Posibniki.com.uaСтатистикаКількісний аналіз та моделювання аграрних ринків Частина 5. ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛІ АГРАРНИХ РИНКІВ ТА КІЛЬКІСНОГО АНАЛІЗУ НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ


< Попередня  Змiст  Наступна >

Частина 5. ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛІ АГРАРНИХ РИНКІВ ТА КІЛЬКІСНОГО АНАЛІЗУ НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ


Розділ 15. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

 

15.1. ПОТЕНЦІАЛ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

 

 

Агрокліматичні умови України створюють солідний фундамент для значного потенціалу аграрного виробництва . Понад 40 млн га землі сільськогосподарського призначення, з яких приблизно 33 млн га ріллі, дають сприятливі умови для виробництва сільськогосподарських культур помірних широт і тваринництва. Більше половини площі ріллі України становить чорнозем, що ідеально підходить для виробництва польових культур , і становить майже третину світових запасів чорнозему. Через відносно низьку щільність населення України2, виробничий потенціал землі перетворюється на експортний потенціал. Хоча доходи населення та внутрішній попит на продовольство починаючи з 2000 року стрімко зростали, Україна спроможна виробляти набагато більші обсяги зерна, олійних культур та продукції тваринництва. Експортний потенціал України також підсилюється додатковими географічними перевагами. Чорноморські порти країни не вкриваються льодом протягом усього року та надають безпосередній доступ до світових ринків. Більше того, Україна близько розташована до важливих імпортних ринків Близького сходу, країн колишнього Радянського Союзу, Північної Африки та Гривеньпейського Союзу.

 

Природні переваги пом’якшуються кількома важливими чинниками. Опади часто є обмежувальним чинником у рослинництві, що коливаються від близько 700 мм/рік на Північному сході до майже 300 мм/рік на сході та півдні країни. Зими можуть бути суворими та не завжди супроводжуються достатнім сніговим покровом, щоб захистити озимі культури та забезпечити навесні достатній рівень вологи. Фактично поєднання посух та заморозків узимку має значний вплив на продуктивність в аграрному секторі кожні 3—5 років . Останніми прикладами цього можуть бути низькі врожаї у 2000, 2003 та 2007 роках. Відповідно до окремих прогнозів глобальне потепління збільшить проблеми, пов’язані з посухою в майбутньому, і в Україні також зросте середня температура та стане сухіше.

 

Парадоксально, але іншим обмежувальним чинником є родючість ґрунтів. Сільськогосподарська земля України дуже чутлива до ерозій. Існують дані про те, що більше 12 млн га ріллі зазнали пагубного впливу від ерозії. У результаті викривлених стимулів, на додаток до проблем зі збереженням вологості ґрунтів у посушливі роки, чорнозем протягом тривалого періоду часу свідомо збіднювали на поживні речовини та гумус. Аварія на ЧАЕС спричинила додаткові обмеження у вигляді забруднення радіоактивними речовинами окремих площ сільськогосподарської землі.

 

Оскільки конкурентоспроможність аграрного сектору все більше і більше визначається процесами, що відбуваються після збору врожаю вздовж складного ланцюжка доданої вартості, то важливість природних умов зменшується. На початок перехідного періоду (початок 90х років минулого століття) Україна мала низький рівень капіталу на одного робітника порівняно до решти світу. З підвищенням інтенсивності використання капіталу в сільському господарстві зменшуються відносні переваги достатнього забезпечення природними ресурсами. Як буде нижче деталізовано, основною вадою та основною загрозою для конкурентоспроможності аграрного сектору України є те, що він поєднує свої ресурси в сенсі сприятливих агрокліматичних умов та географічного розташування з недостатньою кількістю та якістю інших основних ресурсів: людського капіталу, системи збуту продукції та політичних заходів . Така ситуація, головним чином, є результатом важкої спадщини ведення аграрного виробництва в умовах адміністративнопланової економіки.

 

15.2. ІНДИКАТОРИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНОГО СЕКТОРУ

 

 

Для вимірювання конкурентоспроможності (відносних переваг) українського аграрного сектору ми використали аналіз за допомогою DRCметоду (див. попередні розділи для детальнішої інформації). Як уже зазначалося у попередніх розділах, DRC вимірює реальні витрати на внутрішні ресурси для отримання або збереження однієї одиниці іноземної валюти. Він визначається як співвідношення витрат на внутрішні ресурси, що використовуються для виробництва одиниці продукції, до різниці між ціною та витратами на міжнародні ресурси, що використовуються для виробництва цієї продукції, і всі ресурси та продукція оцінюються в суспільних цінах. Якщо це співвідношення більше одиниці, то надлишок доходу над витратами на міжнародні ресурси (у знаменнику) менший від витрат на внутрішні ресурси (у чисельнику). У цьому випадку виробництво продукції, що вивчається, не є конкурентоспроможним у тому сенсі, що внутрішні ресурси, залучені у виробництво, не отримують навіть свої альтернативні витрати. Якщо DRC менше 0, тоді знаменник має бути від’ємним числом, що свідчить про те, що доходів не вистачає навіть для покриття витрат на міжнародні ресурси, не кажучи вже про внутрішні ресурси. У цьому випадку виробництво продукції, що вивчається дійсно, не конкурентоспроможне. Тільки коли DRC знаходиться в інтервалі від 0 до 1, виробництво є конкурентоспроможним.

 

Недоліком методу DRC є те, що його зазвичай використовують на основі типових даних. Тож висновки, які можна зробити на основі таких типових або середніх даних, не є абсолютно точними, оскільки збільшується гетерогенність вибірки. Приклади багатьох досліджень, що використовують прикладний аналіз ефективності виробництва (аналіз згинаючої даних — DEA, aбо аналіз стохастичної межі — SFA) на рівні господарств України та інших країн колишнього СРСР указує на значний рівень гетерогенності, коли багато підприємств працюють на значній відстані від межі — кривої виробничих можливостей1. Такий стан речей підтверджується і спостереженнями спеціалістів аграрних підприємств та дорадницьких служб, що мали досвід роботи в аграрному секторі України. Така гетерогенність здебільшого пояснюється тим, що в Україні не повною мірою функціонують механізми, що змушують нерадивих виробників залишити ринок, звільняючи ресурси для кращих господарників (такі як банкротство та функціонуючий ринок землі сільськогосподарського призначення).

 

У запропонованому в цьому розділі аналізі було використано дані на рівні аграрного підприємства для розрахунку розподілу DRC для основних культур та продукції тваринництва в Україні. Така процедура дає можливість визначити, яка частина господарств в Україні у виробництві певного продукту має значення DRC менші за 0, знаходяться в інтервалі між 0 та 1, та більше за 1, і яка частка валового виробництва України цього продукту припадає на господарства кожної категорії. Для кожного агропідприємства в базі даних ( опис див. нижче) DRC розраховані для кожного з його основних культур та продукції тваринництва. Для кожного продукту була розрахована функція щільності DRC за всіма підприємствами, що виробляють цей продукт за допомогою керноцінки, запропонованої Rosenblatt (1956).

 

Проте слід зазначити, що в розподілі DRC існує розрив у точці 0, де значення, трішечки більші за 0, відображають дуже конкурентоспроможні агропідприємства, тоді як значення трішечки менші за 0 відображають вкрай неконкурентоспроможні підприємства. Алгоритм оцінки розподілу DRC на основі кернфункції згладжує такий розрив, тому складається помилкове враження щодо великої частоти спостережень навколо значення 0.

 

З цієї причини ми використали коефіцієнт SCB з відповідними розподілами. Коефіцієнт SCB базується на тих самих компонентах МАР, що й DRC. Він дорівнює відношенню суми витрат на міжнародні та внутрішні ресурси до ціни виробленої продукції, або (F + G)/E. Коефіцієнт SCB завжди набуває значення більші за 0, а значення менші (більші) за 1 відображають неконкурентоспроможне або конкурентоспроможне виробництво. SCB не чутливий до класифікації ресурсів на внутрішні та міжнародні, та не має розривів у розподілі, як це притаманне розподілу DRC. Проте, на відміну від DRC, він не спроможний відрізнити виробництва, які не можуть навіть компенсувати альтернативні витрати на внутрішні ресурси (DRC > 1) та неконкурентне виробництво, що не може компенсувати витрати на міжнародні ресурси (DRC < 0). Як свідчать результати, надані в цьому розділі, така відмінність важлива для аграрного сектору України.

 

Даний DRC, аналіз не використовується до господарств населення. Це не є суттєвим недоліком, оскільки міжнародну конкурентоспроможність України визначають саме аграрні підприємства.

 

15.3. ТЕПЕРІШНІЙ СТАТУС КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

 

 

Результати аналізу вирощування основних сільськогосподарських культур у 2005 та 2004 роках проілюстровано на рис. 15.1—15.4 і в табл. 15.1. Результати для 2005 та 2004 років

Розподіл DRC для основних культур в Україні, 2005 р.

 

Розподіл DRC для основних культур в Україні, 2004 р.

якісно подібні, тому наступне обговорення стосується тільки 2005 року. Розподіли демонструють те, що пшеницю (44 %), соняшник (41 %) та ячмінь (25 %) відносно велика частка аграрних підприємств виробляє на конкурентоспроможному рівні. Для кукурудзи (13 %), ріпаку (10 %), сої (8 %) та картоплі (6 %) відповідні частки менші. Для всіх цих товарів конкурентоспроможні підприємства мають непропорційно велику частку у валому виробництві всіх сільськогосподарських підприємств України.

Розподіл SCB для основних культур в Україні, 2005 р.

 

ПІДСУМОК ЗНАЧЕНЬ DRC ДЛЯ ОСНОВНИХ с/г КУЛЬТУР

 

ПІДСУМОК ЗНАЧЕНЬ DRC ДЛЯ ОСНОВНИХ с/г КУЛЬТУР

Виробництво цукрового буряку тільки у 2 % підприємств України є конкурентоспроможним і вони виробляють лише 6 % усього обсягу цукрових буряків. Це підтверджують і результати попередніх досліджень, які вказують на те, що виробництво цукрового буряку в Україні може бути конкурентоспроможним лише за досить обмежених умов.

 

Розподіл SCB для основних культур  в Україні, 2004 р.

DRC для основної продукції тваринницького комплексу у 2004—2005 рр. показано на рис. 15.5—15.9 та в табл. 15.2. Знову ж таки, зосереджуючись на 2005 році, маємо подібну до продукції рослинництва картину з показниками конкурентоспроможності. Так, 40 % аграрних підприємств з виробництва яєць мають DRC в інтервалі від 0 до 1. Відповідні частки для яловичини, молока, свинини та курятини складають 22, 20, 8 та 4 % відповідно. Ці конкурентоспроможні підприємства виробляють непропорційно велику частку валового виробництва продуктів тваринництва (яйця — 93 %; молоко — 49 %; свинина — 35 % та курятина — 21 %). Єдиним винятком є молоко, де 22% конкурентоспроможних підприємств виробили лише 16 % сукупного обсягу сільськогосподарських підприємств України.

 

Розподіл DRC  для основної продукції тваринництва України, 2005 р.

 

Розподіл DRC  для основної продукції тваринництва України, 2004 р.

 

ПІДСУМОК ЗНАЧЕНЬ DRC  ДЛЯ ОСНОВНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

ПІДСУМОК ЗНАЧЕНЬ DRC  ДЛЯ ОСНОВНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

 

Розподіл SCB  для основної продукції тваринництва України, 2005 р.


У 2004 та 2005 роках усі сільськогосподарські культури та продукція тваринництва, за винятком пшениці у 2005 році, мають моду розподілу (або значення DRC, що найчастіше трапляється) менше від 0. Це означає, що для більшості підприємств виручки від реалізації навіть не достатньо, щоб покрити витрати на міжнародні ресурси, не кажучи вже про внутрішні ресурси. Ці підприємства віднімають, а не додають суспільної вартості, виробляючи продукцію, що аналізується. Навіть якщо вироблений продукт експортується, Україна в середньому втрачає через ці умови іноземну валюту. Слід зробити більш детальний аналіз, щоб дати відповідь щодо чинників, які визначають конкурентоспроможність підприємств. Проте наявні результати дослідження свідчать про те, що ефективні та неефективні підприємства існують поруч, навіть у найпридатніших для аграрного виробництва регіонах України.

 

Розподіл SCB  для основної продукції тваринництва України, 2004 р.

Представлений емпіричний аналіз свідчить, що багато українських аграрних підприємств можуть виробляти пшеницю, соняшник, ячмінь , яйця, яловичину та молоко на конкурентоспроможному рівні. Те саме стосується, щоправда дещо меншою мірою, кукурудзи, сої, ріпаку та свинини. Для всієї продукції більшість агропідприємств не спроможні отримати надлишок, щоб покрити витрати на внутрішні та міжнародні ресурси . У багатьох випадках вартість виробництва не достатня навіть для того, щоб компенсувати витрати на міжнародні ресурси, що вказує на те, що дане виробництво віднімає, а не додає вартості. У цілому ж результати цього дослідження відповідають оцінкам Lischka (2004, p. 110), що приблизно половина агропідприємств України «... під загрозою ..., життєздатність під знаком запитання».

 

Той факт, що багато агропідприємств спроможні працювати на конкурентоспроможному рівні, дає привід говорити про міжнародну конкурентоспроможність України у виробництві основної аграрної продукції та продукції переробки. Реалізація конкурентного потенціалу є справою: а) зміщення розподілів, представлених вище, у такий спосіб, щоб більшість агропідприємств України могли виробляти на рівні , на якому зараз виробляють найкращі підприємства; б) розвитку систем збуту і переробки , щоб здатність України виробляти сировину на конкурентному рівні можна було реалізувати на світових ринках та отримати додану вартість агропродукції . Це уможливило б до зростання доходів сільського населення, збільшення припливу іноземної валюти та збільшення внеску агарного сектору України в економічний розвиток.

 

15.4. ДАНІ ТА ПРИПУЩЕННЯ

 

Емпіричний аналіз, представлений вище, виконано на основі бази даних «Основні показники роботи сільгосппідприємств» (Форма 50сг). База даних не збалансована й містить 17 906 спостережень за період 2004—2005 рр. Для кожного спостереження в базі даних міститься інформація про сукупні виробничі витрати та розподіл виробничих витрат для кожної галузі «рослинництво» та «тваринництво». Для отримання дизагрегованих показників використання ресурсів для кожного окремого виду продукції використовується частка витрат на виробництво цього продукту у сукупних витратах сільгосппідприємства. Іншими словами, якщо дані свідчать про те, що витрати на виробництво пшениці становлять 25 % усіх виробничих витрат у рослинництві в окремому господарстві, то припускається, що 25 % задіяної в рослинництві праці в цьому господарстві витрачається на виробництво пшениці, 25 % — мінеральних добрив тощо. Альтернативним методом може бути розподіл за допомогою часток зайнятої площі землі, але такий шлях може бути: а) менш точним, оскільки відомо, що окремі прибутковіші культури (соняшник та цукровий буряк наприклад) зазвичай є інтенсивнішими, ніж інші; б) не допомагає для тваринництва, що не залежить від площі землі. У табл. 15.3 надано огляд результуючої структури даних та кількості спостережень, а табл. 15.4 — інформацію про середні частки виробничих витрат у рослинництві та тваринництві у вибірці, що використовуються для аналізу конкурентоспроможності за допомогою DRC.

 

огляд результуючої структури даних та  кількості спостережень

 

СТРУКТУРА ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ  ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ, 2004 та 2005 рр. (у %)

 

Коефіцієнти перетворення з приватних на суспільні ціни та витрати базуються на багатьох припущеннях і додаткових джерелах інформації:

 

• Коефіцієнти перетворення виручки від реалізації аграрної продукції з приватних (фактичних) на суспільні ціни розраховувались використовуючи інформацію із роботи von CramonTaubadel et al, (2006), що, у свою чергу, базується на таблицях OECР оцінки підтримки виробників (OECD, 2005). Співставні світові ціни (ціни на кордоні, скориговані на величину маркетингових витрат) порівнюються із цінами реалізації продукції сільгосппідприємствами, щоб розрахувати коефіцієнти перетворення (табл. 15.5), на які домножуються фактичні звітні доходи агропідприємств для отримання суспільних доходів. Випадок із цукром виглядає дещо складнішим, оскільки сільгосппідприємства реалізують цукровий буряк, а світова торгівля відбувається у вигляді цукрусирцю та білого цукру. У зв’ язку з цим використовуються технічні коефіцієнти виходу цукру, щоб перетворити ціни на білий цукор на кордоні на ціну на цукровий буряк (табл. 15.6).

РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТІВ ПЕРЕТВОРЕННЯ ДЛЯ ДОХОДІВ

 

РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТІВ ПЕРЕТВОРЕННЯ  ДЛЯ ДОХОДІВ, ЦУКРОВІ БУРЯКИ

Суспільні витрати на насіння, мінеральні добрива та корми базуються на приватних (фактичних) витратах, скоригованих на вплив тарифних та нетарифних бар’єрів. Тарифи взяті з офіційних даних щодо митних тарифів, а нетарифні обмеження взяті на рівні 2 % адвалорного тарифу (див. Нів’євський та Штрубенхофф, 2006a). Для мінеральних добрив використані коефіцієнти перетворення 0,93 та 0,95 для 2004 та 2005 років відповідно. Для всіх видів насіння, крім ячменю, цукрового буряка та картоплі використано коефіцієнт перетворення 0,98 для обох років (іншими словами тільки припущене нетарифне обмеження 2 % береться до уваги). Для ячменю та цукрового буряка використано коефіцієнти 0,95 та 0,33 для обох років відповідно. Для картоплі використано коефіцієнт перетворення 0,53 для 2004 року та 0,78 — для 2005 року. Для кормів та інкубаційних яєць використовується коефіцієнт 0,95 для обох років.

 

Капітальні вхідні ресурси вимірюються як сума амортизаційних відрахувань (тобто зменшення вартості активів унаслідок старіння та зношення) та втрачений дохід на фінансовий капітал, що міститься у вартості активів. Коефіцієнт перетворення для капітальних витрат (CFC) розраховується як добуток коефіцієнта перетворення капітальних активів (CFA) та коефіцієнта перетворення вітворення капіталу (CFI). CFA припускається на рівні 0,95 на основі дослідження (див. Нів’євський та Штрубенхофф, 2006a) щодо тарифів і нетарифних обмежень на імпорт сільськогосподарських машин та обладнання. Тобто:

 

CFA = 1/(1 + нетар. обмеж. + мито).

 

Коефіцієнт перетворення для коефіцієнта відтворення капіталу (CFI) оцінюється за допомогою відношення приватного (фактичного) та суспільного рівня відсоткових ставок (табл. 15.7).

Таблиця 15.7

СУСПІЛЬНА ОЦІНКА КАПІТАЛУ

 

2004

2005

Розрахунок приватної (IR) відсоткової ставки

 

 

Номінальна IR:

 

 

По кредитах (сер. річна), %

17,8

16,2

ІCЦ (сер. річна), %

9

13,5

Реальна IR (IR(real) = (1 + IR(nominal))/(1 + ІCЦ) – 1):

8,1

2,4


 

2004

2005

 

Суспільна оцінка IR

 

 

 

 

ВВП, млн грн

345 113

424 741

 

Праці, млн грн (1)

274 241

370 636

 

Капітал, млн грн (2) = ВВП – (1)

70 872

54 105

 

Вартість капіталу (4)

1 141 069

1 248 504

 

Середня дохідність, % (5) = (2)/(4)

20,5

12,7

 

Гранична дохідність, % (6) = (2)/ВВп · (5)

4,2

1,5

 

CFA

0,95

0,95

 

CFI

0,52

0,64

 

CFC = CFA · CFI

0,50

0,61

 

 

Приватна реальна відсоткова ставка розраховується за допомогою номінальної відсоткової ставки та рівня інфляції. Суспільна відсоткова ставка розраховується за допомогою макроекономічних даних (ВВП частка доходів на ресурси) на основі припущення, що за умови конкуренції відношення граничної та середньої вартості ресурсу повинні дорівнювати своїм часткам у сукупному доході.

 

Суспільна оцінка вартості землі здійснюється за прикладом Monke and Pearson (1989), (див. попередні розділи) шляхом порівняння прибутків без урахування вартості землі для якомога більшої кількості культур на кожному окремому господарстві і встановлення для кожного окремого господарства суспільної вартості землі на рівні найвищого прибутку без урахування вартості землі. Альтернативним шляхом можна було б використати орендну плату, оскільки в Україні функціонує ринок орендованої землі. Проте цей ринок не є на 100 % у грошовій формі, і регіональні рівні орендної плати не враховуватимуть особливості умов на кожному аграрному підприємстві. Тут робиться припущення, що 100 % землі можна виділити на виробництво найприбутковішої культури, що, звичайно, не враховує вимоги сівозміни. Отже, наші оцінки можуть дещо завищувати вартість землі та занижувати конкурентоспроможність. Але це не впливає суттєво на результати, оскільки частка землі в сукупних виробничих витратах дуже мала.

 

Фактичні витрати на паливо скориговані на два типи викривлень, що впливають на їх суспільну оцінку. Перше викривлення виникає в результаті того, що Україна сплачує за газ значно нижчу ціну від світової унаслідок певних домовленостей з Росією (рис. 15.9). У роботі Павела та Чухай (2006) аргументується, що економічно обґрунтованою буде ціна, котра розраховується як ціна на кордоні з ЄС мінус витрати на транзит від України до ЄС. Відповідно до таких розрахунків ціна на газ мала б становити в середині 2006 року 277 дол. США/тис. куб. м, а не 95 дол. США/тис. куб. м . На цій основі коефіцієнт перерахунку для газу становитиме 2 та 2,5 у 2004 та 2005 роках, відповідно.

Середні імпортні ціни на газ  для України та Німеччини (дол. за тис. м3)

Другим викривленням є результат підписаних меморандумів між урядом України та нафтотрейдерами про поставки палива сільгоспвиробникам за нижчої ціни у 2004 та 2005 рр. відповідно (див. розрахунки в табл. 15.8).

 

 

 

Таблиця 15.8

СУСПІЛЬНА ОЦІНКА ПАЛИВА: ДИЗЕЛЬ ТА БЕНЗИН

 

2004

2005

Кть поставленого палива, тис. т

360

600

Оцінений дискаунт, % (1)

27,6 %

41,7 %

Сукупний попит, тис. т

1870

1870

% палива до сукупного попиту, що постача ється за дискаунтом (2)

19,3 %

32,1 %

 

Частка дизелю в сукупній пропозиції аграрному сектору (3)

70,0 %

70,0 %

 

Співвідношення цін у США до України (4)

1,07

1,00

 

CFC (коефіцієнт перетворення) для палива: (4) + (1) · (2) · (3)

1,11

1,09

 

 

Порівняння цін на бензин  (за тижнями) і цін на сиру нафту

Для електроенергії суспільні витрати припускаються на рівні приватних, що базується на опису ринку електроенергії України в роботі Павела та Полтавця (2006). Україна генерує власну електроенергію і навіть експортує її, а також відсутні різниця між електроенергією сільському господарству та промисловості.

 

Суспільні витрати на працю прирівнюються до фактичних (приватних) витрат. Заробітна плата зростала відповідно до економічного зростання з 2000 року і продовжуватиме зростати в майбутньому. Проте в Україні на ринку праці не існує суттєвих викривлень, що можуть виокремлювати приватні та суспільні заробітні плати. Для інших вхідних ресурсів суспільні витрати припускаються на рівні приватних.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

 

  1. Охарактеризуйте потенціал аграрного сектору України.
  1. Які природні обмежувальні чинники існують у сільському господарстві?
  2. Опишіть механізм використання методу DRC при аналізі конкурентоспроможності українського аграрного сектору.
  1. Які недоліки виникають при використанні методу DRC?
  1. Наведіть умови використання коефіцієнта SCB у моделюванні аграрних ринків.
  1. Охарактеризуйте статус конкурентоспроможності аграрного сектору України.
  2. Проаналізуйте підсумок DRC для сільськогосподарських культур за результатами 2004–2005 рр.
  1. Які особливості емпіричного аналізу конкурентоспроможності з використанням моделі DRC?
  1. Наведіть особливості використання витрат у моделі DRC

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
16.3. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
16.4. ВРІВНОВАЖЕНИЙ РЕАЛЬНИЙ ОБМІННИЙ КУРС В УКРАЇНІ
16.5. ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ НА ЦІНИ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ
Розділ 17. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
17.2. МЕТОДОЛОГІЯ
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki