Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова керування оборотним капіталом має певні особливості не тільки в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах тієї самої галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації проду кції.
Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання (рис. 6.2).
Практика господарювання підтверджує, що найліквіднішими є кошти в касі, на поточних і валютних рахунках в установах банку, вкладені в цінні папери.
Менш ліквідною частиною з певним ризиком вкладення вважається відвантажена проду кція і дебіторська заборгованість покупців. Остання, своєю чергою, може бути менш чи більш ліквідною. Це стосується строкової і простроченої дебіторської
220
незавершене виробництво готова продукція виробничі запаси інші кошти на валютному рахунку на поточному рахунку у касі
Дебіторська заборгованість
Товари відвантажені
Цінні папери
Гроші
Матеріальні оборотні засоби
ОБОРОТНІ КОШТИ витрати
Низьколіквідні активи
Середньоліквідні активи
Високоліквідні активи
майбутніх періодів
Зі значним ризиком вкладення
З найменшим ризиком вкладення Із середнім ризиком вкладення . 6.2. Класифікація оборотних коштів за рівнем ліквідності та ризикомвкладення
Найменш ліквідними і з найбільшим ризиком вкладення є обо кошти в незавершеному виробництві; у витратах майбутніх
Рис ротні періодів; у виробничих запасах, у готовій продукції (що її не відвантажено). Це пояснюється тим, що саме ця частина оборотних коштів є найвіддаленішою від моменту реалізації і більше залежить від змін кон’юнктури ринку, інфляційних процесів тощо. Відповідно до звітності наведена класифікація оборотних коштів за рівнем ліквідності та ризиком вкладання відображається таким способом.
1. Високоліквідні:
В
л = р. 220 + р. 230 + р. 240 (актив балансу). л = р. 220 + р. 230 + р. 240 (актив балансу).
2. Середньоліквідні:
С л = р. 130 + р. 140 + р. 150 + р. 160 + р. 170 + р. 180 + р. 190 + р.
210 (актив балансу).
3. Низьколіквідні:
С л = р. 130 + р. 140 + р. 150 + р. 160 + р. 170 + р. 180 + р. 190 + р.
210 (актив балансу).
3. Низьколіквідні:
Н
л = р. 100 + р. 110 + р. 120 + р. 250 + р. 270 (актив балансу). л = р. 100 + р. 110 + р. 120 + р. 250 + р. 270 (актив балансу).
221
Оборотні кошти та їх організація на підприємстві
До активів, що важко реалізовуються, належить вартість необоротних активів підприємства.
Отже, ліквідність поточних активів є головним чинником, який визначає рівень ризику вкладання оборотних коштів.
Ліквідність оборотних активів загалом і кожної їхньої групи зокрема визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до короткострокових зобов’язань.
Найчастіше в практиці застосовуються такі показники: ? коефіцієнт швидкої ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття балансу) — К ш.л. ; ? коефіцієнт покриття балансу (поточної ліквідності К п ); ? коефіцієнт абсолютної ліквідності (К абс.л ).
Перший показник (К ш.л. ) відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» визначається як відношення грошових коштів, короткострокових цінних паперів, коштів у розрахунках та інших активів (ІІ розділ активу балансу) до суми короткострокових зобов’язань (IV розділ пасиву балансу): де К ш.л — коефіцієнт швидкої ліквідності;
К в — короткострокові фінансові вкладення, грн;
Г к.розр — грошові кошти у розрахунках, інші активи, грн.
Зазначений показник характеризує платоспроможність підприємства. Його прийнятне значення має бути більшим за одиницю.
Коефіцієнт покриття (К п ) — це найбільш узагальнюючий показник ліквідності балансу. Визначається як відношення всіх поточних активів підприємства (підсумок ІІ розділу активу балансу) до суми короткострокових зобов’язань (підсумок ІV розділу пасиву балансу). де К п — коефіцієнт покриття; ? п.а — сума всіх поточних активів, грн; ? к.з — сума короткострокових зобов’язань, грн.
Цей коефіцієнт характеризує платоспроможні можливості підприємства, достатність оборотних коштів для погашення його боргів протягом року. Заведено вважати, що його рівень у межах 2,0—2,5 є прийнятним. Він показує, скільки грошових одиниць активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань. Коли К стає меншим за одиницю, стру
222 ктура балансу визнається незадовільною, а підприємство — неплатоспроможним.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К абс.л ) визначається як відношення суми коштів та короткострокових фінансових вкладень підприємства (ІІ розділ активу балансу) до короткострокових зобов’язань (IV розділ пасиву балансу). к.з де К абс.л — коефіцієнт абсолютної ліквідності;
Г к — грошові кошти, грн;
К в — короткострокові фінансові вкладення, грн; ? к.з — сума короткострокових зобов’язань, грн.
Показник характеризує негайну готовність підприємства погасити певну частину короткострокових зобов’язань. Достатнім є значення коефіцієнта в межах 0,25—0,35. За значення меншого, ніж 0,2, підприємство вважається неплатоспроможним.
Отже, фінансово стійким є такий суб’єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчасно розрахову ється за своїми зобов’язаннями. Підґрунтям фінансової стійкості є виважена, раціональна організація й ефективне використання оборотних коштів. Але це не означає, що підприємство має вкладати оборотний капітал тільки у високоліквідні активи для зниження можливого ризику та отримання найвищого прибутку. Організація оборотного капіталу полягає у знаходженні компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективністю роботи. Головною метою діяльності підприємства є створення конку рентоспроможної продукції з високими споживчими якостями.
Питання для самоконтролю
1. Дайте визначення оборотних коштів.
2. Роль оборотних коштів у забезпеченні фінансово-господарської діяльності підприємств.
3. Дайте характеристику оборотних виробничих фондів підприємства.
4. Охарактеризуйте фонди обігу підприємства.
5. У чому полягає необхідність і сутність нормування оборотних коштів?
223
Оборотні кошти та їх організація на підприємстві 6. Як розраховується норматив оборотних коштів прямим методом?
7. Як розраховується потреба в оборотних коштах економічним методом?
8. Назвіть і охарактеризуйте власні джерела формування оборотних коштів підприємства.
9. Поясніть необхідність залучення підприємствами банківських кредитів для формування оборотних коштів.
10. Охарактеризуйте способи залучення коштів інших суб’єктів господарювання для формування оборотних коштів підприємства.
11. Назвіть і охарактеризуйте показники стану власних оборотних коштів підприємства.
12. Назвіть і охарактеризуйте показники ефективності використання оборотних коштів.
13. Як впливає розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства?
РОЗДІЛ 7
