3.1. Збалансованість зовнішньої торгівлі
76Зовнішня торгівля — це обмін товарами і послугами між виробниками та споживачами різних країн. У процесі торговельного обміну можуть брати участь усі суб’єкти міжнародних економічних відносин — фізичні та юридичні особи, держава, міжнародні організації. Статистика зовнішньої торгівлі визначає обсяги експорту та імпорту товарів (послуг), аналізує їх ди наміку і структуру, вивчає географію зовнішньоторговельного обороту, зміни кон’юнктури на світових ринках товарів і послуг, співвідношення цін і умови торгівлі.
Основне джерело інформації про товарообмін між країнами — звітність митних установ. Інформація про товари та послуги, які не проходять митного декларування, подається у формі звітів підприємств, транспортних і страхових компаній, агенцій.
Митна стат истика України визначає обсяги «видимої» зовнішньої торгівлі за методологією загальної системи обліку, коли фіксуються всі товари, що ввозяться (вивозяться) з метою: реалізації на ринку; переробки під митним наглядом з наступним поверненням в країну походження; реекспорту. Обсяги експорту/імпорту товарів вимірюються в натуральних одиницях (тоннах, барелях, ку бометрах тощо) та у вартісному виразі — в національній або в іноземній валюті. Перерахунок в іноземну валюту здійснюється за офіційним курсом валют на момент угоди.
У міжнародній практиці зовнішньоторговельні операції між країнами-контрагентами класифікуються за групами товарів і видами послуг, за специфікою взаємодії суб’єктів торгівлі і специфікою регулювання ек спортно-імпортних потоків, за територіа
77
За видами торгівлі
А. Торгівля товарами В. Торгівля послугами
За групами товарів: ? машини, ? устаткування, ? мінеральні продукти, ? споживчі товари тощо
За видами послуг: ? транспортні, ? будівельні, ? туристичні, ? страхові тощо
За ступенем готовності товару ? готові вироби, ? вузли і деталі, ? комплектне обладнання, ? сировинні товари
Продукти інтелектуальної праці ? патенти та ліцензії, ? комп’ютерно-інформаційні та інжинірингові послуги, ? послуги у сфері культури
С. За специфікою взаємодії суб’єктів торгівлі ? традиційна (проста) торгівля, ? торгівля за кооперацією, ? зустрічна (компенсаційна) торгівля, ? бартер, ? операції з давальницькою сировиною, ? операції оренди — лізинг D. За специфікою регулювання ? торгівля за звичайними комерційними угодами, ? торгівля за режимом найбільшого сприяння, ? преференційна торгівля, ? торгівля за дискримінаційними контрактами E. За територіальною або організаційною ознаками ? континенти: Європа, Азія, Америка, Африка, ? угруповання країн: СНД, ЄС, ОПЕК, інші
Рис. 3.1. Класифікація зовнішньоторговельних операцій
Класифікації слугують основою аналізу структури та структурних зрушень зовнішньоторговельних потоків. Найвагоміші товарні позиції в структурі експорту вказують на його галузеву спеціалізацію, а частки окремих груп за ступенем готовності товарів характеризують виробничо-технологічну спрямованість експорту. Зокрема, це: частка сировини у загальному обсязі експорту, частка готових виробів у загальному обсязі імпо рту, співвідношення експорту
78(імпорту) промислових виробів і продукції агропромислового комплексу тощо.
До набуття незалежності в умовах монополії держави на зовнішню торгівлю Україна була ізольована від світогосподарських глобальних процесів. Експортна її спеціалізація на 73,2% складалася з «важкої промисловості» і на 14,6% — з харчової. За межі України, переважно в Росію, вивозили 43% чорних металів, 49% металевих виробів, 25 % залізної руди та нерудної сировини, 19% коксохімічної продукції, 33% вогнетривів тощо. Натомість Україна ввозила енергоносії — нафту і природний газ, коксівне вугілля, лісоматеріали, продукцію машинобудування та металообробки. Загалом за рахунок імпорту формувалося 60—80% ресурсів для виробництва енергетичного, ковальсько-пресового і ливарного устаткування, електричних і кабельних виробів. У хімічній промисловості Україна повністю з алежала від постачання каучуку, на 50—60% — синтетичних волокон, пластмас, гірничо-хімічної сировини, барвників; на 30—80% — від увезення продукції основної хімії та мінеральних добрив. Проте торговельний баланс України з колишніми республіками був активний.
За перші роки незалежності (1992
—1994) цінові пропорції на продукцію первинної обробки і готову продукцію, які переважно експортувала Україна, та енергоресу рси, які вона змушена імпортувати, суттєво змінилися. З переходом на світові ціни на енергоносії в Україні відчутно зросла енергомісткість і собівартість металу, що вплинуло на конкурентоспроможність промислової продукції. Частка машин і устаткування в товарному експорті стрімко зменшувалася, передусім у країни СНД. Через диспаритет цін і надмір ні обсяги імпорту енергоносіїв зростало від’ємне сальдо торговельного балансу.
Зазначені тенденції відбувалися на фоні постійного зменшення обсягів ВВП. Нестача валютних коштів та інфляція спричинили поширення бартерної торгівлі. 1995 р. майже 70% зовнішньоторговельних угод укладалися на основі безвалютного обміну товарами, що підривало стійкість грошової одиниці, зменшувало податкові надходження до бюджету тощо. По трібен був певний час для національно-державної ідентифікації, структурних змін в економіці, створення необхідної законодавчої бази, відповідної інфраструктури та зовнішньоекономічного менеджменту, що дозволило б змінити тенденції розвитку зовнішньої торгівлі.
Динаміку обсягів експорту/імпорту за 1996
—2004 рр. подано
79
40
35
30
25
Млр д USD
20
15
10
199619971998199920002001200220032004
Рис. 3.2. Динаміка експорту/імпорту товарів і послуг в Україні за
1996—2004 рр.
Досягши свого мінімуму 1999 р., обсяги експорту/імпорту набули рівноприскореного нарощення, що дало підстави описати їх
поліномом 2-го ступеня Y = а + bt + ct 2 . Як свідчать наведені в табл. 3.1 значення параметрів поліномів, більш інтенсивно відбувалося нарощення товарного обороту: прискорення абсолютної швидкості за експортом становило с = 0,458, за імпортом — 0,582 млрд USD; за оборотом послуг відповідно 0,082 і 0,015. швидкості за експортом становило с = 0,458, за імпортом — 0,582 млрд USD; за оборотом послуг відповідно 0,082 і 0,015. поліномом 2-го ступеня Y = а + bt + ct 2 . Як свідчать наведені в табл. 3.1 значення параметрів поліномів, більш інтенсивно відбувалося нарощення товарного обороту: прискорення абсолютної швидкості за експортом становило с = 0,458, за імпортом — 0,582 млрд USD; за оборотом послуг відповідно 0,082 і 0,015.
Таблиця 3.1
ПАРАМЕТРИ ТРЕНДОВИХ МОДЕЛЕЙ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО ОБІГУ
| Показник |
а |
в |
с |
R 2 |
| Експорт товарів |
17,439 |
– 3,006 |
0,458 |
0,956 |
| Експорт послуг |
5,637 |
– 0,823 |
0,082 |
0,840 |
| Імпорт товарів |
22,814 |
– 4,730 |
0,582 |
0,892 |
| Імпорт послуг |
1,470 |
– 0,130 |
0,015 |
0,238* |
* Для імпорту послуг модель виявилася неадекватною.
2004 р. український експорт товарів і послуг становив 39,7 млрд USD, що в 2,3 раза більше проти 1999 р. Домінантну роль у зовнішньоторговельному обороту відіграє торгівля товарами, на яку припадає 84,2% торговельного обороту, частка послуг становить
80Зовнішня торгівля — це два зустрічних потоки товарів і послуг — експорт X та імпорт М. Для характеристики ступеня відкритості економіки країни, участі її в міжнародному поділі праці використовують співвідношення вартостей експортно-імпортних потоків з валовим внутрішнім продуктом Q: відношення обсягу експорту товарів і послуг до ВВП називають експортною квотою Q X K E ?; відношення обсягу імпорту до ВВП характеризує ступінь імпортної залежності економіки країни Q M K M ?.
відношення зовнішньоторговельного обороту до ВВП характеризує відкритість економіки U = Q
МХ? ; відношення зовнішньоторговельного обороту до ВВП характеризує відкритість економіки U = Q
МХ? ;
За критерієм Світового банку економіка країни вважається
відкритою, якщо на макрорівні експортна квота K
Е > 35%. Щодо імпортної залежності економіки, то безпечним вважається рівень K M ? 15%.
2003 р. валовий внутрішній продукт України становив
264,2 млрд грн, або 49,0 млрд USD (за офіційним обмінним курсом 5,33 UAH/USD), експорт товарів та послуг — 29,0, імпорт —
27,7 млрд USD. Звідси: експортна квота сягає рівня K
Е = 59,0%, що свідчить про «надвідкритість» економіки, а отже, про залежність її від кон’юнктури світових ринків і вразливість до зовнішніх шоків; для порівняння: у Німеччині експортна квота становить 35%, у Польщі — 30% і навіть у Росії, яка активно експортує енергоносії, — 45%; коефіцієнт імпортної залежності K
М = 56,4% у 3,8 раза перевищує безпечну межу (15%).
Оскільки доходи від експорту мають покривати витрати на імпорт, для стабільного розвитку економіки необхідно забезпечити певну пропорцію між ними. Оптимальне співвідношення між експортом та імпортом називають «збалансованістю зовнішньої торгівлі». Основними статистичними індикаторами «збалансованості» слугують: сальдо торговельного балансу (Х – М). За додатного сальдо торговельний баланс називають активним, за від’ємного — пасивним; ? відношення експорту до імпорту — коефіцієнт покриття ? експортна квота сягає рівня K
Е = 59,0%, що свідчить про «надвідкритість» економіки, а отже, про залежність її від кон’юнктури світових ринків і вразливість до зовнішніх шоків; для порівняння: у Німеччині експортна квота становить 35%, у Польщі — 30% і навіть у Росії, яка активно експортує енергоносії, — 45%; коефіцієнт імпортної залежності K
М = 56,4% у 3,8 раза перевищує безпечну межу (15%).
Оскільки доходи від експорту мають покривати витрати на імпорт, для стабільного розвитку економіки необхідно забезпечити певну пропорцію між ними. Оптимальне співвідношення між експортом та імпортом називають «збалансованістю зовнішньої торгівлі». Основними статистичними індикаторами «збалансованості» слугують: сальдо торговельного балансу (Х – М). За додатного сальдо торговельний баланс називають активним, за від’ємного — пасивним; ? відношення експорту до імпорту — коефіцієнт покриття ? коефіцієнт імпортної залежності K
М = 56,4% у 3,8 раза перевищує безпечну межу (15%).
Оскільки доходи від експорту мають покривати витрати на імпорт, для стабільного розвитку економіки необхідно забезпечити певну пропорцію між ними. Оптимальне співвідношення між експортом та імпортом називають «збалансованістю зовнішньої торгівлі». Основними статистичними індикаторами «збалансованості» слугують: сальдо торговельного балансу (Х – М). За додатного сальдо торговельний баланс називають активним, за від’ємного — пасивним; ? відношення експорту до імпорту — коефіцієнт покриття
Р =
М
Х . За активного сальдо торговельного балансу його значення відкритою, якщо на макрорівні експортна квота K
Е > 35%. Щодо імпортної залежності економіки, то безпечним вважається рівень K M ? 15%.
2003 р. валовий внутрішній продукт України становив
264,2 млрд грн, або 49,0 млрд USD (за офіційним обмінним курсом 5,33 UAH/USD), експорт товарів та послуг — 29,0, імпорт —
27,7 млрд USD. Звідси: ? експортна квота сягає рівня K
Е = 59,0%, що свідчить про «надвідкритість» економіки, а отже, про залежність її від кон’юнктури світових ринків і вразливість до зовнішніх шоків; для порівняння: у Німеччині експортна квота становить 35%, у Польщі — 30% і навіть у Росії, яка активно експортує енергоносії, — 45%; ? коефіцієнт імпортної залежності K
М = 56,4% у 3,8 раза перевищує безпечну межу (15%).
Оскільки доходи від експорту мають покривати витрати на імпорт, для стабільного розвитку економіки необхідно забезпечити певну пропорцію між ними. Оптимальне співвідношення між експортом та імпортом називають «збалансованістю зовнішньої торгівлі». Основними статистичними індикаторами «збалансованості» слугують: ? сальдо торговельного балансу (Х – М). За додатного сальдо торговельний баланс називають активним, за від’ємного — пасивним; ? відношення експорту до імпорту — коефіцієнт покриття
Р =
М
Х . За активного сальдо торговельного балансу його значення
81
(Х + М) (Х + М) : Q Коефіцієнт покриття як відносна характеристика збалансованості зовнішньої торгівлі функціонально пов’язаний з коефіцієнтом імпортної залежності та експортною квотою: Q X M X Q M ??.
Систему індикаторів збалансованості зовнішньої торгівлі схематично подано на рис. 3.3.
Сальдо торговельного балансу (X–М) Імпорт
М
Коефіцієнт покриття (Х : М)
Зовнішньоторговельний обіг (Х + М)
Відкритість економіки (Х + М) : Q
ВВП Q
Експортна квота
100 (Х : Q) Імпортна залежність
100 (М : Q)
Експорт
Х
Рис. 3.3. Система індикаторів збалансованості зовнішньої торгівлі
Еластичність впливу зовнішньої торгівлі на темпи економічного розвитку значною мірою залежить від того, наскільки збалансований цей сектор економіки. В Україні до 1999 р. за торгівлею товарами імпорт переважав експорт, відносний дефіцит торговельного балансу сягав 14%. Починаючи з 1999 р. доходи від експорту покривають витрати на імпорт, проте ступінь покриття коливається як за вида ми торгівлі, так і за географічними сегментами зовнішньої торгівлі.
Видові сегменти зовнішньої торгівлі різняться і за характером динаміки коефіцієнтів покриття, що видно на рис. 3.4. За торгівлею товарами значення коефіцієнта покриття, наблизившись
821999 р. до 1,0, надалі виявляло незначні коливання (останніми роками в межах 1,02?1,04). За торгівлею послугами після стрімкого зменшення значень самого коефіцієнта амплітуда коливань зросла.
3,5
3
2,5
2
Ко ефіцієнтпо кр ит т я
1,5
1
0,5
0
199619971998199920002001200220032004
Рис. 3.4. Динаміка збалансованості зовнішньої торгівлі України за
1996—2004 рр.
Процес розвитку зовнішнього сектору української економіки характеризується географічною диверсифікацією зовнішньої торгівлі, переорієнтацією торговельних потоків з країн СНД на інші країни світу. Погіршення зовнішньої кон’юнктури та застосування обмежувальних заходів щодо українського експорту з боку основного торговельного партнера — Росії — стимулювало експортерів до пошуку нових ринків збуту своєї продукції. Лише за період 200
0
—2003 рр. експорт товарів до інших країн світу зріс на 69,0%, імпорт — на 94,6%. Зрушення в географічній структурі товарного експорту ілюструє рис. 3.5. Якщо 1996 р. частка країн
СНД та Балтії в загальному обсязі експортних поставок становила 57%, то 2003 р. — 30,6% (без Балтії). Частка Росії в структурі експорту товарів за цей період зменшилася з 46,5 до 23 ,3%, натомість частка інших країн світу зросла на 26,2 пункта і сягнула рівня 69,4%. На країни ЄС припадає 19,4% українського експорту.
Останніми роками зросли експортні поставки до країн Азії,
Африки, Європейського Союзу. До п’ятірки основних споживачів продукції вітчизняних підприємств за межами СНД слід віднести Німеччину, Італію, Китай і Туреччину.
83
43,2
69,4
020406080
1996
2003
100
Країни СНДІнші країни світу
30,6
56,8
Рис. 3.5. Зміни в географічній структурі товарного експорту за 1996
—
2004 рр.
У структурі імпорту левова частка припадає на Російську Федерацію — понад третина загального імпорту товарів і послуг;
частка Росії в імпорті з країн СНД становить близько 75%, Туркменістану — 7,5%. Найбільшими імпортерами поза межами СНД є Німеччина, Італія, Польща, Туреччина, США. Динаміку коефіцієнтів покриття за географічними сегментами ринку подано на рис. 3.6.
1,6
1,4
1,2
1
0,8
0,6
Коеф іц ієн тпо кр ит т я
0,4
0,2
0
199619971998199920002001200220032004
Рис. 3.6. Динаміка коефіцієнтів покриття за географічними сегментами зовнішнього ринку
84За торгівлею з країнами СНД торговельний баланс стабільно залишається пасивним, і коефіцієнт покриття нижчий за одиницю. Через залежність української економіки від імпорту енергоносіїв та протекціоністську політику щодо українського товарного експорту з боку Росії коефіцієнт збалансованості експортно-імпортних операцій з цією країною найнижчий (0,50).
Географічна диверсифікація зовнішньої торгівлі певною мірою зачепила і послуги. 2003 р. частка країн СНД у структурі експорту послуг зменшилася проти 1999 р. на 10,4 пункта, у структурі імпорту — на 19,3 пункта. Як видно на рис. 3.7, збалансованість зовнішньої торгівлі послугами на географічних сегментах різна: коефіцієнт покриття в торгівлі з країнами СНД порівняно з іншими країнами світу вищий завдяки послугам тр убопровідного транспорту. Водночас простежується нестабільність коефіцієнта, що зумовлено передусім коливаннями обсягів транзиту енергоносіїв і тарифів на транзит.
6
5
4
3
2
Коеф іц ієн тпо кр ит т я , %
1
0
199619971998199920002001200220032004
Рис. 3.7. Динаміка збалансованості зовнішньої торгівлі послугами за регіонами
За незначних обсягів торгівлі послугами, окрім транспортних, рівень збалансованості їх значно варіює: подорожі, будівельні та послуги зв’язку мають активні баланси, страхові, комп’ютерні, ліцензійні послуги і роялті — пасивні.
85Для характеристики сучасного стану зовнішньої торгівлі
України типовим є 2003 р. Торговельний баланс зведено з позитивним сальдо в розмірі 1,288 млрд USD лише за рахунок торгівлі послугами (сальдо торгівлі товарами було від’ємним в обсязі
0,269 млрд USD). За сумарного позитивного торговельного сальдо збалансованість торгівлі різниться за сегментами зовнішнього ринку, про що свідчать дані табл. 3.
2. 2003 р. коефіцієнт покриття імпорту експортом у цілому становив 1,05, у т.ч. за торгівлею товарами — 0,99, за торгівлею послугами — 1,43.
Таблиця 3.2
КОЕФІЦІЄНТИ ПОКРИТТЯ ІМПОРТУ ЕКСПОРТОМ у 2003 р.
| Сегменти зовнішнього ринку |
Країни СНД |
Інші країни |
У цілому |
| Торгівля товарами |
0,55 |
1,42 |
0,99 |
| Торгівля послугами |
3,64 |
0,86 |
1,43 |
| У цілому |
0,73 |
1,31 |
1,05 |
Діаметрально протилежними залишаються співвідношення експорту та імпорту на географічних сегментах ринку: у торгівлі з іншими країнами світу усі витрати на імпорт покриваються доходами
від експорту (Р = 1,31), тоді як торгівля з країнами СНД характеризується дефіцитом торговельного балансу — (1 – Р) = 27%. Активний баланс з іншими країнами світу забезпечує торгівля товарами (Р = 1,58), а з країнами СНД — тор гівля послугами (Р = 2,38).
Низький рівень збалансованості торгівлі товарами спричиняється, з одного боку, архаїчною структурою експорту та імпорту, а з іншого, — асиметрією в цінах, що склалися на експортні та імпортні товари.
Ступінь збалансованості зовнішньої торгівлі в цілому і за окремими її сегментами значною мірою залежить ві д зовнішньоторговельної політики держави, яка визначає сукупність принципів, методів та інструментів регулювання експортно-імпортних потоків товарів, послуг і капіталу.
Попри високий рівень відкритості національної економіки, частка українського експорту у 2003 р. становила лише 0,31% світового експорту. Спираючись на вигідні первинні конкурентні переваги, зокрема базу високотехнологічних виробництв, високий рівень кваліфікації працівників, вигі дне географічне розташування, Україна має шанси посісти більш вагоме місце у світовому поділі праці. Проте реалізація цього потенціалу потребує зується дефіцитом торговельного балансу — (1 – Р) = 27%. Активний баланс з іншими країнами світу забезпечує торгівля товарами (Р = 1,58), а з країнами СНД — тор гівля послугами (Р = 2,38).
Низький рівень збалансованості торгівлі товарами спричиняється, з одного боку, архаїчною структурою експорту та імпорту, а з іншого, — асиметрією в цінах, що склалися на експортні та імпортні товари.
Ступінь збалансованості зовнішньої торгівлі в цілому і за окремими її сегментами значною мірою залежить ві д зовнішньоторговельної політики держави, яка визначає сукупність принципів, методів та інструментів регулювання експортно-імпортних потоків товарів, послуг і капіталу.
Попри високий рівень відкритості національної економіки, частка українського експорту у 2003 р. становила лише 0,31% світового експорту. Спираючись на вигідні первинні конкурентні переваги, зокрема базу високотехнологічних виробництв, високий рівень кваліфікації працівників, вигі дне географічне розташування, Україна має шанси посісти більш вагоме місце у світовому поділі праці. Проте реалізація цього потенціалу потребує (Р = 1,58), а з країнами СНД — тор гівля послугами (Р = 2,38).
Низький рівень збалансованості торгівлі товарами спричиняється, з одного боку, архаїчною структурою експорту та імпорту, а з іншого, — асиметрією в цінах, що склалися на експортні та імпортні товари.
Ступінь збалансованості зовнішньої торгівлі в цілому і за окремими її сегментами значною мірою залежить ві д зовнішньоторговельної політики держави, яка визначає сукупність принципів, методів та інструментів регулювання експортно-імпортних потоків товарів, послуг і капіталу.
Попри високий рівень відкритості національної економіки, частка українського експорту у 2003 р. становила лише 0,31% світового експорту. Спираючись на вигідні первинні конкурентні переваги, зокрема базу високотехнологічних виробництв, високий рівень кваліфікації працівників, вигі дне географічне розташування, Україна має шанси посісти більш вагоме місце у світовому поділі праці. Проте реалізація цього потенціалу потребує гівля послугами (Р = 2,38).
Низький рівень збалансованості торгівлі товарами спричиняється, з одного боку, архаїчною структурою експорту та імпорту, а з іншого, — асиметрією в цінах, що склалися на експортні та імпортні товари.
Ступінь збалансованості зовнішньої торгівлі в цілому і за окремими її сегментами значною мірою залежить ві д зовнішньоторговельної політики держави, яка визначає сукупність принципів, методів та інструментів регулювання експортно-імпортних потоків товарів, послуг і капіталу.
Попри високий рівень відкритості національної економіки, частка українського експорту у 2003 р. становила лише 0,31% світового експорту. Спираючись на вигідні первинні конкурентні переваги, зокрема базу високотехнологічних виробництв, високий рівень кваліфікації працівників, вигі дне географічне розташування, Україна має шанси посісти більш вагоме місце у світовому поділі праці. Проте реалізація цього потенціалу потребує від експорту (Р = 1,31), тоді як торгівля з країнами СНД характеризується дефіцитом торговельного балансу — (1 – Р) = 27%. Активний баланс з іншими країнами світу забезпечує торгівля товарами (Р = 1,58), а з країнами СНД — тор гівля послугами (Р = 2,38).
Низький рівень збалансованості торгівлі товарами спричиняється, з одного боку, архаїчною структурою експорту та імпорту, а з іншого, — асиметрією в цінах, що склалися на експортні та імпортні товари.
Ступінь збалансованості зовнішньої торгівлі в цілому і за окремими її сегментами значною мірою залежить ві д зовнішньоторговельної політики держави, яка визначає сукупність принципів, методів та інструментів регулювання експортно-імпортних потоків товарів, послуг і капіталу.
Попри високий рівень відкритості національної економіки, частка українського експорту у 2003 р. становила лише 0,31% світового експорту. Спираючись на вигідні первинні конкурентні переваги, зокрема базу високотехнологічних виробництв, високий рівень кваліфікації працівників, вигі дне географічне розташування, Україна має шанси посісти більш вагоме місце у світовому поділі праці. Проте реалізація цього потенціалу потребує
86виваженої і економічно обґрунтованої зовнішньоторговельної політики, спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
