Posibniki.com.ua Фінанси Фінанси підприємств 11.2.3. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств


< Попередня  Змiст  Наступна >

11.2.3. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств


Найважливішою метою фінансової санації є мобілізація фінансових ресурсів для:

1) відновлення (поліпшення) платоспроможності та ліквідності;

2) формування фінансового капіталу для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Фінансування санації може здійснюватися за рахунок: внутрішніх фінансових джерел; фінансових засобів власників, за допомогою кредиторів і (у виняткових випадках) за рахунок державної фінансової підтримки. За формальними ознаками розрізняють два ви ди санації: а) санація без залучення додаткових фінансових ресурсів на підприємство; б) санація із залученням нового фінансового капіталу.

У першому випадку санація може здійснюватися в таких формах:

• зменшення номінального капіталу підприємства;

• конверсія власності в борг;

• конверсія боргу у власність;

• пролонгація строків сплати заборгованості;

• добровільне зменшення заборгованості;

• самофінансування. Фінансова санація та банкрутство підприємств

485Санація із залученням нового фінансового капіталу може набувати таких форм: ? альтернативна санація; ? зменшення номінального капіталу з наступним його збільшенням (двоступінчаста санація); ? безповоротна фінансова допомога власників; ? безповоротна фінансова допомога персоналу; ? емісія облігацій конверсійної позики; ? залучення додаткових позичок.

Якщо в балансі підприємства за результатами звітного року відображено непокриті збитки минулих років (чи збитки звітного року), то треба знайти джерела покриття цих збитків. У науковій літературі з питань санації дуже часто використовується поняття «санація балансу», яка полягає в покритті відображених у балансі збитків та створенні необхідного резервного капіталу за рах унок одержання санаційного прибутку. Основна мета цієї операції — узгодження статутного капіталу підприємства з чистими активами, які йому відповідають. Санація балансу уможливлює залучення фінансових ресурсів через додаткову емісію корпоративних прав.

За внутрішнього фінансування капітал, який було вкладено в необоротні та оборотні (за винятком грошових еквівалентів) активи, вивільняється і трансформується в ліквідні засоби, у вигляд і частини виручки від реалізації та інших доходів, які залишаються на підприємстві після сплати всіх податків. Внутрішні джерела фінансової санації це та частина фінансових ресурсів підприємства, джерелом формування якої є операційна та інвестиційна діяльність і яка не пов’язана із залученням ресурсів на ринку капіталів. Використання вн утрішніх фінансових резервів дає змогу не тільки подолати внутрішні причини неспроможності підприємств, а й значно зменшує залежність ефективності проведення санації від залучення зовнішніх фінансових джерел. Водночас на підприємствах, які зазнали фінансової кризи, повністю вичерпано такі класичні внутрішні джерела, як прибуток та амортизація.

Мобілізацію внутрішніх резервів фінансової стабілізації спрямовано передовсім на поліпшення (або віднов лення) платоспроможності та ліквідності підприємства. Як звичайно, її здійснюють за такими основними напрямами:

1. Реструктуризація активів.

2. Зменшення (заморожування) витрат.

3. Збільшення виручки від реалізації.

Першу групу санаційних заходів пов’язано зі зміною структури та складу активної сторони балансу (досить часто ці Фінансова санація та банкрутство підприємств 486 зміни супроводжуються також змінами у складі та структурі пасивів).

У рамках реструктуризації активів виокремлюють такі види санаційних заходів: а) мобілізація прихованих резервів, у тому числі:

• через реалізацію окремих об’єктів основних та оборотних засобів, які безпосередньо не пов’язані з процесом виробництва та реалізації продукції (будівлі та споруди невиробничого призначення, корпоративні права інших підприємств, боргові цінні папери, нематеріальні активи, наднормативні запаси сировини й матеріалів тощо);

• у результаті індексації балансової вартості майнових об’єктів, які неможливо реалізувати без порушення нормального виробничого циклу (такий метод реструктуризації активів не пов’язаний з реальним поліпшенням платоспроможності, однак безпосередньо впливає на підвищення кредитоспроможності підприємства); б) використання зворотного лізингу (господарська операція, яка передбачає продаж основних засобів з одночасним зворотним їх отриманням в оператив ний або фінансовий лізинг). Наприклад, збиткове підприємство продає лізинговій компанії адміністративну будівлю з одночасним укладанням договору про лізинг даного об’єкта нерухомості. Кредитоспроможність даного підприємства знижується. Однак його платоспроможність різко поліпшується. Крім того, підприємство з причини своєї збитковості може отримати значну економію на податкових платежах, які супроводжують операцію купівлі-продажу даного об’єкта осн овних засобів; в) лізинг основних засобів. Цей метод уможливлює модернізацію обладнання (а отже, здійснення санаційних заходів виробничо-технічного характеру), коли бракує необхідних інвестиційних ресурсів; г) здавання в оренду основних засобів, які не повною мірою використовуються у виробничому процесі; д) оптимізація структури розміщення оборотних активів (зменшення частки низьколіквідних оборотних засобів, запасів сировини та матеріалів, незавер шеного виробництва тощо); е) продаж окремих, низькорентабельних структурних підрозділів (філій). За рахунок такої операції підприємство може отримати інвестиційні ресурси для перепрофілювання виробництва на прибутковіші види діяльності; є) використання давальницької сировини, тобто спосіб завантаження виробничих потужностей підприємства, за якого сировина та матеріали надаються підприємству безкоштовно, однак го това продукція, виготовлена на давальницьких умовах, є

487

Фінансова санація та банкрутство підприємств власністю постачальника сировини. Переробка давальницької сировини розглядається як послуга, що за неї підприємство отримує обумовлену в договорі частину готової продукції або певні грошові кошти; і) рефінансування дебіторської заборгованості (переведення її в інші, ліквідні форми оборотних активів: гроші, короткострокові фінансові вкладення тощо). До основних форм рефінансування дебіторської заборгованості належать: ? факторинг; ? облік або дисконт векселів; ? форфейтинг.

Крім того, у межах заходів з рефінансування дебіторської заборгованості проводиться комплекс процедур із примусового стягнення заборгованості, у тім числі в судовому порядку.

Усі охарактеризовані вище санаційні заходи так чи так зумовлюють зміни в окремих статтях активу балансу. Наступні дві групи заходів пов’язані в основному зі змінами у звітах про фінансові ре зультати та про рух грошових коштів.

Зменшення (заморожування) витрат. Цей блок санаційних заходів здійснюється за двома напрямками:

1.Заморожування інвестиційних вкладень.

2.Зниження валових витрат.

Строк окупності інвестицій (особливо зовнішніх), здійснюваних підприємством, яке перебуває у фінансовій кризі, має бути якомога меншим. Окупність капіталовкладень може відбуватись або в результаті збільшення грошових доходів, або завдяки зменшенню витрат. У рамках фінансової санації мож е бути схвалене рішення про заморожування ризикових інвестиційних проектів та інвестицій з довготривалим строком окупності.

Як свідчать вітчизняна практика та зарубіжний досвід, проведення фінансової санації підприємств обов’язково супроводжується радикальним зменшенням витрат на персонал.

Економії за цією статтею можна досягти зменшенням заробітної плати або зменшенням величини необхідного робочого часу.

Найпоширенішими зах одами для скорочення робочого часу є:

• запровадження неповного робочого тижня;

• дозвіл дострокового виходу на пенсію;

• неоплачувані відпустки;

• звільнення персоналу.

Зауважимо, що масові звільнення персоналу треба поєднувати із санаційними заходами соціального характеру.

У рамках мобілізації внутрішньовиробничих санаційних резервів аналізуються всі наявні можливості збільшення виручки від реалізації продукції. У цьому разі слід використати весь арсенал

488

Фінансова санація та банкрутство підприємств заходів для активізації збутової (маркетингової) політики підприємства. Стимулювати збут можна як наданням знижок покупцям, так і помірним збільшенням цін; як активізацією реклами, так і її припиненням. Тип санаційних заходів у даній сфері залежатиме від конкретного підприємства та від вибраної ним стратегії маркетингу.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
11.2.5. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
11.2.6. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
11.2.7. Державна фінансова підтримка санації підприємств
11.3. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств
11.3.3. Задоволення претензій кредиторів
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)