< Попередня  Змiст  Наступна >

17.6. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ


 

У цьому дослідженні ми спробували оцінити зміну продуктивності в сільському господарстві України, а також визначити чинники, що впливають на продуктивність виробничих ресурсів. Для цього ми використали індекс ЗПФ, розрахований на основі DEA (індекс Малмквіста). Отримані результати мають важливе значення для прийняття рішень стосовно аграрної політики.

 

Поперше, для половини регіонів зміна ЗПФ була негативною, що стало результатом погіршення технічної ефективності протягом 1996—2000 рр. Це свідчить про те, що розширення виробництва в сільському господарстві можливе за рахунок покращання технічної ефективності. У шести західних областях (Львівська, Тернопільська, Рівненська, ІваноФранківська, Чернівецька і Закарпатська ) спостерігався технологічний регрес. Отже, підприємства в цих регіонах працюють на низькопродуктивних технологіях, тому збільшення аграрного виробництва в цьому регіоні пов’язане, перш за все, з підвищенням інвестицій. Якщо технологічний прогрес пов’язаний із використанням сучасних технологій, то прямі іноземні інвестиції мають відігравати важливу роль у передачі інновацій із Заходу в Україну . Однак технології мають бути адаптовані до українських умов і для цього уряд повинен збільшити інвестиції в освіту та дослідження. Інвестиції в освіту мають важливе значення, оскільки вони гарантують краще (ефективніше) використання менеджерами наявних технологій.

 

Подруге, зростання ЗПФ прямо пропорційно залежить від розміру підприємств . Для великих сільськогосподарських підприємств характерне більше покращання технічної ефективності і швидші темпи технологічного прогресу. Цей результат є важливим з політичного погляду і свідчить про переваги великомасштабного виробництва.

 

У цій роботі ми проаналізували також ефективність розміщення ресурсів і економічну ефективність. Результати свідчать про те, що аграрні підприємства мають значний потенціал підвищення виробництва шляхом поліпшення менеджменту та вибору ефективнішого асортименту продукції. Усі типи підприємств в Україні досягли більшого прогресу в ефективнішому використанні наявних ресурсів, ніж у виборі ефективного асортименту продукції. Виходячи з отриманих результатів, ми розробили кілька рекомендацій:

 

  1. з метою підвищення ефективності розміщення ресурсів політики повинні спрямовувати свої зусилля на усунення недосконалості ринків матеріальнотехнічних ресурсів, оскільки конкурентні ринки є гнучкішими і ефективнішими;

 

  1. потрібно створити систему збору та розповсюдження ринкової інформації. Це допоможе аграрним виробникам прогнозувати розвиток ринків та адаптувати асортимент своєї продукції згідно з цими прогнозами, тобто відбуватиметься підвищення ефективності розміщення ресурсів.

 

Серед трьох форм власності сільськогосподарські товариства виявилися найефективнішими. Однак такий факт можна пояснити тим, що найефективніші з них насправді функціонують як приватні підприємства. Тим не менше, найкращі кооперативи працюють нарівні з приватними підприємствами, що свідчить про важливість чинника управління, а не організаційної структури. Сільськогосподарські компанії є найгетерогеннішими, що можна пояснити значним коливанням кількості власників цих компаній.

 

Технічна ефективність позитивно співвідноситься з інтенсивністю використання підприємством капіталу. Аграрні підприємства мають величезний резерв для нарощення обсягів виробництва за рахунок кращого технічного оснащення робітників. З погляду політики , такий крок вимагає сприяння доступу аграрних підприємств до суспільних послуг та ринків капіталу . Більше того, розмір підприємства має позитивний та значимий вплив на технічну ефективність.

 

Останнім важливим зауваженням є те, що в цій роботі ми аналізували ефективність підприємств лише п’яти центральних регіонів. У західних і східних регіонах кліматичні і ґрунтові умови відрізняються, і ми повинні враховувати цю неоднорідність у моделі. Отже, висновки, зроблені в цій роботі, дійсні лише для сільськогосподарських підприємств центральної частини, а для того щоб робити висновки про сільськогосподарські підприємства в цілому по Україні, необхідно поглибити аналіз і розглянути зони України окремо.

 

17.7. ДОДАТКИ

 

ОЦІНКИ ВИРОБНИЧОЇ ФУНКЦІЇ  (ЗАЛЕЖНА ЗМІНА — ДОХІД ВІД ПРОДАЖУ)

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

 

  1. Які причини падіння виробництва?
  1. Наведіть причини важливості аналізу ефективності.
  1. Опишіть методику визначення ефективності на основі аналізу Оболонки даних.
  2. Які існують види ефективності в моделі DEAаналізу?
  1. Який механізм використання DEAаналізу для порівняння ефективності підприємств різних форм власності?
  1. Які змінні використовуються при аналізі ефективності?
  1. Які змінні використовуються при аналізі ЗПФ?
  1. Опишіть емпіричні результати ефективності сільськогосподарських підприємств.
  1. Як проявляється залежність ефективності підприємств від їх розмірів? 

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Розділ 19. МИТО НА ЕКСПОРТ НАСІННЯ СОНЯШНИКУ: ПОГЛЯД З ІНШОГО БОКУ
Розділ 20. ДО ПИТАННЯ ПРО СТРАТЕГІЮ РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
17.4. ЕФЕКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ: ЕМПІРИЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ
17.3. ВИЗНАЧЕННЯ І ОПИС ЗМІННИХ
17.2. МЕТОДОЛОГІЯ
Розділ 17. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
16.5. ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ НА ЦІНИ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki