Posibniki.com.uaМенеджментУправління розвитком компанії3.4. ВИМІРНІСТЬ РОЗВИТКУ КОМПАНІЇ: ІНДИКАТОРИ, ПОКАЗНИКИ, КРИТЕРІЇ


< Попередня  Змiст  Наступна >

3.4. ВИМІРНІСТЬ РОЗВИТКУ КОМПАНІЇ: ІНДИКАТОРИ, ПОКАЗНИКИ, КРИТЕРІЇ


Незважаючи на доволі чітке визначення проявів розвитку компанії, тривають наукові дискусії з приводу вимірності змін, що зумовлюють цей процес. Зокрема, постає низка питань: як оцінити рівень закономірності, якісності та незворотності змін, котрі свідчать про розвиток компанії? Якими показниками можна оцінити розвиток? Чи можна задати певні критерії розвитку? Які події (явища, процеси) свідчать, що розвиток відбувається? Взагалі чи потрібно вимірювати розвиток компанії? Маємо визнати, що єдиного підходу щодо вирішення цих проблем поки не існує.

Передусім, слід зазначити, що вимірність процесів розвитку обов’язково потрібна, бо за умови ринкової економіки без чітких параметрів такого роду змін неможливий результативний діалог між компанією та її оточенням (державними органами контролю та регулювання, громадами та суспільством загалом), між різними групами стейкхолдерів (першою чергою, власниками, керівниками та працівниками компанії) для досягнення згоди стосовно ефективності діяльності компанії. Своєю чергою, без балансу інтересів усіх зацікавлених сторін неможливий не тільки сталий та безпечний розвиток окремих економічних суб’єктів, а й країни в цілому. Отже, надалі будемо виходити з принципової позиції про

Призначення та проблема вимірності розвитку компанії можливість та необхідність вимірювання всіх проявів та процесів розвитку компанії.

Однак маємо визнати, що не тільки вимірювання, а й ідентифікація змін, якими супроводжується розвиток компанії, — надзвичайно складне та неоднозначне завдання, що пояснюється таким:

1) не існує чітких підходів щодо відокремлення кількісних змін від якісних (які є однією з ключових ознак розвитку), оскільки ці процеси є взаємодоповняльними (щоб переконатися в цьому, пригадаймо один із законів діалектики — перехід кількісних змін в якісні);

2) у науковій літературі відсутній єдиний погляд на систему показників та критеріїв, яка дає змогу оцінювати рівень розвитку економічної системи, зокрема компанії, і навіть сама доречність розроблення такої системи залишається невизначеною;

3) виходячи з поліваріантності проявів розвитку та багатоманіття економічних організацій (компаній, підприємств, фірм, їх об’єднань з урахуванням масштабів та бізнес-профілів діяльності), задля відстежування проявів та оцінювання результатів розвитку слід визнати необхідність застосування переважно якісних вимірників (індикаторів), спосіб відбору та склад яких є окремим науковим завданням для дослідників. вності управних на забезпедних відкритих дприємства та у у тріаді

Для досягнення ефектилінських зусиль, спрямовачення розвитку таких скласистем, якими є сучасні пікомпанії, необхідно розробляти вимірники розвитк«критерії — індикатори — показники» (рис. 3.5).

Критерії Індикатори Показники

Критерії, індикатори та показники розвитку компанії

Рис. 3.5. Тріада вимірників розвитку компанії Критерії відображають найсуттєвіші характеристики процесу та проявів розвитку. Критерії розвитку компанії доцільно розглядати із загальносистемних та прикладних позицій, визначаючи універсальні та специфічні критерії розвитку компаній.

Загальносистемні (універсальні) критерії розвитку групують за двома напрямами (табл. 3.2): характером змін, що зумовлюють розвиток компанії, та характеристикою стану компанії як системи. Причому характер змін у компанії визначає динамічну складову вимірювання розвитку, а відповідні індикатори та показники розвитку можна віднести до групи так званих забезпечувальних (або таких, що відображають, процеси, які підтримують розвиток). Що ж до характеристики стану системи компанії, цю групу критеріїв вважаємо статичними за вимірністю та результаційними за сутнісною ознакою відповідних індикаторів та показників.

Специфічні критерії розвитку мають визначатися ситуативно залежно від конкретних умов розвитку компанії з урахуванням її масштабу, бізнес-профілю та інших параметрів. Прикладом таких критеріїв розвитку є: віртуальність організаційної побудови (наприклад, для компаній, що діють в ІТ-сфері цей критерій коливається в діапазоні «реальна — віртуальна»); інтелектуальність діяльності (для освітніх організацій та науково-дослідних закладів цей критерій коливається в діапазоні «матеріальне виробництво — знаннєве виробництво»); межі бізнесу (наприклад, підприємства харчової промисловості та холдинги, які об’єднують сільгоспвиробників, переробні підприємства, торгові дома та представництва) тощо.

Проте критерії не сприймаються дослідником безпосередньо. Та ознака, що змінюється безпосередньо і за якою оцінюють (або виявляють) рівень прояву критерію, називається індикатором. Залежно від складності критерій можна оцінювати найчастіше за кількома і рідше — за одним-двома індикаторами. На основі індикаторів здійснюють своєрідний контроль за досягненням цілей розвитку, управління цим процесом, оцінювання ефективності ресурсів та рівня досягнення обраних цілей. Отже, індикатор — це системно-структурні взаємозв’язки показників розвитку компанії.

Індикатори розвитку Збалансованість змін в компанії та в середовищі її існування Сталість розвитку компанії Відповідність упроваджуваних змін цілям компанії Наявність та реалізація програм і проектів розвитку компанії Конкурентний статус компанії Ділова репутація компанії Активність компанії у сфері продуктових та управлінських інновацій Перехід на нову стадію життєвого циклу (компанії, продукції) Зміна фінансовоекономічного становища Динаміка основних параметрів компанії та її діяльності Несуперечливість змін Конфліктність основних стейкхолдерів

Показники відображають ті прояви розвитку, які можна фіксувати й кількісно оцінювати, тому не всі індикатори можна (і потрібно) оцінювати за допомогою показників. Завдяки цим характеристикам розвиток, так би мовити, «показується» досліднику. Безумовно, при відборі показників розвитку компанії необхідно

Таблиця 3.2

КОМ

П

АНІЇ

Індикатори розвитку Задоволеність (лояльність) споживачів і клієнтів Забезпеченість ресурсами (у т.ч. інтелектуальними) Диверсифікація діяльності Збалансованість ресурсів компанії у забезпеченні конкурентних переваг Продуктовий портфель компанії Розвиток персоналу Стан технікотехнологічної бази Інформаційне забезпечення діяльності Присутність компанії на міжнародних ринках Участь у стратегічних партнерствах та інтеграційних об’єднаннях Участь у професійних об’єднаннях Регуляторний вплив на компанію Розвиток системи корпоративного управління Рухливість центрів прийняття рішень в компанії Якість управління в компанії

70

Закінчення табл. 3.2

71чітко визначитися з методиками, інструментами та принципами їх вимірювання. Якщо, приміром, за основу взято методику збалансованої системи показників (BSC), систему показників розвитку доречно розробляти як мінімум у чотирьох проекціях — клієнти, процеси, навчання, фінанси (докладніше про методологію BSC ідеться в главі 9).

Основними вимогами щодо системи вимірників розвитку є її інформаційна «повнота» й адекватність репрезентації взаємопов’язаної тріади «критерії — індикатори — показники», надійність даних та їх значущість для осіб, які ухвалюють рішення щодо розвитку компанії, а також повторюваність вихідних даних, що дає змогу регулярно оновлювати інформацію за відповідним критерієм розвитку компанії.

Можливість отримання узагальнювальних висновків, розроблення та прийняття стратегічних рішень щодо управління розвитком зумовлюють необхідність розроблення й застосування інтегральних показників розвитку, які б надавали принципову, максимально повну та загальну оцінку рівня розвитку компанії. Показовим у цьому контексті є науковий пошук у сфері визначення інтегрального показника сталого розвитку макросистем (країн) [2]. Зокрема, в системі індикаторів, розробленій на міжнародному рівні Комісією ООН зі збалансованого розвитку, вирізняють 4 типи підсистем: соціальні, екологічні, економічні, інституціональні. У США також розроблено власну систему показників збалансованого розвитку, що спирається на 3 типи показників: соціальні, екологічні та економічні, з урахуванням можливості визначення їх у довгостроковому, короткостроковому та поточному періодах. Причому в цій системі передбачено основні та допоміжні критерії.

Одначе більшість дослідників розвитку економічних мікросистем (підприємств, компаній, організацій) заперечують можливість існування єдиного універсального кількісного показника розвитку, позаяк розвиток — це передусім якісна зміна структури й функціонування компанії, що дається взнаки в усіх без винятку складових (підсистемах, підрозділах) та відносинах (зв’язках) компанії.

Розвиток компанії — це єдиний цілісний процес, що є результатом кооперативної дії елементів підприємства як системи. Тому залишається поширеним підхід, за якого для обґрунтування ефективності процесу розвитку використовують узагальнювальні

Проблеми застосування інтегрованих показників розвитку компанії показники становища підприємства, передусім дохідність підприємства, його вартість, конкурентну позицію, досягнення стратегічних цілей тощо. Важко не погодитися з такою концепцією, адже саме інтегровані індикатори діяльності підприємства відображають зміни всіх елементів системи, їх взаємодію між собою та із зовнішнім середовищем компанії.

Використання інтегральних показників розвитку компанії має серйозні проблеми концептуального та методичного характеру. Передусім це стосується ідентифікації механізму впливу змін в окремих складових системи на загальний результат діяльності компанії. Для визначення цього механізму необхідно з’ясувати ланцюг причинно-наслідкових зв’язків між спрямованими діями і результатом, який має бути відображений у показниках, котрі характеризують якісні зміни системи. До того ж складним завданням виявляється кількісне фінансове або нефінансове оцінювання ідентифікованих змін.

Крім того, навіть за умови розроблення адекватної методики обчислення такого показника виникає проблема вибору бази для порівняння отриманих результатів. Чи є сенс у порівнянні значення інтегрального показника розвитку двох (чи більше) різних компаній і які висновки можна робити на основі такого порівняння? Чи доречно обчислювати інтегральний показник розвитку на різних часових періодах? Яких висновків можна дійти на підставі значень інтегральних показників розвитку різних мікросистем (від окремого підрозділу до об’єднання компаній)? Ці та інші питання залишаються відкритими для подальшого дослідження.

Серед проблем використання інтегрованих показників розвитку (таких як вартість компанії чи її конкурентна позиція) назвемо: 1) складність доведення чіткої взаємозалежності покращення або погіршення значень інтегрованих показників із реалізованими заходами щодо розвитку компанії, елімінування дії зовнішніх чинників, виокремлення впливу розвитку окремих елементів системи або зв’язків між ними, які не є очевидними; 2) наявність часових розривів між здійсненням заходів щодо розвитку компанії й отриманими результатами, та поліпшенням обраних інтегрованих показників; 3) можливість елімінування окремих заходів у процесі розвитку компанії внаслідок протилежної дії їх на різні елементи системи.

Усе викладене вище зумовлює необхідність чіткого декомпанування та факторного аналізу впливу заходів щодо розвитку компанії на величину інтегрованих показників, урахування часо-вого лагу між здійсненням заходів і отриманим результатом та мультиплікативного характеру очікуваних ефектів.

Проте необхідно наголосити, що ключовим завданням аналітика з питань розвитку компанії має стати ідентифікація якісних та незворотних змін у компанії та її оточенні, а також оцінювання їх за спеціально розробленою для конкретної компанії вимірювальною системою в тріаді «критерії — індикатори — показники». Від вибору науково обґрунтованих і точних показників й індикаторів багато в чому залежить ефективність досягнення обраних цілей розвитку.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ
СУЧАСНІ МОДЕЛІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КОМПАНІЇ
4.2. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ МОДЕЛЕЙ РОЗВИТКУ КОМПАНІЇ них моделей її розвитку.
4.3. УПРАВЛІНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КОМПАНІЇ
КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki