Зазначені рівні товарності за окремими видами продукції є узагальнено орієнтовними і відображають ситуацію, коли вся товарна продукція реалізується у звітному році. Проте з урахуванням утворення перехідних запасів окремих видів товарної продукції ситуація по них може кардинально змінитися: наприклад, по зерну, соняшнику, ріпаку рівень товарності може перевищувати 100 %. Тимчасом за багатьма видами продукції, наприклад, цукровому буряку, окремими видами овочів, по баштанних культурах, молоку, яйцях показники товарності повністю відповідають своїй сутності, об’єктивно відображають реальний стан справ. Нині ще існує значна залежність сільськогосподарського виробництва від природних факторів, і в роки з несприятливими умовами (посухи, повені, надмірні дощі, приморозки, надмірне поширення хвороб і шкідників тощо) значно знижується врожайність культур і продуктивність худоби. І навпаки, в сприятливі за погодними умовами роки виробництво продукції істотно зростає порівняно із середніми показниками.
Оскільки обсяг товарної продукції безпосередньо залежить від обсягу валової, то зі зменшенням чи збільшенням останнього скорочується або зростає пропонування продовольства і сільськогосподарської сировини на ринку. Ця обставина призводить до річних коливань цін на продукцію аграрних виробників, а з ними й їхніх доходів.
В умовах нееластичного цінового попиту на сільськогосподарську продукцію такі зміни обсягу виробництва і пропонування посилюють нестабільність доходів аграрних підприємств, зумовлюючи значні їх коливання. За сталого ринкового попиту на сільськогосподарську продукцію його нееластичність призводить до того, що навіть невеликі коливання в обсязі її виробництва і пропонування зумовлюють відносно великі зміни в цінах і доходах.
На рис. 7.2 досить переконливо це положення проілюстровано. За нормальних умов рівновага на ринку досягається за обсягу виробництва і пропонування товарної продукції Q
1 . Цій рівновазі відповідає ціна Р
1 і доходи виробників розміром ОР
Е
1 Q
1 .
1
Рис. 7.2. Вплив зміни обсягу пропонування товарної продукції на її ціну і доходи аграрних підприємств 1 до Q
2 ціна зростає до Р
2 за одночасного збільшення доходу виробників, розмір якого становить тепер ОР
Е
2 Q
2 . І навпаки, відносно незначне збільшення пропонування продукції призводить до істотного зниження ціни і доходів.
2
Як бачимо, у короткостроковому періоді виникає так звана сільськогосподарська проблема короткострокового періоду, суть якої полягає в нестабільності доходів аграрних підприємств, що посилюється в умовах насиченого ринку можливими зрушеннями кривої попиту на сільськогосподарські продукти.
Якщо уявити, що на певному проміжку часу аграрні товаровиробники досягли стабільного обсягу виробництва і пропонування продукції, то це ще не означає, що і доходи їх в цьому періоді будуть також стабільними, оскільки в умовах нееластичного попиту навіть його невеликі короткочасні коливання призводять до істотних змін у цінах, а отже, і в доходах підприємств.
Рис. 7.3. Зміна цін і доходів аграрних підприємств під впливом зрушень у попиті за стабільного обсягу виробництва і пропонування товарної продукції
З рис. 7.3а видно, що відносно невелике зменшення попиту з D
2 призводить до істотного зниження ціни і доходів аграрних підприємств з ОР
1 до D
Е
1 Q
1
1до ОР
Е
2 Q
1 і це за умови, що виробництво — стабільне і пропонування залишилося на тому самому рівні, а саме в розмірі Q
2
1 Іншими словами, товаровиробники за той самий обсяг запропонованої продукції одержать доходу менше на величину Р .
Р
Е
Е
2.
Проте зсув кривої попиту праворуч веде до сприятливих для аграрних виробників результатів — ціна зростає до Р
2
1
1
3 , а доходи збільшуються на Р
Р
Е
Е
1 . Якби попит на сільськогосподарську продукцію був еластичним (рис. 7.3б), то за таких же коливань попиту зміни в цінах і доходах були б значно помірними, і проблема короткостроко-
1
3
3 актуальною.
