Радянська економічна система функціонувала майже цілу епоху з 1917 до 1991 року та понад 73 роки під її впливом знаходився український облік. Охарактеризуємо історикополітичне підґрунтя формування та розвитку бухгалтерського обліку у той період.
Наукове управління в масштабі всього народного господарства вперше стає можливим лише в умовах соціалізму, де панує суспільна власність на засоби виробництва. Соціалістична система управління економікою передбачає усебічне використання таких економічних важелів, як гроші, кредит, фінанси, прибуток, ціни, премії і ін. Зростання масштабів виробництва, прискорення науково-технічного прогресу, розширення економічних зв’язків зумовлюють необхідність постійного розвитку і вдосконалення управління економікою. Важливими напрямами подальшого поліпшення управління економікою є:
— зростання ролі планування як центральної ланки в управлінні народним господарством;
— посилення режиму економії,
— зміцнення господарського розрахунку;
— поліпшення стилю і методів керівництва господарством на основі ленінських принципів управління, зростання вимогливості, відповідальності за доручену справу і результати роботи, зміцнення дисципліни, порядку і організованості на виробництві;
— вдосконалення організаційної структури управління; розвиток ініціативи, творчої активності трудящих в управлінні господарством.
Така система управління економікою покликана забезпечити єдність дій, цілеспрямованість і узгодженість роботи колективів підприємств, галузей і господарства в цілому, комплексне функціонування всіх ланок господарства.
Управління соціалістичною економікою здійснюється на основі державних планів економічного і соціального розвитку, з урахуванням галузевого і територіального принципів, при поєднанні централізованого управління з господарською самостійністю та ініціативою підприємств, об’єднань й організацій.
Важливу роль відіграє управління для забезпечення економного використання, правильного поєднання і кращої збалансованості всіх виробничих ресурсів: робочої сили, знарядь праці, матеріальних і ін. ресурсів, що зрештою впливає на ефективність господарювання.
У 30-х роках XX ст. зароджується соціалістичний облік, представниками якого стали Д. Андріонов, Н. Гегечкорі, Е. Глейх, П. Клейман, Н. Ласкін й ін. Соціалістичному обліку притаманний класовий характер. Я.В. Соколов назвав його періодом деформації принципів бухгалтерського обліку.
17 грудня 1931 р. при Державній плановій комісії СРСР було створено єдиний орган управління соціалістичним обліком — Центральне управління народногосподарського обліку Союзу РСР (ЦУНГО). Облік набуває централізованого характеру та ґрунтується на плановій системі управління. В зв’язку з цим до системи бухгалтерського обліку були введені показники плану і різні нормативи, які дозволяли здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю
кооперативів. Деякий час у період командно-адміністративної системи господарю-вання і соціалістичної кооперативної власності продовжували застосовуватись методи обліку, його техніка і форми, які були розроблені та діяли ще до революції.
Характеристика етапів розвитку бухгалтерського обліку за часів існування Радянського Союзу дозволяє прослідкувати історичну тенденцію та усвідомити прогресивні зміни епохи (табл. 5.1).
Таблиця 5.1
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТАПІВ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ЗА ЧАСІВ СРСР
| Період |
Характеристика етапу |
| 12 |
|
| 1917 р. — друга половина1930 рр. |
Характеризується, як перехідний від капіталізму до соціалізму період. Створюються та розповсюджуються нові форми ведення обліку |
| 1930 — 1961 рр. |
Характеризується розвитком методології та організації обліку і контролю за виконанням планів, збереженням соціалістичного майна, складанням калькуляції собівартості продукції. Удосконалення єдиної системи бухгалтерського обліку сприяло забезпеченню вимог соціалістичної системи управління економікою та передбачало оновлення нормативних актів, введення нового плану рахунків, форм обліку, регламентацію форм первинної документації тощо |
| 1961—1991 рр. |
Характеризується проведенням економічних реформ, спрямованих на розширення повноважень підприємств, зміною методик планування, удосконаленням плану рахунків, методик калькуляції собівартості, створенням механізованих та автоматизованих форм ведення обліку |
Бухгалтери-практики, володіючи інформацією, намагались знайти резерви зниження витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) і збільшити прибутки. Однак, в умовах існування Радянського Союзу такі дії фахівців кваліфікували як ворожі, що могло стати причиною їх репресій. Інтереси окремих суб’єктів господарювання підпорядковувалися відомчим інтересам і вольовим рішенням керівника відомства. Іноді це призводило до передачі ресурсів від прибутково працюючого підприємства — суб’єкту господарювання, що мало збитки.
Середина 1950-х рр. характеризується розвитком механізованої форми ведення обліку. Проблеми механізації бухгалтерського обліку в довоєнні роки були висвітлені у працях Е. А. Ісаковіча, І. І. Трухіна, Г. П. Євстігнєєва. Під час Великої Вітчизняної війни виробництво обчислювальних машин було припинено, значну частину діючих машин була зруйновано. Проте і в ці роки основні машинообчислювальні станції продовжували працювати, зокрема фабрики механізованого обліку Центрального статистичного управління (ЦСУ). Після війни, практично відразу ж разом із відновленням промисловості й сільського господарства країни були вжиті заходи щодо розвитку виробництва та застосування нових типів і моделей обчислювальних машин, організації підготовки фахівців із механізованої обробки економічної інформації. З 1949 р. було відновлено підготовку інженерів-економістів з механізації обліку та обчислювальних робіт. Протягом десяти років, які охоплюють період з 1947 р. по 1956 р. рахункових машин було випущено майже в 3,5 разу більше, ніж протягом десяти передвоєнних років. У ці роки продовжували розвиватися наукові методи механізації облікових робіт. Після 1953 р. спостерігається певна стійкість у питаннях здійснення господарського розрахунку, ведення обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, механізації, а потім автоматизації обліку, його централізації. Створюються спеціалізовані вищі навчальні заклади в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Донецьку, Тернополі, Житомирі та інших містах.
У радянський період українська бухгалтерська школа розвивалась поряд із московською та ленінградською бухгалтерськими науковими школами. Видатними вченими, які займалися розвитком обліку в цей період, були М. Х. Жебрак, І. А. Басманов, В. Ф. Палій, В. Б. Івашкевич, М. С. Помазков, О. С. Наринський, П. С. Безруких, С. О. Щенков, А. Ш. Маргуліс, А. І. Лозінський, І. І. Поклад та багато ін. У радянській період в Україні сформувалась національна бухгалтерська школа, яку започаткував професор П. П. Німчинов. Яскравими представниками школи, які сприяли розвитку методології науки про бухгалтерський облік, були: О. С. Бородін, І. І. Каракоз, М. В. Кужельний, А. М. Кузьмінський, В. Г. Линник, Ю. Я. Литвин, І. В. Малишев, В. І. Самборський, О. А. Шпіг та ін. Історія бухгалтерського обліку у період існування Радянського Союзу свідчить про удосконалення плану рахунків, форм управління господарством, зростання ролі та збільшення завдань бух-галтерського обліку, покращення організації та техніки ведення обліку, розвиток форм рахівництва. Обов’язковим було затвердження Міністерством фінансів СРСР — плану рахунків і погодження його з Центральним статистичним управлінням СРСР. План рахунків бухгалтерського обліку мав важливе значення для організації та побудови обліку й контролю на підприємствах різних галузей народного господарства. У плані рахунків визначалася науково-обґрунтована взаємопов’язана система синтетичних групувань, відповідно до яких в обліку відображали господарські засоби, джерела їх формування і господарські процеси. Це надавало можливість отримати однорідні економічні показники діяльності підприємств та організацій, що належали до відповідних галузей народного господарства, та узагальнити їх у масштабі всього народного господарства.
Прийнята в 1961 році Програма партії є програмою побудови комунізму. У 1961 р. в Українському Раднаргоспі було організовано Методологічну раду з питань ведення бухгалтерського обліку. До її складу увійшли головні бухгалтери Раднаргоспів УРСР, галузевих управлінь і підприємств, Міністерства фінансів і ЦСУ республіки, викладачі економічних вузів. Методологічна рада діяла на громадських засадах, а до творчої роботи з удосконалення форм і методів обліку широко залучались бухгалтери — практики. Рада з питань ведення бухгалтерського обліку вирішила переглянути діючу на підприємствах і організаціях первинну документацію та ввести типову документацію. У результаті цього 5492 раніше діючі форми було замінено 284 новими уніфікованими формами, що сприяло зменшенню документообігу на 34 %.
У зв’язку з економічними реформами наприкінці 1980-х років роль бухгалтерів, і відповідно, бухгалтерського обліку, знову починає зростати. Відбувається роздержавлення економіки, виникають спочатку кооперативні, а згодом малі підприємства. Кожне новостворене підприємство, окрім директора, наймало бухгалтера для ведення обліку, складання і подання фінансової звітності. Водночас висуваються вимоги до зростання фахового рівня бухгалтерів. Якщо в умовах командно-адміністративної економіки знання бухгалтера обмежувалися лише умінням вести облік, складати звітність і контролювати ресурси, то поступово виникає попит на бухгалтерів-аналітиків високого рівня.
У червні 1966 р. в Києві відбулося засідання Методологічної ради з питань ведення бухгалтерського обліку і звітності Міністерства фінансів Української РСР. У плані рахунків України (на той час — УРСР), затвердженому у 1985 р., реалізовано інтегрований варіант побудови: синтетичні рахунки нумерувалися за порядковою системою (від 01 до 99), а субрахунки — за децимальною (від 1 до 9). Крім того, в основу формування цього плану рахунків покладено принцип постатейного (калькуляційного) обліку витрат, який відповідав умовам планово-адміністративної системи і законодавчо регулювався типовими положеннями з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, сільському господарстві, будівництві, торгівлі, сфері послуг.
З метою створення економічних умов для активного оновлення основних фондів і прискорення науково-технічного прогресу в галузях народного господарства в умовах переходу до ринку Рада Міністрів СРСР постановляє затвердити і ввести в дію з 1 січня 1991 р. єдині норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів народного господарства СРСР.
Облікову систему в СРСР було побудовано відповідно до вимог централізованої економіки, для якої характерна жорстка регламентація і стандартизація. Така система проіснувала без істотних поправок на нові економічні умови господарювання практично до 1990 р, хоча вже тоді в СРСР було зареєстровано понад 200 тисяч кооперативів і майже 1300 спільних підприємств. Перехід до ринкових відносин характеризувався поступовим зростанням чисельності підприємств з недержавними і змішаними формами власності. Тобто, за часів централізованої планової економіки господарство СРСР носило переважно уніфікований характер, що не завжди було ефективним. У той період головною метою діяльності підприємства було виконання державних планів виробництва за нормативними показниками. У разі збиткової діяльності, підприємство найчастіше отримувало дотації від держави і продовжувало функціонувати.
Отже, розвиток українського бухгалтерського обліку до 1990 року напряму був пов’язаний із російським. Вивчення особливостей ведення обліку у період існування Радянського Союзу дозволяє глибше зрозуміти яким було методологічне підґрунтя організації українського обліку. Наших співвітчизників, які внесли вагомий вклад у розвиток бухгалтерського обліку за часів радянської влади відносять до російських учених.
Основними завданнями обліку у період СРСР були охорона соціалістичної власності та виконання центральних державних планів. Перебування України протягом тривалих років у складі Радянського Союзу сприяло розвитку бухгалтерського обліку, узагальненню теоретичних надбань і накопиченню практичного досвіду вирішення питань якості і достовірності бухгалтерської інформації в умовах командно-адміністративної економіки. Шлях до незале-жності, обраний у 1991 р. Україною, сприяв самостійному розвитку української економіки та наукової школи.
Отже, облікова система, що склалася за часів Радянського Союзу, відповідала моделі функціонування планової економіки, однак вона виявилася не пристосованою для відображення господарських фактів у нових економічних умовах господарювання. Бухгалтерський облік у ті часи ґрунтувався переважно на політико-ідеологічних централізованих засадах. Однак, активний розвиток недержавних форм власності та різних організаційних форм бізнесу, процесів приватизації
— сприяли формуванню нових товарних і фінансових ринків. Потреба в інтеграції економіки України до світової економічної системи, відмінності у веденні вітчизняного бухгалтерського обліку від світової облікової практики вимагали суттєвого реформування вітчизняної облікової системи до умов ринкової економіки.
Резюме
Розкриті питання про витоки, етапи та напрями розвитку історії бухгалтерського обліку на території України, починаючи від первісного ладу, через Київську Русь, ГалицькоВолинське королівство, литовсько-польську добу, Австро-Угорську, Російську імперії включаючи період існування Радянського Союзу. Дослідження цих питань проводилося з використанням документального підходу, який ґрунтується на історичних документах, фактах — матеріалах, свідченнях, опрацюваннях наукових розробок інших авторів, пам’ятках матеріальної культури, мови тощо.
Термінологічний словник
Бесмер — міра ваги, що дорівнювала 12 фунтам (4 кг 800 г).
Гривня — це найстаріша шестикутна одиниця ваги (приблизно фунт), що правила й за монету. Вона поділялася в різні часи на 20 ногат, 25 чи пізніше 50 кун, 50 резан і приблизно 100 векш чи вевериць. Однак реальна вартість цих менших від гривні грошових одиниць незрозуміла.
Гроша — незначна, мізерна сума. Дрібна, розмінна монета, що дорівнювала у Росії (1657—1838) — 2 копійки; у Польші — 0,01 злотого.
Закуп — борг, позичка (купа) у Київський Русі, яку взяв селянин або міщанин, до повернення якої він стає тимчасовим «борговим рабом».
Золотий — 1 золотий дорівнював 30 грошам. Ідеографічне письмо (от грец. idea — ідея, образ та grapho — пишу) — принцип письма з використанням ідеограм. Найбільшого розвитку досягло в китайських ієрогліфах.
Кадь — міра об’єму, що дорівнювала 4 відрам.
Камінь — міра ваги, що дорівнювала 13 кг.
Карбованець — це монета, яка з’явилася у грошовому обігу Княжої Русі у XIII ст. у вигляді зливка срібла. Назву «карбованець» у сучасній Україні тлумачать від карбування, тобто від утворення рельєфних зображень на поверхні медалей і монет.
Кілік — чаша.
Командно-адміністративна (планова) економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у державній власності, а основним регулятором економіки є директивний план.
Купа — у Київський Русі позичка (див. Закуп).
Мікенська кераміка — старогрецька кераміка.
Табула — опис, список усіх земельних посілостей.
Універсали — у феодальній Польщі документи, що мали характер маніфесту; грамоти українських гетьманів XVII в.; звернення української Центральної ради в 1917—1918 рр.
Франконський лан — німецька одиниця виміру земельних угідь, яка дорівнює 25 га.
Чинш — орендна плата.
Шумерська мова — відома по клинописним текстам з XXIX—XXVIII вв. по III—I вв. до н.е. Генетичні зв’язки не встановлені.
Питання для перевірки знань
1. Охарактеризуйте особливості зародження обліку у дослов’янському періоді та перелічить важливі пам’ятки матеріальної культури того періоду.
2. Розкрийте передумови зародження обліку і контролю у дописемний період.
3. Визначте території України на розвиток культури, права та обліку яких вплинула грецька цивілізація на початку VII ст. до н.е.
4. Назвіть та охарактеризуйте основні види економічної діяльності, які переважали у Боспорському царстві.
5. Опишіть засоби, призначені для ведення обліку у добу залізного віку.
6. Охарактеризуйте передумови заселення греками території Чорноморського узбережжя.
7. Визначте принцип організації обліку у грецьких колоніях та назвіть основну грошову одиницю.
8. Розкрийте сутність форми правління в грецьких містах-державах Північного Причорномор’я та назвіть їх вищий орган державної влади.
9. Визначте період і центр виникнення державності у східних слов’ян.
10. Охарактеризуйте особливості ведення обліку в Київській Русі у VIII—IX ст.
11. Назвіть основне джерело інформації про економічне життя Київської Русі у період князювання Ярослава Мудрого та розкрийте сутність питань, які у ньому висвітлювалися.
12. Визначте передумови появи грошей у часи розквіту Київської Русі.
13. Розкрийте вплив «Руської Правди» у період князювання Ярослава Мудрого (середина XI ст.) на розвиток обліку та податкового законодавства.
14. Охарактеризуйте систему найму працівників і форми представлення інституту закупництва у період князювання Ярослава Мудрого.
15. Перелічить та охарактеризуйте основні розпорядчі документи, які виникли за часи існування Галицько-Волинського князівства.
16. Опишіть особливості ведення митного обліку в Галицько-Волинському князівстві.
17. Визначте засоби, які використовували для контролю руху товарів через митні кордони давньоруських князівств.
18. Визначте привілеї, якими наділив польський король Казимир III місто Львів разом із наданням йому магдебурзького права.
19. Перелічите важливі ознаки, які підтверджували достовірність розпорядчих документів облікового характеру на право безмитного проїзду купців по території Україні у ХІV—V ст.
20. Визначте порядок поповнення бюджету міста Львова у ХV—VІ ст.
21. Охарактеризуйте особливості оподаткування західноукраїнських земель польським королем Казимиром III.
22. Назвіть основні об’єкти торгівлі та перелічить книги, які зазвичай застосовували купці для ведення їх обліку.
23. Охарактеризуйте передумови виникнення та розвитку стандартизації на українських землях періоду Середньовіччя.
24. Назвіть і розкрийте сутність відомих описів Луки Пачоллі, які широко використовували представники шляхти в обліковій практиці у період пізнього Середньовіччя.
25. Охарактеризуйте зміст облікових книг, знайдених Іваном Крип’якевичем в архіві міста Львова.
26. Визначте організаційну структуру та основний документ, яким регламентувалися засади господарської діяльності цехів.
27. Розкрийте передумови поширення італійської облікової думки на західноукраїнській території у період пізнього Середньовіччя.
28. Визначте історичні передумови зародження та етапи розвитку російської облікової школи. Охарактеризуйте її вплив на український облік.
29. Розкрийте сутність «потрійної» системи рахівництва, запропонованої Ф.В. Єзерським.
30. Визначте вплив Великої жовтневої соціалістичної революції на виникнення двох економічних систем. Охарактеризуйте ці системи.
31. Назвіть наших співвітчизників, праці з бухгалтерського обліку яких вплинули на формування російської облікової школи.
32. Визначте передумови встановлення в українській народній республіці нової грошової одиниці, назвіть її та розкрийте дату цієї події.
33. Назвіть учених, які займалися розвитком бухгалтерського обліку у період Радянського Союзу.
34. Охарактеризуйте внесок О. П. Рудановського та О. М. Галагана у розвиток російського обліку.
35. Розкрийте значення бухгалтерського обліку для економіки країни у період з 1921 по 1930 роки. Охарактеризуйте цей період.
36. Визначте облікові документи, що діяли у період існування Радянського Союзу та які використовують й досі.
37. Розкрийте особливості розвитку бухгалтерського обліку в радянський період.
38. Охарактеризуйте розвиток механізованої форми ведення обліку у середині 1950-х рр.
39. Охарактеризуйте особливості формування національної бухгалтерської школи за Радянських часів.
40. Розкрийте підґрунтя зародження соціалістичного обліку та особливості його розвитку. Визначте основні завдання обліку у період СРСР.
Тести для самоконтролю
1. Назвіть найвідомішу культуру у праісторичні часи: а) трипільська культура; b) шумерська культура; с) грецька культура.
2. Охарактеризуйте господарські одиниці виміру, які застосовували трипільці: а) піктограми; b) «дзвіночки»; с) глиняні кульки різного діаметру та піктограми на дощечках.
3. Розкрийте етнічну назву найдавніших жителів причорноморських степів, яких першими згадують у письмових джерелах: а) автохтонні землеробські племена; b) іракомовні скотарські кочові племена; с) кіммерійці.
4) Назвіть основні грошові еквіваленти та вартісні вимірники, які використовували в платіжному обігу Київської Русі: а) дирхеми; b) гривні та куни; с) карбованці.
5. Визначте тривалість функціонування радянської економічної системи: а) 70 років; b) 73 роки; с) 75 років.
6. Перелічить українські міста, де за часів існування Радянського Союзу було створено вищі навчальні заклади, які спеціалізувалися на веденні бухгалтерського обліку: а) Київ, Харків, Одеса, Тернопіль; b) Львів, Тернопіль, Острог; с) Львів, Луцьк, Острог.
7. Назвіть місяць і рік створення єдиного органу управління соціалістичним обліком — ЦУНГО: а) жовтень 1930 року; b) грудень 1931 року; с) лютий 1931 року.
8) Визначте представників Київської облікової школи та їх внесок у розвиток методології бухгалтерського облік у радянській період: а) П. П. Німчинов, І. В. Малишев, І. І. Каракоз; b) О. П. Рудановський, О. М. Галаган; с) Л. І. Гомберг, Ф. В. Єзерський, Є. Є. Сіверс.
9) Назвіть рік видання ЦВК «Основних положень з обліку майна»: а) 1928 рік; b) 1918 рік; с) 1920 рік.
10) Завдяки чому найбільший внесок у розвиток вітчизняного обліку мала російська облікова школа: а) внаслідок зміни Україною з 1922 р. геополітичного статусу; b) у результаті подій 1917—1920 рр., що призвели до зміни механізму грошового обігу та системи ведення бухгалтерського обліку в Україні; с) у зв’язку з формуванням принципово нового типу державності внаслідок подій 1917 року.
МАТРИЦЯ ВІДПОВІДЕЙ НА ТЕСТИ
| 12 |
|
34 |
|
56 |
|
78 |
|
9 |
10 |
| ас |
|
с |
bb |
|
а |
b |
а |
b |
а |
Література для поглибленого вивчення матеріалу
1) Уривалкін О. М. Довідник з історії України / О. М. Уривалкін. — К.: Дакор, КНТ, 2009. — 1008 с.
2) Моисеенко В. Трипольская письменность — мифы и реальность // Зеркало недели. — 2003. — 25—31 января. — С. 1—3.
3) Енциклопедія історії України: [у 8 т.] / [редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.] — К.: Наук. думка, 2007 — . — Т.4: Ка-Ком. — 2007. — 528 с.
4) Повстенко О.І. Історія українського мистецтва. — Ч. I. — Нюрнберг, 1948. — С. 34.
5) Карышковський П. Монеты Ольвии. — К.: Наукова думка, 1988. — 168 с.
6) Швець В.Є. Основи бухгалтерського обліку та судово
—бухгалтерської експертизи: [підручник]. — К.: Каравела, 2008. — 240 с.
7) Шелухин С. До вивчення «Руської Правди». — Прага: Український університет, 1930. — 48 с.
8) Історія Львова в документах і матеріалах / Упор. У. Я. Єдлінська, Я. Д. Ісаєвич та ін. — К.: Наукова думка, 1986. — 422 с.
9) Крип’якевич І. Матеріали до історії торгівлі Львова. — Записки НТШ, 1905. — т. 65.
10) Zbior praw Litewskich. Poznan’, 1841. — 574 c.
11) Кормош Т. Практичний підручник для товариств задаткових (основаних на підставі закону від 09.04.1873). — Перемишль, 1895. — 292 с.
12) Поліщук В.І. З історії політики української Центральної ради, гетьманщини та директорії у сфері грошей і грошового обігу (1917—1920) // Історія народного господарства та економічної думки України [зб. наук. праць. — Вип. 37—38. — К., 2005. — С. 105—116 — (Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»).
13) Гловінський Г. Фінанси УРСР. — Варшава: Б.в., 1938. — 330 с.
14) Дві монетні системи. (З книжки Миколи Гнатишака «Державні гроші України 1917— 1920 років») // Вісник Національного банку України. — 1995. — № 3. — С. 36—40.
15) Мартос Б. Українська валюта 1917—1920 років // Літопис Червоної Калини. — 1991.
— № 6. — С. 27—30.
16) Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М.: Сов. энциклопедия, 1984. — 1600 с.
17) Даньків Й.Я. Бухгалтерський облік [підручник] / Й. Я. Даньків, М. Я. Остап’юк. — К.: Знання, 2007. — 469 с.
18) Швець В.Є. Історичний досвід розвитку ощадної справи на західноукраїнських землях (друга половина XIX—початок XX ст.) / Стратегія економічного розвитку України [наук. зб.] / В.Є. Швець, Р.М. Бунь, О.Е. Кузьмінська. — Вип. 2 (9) / Голов. ред. О.П. Степанов. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 301—303.
19) Голубка С.М. Національні особливості оподаткування: доба Гетьманщини // Фінанси України. — 2010. — № 12. — С. 108—115.
20) Соколов В.Я. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: [учебн. пособие для вузов] / Ярослав Вячеславович Соколов. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. — 638 с.
21) Бандура З.Л. Облікові регістри, техніка і форми бухгалтерського обліку // Матеріали міжн. наук.-прак. конференції «Облік, аналіз і аудит у сучасному бізнесі». — Львів: ЛКА, 2007. — С. 27—30.
22) Струк Н.С. Історичні аспекти розвитку бухгалтерського обліку в різних країнах світу // Науковий збірник «Формування ринкової економіки в Україні». — Львів: ЛНУ ім. І.Франка. — 2008. — С. 407—413.
23) Ярошовець Н.В. Історія розвитку бухгалтерського обліку в Україні (методологічний аспект, історико-теоретичний вимір): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит». — К., 2003. — 16 с.
24) Бухгалтерський облік: історичний аспект. Результати дисертаційних досліджень Житомирської наукової бухгалтерської школи [монографія]. — Житомир: ЖДТУ, 2006. — 620 с.
