Posibniki.com.uaФілософіяМетодика викладання економічних дисциплін9.2. Як підвищувати ефективність організації самостійної роботи


< Попередня  Змiст  Наступна >

9.2. Як підвищувати ефективність організації самостійної роботи


Проблема оптимізації методики організації проведення самостійної роботи і в школі, і в вищих навчальних закладах, в різних закладах освіти має багато спільних питань, хоча і свої особливості. Серед проблемних питань можна виділити такі:

Постановка проблеми

1.Перевантажені чи недовантажені школярі і студенти?

2.Яка кількість навчального часу потрібна для вивчення заданого обсягу матеріалу?

3.Скільки разів і як треба читати навчальний матеріал, щоб володіти ним на високому рівні?

4.Як навчати, щоб результати були максимальні, а витрати часу мінімальні?

5.Як боротись зі списуванням самостійних робіт?

6.«Чому вчити?» , а головне «Чому не вчити?»

7.Як краще діяти: «Вимагати більшого від школярів та студентів чи задовольнитись меншим»?

8.Як проектувати систему завдань із самостійної роботи в межах модулю і всього курсу і таке інше?

У наш час питання «чому вчити?» важливе питання. Але «чому не вчити?» в умовах шаленого темпу збільшення інформації стає ще більш важливим. Ми вже згадували відомий принцип Мака-Іннеса: «На меншому вчити більшому», який прямо стосується кожного етапу навчання.

У наш час ставлення студентів до навчання стає вибірковим і прагматичним. Якщо студент не бачить користі в засвоєнні того чи іншого матеріалу, він не буде витрачати на нього свій час. (Тим більше, що досить великий відсоток сту дентів працює.) Таким чином, стимули до навчання слід шукати в продуктивному призначенні навчання: якщо вони мають місце

— студент буде працювати.

У викладанні економічних дисциплін головне: спиратись на суть основних понять і явищ, зміст і приклади наближати до реалій сучасного соціально-економічного життя. І тоді питання економічної освіти і економічного виховання стану ть ближче. Мож

440на згадати старого математика, який говорив: «Яке ще виховання? В мене на занятті всі працюють!»

Як визначає І. П. Підласий, життя дає різні приклади: в деяких випадках має сенс жорстко встановлювати і контролювати час, в інших — вимагати якості роботи. Відомо, що темпи, які учні встановлюють собі самі, завжди нижче максимально можливих. Якщо не встановлювати строки, то вправа не буде виконана, а п’ятий клас розтягнеться на шість років. Як нам діяти — вимагати більшого чи задовольнитись меншим?

У цьому відношенні можна згадати давню мудрість: «Все складне непотрібно. Все потрібне — просто».

З цього приводу раджу читачеві почитати відомі книжки Траута.

Проблему підвищення ефективності організації самостійної роботи можна розглядати, на нашу думку, не менше ніж з п’яти позицій. Перша позиція — це дослідження психологічних аспектів якісного засвоєння навчальної інформації. Дру га позиція — це розвиток метакогнітивних навичок навчання, або як навчити учнів і студентів ефективно вчитись, сучасній культурі навчання. Третя позиція — це робота викладачів у рамках оптимізації і раціоналізації витрат часу на навчання і викладання як учні в, так і викладачів. Четверта позиція — це аналіз форм активізації самостійної роботи, а п’ята позиція — це методика розроблення організації самостійної роботи у рамках конкретного модуля і курсу. Коротко зупинимось на цих напрямах підвищення ефективності самостійної роботи, хоча, зрозу міло, їх набагато більше.

Спочатку доцільно звернути увагу читача або нагадати деякі психологічні аспекти якісного засвоєння навчальної інформації, які можуть бути корисні як викладачам, так і студентам. ? Зараз дуже поширюється педагогічна думка про те, що залежно від типу мислення тих, хто навчається, треба добирати зміст навчання, а головне форму, в якій цей зміст буде подано. Існують методикитести, за допомогою яких можна визначати провідний тип мислення.

Психологічні аспекти якісного засвоєння навчальної інформації !

Як відомо, людей з наочно-образним мисленням не так уже багато — 21%. Вони превалюють над людьми з абстрактнологічним мисленням, але це невеликі розбіжності. У більшості людей ліва і права півкулі рівномірно розвину ті. Для абстрактно-логічного типу мислення більше підходить чітке повідомлення в структурах, формулах, графіках. Для наочно

441

образного мислення кращим буде жива розмова, аналогії, притчі, алегорії, порівняння і т. д. ? Наше сприйняття залежить від обсягу інформації, тобто кількості об’єктів, що одночасно сприймаються. Дослідження показали, що людина сприймає не більше 8 (? 2) не пов’язаних один з одним за змістом об’єктів (букв, цифр, слів, малюнків). Натреноване сприйняття може суттєво змінити цю границю. ? Пам’ятайте, що у перші 6 годин відбу вається забування майже 70% інформації. Якщо інформацію потрібно запам’ятати надовго, то має сенс повторювати її з такими інтервалами: спочатку через 15—20 хвилин, потім через 8—9 годин і через 24 години. ? Для кращого запам’ятовування прочитаного чередуйте читання зі згаду ванням для себе, а потім переказом прочитаного. Заучувати і повторювати текст (прозу чи вірші) слід не частинами, а повністю. Добре повторювати перед сном, на ніч, а також зранку, на свіжу голову. ? Дослідженнями встановлено, що в середньому людина запам’ятовує 1/5 з того, що чує, 3/5 з того, що бачить. А з того, що людині покажуть з поясненнями, вона може запам’ятати 4/5. Тільки діяння може забезпечити 100-відсоткове запам’ятовування. Це підтверджує відомий давній вислів: «Коли я слу хаю, я забуваю, коли я бачу, я розумію, коли я дію, я учусь».

Для ефективного засвоєння економічних знань дуже велике значення мають поради психологів з того, як правильно організувати свою самостійну роботу. Ось деякі з цих рекомендацій.

Система «швейцарський сир» застосовується як метод правильної організації навчальної праці. Встановіть послідовність справ, які необхідно виконати. Поділіть їх на три групи, наприклад А, Б і В, за ступенем важливості. А потім виконуйте їх за системою «швейцарський сир».

Система радить робити «дірки», тобто вирізати площу, пропорційно важливості зробленого.

Зрозуміло, що важливі справи групи А слід починати першими, «дірки», що залишаються після їх виконання, будуть найбільшими. А в групі В збираються невеликі справи, і щоб їх виконати, потрібно декілька хвилин. Так ви навчитесь наполегливості, терплячості, вмінню робити все вчасно і нічого не відкладати. ? Сту денти і учні повинні знати, як краще виконувати домашні завдання. Поради фахівців такі: ? починайте виконувати завдання тільки після того, як вам будуть зрозумілі всі умови і вимоги;

? виконуючи тренувальні завдання, покладіть перед собою аркуш з підказками: формули і т. п.; ? не допускайте вписування неправильних відповідей; ? чим ближче до кінця навчання, тим менше спирайтесь на записи, використовуйте їх для підстраховування. ? Педагогам відомий факт, що навчання з домашніми завданнями підвищує ефективність навчання на 30%, а перевірка самостійної роботи на початку наступного заняття — на 50%. Тому викладач повинен в аудиторії показати алгоритм виконання завдання, що аналогічне завданню з самостійної роботи.

На жаль, наші учні і сту денти мають досвід «захисту» від самостійної домашньої роботи. Це списування! Наші студенти не підписують «Кодекс честі», як закордонні студенти.

Як вважає В. Гузеєв, вимогливість викладача та обов’язкові перевірки, а також відповідні санкції ведуть до масового списування. А відсутність вимогливості веде до систематичного невиконання самостійних робот і марних витрат часу на їх перевірку. Тому викладач повинен дотримуватись таких принципів: ! ? Вчи на меншому більшому! ? Задаєш, перевіряй! ? Для підвищення якості навчання дуже велике значення має високий позитивний настрій учнів і студентів на навчальну працю, позитивна установка на цікаву творчу роботу, яку вони можуть успішно виконати. Виховним моментом є демонстрація того, що навчання «аби здати» чи «здав — забув» не приносить успіху в житті. У тих, хто не вміє вчитись, треба підвищу вати власну культуру навчання.

Важливою складовою ефективної організації самостійної роботи студентів, особливо першокурсників, є підвищення їх навичок і вмінь самостійно вчитись або навичок метапізнання.

Розвиток метакогнітивних навичок навчання, або як вчити вчитися

У процесі навчання кожний створює свою систему, застосовуючи власні внутрішні стимули до навчання. Засвоєння системи потребує логіки, а розу міння інформації — також почуттів і емоцій, поняття пояснюють, образи зацікавлюють, стимули спонукають до дій. Глибокі істини перетворюються в банальні фрази, коли засвоюються поверхово. Якісне навчання — це таке, в якому присутні почуття, думка, мораль.

Коли людина говорить «не можу!», це майже завжди означає — «не хочу». В навчанні та у житті взагалі єдина перепона для лю

443дини — вона сама. Чому деякі учні чи студенти не бажають вчитись і вчаться погано? Тому що важко. А як правильно ефективно вчитись, ніхто не навчив (ні батьки, ні вчителі). Якщо людина і навчилась читати, це ще не означає, що вона вміє вчитись самостійно працювати з навчальною інформацією.

Людині слід навчитись раціонально, швидко і економно навчатись. Якщо вона навчиться цьому, всі потрібні знання знайде і засвоїть дуже швидко, коли це стане їй потрібне. Існує вислів, що ку льтура — це обличчя держави. Можна також сказати, що культура навчання — це обличчя кожного освітнього закладу. Сучасні методики розвитку метакогнітивних навичок навчання можуть, на нашу думку, більш ефективно підвищувати ку льтуру навчання як учнів, так і студентів. У зарубіжній педагогічній практиці велику увагу приділяють розвитку метакогнітивних навичок пізнання. Існують спеціальні тренінги і вправи з цих питань, які проходять ще в школах. !

У рамках курсу «Методика викладання економічних дисциплін» автором підготовлені спеціальні тренінги для першокурсників з розвитку загальних (метакогнітивних) навичок навчання. В них використову ються сучасні техніки конспектування, запам’ятовування і засвоєння навчального економічного матеріалу. Ці тренінги можна вважати першим етапом розвитку економічного мислення у ВНЗ. Тренінги проводились студентами IV курсу факультету економіки і управління для першокурсників у рамках педагогічної практики і мали певний ус піх. Така практика дозволяє допомогти першокурсникам краще вчитись незалежно від того, де б, в якій школі міста чи села вони не вчились.

Н. Крупська ще в 20-ті рр. ХХ ст. звертала увагу педагогів на те, що вчитель повинен берегти час учнів, але про це щось не говорять у методкабінетах.

Формула економії часу навчання І. П. Підласого

У наш час відомий фахівець у галузі су часної педагогіки І.П. Підласий пропонує дуже цікавий підхід до проблеми економії часу викладачів та учнів.

Аналізуючи проблему оптимізації навчального процесу в школах, він вважає її боротьбою за економію часу, спробою вийти на максимальну продуктивність навчального процесу за у мови доцільних витрат. За його даними, коефіцієнт корисної дії деяких уроків не перевершує 20%. Це пов’язано з витратами часу, розкладом занять, низькою компетентністю викладачів тощо.

444В японських школах 68 годин навчальної праці на тиждень вирішують проблему виховання працьовитості, дисциплінованості, вміння якісно і багато працювати. Ніяких штучних замінників, тільки труд і відпочинок (ігри, спорт, естетика). А Україна посідає 36 місце за тривалістю шкільної праці. Студенти наших ВНЗ приходять п’ять днів на тиждень, маючи по дві ау диторні пари. Все це свідчать про те, що про перевантаження наших школярів і студентів треба говорити дуже обережно. ! І.П. Підласий пропонує аналізувати навчальний матеріал за допомогою такої одиниці виміру, як інформаційно-змістовний елемент тексту (ІЗЕТ) (російською мовою ИСЕТ). ІЗЕТ — це судження, з яких складаються основні поняття конкретних дисциплін. Він наводить дані про те, що загальна шкільна підготовка включає в себе близько 600000 понять. У школі учні вивчають 20 підручників. Кіл ькість інформації всіх шкільних підручників він розрахував таким чином: 1 сторінка — 1800 знаків. Середній підручник має 250 сторінок, тобто 450000 знаків. Узагалі, пише І.П. Підласий, «… курс середньої школи у разі повного завантаження мозку може бути пройденим за 1,5—2 місяці. Чому це не відбувається?» . ! І.П. Підласий досліджував проблему зв’язку між тривалістю і результатами навчання на прикладі шкільного курсу фізики. Робочою гіпотезою його дослідження було таке положення: зі збільшенням тривалості навчання результати засвоєння будуть зростати до певної межі. Після цього подальше збільшення часу навчання не приводить до покращання результатів. Таким чином, кожна частина навчального матеріалу певного обсягу і складності потребує для вивчення певної кількості часу. Щоб зафіксу вати «момент насичення», потрібні експерименти. Тому І.П. Підласий вводить критерій часу, за яким можна порівнювати витрати часу на засвоєння різного за обсягом і складністю навчального матеріалу. Таким критерієм він вважає МНЧ — це час, необхідний для одноразового прочитання навчального тексту уч нем або групою школярів. Критерій МНЧ (мінімально необхідний час) дозволяє порівнювати між собою витрати часу на вивчення різного за обсягом і складністю навчального матеріалу. Оптимальним вважається час, необхідний для досягнення кращих результатів навчання.

В експерименті на визначення МНЧ учні з різною пам’яттю під час читання одного тексту показали різні результати (після перевірки на ІЗЕТ). Учні з хорошою пам’яттю відтворювали у відповідях 60—70% прочитаної інформації, а з поганою

445

лише 20—25%. Цей факт було доведено експериментом: після одноразового читання тексту (прослуховування) більшість учнів не спроможна засвоїти його на потрібному рівні. Нормою для планування часу підготовки навчального матеріалу пропонується трикратне збільшення МНЧ.

Найвищі результати досягаються (щільність зв’язку за критерієм 0,7) за умови тривалості навчання від 1,5 до 2,5 МНЧ.

Встановлена закономірність виражена такою форму лою:

Т опт = Т мнв + К ? Т мнв , де Т опт — оптимальна тривалість навчання;

Т мнч — мінімально-необхідний час;

К — коефіцієнт научаємості для різних груп учнів: для слабих — 1,5—1,6; для середніх — 1,3—1,4; для сильних — 1,1—1,2. І.П. Підласий пропонує також інший метод розрахунку орієнтовних витрат часу. Для цього потрібно знати, скільки одиниць ІЗЕТ міститься в навчальному матеріалі. Наприклад, якщо в наведеному матеріалі з фізики міститься 10 інформаційно-змістових (смислових) одиниць, а восьмикласники засвоюють один ІЗЕТ приблизно за 2 хвилини, то для того, щоб опану вати цей матеріал, потрібно 20 хвилин.

Таким чином, маючи орієнтовні дані, вчитель може обґрунтовано планувати витрати часу на всіх уроках, для домашніх завдань. Цій методиці можна навчити учнів і студентів. Якість оптимізації і раціоналізації часу значно підвищиться, якщо всі параграфи, теми, розділи підручників будуть мати індекс МНЧ. Заміри часу в класах не потребують багато часу і сил, а користь дадуть велику.

У подальшому можна використову вати для розрахунків оптимального навчального часу комп’ютерні програми і більш прості комп’ютерні засоби. Використовуйте дані про навчаємість ваших учнів, коригуйте свої розрахунки з ур ахування їх навчальних досягнень. Зауважимо, що, на думку автора, ця система економії часу можливо підходить для стабільної шкільної програми з фізики, але для практики вищих навчальних закладів такі розрахунки навряд чи підійдуть.

Організація самостійної роботи ВНЗ потребує певної мотивації студентів і методичного та інформативного забезпечення (методичні матеріали, підручники, періодичні видання, електронні ку рси лекцій, монографії). Необхідно запровадити єдині стандарти оцінки проектів, рефератів та есе і таке інше.

Форми активізації самостійної роботи різноманітні, майже невичерпні. Для прикладу можемо навести такі: задачі та вправи; тренінги; спеціальні розвивальні нестандартні запитання; рольові ігри та вправи; тести на поглиблене розуміння матеріалу; реферати; програмоване навчання та контроль; комп’ютерні ігри тощо.

Різноманітність форм активізації самостійної роботи

Крім того, широко застосовуються завдання для самостійного вивчення певної частини навчальної інформації: слухання лекцій-уроків за заздалегідь розробленими викладачем конспектамисхемами, в які учень вносить доповнення, почуті від викладача; проведення занять за заздалегідь визначеною темою з використанням спеціальних навчально-методичних розробок.

У цих формах самостійної діяльності дуже важливе значення має вільний вибір теми, форми й часу виконання роботи. Не треба забувати відомого висловлювання Галілея, що не можна приму сити людину вчитися, можна тільки допомогти їй відкрити в собі здібності до навчання.

В американських школах поряд із системою відбору та відсіву тих, хто не хоче або не може вчитись, існує ефективна система перевірки знань. Замість малопродуктивного опитування або стандартизованих контрольних робіт — широкий комплекс творчих завдань (доповідь, проект, есе, огляд). Ці завдання ставлять учня в роль дослідника, оскільки охоплюють широкий діапазон — від огляду преси до власних розду мів на політичні й моральні теми (я б додала ще економічні та мистецтвознавчі).

Для самостійної роботи використовується така методична література: робоча програма, методичні вказівки, конспекти-схеми лекцій, розроблені викладачем; методичні вказівки до навчальнометодичної гри. Під час підготовки до семінарів та практичних занять сту денту необхідно, крім рекомендованої (або замість неї), використовувати іншу літературу за власним бажанням або за порадами викладачів. Корисно систематично читати спеціальні журнали. Усі зміни й доповнення до питань, які вивчаються, їхню послідовність, порядок та форми контролю самостійної праці сту дентів викладач повідомляє в процесі читання лекцій, практичних та семінарських занять із курсу.

Слід звернути увагу на те, що не всі студенти мають ефективні загальні навички навчання типу уміння вибрати літературу, прочитати і грамотно законспектувати. Часто студенти просто не володіють вміннями складати плани і створювати цікаві економічні тести. Без набу ття цих загальних метакогнітивних

447навичок навчання у формі проведення відповідних тренінгових занять ефективність самостійної роботи студентів буде нижче, ніж нам хотілось би. Важливо, щоб отримуючи завдання з самостійної роботи, студент знав і розумів, що такої роботи не робив майже ніхто! Може, це допоможе йому стати творчим.

На мою думку, є сенс ввести дозвіл на виключення сту дентів з ВНЗ за плагіат. Крім того, треба заборонити діяльність «фірм», що наживаються на «виготовленні» дипломних робіт, курсових, рефератів. Це прямі вороги якості навчання креативності у виконанні самостійних завдань.

Ефективною може стати робота в малих групах або в проектах. Чим частіше студент опинятиметься в ролі фахівця, тим краще він буде підготовлений до майбутньої праці. Слу шно Й.С. Бах зауважував: «Й на чому ж ще вчитися, як не на тому, що ти ще не можеш». Напевно він передбачував наукову складову в процесі економічного навчання. !

Для підвищення ефективності самостійної роботи корисним було б повернення до давньої традиції залучення студентів до наукових досліджень викладачів. Система науководослідницької роботи студентів теж повинна піднятись на вищий рівень. Участь студентів у проектах, конференціях, олімпіадах повинна підтримуватись і морально, і матеріально. Економіці теж потрібні таланти!

У процесі підготовки до входження української системи освіти в європейській простір організація самостійної роботи теж потребує певної модернізації.

Традиційні форми самостійної роботи як об’єкт модернізації !

За останні роки у більшості ВНЗ України, які готують економістів, сталися позитивні зміни стосовно зменшення частки аудиторних занять. Водночас зросли обсяги індивідуальної та самостійної роботи сту дентів. Але маємо визнати, що зменшення аудиторних занять далеко не завжди супроводжувалось і супроводжується якісним наповненням змісту самостійної роботи та контролю її результатів.

Студенти європейських ВНЗ значно плідніше працюють у ході самостійної роботи порівняно з нашими студентами, вони мають напружені індивідуальні завдання, які повинні виконати у ході самостійного опрацювання навчального матеріалу. Це і підготовка рефератів, есе, і виконання робіт розрахункового характеру, і підготовка доповідей, і підготовка реферативних матеріалів з публі

448

кацій з тих чи інших проблем і багато іншого. Роботи, що їх має виконати студент під час самостійної підготовки, підлягають перевірці професором чи доцентом і захисту виконаних робіт під час індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентом.

Традиційні форми самостійної роботи також можуть бути об’єктом модернізації. Так, робота з підручником і конспектом лекції доповнюється аналізом конспекту-схеми викладача або підготовкою такого конспекту учня ми. Під час роботи з розрахунковими формулами учні отримують завдання на складання схеми взаємозв’язків основних показників тощо. У цьому плані важливо визначити співвідношення між аудиторною та позааудиторною самостійною роботою, розробити відповідні методичні рекомендації, що потребує й спеціального методичного забезпечення навчального процесу.

Активізації пізнавальної діяльності сприятиме також розроблення системи навчальних тестів, багатоваріантних завдань, використання кросвордів, коміксів, економічних загадок, вправ з «ключами для самоконтролю», вікторин та диспутів. Помітну роль відіграє використання комп’ютерів.

Нині в усьому світі загальновизнаною стає тенденція до скорочення традиційних лекцій та у років і збільшення практикумів, тренінгів, колективних консультацій тощо. І, ясна річ, до послуг кожного викладача економіки має бути комплекс ігрових занять. Ефективність проведення таких занять багато в чому визначається рівнем організації та самостійної підготовки учнів до них.

З порівняно нових форм організації самостійної роботи учнів та контролю за якістю їхніх знань потрібно виділити моду льнорейтингову систему, хоч це не така вже новина в українській дидактиці. Вважаємо доцільним звернути вашу увагу і на так звану адаптивну систему навчання, що ґрунтується на оптимальній моделі уроку і на безперервному управлінні навчальним процесом за допомогою сіткового плану і графіка самообліку. Ця методич на технологія базується на теорії поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна і діяльнісному підході до навчання О.М. Леонтьєва. В адаптивній системі навчання сітковий план є моделлю навчального процесу, яка дозволяє кожному учневі бачити наочно все, що він має виконати за тиждень, місяць, чверть. Адаптивна система дає можливість звільнити вчителя від виснажливого контролю всіх робіт учні в.

Якщо розглядати досвід В.Ф. Шаталова як різновид адаптивної системи навчання, то треба виділити такі її елементи:

? збільшення блоків у вигляді опорних сигналів, що дає змогу значно скоротити час на вивчення теоретичного матеріалу і значно збільшити — для самостійної роботи учнів; ? самостійна робота учнів на уроці і вдома за допомогою випереджальних збільшених блоків завдань у поєднанні з аркушами відкритого обліку знань (екран успішності); ? можливе використання взаємоконтролю та самоконтролю; ? можлива індивідуальна робота вчителя з учнями на тлі класу, що самостійно працює (тихе опитування біля столу, контроль відповіді, записаної на магнітофон).

Ми вже говорили про ефективність використання опорних схем у практиці навчання економіці. Великі можливості для запам’ятовування, зрозуміння та оптимізації навчального матеріалу дають також асоціативні малюнки.

Нетрадиційні форми домашніх завдань !

Перший в історії ілюстрований підручник «Світ почуттєвих речей в малюнках» був надрукований у 1658 р. Автор

— чех Ян Амос Коменський. Цим підручником користу валися в Європі понад 200 років. Мова асоціативних малюнків полегшує сприйняття та запам’ятовування навчальних текстів. Крім того, самі учні (за незначним винятком), виконуючи такі схеми і малюнки, самовиявляються. Можна робити конспекти-схеми кольоровими, вводити жартівливі гумористичні малюнки тощо.

Проте учні та студенти виконують такі завдання тільки за умови, коли вчитель сам володіє цим мистецтвом, коли він весело й невимушено це робить, а надто, коли такі зусилля добре стимулюються балами.

Серед інших нетрадиційних форм самостійної праці учнів можна виокремити реф ерат і есе як форму викладення змісту однієї проблеми (однієї книги) або аналізу змісту кількох досліджень з однієї проблеми. Учень має навчитись викладати стисло, точно й зрозуміло сутність проблеми та підходи до її вирішення. Як показує досвід, дуже ефективним у модернізації самостійної роботи є використання методу інтелект-карт в економічному навчанні, що розроблений Т. і Б. Б’юзенами (див. далі).

Для викладання економіки неабияке значення має правильний вибір підру чників, в яких запроваджено діяльнісний підхід до навчальних завдань.

Підручник як форма організації самостійної роботи

Розглянемо класичний, на наш погляд, приклад того, як текст підручника Дж. Ф. Стенлейка «Економіка для початківців» «організу є» розумову роботу учня. Доречно зауважити, що

450цей підручник має такі переваги над іншими: ? текст подано так, що складні економічні категорії та поняття сприймаються досить легко; ? бездоганна логіка та лаконізм викладу; ? жива розмовна мова; ? яскравий показ реальних економічних процесів, що відбуваються в будь-якому суспільстві; ? майстерно розроблені приклади з повсякденного життя, контрольні вправи та розрахунки, завдання й тести, які привчають школяра до критичного мислення; ? актуальні й бездоганні допоміжні матеріали (графіки, діаграми, таблиці, вправи); ? наявність рекомендацій щодо курсових робіт; ? особлива увага до програмних вимог екзаменаційних комісій. І головне — підручник дає не тільки знання, а й формує економічний спосіб мислення.

Самостійна робота студентів, за визначенням М.В. Головко, — це комплексна динамічна система чітко структурованих та професійно орієнтованих навчально-пізнавальних задач і завдань з конкретних економічних дисциплін. !

В умовах кредитно-модульного навчання ця система організовує планування самостійної роботи, зокрема визначення цілей та методів їх досягнення, на етапі розробки моделей навчальних курсів та структур модульних програм; органічне поєднання самостійної роботи з іншими формами навчальної діяльності студентів у межах модулю і всього курсу; систематичний контроль та оцінювання результатів самостійної роботи; розробку системи завдань, орієнтованих на практичне застосу вання набутих теоретичних знань; широке використання можливостей сучасних інформаційних технологій (електронних бібліотек і пошукових систем). Системний підхід до організації самостійної роботи студентів з курсу «Методика викладання економічних дисциплін»

Усе викладене вище визначило нашу позицію у виборі методики організації самостійної роботи учнів та форм контролю їх успішності у процесі викладання курсу «Методика викладання економічних дисциплін». В організації навчання важливо надихнути учня на те, щоб сприймати знання, закріпити ці знання, перевірити їх і розвину ти. Головне — це створити передумови для потреби в отриманні та створенні нового знання.

Для викладання надзвичайно важливим є поняття «поля сприйняття інформації». Так, якщо у викладача вищого навчаль

451ного закладу це поле становить 60—70% наявної інформації, у шкільного вчителя — 30

—40%, то в учня цей показник не перевищує 10—20%. Ми глибоко впевнені у тому, що основною метою викладача економіки є створення умов (навчальних і творчих) для розвитку економічного способу мислення й поведінки студентів.

Що для цього потрібно? ? Вчитель сам повинен володіти цим мисленням. ? Вчитель повинен бажати навчити і допомогти у цій галузі своїм учням. ? Вчитель повинен знати, що (стратегія) і як (тактика) треба зробити, тобто володіти методикою викладання. І якщо навчання є найважливішою базою розвитку економічної культури, то чим більше в навчанні буде самостійної діяльності учня, тим більшою буде ймовірність перетворити знання і вміння в основи раціональної економічної поведінки школяра і сту дента у реальному житті.

Розробляючи різні види навчальних завдань, треба вміти звертатись до особистості та самостійності учня, дати відповідну мотивацію та стимул до виконання завдання.

Дуже корисні такі завдання, початок яких легкий і цікавий, а потім, поступово ускладнюючись, вони «витягають» з учня чи студента все більше і більше знань. Крім того, важливо, щоб у процесі виконання завдань в учня була можливість порівняти проміжні результати своєї праці з результатами такої самої праці інших, тобто здійснити процес внутрішньої самооцінки.

Велике значення для правильної організації самостійної роботи має діяльнісний підхід до навчальних завдань. Наприклад, для молодших школярів — казки, притчі, байки, які в цікавій для дітей формі примушуватимуть їх замислитися над значенням економіки в нашому житті.

Для того щоб людина засвоїла якесь поняття, вона повинна натрапити на нього не менше 7 разів, у різних видах та на різних рівнях засвоєння. Так, наприклад, загальну схему з методики викладання було дано на другій лекції. Потім ми поверталися до цієї схеми, вивчаючи у роки, семінари, конспектисхеми тощо. При цьому схема ніби поглиблювалася й розширювалася. Наприкінці вивчення курсу загальна схема має стати абсолютно зрозумілою студентові.

Для кожного розділу курсу «Методика викладання економічних дисциплін» розроблено навчальні завдання, згруповані за

452трьома рівнями засвоєння матеріалу. Студенту надається можливість самому вибрати набір запитань та завдань, на які він готовий відповісти. При цьому на рівні А одне питання оцінюється в 1 бал, на рівні Б — 2 бали, на рівні В — 7—10 балів.

Пам’ятайте правило: слухаючи — забуваю, записуючи — запам’ятовую, діючи — розумію.

Курс має на меті дати студентам з економічною підготовкою концептуальну схему, що дасть їм можливість виробити особисте розуміння методики викладання економіки. Цьому присвячена практично вся система завдань із самостійної роботи.

Концептуальна схема організації самостійної роботи з курсу «Методика викладання економічних дисциплін»

Покажемо це докладніше на рис.9.3.

Готуючи навчальні завдання, ми для викладання економіки в школі ще в 1994 р. проходили через такі стадії: визначення власної позиції щодо методики викладання економіки; виконання завдань для навчання економіки школярів різного віку: молодший шкільний вік — казки, притчі, байки тощо; середній шкільний вік — у роки «Економіка — це...» та «Економічний словник»; старший шкільний вік — тематичні уроки, практикуми, ситуації, ігри.

Тест-1

Тест-2, інтелект-карти

Економічна казка

Урок з економіки

Навчальні цілі курсу

Тематичний урок, практикум

Реферат з іноземного до з розвитку куль мислення, есе

Курсо з курс свіду тури ва робота у МВЕД

Державнийіспит пра диспут ктикум

Педагогічна практик

Рис. 9.3. Організація самостійної роботи студентів з курсу «Методика

Завершенням стати такожуча є викладання економічних дисциплін» цього «теоретичного» процесу мала сть у «Ярмарку педагогічних ідей та методичних розробок викладання економіки у школі» та оцінка цієї праці методистами учителями-практиками Києва. Після цього почався складний процес «входження» у практичну педагогіку, який для багатьох ставнавіть непоганою можливістю заробити гроші за викладання економіки у школі.

Якими ж були наші цілі, коли ми розробляли завдання з ку рсу? Так, суттєве значення для осмислення багатьох проблем сучасної школи має перша анкета — тест. Відповідаючи на неїстудент:

1) замислються над вічним питанням про співвідношенняприродних даних, освіти, виховання й самоосвіти;

2) навчається вміння формулювати поняття, тобто розвиваєодну з важливих рис творчого мислення;

454

аз й , 3) навчається оцінювати самого себе, а також формулювати вимоги до школи й учителя.

Хотілося б вірити, що майбутні викладачі зрозуміють, чому я так довго (і неодноразово) протягом усього курсу, і особливо на початку його вивчення (коли студенти більш уважні та ретельні), звертала увагу на економічну культуру, етику бізнесу, характеристику підприємця, а також форму вання економічного способу мислення. По-перше, тому що я вважаю це стратегічною метою економічної підготовки; по-друге, тому що я сподіваюсь показати приклад проблемного вивчення цієї центральної проблеми; і, нарешті, тому що я намагалась створити базу для розуміння прикладів із методичного розроблення теми.

Згадаймо тест П. Хейне, до якого ми зверталися тричі: перший раз — для спроби зрозу міти механізм суспільної координації на прикладах, що часто виникають у реальному житті; вдруге, коли розглядали принципи дії механізму економічного мислення, ми змогли порівняти свої відповіді з новим підходом; утретє ми обговорили ці відповіді на диспуті. Запитання П. Хейне, з погляду автора посібника, можна використати як приклад навчального ситуаційного тесту.

Можливо, найбільше здивування в багатьох читачів цієї книжки викликатиме вимога створювати економічні казки. Що ж, знову згадаємо Пушкіна: «Сказка ложь, да в ней намек! Добрым молодцам у рок»! Коли студенти отримали завдання розробити перший урок з використанням казки, вони мали дати свій варіант поєднання викладання економічних знань і пояснення дітям базових етичних норм у бізнесі. Що це дає дітям — зрозу міло без зайвих пояснень. А що це дає студентам? Ясна річ, фантазуючи, вони виявляють свій рівень економічного мислення, творчі здібності та етичні установки, вчаться працювати у колективі, формують у собі «педагогічне око», набу вають педагогічного досвіду. !

Система навчальних завдань з курсу «Методика викладання економічних дисциплін» орієнтована також і на те, щоб студент сам учився оцінювати та порівнювати різні методики викладання економічних знань, виходячи з таких важливих для нас принципів: ? учи менше; ? учись на меншому більшого; ? спирайся на самостійність студентів, співпрацюй з ними; ? розвивай уміння застосовувати різні форми унаочнення; ? свідомо користуючись «поворотними повторами» у матеріалі, використовуй їх для більш глибокого запам’ятовування та засвоєння.

455Тільки творча методика дала змогу студентам виявити такі творчі здібності, яких вони самі в собі не бачили. І я сподіваюсь, що це дозволило їм повірити, що такими ж здібними можуть бути їхні учні, якщо будуть створені методичні умови для творчого навчання!


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Частина 2. 9.3.Як створювати завдання із самостійної роботи з економічних дисциплін
9.5.Комп’ютерна підтримка економічного навчання та дистанційне навчання як сучасна форма самостійної роботи упродовж усього життя
Контроль та оцінювання результатів економічного навчання
Частина 2. Контроль та оцінювання результатів економічного навчання
10.2.Тест як форма навчання, контролю та оцінювання знань
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki