Дослідимо основні показники, що характеризують розвиток глобалізаційних процесів у світі. У світовій практиці існує індекс глобалізації країн , що щорічно публікується журналом «Foreign Policy» та відображає розвиток політичної, економічної, персональної і технологічної глобалізації в 62 країнах, на які припадає 96 % світового ВВП та 84 % населення Землі. Для його розрахунку враховуються 14 груп показників, які поділяються на чотири групи: показники економічної інтеграції (обсяг міжнародної торгівлі, прямі іноземні та портфельні інвестиції, міжнародні платежі тощо); пока зники персональних контактів (міжнародний туризм, міжнародні телефонні переговори, поштові відправлення, перекази тощо); показники технологізації (кількість користувачів Інтернету, Інтернет-серверів); а також показники участі в міжнародній політиці (кількість посольств, участь у міжнародних організаціях тощо). Відповідно до даних за 2004 рік, найвищий рейтинг глобалізації мають Ірландія,
Сінгапур та Швейцарія. Ірландія є найг лобалізованішою країною вже третій рік поспіль. Україна посідає 43-є місце та є останньою з усіх країн
Центральної та Східної Європи у цьому рейтингу. Це пояснюється, передусім, уповільненням реформ у ключових секторах (таких; як телекомунікації), політичною нестабільністю та корупцією в країні. Серед інших країн нашого регіону слід ві дзначити Словенію, яка увійшла до
34
Сорос Дж. Новая глобальная финансовая архитектура // Вопросы экономики. — 2000.
— № 12.
— С. 60—64.
35
Офіційний сайт журналу «Foreign Policy» — www. foreignpolicy. com двадцятки найглобалізованіших країн світу і посідає 19 місце. Лідером серед країн Центральної та Східної Європи є Чехія — 14 місце в світі за індексом глобалізації .
Крім вищенаведеного показника є ціла низка індикаторів, що характеризують різні аспекти глобалізаційних процесів. Так, С. Переслегін та Н. Ютанов
37 пропонують показник глобалізації, який є відношенням економічно засвоєного простору до загального обсягу доступного для господарської діяльності простору. Іншими важливими показниками глобалізації вважають співвідношення обсягу торгівлі та валового внутрішнього продукту й показники прямих іноземних інвестицій
38 . За даними Всесвітнього банку, показник відношення обсягу торгівлі до ВВП в середньому по світу становив 1989 року — 22,5 %, 1999-го — 27,4 %. На основі статистичних даних журналу «The Economist»
39 нами розраховано, що 2005 року даний показник становив уже 38,4 %. Відповідно до оцінки UNCTAD, вартість накопичених прямих іноземних інвестицій у глобальному масштабі постійно зростає та у поточних цінах збільшилася з 719 млрд дол. США у 1982 році до 1889 млрд дол. США у 1990 та до 6,3 млрд. дол. США у 2000
40 .
Рівень глобалізації світової економіки часто визначають такими показниками, як обсяг інтернаціоналізованого виробництва товарів та послуг; темпи його зростання відносно обсягів та темпів зростання всього валового продукту в світі; обсяг і динаміка прямих іноземних інвестицій відносно обсягу та динаміки всіх інвестицій — і внутрішніх, і міжнародних; обсяг і динаміка міжнародної централізації капіталу (у вигляді зл иття та поглинання компаній у різних країнах) порівняно із загальними обсягами централізації капіталу, включаючи злиття і поглинання всередині країни; обсяг і динаміка комплексних міжнародних інвестиційних проектів порівняно із загальними масштабами таких проектів — і внутрішніх, і міжнародних; обсяг усієї міжнародної торгівлі товарами та послугами, темпи її зроста ння відносно валового продукту; обсяги міжнародних операцій з патентами, ліцензіями, ноу-хау; обсяг і динаміка міжнародних операцій банків та інших кредитних установ порівняно із загальним обсягом і динамікою всіх їх операцій; обсяг і динаміка міжнародних фондових ринків порівняно із загальними розмірами цих ринків та темпами їх зростання; обсяг і динам іка валютних ринків у порівнянні із загальними масштабами грошових ринків. На основі вищенаведених показників науковці роблять спро
36 Measuring Globalization: Economic Reversals, Forward Momentum by FOREIGN POLICY, A. T. Kearney. March/April 2004 // www. foreignpolicy. com
37
Переслегин С., Ютанов Н. От «системной модели» к структуродинамике // www. arhipelag. ru/authors/pereslegin/
38
Аванесян В., Джрбашян Т., Егиазарян А. Концепция стратегии устойчивого экономического развития Армении на долгосрочную перспективу // Экономический еженедельник Армении, 10
— 16 июня, 2003. — № 27 (531).
39
Мир в цифрах
— 2005. — М.: Олимп-Бизнес, 2005. — С. 232—233.
40
Офіційний сайт UNCTAD — www. unctad. org
41
Рогач О. ТНК та економічне зростання. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2003.
— 144 с. би розробити загальний індекс глобалізації в сучасній світовій економіці, а також індекс глобалізації відносно окремих країн і регіонів, ступінь їх інтеграції до світової економіки.
Особливе місце серед показників глобалізації має порівняльна динаміка цін на однакові товари в різних країнах. Теоретично лібералізація зовнішньої торгівлі має усувати торговельні бар’єри та ви рівнювати ціни.
2005 року Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) випустила Інструкцію ОЕСР з економічних показників глобалізації
42 , в якому відзначені такі індикатори глобалізації, як показники прямих іноземних інвестицій і діяльності транснаціональних корпорацій, показники інтернаціоналізації технологій та торгівлі наукомісткою продукцією. Відзначається, що раніше термін «глобалізація» здебільшого застосовувався до ринків фінансів, товарів і послуг, а на сьогодні даний термін охоплює науково-технічну та інноваційну сфери. У вищезгаданій Ін струкції ОЕСР визначені три основні показники інтернаціоналізації технологій:
1) обсяги витрат на промислові науково-дослідницькі та дослідноконструкторські роботи (НДДКР), що здійснюються транснаціональними корпораціями (ТНК) та зарубіжними дочірніми компаніями;
2) обсяги платежів (наприклад, роялті) за експорт нематеріальних активів (технологій) та виплат за імпорт технологій;
3) зовнішній платіжний баланс у результаті реалізації на світово му ринку високотехнологічної продукції, в якій втілені нематеріальні активи.
Оцінка глобалізації технологій відбувається на основі таких показників:
1) частка витрат на НДДКР у сукупних витратах зарубіжних дочірніх фірм, що контролюються материнськими іноземними компаніями;
2) частка промислових НДДКР, що фінансуються з-за кордону, у загальному обсязі НДДК
Р;
3) обсяги продажів результатів НДДКР іноземними дочірніми компаніями на території країни, де вони функціонують.
Об’ємні показники прямих іноземних інвестицій опосередковано характеризують фінансово-технологічні транзакції, що здійснюються між прямими інвесторами (ТНК) та фірмами, що споживають ці ПІІ (афілійовані компанії) під час реалізації науково-технологічної та інноваційної діяльн ості. Також для оцінки глобалізаційних процесів рекомендовано використовувати такий показник як частка прямих іноземних інвестицій ТНК інвестора в акціонерному капіталі даної афілійованої компанії, що зареєстрована за кордоном.
Губський Б. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К.: Наукова думка, 1998. —
390 с.
42 OECD Handbook on Economic Globalization Indicators.
— OECD, 2005 // www. oecd. org У своїй праці «Вимірювання глобалізації» вчені-економісти Торбен М. Андерсен та Трігві Т. Хербертсон розробили загальний показник глобалізації, що розраховується на основі дев’яти індикаторів глобалізації: свобода використання альтернативних валют, свобода обміну на фінансових ринках, свобода іноземної торгівлі, валові обсяги руху приватного капіталу у відношенні до ВВП, сумарний обсяг експорту та імпорту товарів і посл уг у відношенні до ВВП, одержаний фактор-прибуток у відношенні до ВВП, сплачений фактор-прибуток у відношенні до ВНП, зміни в умовах торгівлі, надходження прямих іноземних інвестицій у відношенні до ВВП. Відповідно до цих індикаторів була проведена оцінка сучасного рівня глобалізованості країн світу (на прикладі країн
— членів Орга нізації економічного співробітництва та розвитку). На сьогодні перше місце в рейтингу найглобалізованіших країн посідає Ірландія, друге — Бельгія, третє — Велика Британія, далі йдуть Нідерланди, Швейцарія, Данія, Австрія, Португалія та ін. Автори також провели оцінку потенційних можливостей країн щодо процесу глобалізації, де на перші місця вийшли США, Нідерланди, Бельгія, Франція та Шве йцарія.
Серед показників, що вимірюють фінансову глобалізацію, фахівці передусім виокремлюють кількість закордонних депозитів, що є у фізичних осіб і небанківських інститутів країни; потоки портфельних інвестицій; кількість депозитів в іноземній валюті
44 . Зростання даних показників як у розвинутих так і в країнах, що розвиваються, свідчить про підвищення ступеня фінансової глобалізації.
Тобто у світовій практиці вже використовуються певні показники глобалізації світової економіки та фінансів, але вони не зведені у цілісну систему, яка б давала загальне, комплексне уявлення про розвиток даного процесу. Вважаємо за доціл ьне провести систематизацію сучасних показників глобалізації фінансів. В основу систематизації показників фінансової глобалізації покладемо розуміння фінансової системи як системи використання відповідними інститутами та іншими суб’єктами фінансових відносин інструментів на фінансових ринках на рівні домогосподарств, підприємств, держави, міждержавному та глобальному рівнях. Дане визначення було розроблене та уточнене у наш их попередніх роботах на основі комплексного аналізу трактувань термінів «фінанси» та «фінансова система».
