тощо.

ливо, у формі дистанційного навчання).

Серед інших організаційно-методичних форм підвищення якості викладання в КНЕУ можна запропонувати: ? створення спеціальної читальні для викладачів з відкритим доступом до навчально-методичної літератури при Науково-методичному центрі; ? проведення систематичних консультацій викладачів з пи

Для того щоб підвищити ефективність викладання за допомогою вдосконалення стилю викладання, необхідно, щоб у цій програмі були ретельно вивчені потреби та завдання студентів, викладачів, керівників ВНЗ, а також персоналу, який забезпечує науково-методичне, організаційне та фінансове забезпечення навчального процесу в КНЕУ.

До тренінг-курсів увійшли психолого-методичні аспекти вдосконалення стилю викладання економічних дисциплін, тренінги з розвитку метакогнітивних навичок навчання, тренінги з аналізу міжпредметних зв’язків та інтеграції знань в економічному навчанні, сучасні інтегративні методики проведення економічних занять та інші методичні стратегії викладача. Крім того, підготовлені комплексні тренінги з роботами в малих групах, а також розвиток креативності й гнучкості мислення студентів і викладачів як фактор розвитку культури та інноваційності економічного мислення у ВНЗ. Сподіваємось, що викладачі матимуть змогу

Авторська програма навчальноконсультативного тренінг-курсу з удосконалення стилю викладання та ігротехнічної компетентності викладачів

Блок 1. Як удосконалити власний стиль викладання.

Дискусія: Сучасні вимоги до стилю навчання і викладання в економічній освіті.

Рольова гра: Визначення типу мислення студентів та вдосконалення власного стилю викладання.

Блок 2. Метапізнання та його роль у підвищенні ефективності економічного навчання в університеті.

Тренінг: Сучасні стратегії мислення/навчання та можливості їх використання в методиці викладання економічних дисциплін.

Практикум: Розвиток метакогнітивних (базових) навичок навчання і їх роль у розумінні та засвоєнні економічної інформації.

Тренінг: Самовдосконалення особистості викладача та стилю його викладання.

Тренінг: Метод інтелект-карт у викладанні економічних дисциплін.

Блок 3. Міжпредметні знання та навички студентів як шлях розвитку їх професійної компетентності.

Практикум: Аналіз міжпредметних зв’язків та методика розробки інтегративних ситуацій в економічному навчанні.

Практикум: Питання інтеграції знань у процесі підготовки навчально-методичних матеріалів з економічних дисциплін.

Дискусія: Створення умов для інтеграції знань і міжпредметних зв’язків в економічному навчанні.

Блок 4. Сучасні інтерактивні методики проведення економічних занять.

Тренінги: ? Методики ситуаційного аналізу конкретних ситуацій (АКС), або кейс-метод.

отримати консультаційну допомогу в створенні і застосовують на практиці викладання необхідних інтерактивних технологій.

? Метод інтелект-карт у викладанні економічних дисциплін.

Блок 5. Методичні стратегії викладача.

Тренінг: Функції викладача в інтерактивних заняттях з економіки.

Практикум: Методичні прийоми проведення інтерактивних занять.

Практикум: Використання у викладанні економічних дисциплін ТРИЗ-педагогіки.

Тренінг: Методика оцінювання педагогічних методик.

Практикум: Комунікативні стилі викладання в економічному навчанні.

Рольові вправи: Студенти-маніпулятори, викладачіманіпулятори. Захист від маніпуляцій.

Практикум: Критерії оцінювання колективних проектів та інших видів самостійних робіт.

Гра: Компетентність викладача.

Блок 6. Методичні особливості економічного навчання в малих групах.

Дискусія: Принципи формування студентської групи як команди.

Тренінг: Як підвищити власну ефективність роботи в команді.

Практикум: Використання можливостей студентів у проведенні інтерактивних занять.

Блок 7. Розвиток креативності студентів в економічному навчанні.

Тренінг: Викладач! Перевір свою креативність!

? «Конструктор» тренінгу та методика його проведення. ? Сучасні техніки проведення «мозкового штурму». ? Методика підготовки і проведення ігрових занять. ? Дискусія — засіб навчання і вирішення економічних проблем. ? Методика проведення імпровізаційного тренінгу. ? Проектна робота в малих групах. ? Ігрове проектування. ? Метод сенектики як евристична технологія генерування ідей. ? Практичні технології для генерування ідей.

Практикум: Методичні шляхи розвитку креативності та інноваційності мислення студентів у процесі економічного навчання.

Тренінг: Економічне мислення як творче.

Практикум: Розвиток економічного мислення студентів за методиками квантового навчання, критичного мислення, ТРИЗпедагогіки, НЛП і методиками Е. де Боно.

Практикум: Володіння різними методиками прийняття економічних рішень як шлях розвитку креативності мислення студентів і викладачів КНЕУ.

Авторська програма адаптивного тренінг-курсу для першокурсників (абітурієнтів) із розвитку загальних транс предметних когнітивних навичок навчання в КНЕУ

Блок 1. Загальні навички навчання як база розвитку економічного інтелекту і мислення.

Дискусія: Чи вмієте ви вчитись самостійно?

Тренінг: Як удосконалити власний стиль навчання і мислення у навчанні.

Рольові вправи: Стратегії розуміння навчального матеріалу і метакогнітивні навички навчання.

Блок 2. Практикум із розвитку навичок ефективного навчання або транспредметних навичок навчання у ВНЗ.

Тренінг: Як читати швидко та ефективно економічну інформацію.

Тренінг: Сучасні методики розуміння й запам’ятовування економічних текстів.

Практикум: Як скласти конспект корисно й цікаво.

Практикум: Розвиток транспредметних вмінь та інтеграція знань в економічному навчанні.

Тренінг: Як виконувати письмові економічні роботи: реферати, есе, курсові роботи, проекти тощо.

Практикум: Як готуватись і складати тестовий іспит.

Блок 3. Спілкування у навчанні.

Тренінг: Особливості спілкування у студентській групі.

Практикум: Спілкування з викладачами.

Блок 4. Тести на засвоєння загальних навичок навчання.

Тренінг: Використання методу інтелект-карт в економічному навчанні.

Авторська програма тренінг-курсу для бакалаврського циклу підготовки з розвитку економічного мислення студентів КНЕУ

Блок 1. Основні методичні підходи до вирішення економічних завдань

Практикум: Типи навчальних завдань і ситуацій та стадії їх розв’язання.

Тренінг: Розв’язання економічних завдань за методиками критичного мислення.

Тренінг: Методики розв’язання економічних завдань з використанням ТРИЗ-педагогіки А. Гіна.

Гра: L-гра Е. де Боно як методика розвитку стратегічного мислення.

Блок 2. Використання сучасних технік мислення в процесі прийняття економічних рішень.

Дискусія: Процес прийняття економічних рішень як результат розумової діяльності фахівця.

Практикум: Аналіз сучасних методів прийняття економічних рішень.

Тренінг: «Психологічні пастки» під час прийняття економічних рішень.

Тренінг: Прийняття рішень за методиками латерального і цілеспрямованого мислення Е. де Боно.

Тренінг: Прийняття рішень у рамках системи критичного мислення.

Практикум: Використання алгоритму прийняття рішень у системі теорії розв’язання винахідницьких задач (ТРИЗ).

Тренінг: Прийняття управлінських рішень за методиками НЛП.

Тренінг: Прийняття рішень за методиками С. Вербіна.

Практикум: Методики аналізу та оцінювання прийнятих рішень.

? ПМЦ методик. ? Обговорення результатів. Блок 3. Методики колективного прийняття економічних рішень.

Дискусія: Сучасна корпоративна культура та методики проведення інтерактивних колективних занять в економічному навчанні.

Практикум: Стратегії аналізу та вирішення сучасних економічних проблем.

Тренінг: Використання сучасних методик прийняття колективних рішень в економічному навчанні.

Гра: Компетентність як уміння прийняти рішення і доводити його до позитивного результату.

Тренінг: Економічне мислення як творче.

14.4.Психолого-методична неповторність особистості кожного викладача ля. Як пише О. Табаков: «Викладач збагачує запас своїх вмінь і знань все життя. Зупинка в розвитку може трапитись, тільки якщо він дурень або ж йому «дмухають у вуха», а він приймає це за реальність. Про педагогічну діяльність можна сказати, що це як велосипед, або він їде, або він падає. І не дай, Господи, стати самовпевненим нікчемою, який нищить таланти та ініціативу своїх учнів».

Існує безліч визначень та метафор, яким повинен бути вчитель, я наводжу ті, що мені подобаються. Так, кращі вчителі були інтелігентами, для яких людина — не засіб, а мета розвитку. Вони терплячі й справедливі, уважні й веселі. Вони допомагають учням «запалювати вогонь всередені себе». Взагалі, необхідність постійного самовдосконалення — це головне в роботі вчитеМудрі люди про вчителів

Нагадаємо висловлення Уільяма Артура Уорда: «Посередній учитель викладає, добрий учитель пояснює, видатний учитель показує, великий учитель надихає». !

У педагогічній літературі щодо підготовки вчителів багато йдеться про доброту. Хто може не погодитись з тим, що «один добрий вчинок може зробити (пояснити) більше, ніж тисяча слів про доброту». Але до власних дітей можна бути добрим (і то не завжди), а коли ти навчаєш сотні дітей — це вже щось зовсім інше. Художник М. Д. Краснопевцев, який збирав старі речі, написав, що «Краса — це не стільки якість самого предмета, скільки результат нашої любові до нього». На мій погляд, це

дуже глибоке спостереження й воно може стосуватися любові до дітей. Там, де люблять дітей, немає атмосфери страху й несправедливості. Я абсолютно впевнена в тому, що страх ніколи не може стати умовою розвитку вільної творчої людини. Інколи просто мовчанням можна досягти у вихованні більшого.

Відомий вислів, про те, що «поганий вчитель тільки пере дає істину, а хороший — вчить знаходити її» — це дуже сучасний принцип інтерактивних методик навчання, що суттєво поширюються в економічній освіті і вимагає від самого викладача власних науково-дослідницьких і творчих здібностей.

Економічне виховання дитини складне й просте одночасно. За висловом Сократа, «найбільш погані душі при поганому вихова нні стають особливо поганими». Важливий принцип виховання назвала співачка Ольга Крюкова в одному зі своїх телеінтерв’ю: «Ти можеш все, що бажаєш. Але за все несеш відповідальність ти». В економічному вихованні дуже важливо навчити тверезо і реально бачити життя.

Завдання спілкування у навчально-педагогічній діяльності — це вироблення страт егії поведінки у вирішенні економічних проблем. Економічне виховання — це економічне мислення, втілене в економічну поведінку. Існує притча про підприємця, який шукав знання, що допоможуть змінити себе й досягти успіхів у бізнесі. Він знайшов Вчителя на березі річки і все йому розповів. Вчитель засунув голову підприємця у воду й тр имав його, доки в того не скінчилось повітря. Потім Учитель запитав: «Про що ти думав: про повітря чи знання?» Підприємець відповів, що він думав про повітря. І тоді Вчитель сказав: «Коли ти думатимеш про знання як про повітря, тоді ці знання прийдуть до тебе». Ця притча-страшилка, без умовно, метафора, яка розкриває роль мотивації в набутті корисних знань. !

Якщо аналізувати мистецтво вчителя, то воно полягає в здатності допомогти учням досягти чогось нового, тобто в здатності допомогти учням навчитись. Викладач вирішує, не тільки чого він буде навчати, але кого і як? При цьому основний вибір викладача: керівн ицтво чи контроль — буде основним інструментом навчання. Страх, а не незнання є основним ворогом сучасної освіти. Система оцінок часто заважає співробітництву викладача й студента, непедагогічно впливає на навчання в багатьох випадках. Викладач повинен уміти відмовлятись від певної частки влади заради того, щоб допомогти студентам стати сильними. Крім того, слі д не забувати східну мудрість: «Іноді мовчанням можна досягти більшого, ніж відповіддю» (або підказкою). !

Як повернути собі хоробрість, щоб добре вчити (навіть якщо це не цінують ні студенти, ні колеги)? Палмер відповідає: «Зібратись з силами, щоб добре вчити, це глибокий внутрішній процес і ніякий метод або матеріальна винагорода не може його замінити». «Неси свій хрест і віруй» — це вже А. П. Чехов.

Я ра джу викладачам прочитати книгу нашого сучасника, режисера й педагога О. Табакова. Ось деякі тези його педагогічних принципів. «Обучение вообще и театральная педагогика, в частности, всегда связаны в моем понимании с необходимостью открытия в человеке таких возможностей, о которых он и сам-то не подозревает. Вот и приходится пробу ривать довольно глубокие скважины в душе ученика, чтобы оттуда забила наконец вода.

О. Табаков про навчання

Для меня не проблема сделать так, чтобы прикрыть грехи студента и повернуть его интересной, впечатляющей стороной. Но значительность, и значимость того, что удается сделать со студентом, все равно для меня сводится к приобретению им качественно новых умений, к расширению знания студента о себе».

Контакт зі студентами повинен давати радість взаєморозуміння в процесі виконання спільної справи, повинна бути максимальна видача того багажу, який накопичився у викладача на сьогодні. Щоб бути зрозумілим, викладач повинен «…говорить на языке чувственном, а не показывать фестиваль метафор или фантазий. Ва жен не так рассказ о том, как ты талантлив, ярок или своеобразен, а понимание людьми того, что ты хочешь им сказать». Як тут не згадати А. Ахматову, яка писала, що О.С. Пушкін вважав, що «проста мова

— відсутність манірності — це ознака гарного виховання». ? Я ставлюсь до моїх учнів з повагою і ніколи не очікую нічого за це — як не можна нічого вимагати за те, що ти кохаєш когось. Я кохаю, то це — моя таємниця і моя радість. ? Колись мене запитали: «Чи правда, що ви ображаєте своїх учнів, щоб досягти від них якогось результату?» Я відповів на це так: «Немає заборонених прийомів, якщо вони спрямовані на досягнення певної творчої мети або отримання студентами певних умінь…» ? У навчанні нашого ремесла — абсолютно та сама сітка моральних цінностей. ? Образити — це щось пов’язане з втратою людської гідності. Мені це протипоказано, я цього не люблю… і це не цікавило мене як засіб впливу… «Зачепити» — це нормально. У мене досить саркастичний розум, і, бажаючи «зачепити людину», я в будь-який момент можу діяти свободно та активно. !

? Люблю повторювати: «Не вмієш плавати сам — не навчиш інших». ? Можна спитати: «Для чого тобі вчитися, якщо ти Моцарт від початку?» Повинен зауважити, що навіть Моцарту вчитися все одно необхідно, тому що вмінь ніколи не буває забагато. ? У мене є одна позитивна якість: я завжди вкладаю у справу значно більше, ніж від неї отримаю. І це дає мені радість буття». ? Живою тканиною професії педагога, або точніше декількох професій, які мені доводилося суміщати, служить тиха радість від успіхів моїх учнів.

Подумайте, чи є різниця або в чому різниця між позицією педагога О. Табакова і суттю викладача-маніпулятора.

Уже давно відомо, що недостатньо володіти необхідними знаннями, треба вміти ними користуватись.

Кожен викладач повинен відчувати відповідальність за якість свого викладання і вміти на вчити своїх учнів налаштовуватись на творчий лад.

Самовдосконалення — шлях до професійної і методичної майстерності викладача економіки Індивідуальність педагога значною мірою впливає на розвиток особистості, яка навчається. А вона, ця індивідуальність, є продуктом власної діяльності людини. Мені дуже до вподоби девіз французьких педагогів: «Шукаю — отже вчусь». Хай він стане й ваши м девізом! ! «Всі люди від природи прагнуть знань, — казав Аристотель.

Досліджуючи діяльність багатьох фірм, в Інституті Карнегі (США) дійшли висновку, що успіх фірми тільки на 13% залежить від технічної озброєності виробництва та кваліфікації робітників, а на 87%

— від ставлення людей до роботи. На мою думк у, це слушно і стосовно викладацької праці: 13% успіху — знання предмета, 87% — ставлення до роботи учнів.

— Людина, яка дає знання, вчиться не менше ніж та, яка їх отримує, а, можливо, і більше».

У давні часи мудрий грек Епікур, коли молився кожного дня, дякував богам за те, що вони зробили все складне не потрібним, а все кори сне — простим. І питання в цій мудрості не в тому, як досягти мудрості, а в тому, хто її досягне.

Пам’ятаєте прислів’я: «Розумний знаходить вихід із ситуації, а мудрий не потрапляє в неї»? Як говорять китайці, «у руках хорошої людини поганий прийом стає хорошим, а в ру ках поганої людини хороший прийом стає поганим». У методиках різних авторів дуже часто ми зустрічаємося з дискредитацією кори

сної ідеї за рахунок її поверхового виконання. Наприклад, у період загального нав’язування поширення конспектів-схем народився вислів: «Не доводити схематизм до ідіотизму», коли викладачі почали примушувати студентів кожну тему готувати схематично. Ідеї економічної освіти, які ми розглядали в цій книжці, не можуть забезпечити вас готовими рецептами на всі випадк и життя. Головне, це зрозуміти, як використати загальні дидактичні принципи та настанови в практиці викладання. Ваші уявлення про теорію й практику навчання будуть уточнюватися та поглиблюватися в процесі практики. При цьому важливо критично ставитися й до власного навчання, й до порад та педагогічної діяльності інших. Беріть їх за цікаві гіпотез и, перевіряйте власними засобами (але без зайвого відчуження й відсторонення). На Сході кажуть: «Ніхто — не друг. Ніхто — не ворог. Усі — вчителі». За бажання можна чогось навчитись у будь-кого.

Багатьма мовами світу слова «мудрець», «святий», «учитель» — синоніми. Проте стосовно викладача це має особливий сенс. Відомий ф утбольний тренер Бесков виклав своє педагогічне кредо так: «Мої вимоги до гравців — це насамперед вимоги до себе, а через мене до гравців». Це і є вчитель-майстер. Перефразуючи К.С. Станіславського, можна сказати: «Пізнайте свою природу, дисциплінуйте її, і за наявності таланту Ви станете вчителем-майстром»! Хтось розу мний сказав, що проблему, як пташку, потрібно тримати в руках так, аби вона не вилетіла, але щоб її не задушити. Людей вчити потрібно так, ніби ви їх зовсім не навчаєте, а тільки нагадуєте те, що вони забули. Говорячи про проблему навчання танців, І. Моісеєв сказав, що Художник му сить виразити свою душу, але ніколи не принижувати інших. Так і Вчитель. !


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Экономическая сказка для детей младшего школьного возраст
Підвищення педагогічної компетентності викладачів як шлях активізації економічного навчання
Частина 2. 13.2.Поради з удосконалення стилю викладання економічних дисциплін
13.2.Поради з удосконалення стилю викладання економічних дисциплін
Стилі навчання та шляхи їх удосконалення в процесі викладання економічних дисциплін
12.5.Досвід проведення педагогічного експерименту «Використання інтелект-карт в економічному навчанні»
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki