Posibniki.com.uaСтатистикаКількісний аналіз та моделювання аграрних ринків РОзділ 18. ВПЛИВ ЕКСПОРТНОГО МИТА НА РИНОК НАСІННЯ СОНЯШНИКА


< Попередня  Змiст  Наступна >

РОзділ 18. ВПЛИВ ЕКСПОРТНОГО МИТА НА РИНОК НАСІННЯ СОНЯШНИКА


У цьому дослідженні кількісно оцінюється вплив експортного мита на насіння соняшнику на різних учасників ринку. У роботі оцінюються криві внутрішнього попиту на насіння соняшнику, зовнішнього попиту і довгострокова крива внутрішньої пропозиції.

 

Використовуючи оцінені криві зовнішнього попиту і експортної пропозиції, було розраховано рівноважну світову ціну за умов вільної торгівлі. Ця ціна використовується для розрахунку зміни добробуту споживачів (переробників соняшнику) і виробників протягом 1999/2000–2003/2004 маркетингових ринків (МР). Результати свідчать, що від 23відсоткового мита споживачі заощадили $ 31,5 і $ 45,8 тис. у 1999/2000 і 2000/2001 відповідно, водночас втрата доходу виробниками становила $ 42,5 і $ 75,5 тис. відповідно. У результаті введення 17відсоткового експортного мита добробут споживачів насіння соняшнику зріс на $ 44,7 і $ 61,1 тис. у 2002/2003 і 2003/2004 роках відповідно, у той час як виробники втратили $ 53,7 і $ 82,6 тис. відповідно.

 

Оптимальна політика на ринку соняшнику – це впровадження 12відсоткового експортного мита. Результати свідчать, що як би в 1999/2000 і 2000/2001 роках мито становило 12 % а не 23 %, то національний добробут був би вище на $ 842 і $ 376 тис. відповідно, у той час як заміна 17відсоткового мита 12відсотковим дала б змогу збільшити національний добробут на $ 39 і $ 97 тис. у 2002/2003 і 2003/2004 МР відповідно.

 

18.1. ВСТУП

 

Виробництво насіння соняшнику завжди було одним із найбільш прибуткових видів діяльності у сільському господарстві України. Крім того, це виробництво — вид діяльності, орієнтований на експорт. Згідно з оцінками World Oil (2002) протягом 1996—1999 рр. (коли ринок насіння соняшнику не піддавався державному втручанню) близько 45 % виробленої продукції експортувалося, причому 31 % виробленого соняшнику було експортовано в країни ЄС.

 

Проте, відкритість українського ринку насіння соняшнику негативно впливала на його переробників, які, купуючи сировину за світовими цінами, змушені були скоротити обсяги виробництва олії. Для того щоб захистити олійноекстракційну галузь від негативного впливу вільної торгівлі, у жовтні 1999 року уряд запровадив 23 %ве експортне мито на насіння соняшнику . Наслідки запровадження мита стали очевидними досить скоро: відбувся перерозподіл прибутків від експортерів соняшнику і виробників до переробників, що супроводжувалося підвищенням внутрішнього виробництва олії на 50 % і скороченням обсягів експорту насіння соняшника на 50 %1. Однак ефективність функціонування експортного мита погіршилась унаслідок використання експортерами схем із давальницькою сировиною, що дало змогу експортерам уникнути сплати експортного мита, і призвело до скорочення надходжень до державного бюджету. У липні 2001 р. було прийнято новий закон, який передбачав встановлення експортного мита на рівні 17 % і цей закон є чинним дотепер.

 

Запровадження експортного мита мало багато наслідків для економіки України. У той час як соняшник став більш доступним для переробних підприємств (що дало змогу покращити використання виробничих потужностей олійноекстракційних заводів і збільшити експорт соняшникової олії), внутрішні виробники отримали нижчі ціни, а, отже, зазнали втрат прибутку. Загалом, експортне мито спричинило перерозподіл прибутків від виробників і експортерів насіння соняшнику до виробників соняшникової олії.

 

У дослідженні кількісно оцінюється вплив експортного мита на різних операторів ринку соняшнику : споживачів (переробних підприємств), виробників і економіку в цілому. Структура роботи є такою. У другому розділі міститься опис теоретичних засад запровадження експортного мита. У третьому розділі надано оцінки втрат і вигод від експортного мита для суб’єктів ринку насіння соняшнику.

 

18.2. ЕКСПОРТНЕ МИТО: ХТО ВИГРАЄ І ХТО ПРОГРАЄ?

 

За своєю суттю експортні мита — це ефективний захід для обмеження міжнародної торгівлі товарами, котрі ними обкладаються. Існує щонайменше дві причини, чому уряд вдається до використання експортних мит. Перша причина — усвідомлено знизити внутрішню ціну для захисту внутрішніх споживачів товару, що експортується, а інша — забезпечити надходження до бюджету . У будьякому випадку експортне мито завжди має вплив на дві сторони: на країну, яка експортує товар, і країну, яка його імпортує. Відповідь на питання «На чиї ж плечі мито лягає тягарем?» залежить від торгової позиції країни, яка запроваджує мито. У разі, якщо частка експорту країни є незначною у загальному світовому експорті (випадок «маленької» країни), запровадження експортного мита не буде мати впливу на світову ціну і тягар буде лягати на плечі виробників країниекспортера. У випадку, коли країна є важливим гравцем на світовому ринку, тягар розподіляється між внутрішніми виробниками і країнамиімпортерами даного товару.

 

Україну не можна розглядати як маленьку країну. У 1999/2000 і 2000/01 рр. експорт соняшнику з України становив 16 % і 36 % світового експорту відповідно . У результаті низького врожаю у 2001/02 рр. частка України у світовому експорті знизилась до 5 %. Однак у наступні роки Україна відновила свою торгову позицію і в 2002/03 рр. частка України у світовому експорті становила 17 %, а в 2003/04 рр. очікується , що експорт становитиме близько 820 тис. т, або 25 % світового експорту. Отже, протягом останніх років частка України у світовому експорті в середньому становила 20 %, що засвідчує необхідність розгляду України як вагомого гравця на світовому ринку.

 

Даний аналіз базується на таких припущеннях:

 

  1. крива зовнішнього попиту на український соняшник нахилена донизу1;

 

  1. усі ринки є досконало конкурентними.

 

Запровадження експортного мита:  випадок «великої» країни

На рис. 18.1 графічно зображено вплив експортного мита на різних операторів ринку. Нехай D і S — криві внутрішнього попиту і пропозиції відповідно. В умовах автаркії (відсутність торгівлі) ціна на внутрішньому ринку становила б Paur. За будьякою ціною, вищою за Paut, у країні буде перевиробництво. Використовуючи значення надлишкової пропозиції за кожного рівня цін, можна побудувати криву експортної пропозиції (Es ), що відображає обсяг продукції, який Україна бажає продати на світовому ринку за ціною, вищою за Paut. Крива зовнішнього попиту на український експорт позначена на рисунку Id. Якщо Україна відкриває торгівлю, внутрішня ціна дорівнюватиме світовій ціні (припускаючи, що за експорту відсутні трансакційні витрати). Світова ціна (Pft), у свою чергу, визначається перетином кривої експортної пропозиції і зовнішнього попиту.

 

Тепер припустимо, що уряд запроваджує експортне мито (позначено «tax» на рис. 18.1). Якщо країна є вагомим гравцем на світовому ринку, як Україна у разі експорту соняшнику, впровадження експортного мита призведе до підвищення світової ціни за умов вільної торгівлі до рівня Ptaxim , і зниження внутрішньої ціни до рівня Ptaxex . Що еластичнішою буде крива зовнішнього попиту, то більшим буде падіння внутрішньої ціни і меншим — підвищення світової ціни. Неминучими наслідками експортного мита є:

 

а) скорочення обсягів виробництва соняшнику з Q2 до Q4 (у довгостроковій перспективі);

 

б) підвищення внутрішнього споживання з Q1 до Q3; в) скорочення експорту з (Q2Q1) до (Q4Q3 ).

 

Як впливає мито на різних операторів ринку? Оскільки мито спричиняє зниження внутрішньої ціни на соняшник, внутрішній попит на соняшник з боку переробних підприємств збільшується: збільшення надлишку виробників олії (надлишку споживача) становить [1 + 2] (див. рис. 18.1). У результаті зниження внутрішньої ціни виробники втрачають площу, позначену [1 + 2 + 3 + + 4 + 5]. Надходження до бюджету становлять [4 + 6]. Трикутник 3 показує викривлення споживання, трикутник 5 — викривлення виробництва і прямокутник 6 — ефект умов торгівлі — показує вигоду, яку отримує Україна завдяки своїй відносній владі на світовому ринку насіння соняшника. Чисту зміну національного добробуту представлено площею [6 – (3 + 5)]. Вона буде позитивною, якщо ефект умов торгівлі перевищує втрати від викривлення споживання і виробництва.

 

«Велика» країна може вибрати оптимальне експортне мито. Експортне мито, що максимізує внутрішній добробут, може бути розраховане за формулою

 

Експортне мито

де taxopt — ставка оптимального експортного мита, еimd — еластичність зовнішнього попиту 1.

 

18.3. ЕКСПОРТНЕ МИТО НА ПРАКТИЦІ: КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ВПЛИВУ

 

Для спрощення застосуємо аналіз часткової рівноваги. Отже, базова модель буде використовуватись для оцінки впливу зменшення ставки або відміни експортного мита на ринок соняшнику в Україні, ігноруючи можливий вплив мита на інші сектори української економіки.

 

Із обговорення впливу експортного мита на різних операторів очевидно, що для кількісної оцінки цього впливу варто мати чітку уяву про еластичність попиту та пропозиції, а також про криві попиту і пропозиції. Для аналізу було обрано таку модель:

 

Внутрішній попит (функція незмінної еластичності): Q D (P) = aPεD , де εD — еластичність попиту.

 

Внутрішня пропозиція в короткостроковій перспективі (у певному році) є абсолютно нееластичною, оскільки, виробивши певну кількість продукції в даному році, виробники не можуть збільшити цьогорічне виробництво , незважаючи на рівень цін. Отже, у короткостроковому періоді внутрішня пропозиція становить QS = Виробництво. У довгостроковій перспективі (щонайменше рік) виробники можуть змінювати обсяги виробництва і ми припускаємо, що крива пропозиції представлена функцією не змінної еластичності QS (P) = bPеS , де εS — довгострокова еластичність пропозиції.

 

  • Зовнішній попит представлено функцією незмінної еластичності. Однак еластичність може бути різною в сезон (жовтень -  лютий) і не сезон (березень—вересень): Id(P) = cPеIMD +сезон — еластичність зовнішнього попиту.

 

  • Експортна пропозиція визначається різницею внутрішньої пропозиції та попиту: у короткостроковій перспективі Es (P) = = Виробництво – aPεD і в довгостроковій перспективі — Es(P) = b PеS  − a PеD

 

Відповідні еластичності були оцінені за допомогою таких рівнянь:

 

Внутрішній попит:

 

ln(Demand)t = б0 + б1ln(Price)t + б2ln(Woilprice)t + + б3ln(Demand)t 12 + б4ln(Demand)t 1 + оt ,


де Demand — попит з боку олійноекстракційної галузі, тис. т;

 

Price — внутрішня ціна (EXW, $/т), яку сплачують переробники за сировинну (Украгроконсалт, тижневі звіти);

 

Woilprice — світова ціна на олію (Украгроконсалт, тижневі звіти, $/т). Ця зміна включена до моделі з метою визначення змін у внутрішньому споживанні у разі збільшення маржі переробних підприємств: контролюючи ціну на насіння соняшнику, підвищення ціни на олію означає підвищення прибутку переробників;

 

t — показує період {1,… T}. Лагові значення внутрішнього попиту використано в моделі для того, щоб уникнути автокореляції у помилках. Рішення щодо авторегресивної структури зроблено на основі корелограми оцінених помилок моделі.

 

Довгострокова внутрішня пропозиція:

 

ln(Supply)t = в01ln(area)t2ln(Price)t 1 + оt ,

 

де Supply — річні обсяги виробництва насіння соняшнику (Держкомстат), area — зібрані площі у році t (Держкомстат), Pricet – 1 — внутрішня ціна на насіння соняшнику в попередньому році (Держкомстат).

 

Зовнішній попит:

 

ln(Id )t  = γ0season + γ1offseason + γ2ln(PFOB )t 1season + γ3ln(PFOB )t 1offseason + γ4ln(Rapeseed)t 1 + γ5ln(Soybean)t 1 + γ6AR(1) + γ7AR(6) + υt,

 

де Id — місячні обсяги експорту насіння соняшнику, тис. т (Украгроконсалт);

 

season — фіктивна зміна, що дорівнює 1 для жовтня—лютого і 0 в іншому випадку;

 

offseason — фіктивна зміна, що дорівнює 1 для березня—вересня і 0 в іншому випадку;

 

PFOB — ціна на насіння соняшнику, FOB, Одеса (Украгроконсалт, тижневі доклади, $/т);

 

Rapeseed — світова ціна на ріпак ($/т, CIF, Гамбург). Цю змінну включено в модель для визначення зміни зовнішнього попиту на соняшник за зміни ціни на товарзамінник;

 

Soybean — світова ціна на соєві боби ($/т, Argentina, CIF Rotterdam) (замінник соняшнику).

 

Модель містить лагові значення змінних, тому що дуже часто міжнародні контракти укладаються на кілька місяців наперед, що робить світовий ринок не гнучким у короткостроковому періоді.

 

Отже, для того щоб учасники ринку адаптувалися до нових умов, потрібен деякий час. Авторегресивні змінні включено в модель для того, щоб урахувати сезонність імпортного попиту.

 

Дослідження базується на шести маркетингових роках: з 1998/1999 рр. по 2003 — квітень 2004 р. Для оцінки внутрішнього та зовнішнього попиту використовуються місячні дані . Однак, за браком місячних даних щодо попиту з боку переробної промисловості, розрахували їх самостійно. Спочатку ми розрахували загальний обсяг місячного споживання насіння соняшнику (переробка + експорт) шляхом множення даних Держкомстату щодо місячних обсягів продажу його сільськогосподарськими підприємствами на відповідний мультиплікатор: Мультиплікатор = (Сукупне споживання (Украгроконсалт)/Сукупний обсяг продажу (Держкомстат)) . Внутрішній попит у певному місяці обчислюють як різницю між сукупним обсягом продажу і продажем продукції експортерам. Припускаємо, що продаж продукції експортерам має місце лише в перші 4 місяці сезону (вересень—грудень)1. Тож насіння, що продається протягом січня—серпня, купується винятково переробною промисловістю.

 

Для оцінки рівняння довгострокової пропозиції були використані річні дані (1996—2002 рр.) у розрізі областей. Внутрішня ціна, що використовується в моделі, — це середня ціна реалізації насіння соняшнику сільськогосподарськими підприємствами (Держкомстат). Рішення щодо методу оцінки моделі внутрішньої пропозиції було зроблено на основі тесту Хаусмана: значення ймовірності 0,00 вимагає оцінки моделі з фіксованим ефектом.

 

Результати наведено в табл. 18.1. Як свідчать результати таблиці, внутрішній попит на насіння соняшнику є еластичним : еластичність попиту за ціною становить (– 1,81). Внутрішня пропозиція навіть у довгостроковій перспективі є не чутливою до зміни внутрішніх цін: еластичність за ціною становить 0,24.

 

Різниця між еластичністю зовнішнього попиту в сезон і не сезон не є статистично значимою (значення ймовірності тесту рівності коефіцієнтів становить 0,38). У разі оцінки рівняння зовнішнього попиту без розмежування між сезоном і не сезоном , отримане значення еластичності зовнішнього попиту за ціною становить (– 9,53). Отже, зовнішній попит на український експорт насіння соняшнику є досить еластичним. Зі значення еластичності зовнішнього попиту випливає, що оптимальне експортне мито для України становить 12 % (1/(9,53 – 1)).

 

РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНКИ

 

18.4. ГРАДУЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ТА ІМІТУВАННЯ ВИХІДНИХ ДАНИХ

 

Оцінивши значення еластичностей, можемо імітувати вихідні дані за допомогою градуювання параметрів. Побудуємо криві попиту і пропозиції для кожного року (а не для кожного місяця).

 

Із реальних даних нам відомо, що крива внутрішнього попиту проходить через точку (Q3; Ptaxex ) (див. рис. 18.1 для позначень) або, іншими словами, (річне споживання; середньорічна внутрішня ціна). Як відомо, крива внутрішнього попиту має такий вигляд: QD (P) = aPеD . Отже, значення параметра а можна розрахувати так: a = Внутрішнєспоживання / PеD .

 

Крива зовнішнього попиту проходить через точку (Q4 – Q3; Ptaxim ), або, використовуючи відомі нам параметри, — (річний експорт; середньорічна ціна PFOB). Беручи до уваги той факт, що крива зовнішнього попиту представлена Id(P) = cPеIDM  , параметр c можна розрахувати так:

 

Крива зовнішнього попиту

 

Рівняння із градуйованими значеннями параметрів подано в табл . 18.2. Використовуючи оцінені рівняння, можемо оцінити ціну за умов вільної торгівлі, тобто ціну, яка б склалась в Україні в 1999/2000—2003/2004 роках, якщо б не було експортного мита на соняшник. Ціна за умов вільної торгівлі знаходиться на перетині кривої експортної пропозиції і кривої зовнішнього попиту. Однак у її розрахунку існують певні особливості. Як би можна було експортувати не зазнаючи певних трансакційних витрат, тоді внутрішня ціна за умов вільної торгівлі дорівнювала б світовій ціні РFOB = Pft. Однак за рахунок того, що трансакційні витрати існують (транспортування, отримання певних сертифікатів тощо), внутрішня ціна і ціна PFOB відрізнятимуться на значення k таке, що k = PFOB/PEXW. Отже, для розрахунку світової ціни за умов вільної торгівлі нам необхідно прирівняти криву зовнішнього попиту Id(PFOB) і криву експортної пропозиції Es(P) = Es(PFOB/k). За наявності експортного мита k = PFOB/[(1 + мито) × × PEXW]. Обчислені значення параметра k надано в табл. 18.2.

 

ОЦІНЕНІ РІВНЯННЯ

За допомогою програми MathLab ми розв’язали нелінійні рівняння і дістали значення світової ціни (PFOB) та внутрішньої ціни (PEXW) за умов вільної торгівлі. Розраховані значення надано в табл. 18.3. Як свідчать розрахунки, у 1999/2000 маркетинговому році внутрішня ціна була на 12 % нижча (або на $ 17 за тонну), ніж могла бути за умов вільної торгівлі. Як би у 2000/2001 рр. не було 23 %го експортного мита, внутрішня ціна була б на 14 % вищою. Як би у 2002/2003 і 2003/2004 МР 17 %ве експортне мито було скасовано, то внутрішня ціна була б на 8 % і 9 % вища, відповідно.

ЦІНА ЗА УМОВ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ,  ЧАСТКОВОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ* І РЕАЛЬНІ ЦІНИ

 

Наслідки впровадження експортного мита, що стосується змін («+» покращання і «–» погіршення) у добробуті різних операторів ринку (табл. 18.4).

ЗМІНИ ДОБРОБУТУ  В РЕЗУЛЬТАТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКСПОРТНОГО МИТА

Як свідчать дані таблиці, у 1999/2000 рр. виробники втратили майже $ 42,5 млн, або 220 млн грн, у той час як добробут олійноекстракційної галузі збільшився на $ 31,5 млн. Кінцевим результатом 23 %го експортного мита на насіння соняшнику було підвищення національного добробуту на $ 2,3 млн. Однак, як зазначалось у вступі, використання схем із давальницькою сировиною в 1999/2000 і 2000/2001 маркетингових роках призвело до суттєвого скорочення надходжень до бюджету. Отже, є причини вважати, що насправді бюджетні надходження були значно меншими, ніж повинні бути теоретично, і покращання національного добробуту підлягає сумніву. Поки ми не маємо чітких даних щодо надходжень від експортного мита, не можна визначити зміни національного добробуту. Порівнюючи результати часткової лібералізації, можна припустити, що як би в 1999/2000 рр. ставка експортного мита становила 12 % (а не 23 %), національний добробут міг би бути збільшений на $ 842 тис., або 4,57 млн грн.

 

Як свідчать дані останнього рядка табл. 18.4, у кожному році 12 %ва ставка експортного мита дала б змогу досягти кращих результатів щодо покращання національного добробуту, порівняно з тим, чого було досягнуто насправді. Зниження ставки мита у 2000/2001 маркетинговому році з 23 % до 12 % дало б змогу збільшити національний дохід на $ 376 тис. дол. Зменшення ставки із 17 % до 12 % у 2002/2003 і в 2003/2004 МР призвело б до поліпшення національного добробуту на $ 39 і $ 97 тис. дол., відповідно.

 

Якщо у 2003/2004 р. ставка експортного мита залишатиметься на рівні 17 %, виробники втратять 440 млн грн. Крім того , у цьому разі виробництво соняшнику буде скорочуватись на 3 % щороку.

 

18.5. ВИСНОВКИ

 

У цьому дослідженні було зроблено спробу кількісно оцінити наслідки запровадження експортного мита на насіння соняшнику в 1999/2000—2003/2004 МР. Як показали результати, за рахунок введення 23 %го експортного мита внутрішня ціна була на 12—14 % нижчою (порівняно з ціною за умов вільної торгівлі ), у той час як 17 % ве експортне мито спричинило зниження ціни на 9—10 %. За умов вільної торгівлі експорт соняшнику з України був би на 40—53 % вищим, у той час як внутрішнє споживання було б нижче на 16—19 % (у разі скасування мита 17 %го) і 23—32 % (у разі скасування 23 %го мита).

 

Експортні тарифи є вигідними для олійноекстракційних заводів і економіки в цілому, але шкодять виробникам. Через 23 %ве експортне мито в 1999/2000 і 2000/2001 МР виробники втратили близько $ 42,5 млн і $ 75,5 млн, відповідно. 17 %відсоткове експортне мито зменшило виручку виробників соняшнику на $ 53,7 млн у 2002/03 МР і очікується, що воно призведе до зменшення добробуту виробників у 2003/04 МР на суму $ 82,6 млн.

 

Оскільки Україна є важливим гравцем на ринку насіння соняшнику, зовнішній попит на нього не є абсолютно еластичним. Це означає, що для України існує оптимальна ненульова ставка експортного мита, що максимізує національний добробут. Максимізація національного добробуту вимагає, щоб ставка експортного мита становила 12 %. Так, наприклад, зменшення ставки експортного мита у 2003/04 МР до 12 % могло б зумовити підвищення національного доходу на $ 97 тис., або на 0,5 млн грн.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

 

  1. Які заходи здійснювались для врегулювання стану ринку соняшника у 1999–2002 роках?

 

  1. З якою метою було призначене експортне мито на насіння соняшника?

 

  1. Назвіть наслідки впровадження експортного мита для економіки України.

 

  1. Яке призначення експортних мит та причини їх застосування?

 

  1. Охарактеризуйте графічне зображення експортного мита у випадку «великої» країни.

 

  1. Які існують моделі кількісної оцінки впливу експортного мита?

 

  1. Наведіть методику розрахунку внутрішнього та зовнішнього попиту.

 

  1. Що показують криві попиту і пропозиції при їх використанні в аналізі ринку соняшнику?

 

  1. Проаналізуйте результати оцінки рівня довгострокової пропозиції.

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Розділ 20. ДО ПИТАННЯ ПРО СТРАТЕГІЮ РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
17.5. ЗМІНИ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ФАКТОРІВ (ЗПФ) У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ
17.4. ЕФЕКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ: ЕМПІРИЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ
17.3. ВИЗНАЧЕННЯ І ОПИС ЗМІННИХ
17.2. МЕТОДОЛОГІЯ
Розділ 17. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki