Posibniki.com.ua Фінанси Фінансові інвестиції 2.2. Визначення курсової вартості та дохідності акцій


< Попередня  Змiст  Наступна >

2.2. Визначення курсової вартості та дохідності акцій


Вартість цінних паперів, як і будь-яких інших товарів в умовах ринку, визначається попитом і пропозицією на них. Котирування цінних паперів на організаторі торгів дозволяє визначити їх ринкову ціну. Однак перш ніж придбати ті чи інші папери, варто обчислити суму доходів і ціну, за якою реалізуються цінні папери, пр иймати рішення про доцільність чи недоцільність їх придбання. Інвестор купує цінний папір, щоб отримати дохід за ним, тому для відповіді на запитання, скільки має коштувати той чи інший цінний папір, необхідно визначити дисконтовану вартість усіх доходів.

Курсову вартість цінних паперів визначають такі чинники: 1) доходи від цінних паперів; 2) темпи зміни доходів; 3) ризик або невпе вненість щодо доходів.

З них найбільш невизначеним чинником є оцінювання ризику, особливо в умовах нестабільності економіки. Під час оцінювання вартості цінних паперів рівень ризику враховує дисконтна відсоткова ставка. Варто пам’ятати, чим більший ризик, тим непевніші доходи і тим більша відсоткова ставка.

Теоретичним підходом для визначення курсової вартості ці нних паперів є визначення теперішньої вартості всіх майбутніх надходжень від них.

Техніку визначення курсової вартості можна представити у три дії: 1) визначається потік доходів, що очікуються за цінним папером; 2) знаходиться дисконтована (теперішня) вартість величини кожного платежу за папером; 3) дисконтовані вартості додаються. Ця сума і є курсовою вартістю цінного папера.

Оціню вання ефективності фінансових інструментів здійснюється шляхом зіставлення обсягу інвестиційних витрат і суми грошових потоків. Основою грошового потоку за фінансовими інструментами є суми періодично виплачених за ними відсотків (на внески у статутні фонди; на депозитні вклади; за облігаціями та іншими борговими цінними паперами) і дивідендів (за акціями та іншими пайовими ц інними паперами). Моделі оцінювання вартості акцій ґрунтуються на використанні таких показників:

1) вид акції — проста чи привілейована;

2) сума дивідендів, яка очікується у конкретному періоді;

3) очікувана курсова вартість акції в кінці періоду її реалізації (у разі використання акції впродовж раніше визначеного періоду);

4) очікувана норма інвестиційного доходу (норма дохідності) за акціями;

5) кількість періодів використання ак ції.

Для визначення інвестиційної вартості привілейованих акцій розглядаються змінні: фіксована норма дивідендів, яку власник сподівається одержувати в кінці кожного періоду (кварталу, року тощо); ставка дисконту або мінімальна норма дохідності, прийнятна для інвестора. Інвестиційна вартість привілейованої акції пов’язана з приведенням доходів (фіксованих дивідендів) до поточн ої вартості і визначається за формулою де a P

— поточна ринкова вартість акцій; D — дивіденд, який буде виплачений у періоді t; r — норма дохідності акцій подібного класу ризику (десятковий дріб).

— поточна ринкова вартість акцій; D дивіденд, який буде виплачений у періоді t; r — норма дохідності акцій подібного класу ризику (десятковий дріб).

Для спеціалістів фондового ринку важливим завданням є визначення вартості простих акцій, оскільки вони не мають гарантованого рівня доходів. Як відомо, доходами за акціями є дивіденди та капітальний приріст вартості акцій. Майбутні грошові потоки за простими акціями можуть складатися з су ми нарахованих дивідендів, якщо акції будуть використовуватися протягом невизначеного періоду часу та з суми нарахованих дивідендів і прогнозної вартості реалізації фондового інструменту, якщо акції будуть використовуватися протягом заздалегідь обумовленого періоду часу.

За теоретичним підходом, ціна простої акції має визначатися дисконтуванням усіх доходів, тобто дивідендів, що за нею виплачуються. Тоді формула виз начення курсової вартості має вигляд

Однак треба враховувати, що наведена формула є незручною для визначення вартості акції, оскільки важко визначити рівень дивідендів, що уходять у безмежність, бо акція є безстроковим папером.

Найбільш характерним стилем поведінки інвестора на ринку є володіння акцією деякий час, а потім продаж. Якщо вкладник купує акції молодої компанії, то він р озраховує на її активне зростання, пов’язане з відкриттям ринків нової продукції або завоюванням уже наявних ринків за допомогою нових технологій. Цей період зростання акціонерного товариства у разі успіху пов’язаний з високими доходами. Однак через деякий час товариство вступає у період зрілості, коли темп зростання доходів скорочується через насичення ринку його продукцією. В цьому разі акцію доцільно продати. Аналогічні міркування стосуються і зрілих компаній. Періодично вони реалізують нові проекти, які мають збільшити доходи, але з часом їх потенціал також вичерпується. Інвестор може рівнятися і на динаміку економічного циклу, тоді в умовах піднесення підприємства одержують більші до ходи, а у період спаду їх доходи скорочуються. Таким чином, якщо інвестор планує у майбутньому продати акцію, то він може оцінити її вартість за формулою ()() ,

1 n n n t t t a r P r D P + + + = ? = (2.13) де n — прогнозна вартість реалізації акції в кінці періоду її використання; — кількість років використання акції. P n

11

У цій формулі, як і в попередній, існує складність як з прогнозуванням дивідендів, так і з прогнозуванням ціни майбутнього продажу акції.

Для оцінювання поточної вартості простих акцій використовуються три варіанти прогнозування динаміки дивідендів: а) дивіденди не змінюються (темп приросту дорівнює нулю); б) дивіденди зростають з постій ним темпом приросту; в) дивіденди зростають зі змінним темпом приросту.

За умови постійних виплат дивідендів поточна ринкова вартість простих акцій визначається аналогічно ситуації з привілейованими акціями, тобто: , r D P a = (2.14) де a

— поточна ринкова вартість акцій; PD річна сума дивідендів; r — норма дохідності акцій подібного класу ризику.

Для розрахунку поточної вартості акцій з постійним приростом дивідендів використовується модель Гордона: const; — дивіденди, виплачені компанією протягом року.

0 D вартість акцій розраховується за формулою де i — обсяг дивідендів, які інвестор прогнозує отримати в періоді t. D

0 D вартість акцій розраховується за формулою де i — обсяг дивідендів, які інвестор прогнозує отримати в періоді t. D

Ця формула має зміст за умови g < r.

У разі змінного темпу приросту дивідендів const?g, поточна

Ця формула має зміст за умови g < r.

У разі змінного темпу приросту дивідендів const?g, поточна = t

1 ? = + = t t i a r D P

1 ,

1 (2.16) () ? = + = t t i a r D P

1 ,

1 (2.16) () ? = + = n t t i a r D P

1 ,

1 (2.16)

У подальшому оцінка поточної ринкової вартості акцій визначається шляхом дисконтування прогнозованої сукупності дивідендів, а формула оцінки вартості акцій може бути записана так:

Для визначення вартості акцій також використовується модифікована модель, яка враховує прибуток підприємства та напрями його використання: де I — очікуваний прибуток наступного року; — частка прибутку, спрямованого на інвестування; b r

Для визначення вартості акцій також використовується модифікована модель, яка враховує прибуток підприємства та напрями його використання: де I — очікуваний прибуток наступного року; — частка прибутку, спрямованого на інвестування; b r

— норма дохідності акцій даного типу, десятковий дріб; — дохідність вкладень у розвиток фірми, десятковий дріб. k

— норма дохідності акцій даного типу, десятковий дріб; — дохідність вкладень у розвиток фірми, десятковий дріб. k

Для визначення дохідності операцій з акціями використовуються такі показники: ставка дивіденду, поточна ринкова дохідність, поточна дохідність акції для інвестора, сукупна (повна) дохідність. Ставка дивіденду (Д д ) визначається за формулою де D

— очікувані річні дивіденди; — номінальна вартість. N

— очікувані річні дивіденди; — номінальна вартість. N

Відношення доходу до інвестованих коштів, виражене у відсотках, називається дохідністю, або ставкою доходу, і характеризує рентабельність капіталу, вкладеного у фінансові активи.

Поточна ринкова дохідність (Д р ) визначається співвідношенням обсягів річних дивідендів до поточної ринкової вартості акції: a де — поточна ринкова вартість акцій. a

Поточна дохідність акцій для інвестора — рендит (Д P п ) — розраховується як співвідношення обсягу річних дивідендів до вартості придбання акції:

Поточна дохідність акцій для інвестора — рендит (Д P п ) — розраховується як співвідношення обсягу річних дивідендів до вартості придбання акції:

ПР

ПР

Рендит показує, скільки гривень доходу отримано акціонером на кожну інвестовану гривню.

У разі прийняття рішення про доцільність придбання акції на основі рівня поточної дохідності, як правило, інвестор прогнозує довгострокові інвестиції в цей фінансовий актив, тому сукупна дохідність у цьому разі збігається з поточною дивідендною дохідністю.

У разі купівлі акцій з ме тою перепродажу через деякий час враховуються дивідендна та капіталізована дохідність. Таким чином сукупна (повна) дохідність може бути визначена за формулою

t

де i — річні дивіденди, які виплачуються в і-у році; t — ринкова вартість акцій у t-у році;

— вартість придбання акцій. DP

0

Середньорічна сукупна дохідність (кінцева дохідність) за акціями визначається за формулою P

0 t

Якщо приймається рішення про доцільність придбання акції на основі рівня поточної дохідності, то, як правило, інвестор прогнозує довгострокові інвестиції у цей фінансовий актив, тому сукупна дохідність у цьому разі збігається з поточною дивідендною дохідністю.

Якщо приймається рішення про доцільність придбання акції на основі рівня поточної дохідності, то, як правило, інвестор прогнозує довгострокові інвестиції у цей фінансовий актив, тому сукупна дохідність у цьому разі збігається з поточною дивідендною дохідністю.

Ставка с укупного доходу дорівнює сумі ставок поточного і додаткового доходу. На рис. 2.2 наведено складові сукупної дохідності за акцією.

Рис. 2.2. Формування сукупної дохідності акції

Рис. 2.2. Формування сукупної дохідності акції

Середньорічна сукупна (кінцева) дохідність за короткостроковими операціями може бути розрахована за формулою

0 де

0 де

1 — вартість акції на момент продажу; PT — кількість днів володіння акцією.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Частина 2. 2.3. Використання фундаментального і технічного аналізу для оцінювання акцій
2.4. Індекси фондового ринку
Контрольні запитання
Розділ 3 АНАЛІЗ БОРГОВИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ
3.2. Рейтингові системи оцінювання облігацій
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)