Posibniki.com.uaФілософіяМетодика викладання економічних дисциплінЧастина 2. 2.3. Виховна функція економічної освіти та її етичні проблеми. Психолого-педагогічний аспект


< Попередня  Змiст  Наступна >

Частина 2. 2.3. Виховна функція економічної освіти та її етичні проблеми. Психолого-педагогічний аспект


В етику сучасного підприємництва входять такі принципи, як «сумніви роблять нас слабкими», «нахабність, ініціатива

94

і сила духу винагороджуються» тощо. Тому можна погодитись з висловом: «Найбільша спокуса для багатих — це залишитись порядною людиною!»

Як відомо, Сократ вважав, що зло — результат того, що хтось не знає про добро. Але мати знання про добро і зло й уміти користуватися цим знанням — не те ж саме, вважав Аристотель. «Люди хибні, маючи такі знання, ігнору ють їх. Люди невтримні роблять це несвідомо. Крім того, знання потрібно вміти застосовувати до конкретних ситуацій. Етичні норми досягаються шляхом виховання, це справа звички».

Як відомо, А. Сміт, який увів в економічну теорію ідею «раціональної економічної людини», вважав, що в основі її поведінки лежить бажання досягти найбільш корисного співвідношення своїх витрат і доходів та отримання прибу тку.

З часів Адама Сміта мало що змінилося. Але все ж таки певні зміни відбулися:

1) з’явилися нові серйозні економічні проблеми;

2) виник образ не тільки особи з хижацькою психологією отримання прибутку, а й образ бізнесмена як порядної людини. Існує такий жахливий термін «облудлива правда». Ще говорять, що найстрашніший ворог той, хто свою кривду нашими словами говорить. У давньому Китаї думка імператора вважалася беззаперечною, і ніхто не смів сумніватися в її правильності; якщо він назве чорне білим, це не повинно ні в кого викликати су мнівів. Не дивно, що в народі широко вживається прислів’я: «Вказуючи на оленя, стверджуйте, що це кінь».

Етимологія цього прислів’я викликає певний інтерес. Після смерті засновника першої централізованої китайської держави Цинь (ІІІ ст. до н. е.) імператора Цинь Шиху ана його престол перейшов до сина Ху Хаю. Фактично ж країною керував перший міністр Чжао Гао, який мав намір захопити престол. Побоюючись, що сановники не послухають його, він вирішив випробувати їх вірність. Для цього Чжао Гао подарував імператору оленя, сказавши, що це кінь. Імператор відповів йому: «Ви помиляєтесь, називаючи оленя конем».

Коли ж спитали сановників, то деякі з них промовчали, інші сказали, що перед ними кінь, а треті — що олень. У подальшому Чжао Гао знищив усіх тих сановників, які назвали оленя оленем. З тих пір вислів: «Вказуючи на оленя, стверджуйте, що це кінь» — став синонімом відкритої брехні, підкріпленої владою, її насильством, а тому й неспростовної.

Надзвичайно важливим чинником є екологічний аспект підприємницьких дій. Індійська мудрість попереджає кожного із

нас: «Тільки тоді, коли останнє дерево буде викорчуване, коли остання ріка буде отруєна, коли остання риба буде зловлена, ви зрозумієте, що гроші неможливо їсти…»

Мені здається, що найстрашнішим гріхом у роботі викладача є намагання виказати себе кращим, ніж ти є насправді. Діти, і взагалі молодь, рано чи пізно зрозу міють, у чому їх скривдили, і ніколи цього вже не забудуть. Тому моя порада: не принижуйте ні себе, ні своїх учнів «облудливою правдою», не обманюйте їх. А коли щось вийшло не так, краще визнайте свою провину. «Можна бути хитрішим за інших, але не можна бути хитрішим за всіх» (Ларошфуко).

У системі економічної культури суспільства активну роль відіграє мораль як складова суспільства, що впливає на економічну свідомість та економічну діяльність кожного суб’єкта підприємницької діяльності та життєдіяльності кожної людини взагалі.

Людина як суб’єкт моральних відносин синтезує всі елементи суспільної системи і суспільної свідомості та творчо відтворює їх у своїй економічній діяльності, що зумовлює резу льтат цієї діяльності. Інформація до роздумів про економічну етику і мораль

Економічна мораль — це поєднання економічних та моральних цінностей, мотивів і стимулів соціуму.

Л.А. Овсянкіна вирізняє такі функції економічної моралі, яка:

1) формує свідоме прагнення діяти відповідно до самостійно поставленої економічної мети;

2) координує дії суб’єктів економічної діяльності;

3) підвищує ефективність роботи підприємства, ку льтуру взаємин у ньому, а також у всьому суспільному просторі;

4) регулює поведінку підприємця за умовами внутрішньої системи її вимог із вимогами та потребами суспільства;

5) відображає систему об’єктивних протиріч в економічних відносинах і виробляє моральні норми, що регулюють ці протиріччя;

6) виражає моральні обов’язки підприємців перед су спільством.

Економічна мораль є також умовою самореалізації людини та її творчої свободи в соціумі. Моральні критерії підприємницької діяльності — це головні ознаки, що характеризують рівень розвитку моралі суб’єктів ринку. Суспільство чекає надійного, компетентного, порядного підприємця, а не тільки високих економічних результатів. Крім того, мораль як складова ку льтури управління є чинником гармонізації індивідуальних та суспіль

96них інтересів, збереження цілісності колективу і регуляції його ефективності.

Цікавий факт. Діти, які очікують, що гроші, відомість і краса зроблять їх щасливими, частіше страждають від депресії, ніж їх однолітки, які менше орієнтуються на багатство та зовнішню привабливість. Таких висновків дійшли спеціалісти Медичного центру імені королеви Єлизавети (Австралія). Вони стверджують, що від депресії страждають навіть чотирирічні малюки, приблизно 20% з яких ризику ють зустрітися з цією хворобою в майбутньому. Рання стурбованість про щастя та про досягнення певних життєвих цілей може свідчити про схильність дітей до депресивних відхилень. !

Важливе завдання економічного виховання та мислення — навчити самоосвіті як основі розвитку економічно розвинутої особистості. Саме навчання протягом усього життя є напрямом і основою самоосвіти людини. Треба вчити молодь самостверджуватись за власний рахунок, орієнтуватись у сучасних соціальноекономічних ситуаціях, виробляти позитивні і творчі установки. Економічне виховання і навчання повинні проростати в кожній дитині, і чим старша людина, тим більше вона повинна знати й умі ти.

Акмеологи (акмос — вершина, логос — слово) як спеціалісти з розвитку людини початком людини суспільної (homo sociologicus) вважають її виховання і освіту. Російський соціолог Кара-Мурза вводить таке поняття, як «ядро моральності» людини або «соціальне тіло особистості». Соціологи-акмеологи вважають, що зміни, які відбулися в Україні за останні десятиріччя, стали надто вагомими, щоб не звертати на них ува гу. Бо, як вважають філософи (Ф. Ніцше), дорожче за все люди розплачуються за те, що нехтують банальними істинами. !

Проблема взаємодії виховання і освіти дуже цікава і актуальна. Вона пов’язана з особливостями національної культури, менталітету і дискурсу як її складових, а також економіки країни. Наша наповнена протиріччями заплутана дійсність створює проблему для світосприйняття як школяра і сту дента, так і дорослої людини. Торкнемося цієї проблеми на прикладі поняття про власність і багатство. Існує думка, що більшовики не впорались із почуттям власності. Справді, поняття «власність» як перший елемент економічного мислення з’являється у людини майже з 6 років, як «моє» та «чуже».

У нашому суспільстві поширюються і «молодіють» дитяче шахрайство і крадіжки. Як ви гадаєте, чому?

97Точно відомо, що автомобільний магнат міліардер Генрі Форд в юності промишляв дрібним шахрайством. Він та його друзі відловлювали дрібних пташок, розмальовували їхнє пір’я і реалізовували «жар-птиць» заможнім любителям екзотики за ціною рідкісних заморських пташок. Іноді говорять, що не потрібно змішувати поняття багатства і моралі. На нашу ж думку, необхідно професійно займатись розвитком економічного мислення і етичних норм економічної поведінки. Можливо, слід доводити, що треба навчитись поважати чесне багатство, бо чим більше багатих людей, тим менше бідних, і якщо ти такий розу мний, то чому ж бідний? З другого боку, не можна, щоб процвітали зухвалість та сила, щоб процвітав девіз «Гербалайфа» «Нам за скромность не платят!» або лозунг «Заздрість як рушійна сила прогресу».

Радимо прочитати!

Східний і західний стиль економічного виховання майбутніх багатіїв успішно поєднався в серії книг «Богатый папа, Бедный папа», яку створили Роберт Т. Кіосакі та Шарон Т. Летчер.

Схід. Японське економічне виховання. К. Норткоу т Паркінсон, вивчаючи японське економічне чудо, виокремлює такі секрети японського успіху: дух авантюризму, патріотизму та готовності йти на ризик; дух конкуренції; дух інновацій, що підтримуються урядом; найвища якість як результат руху за відсутність недоліків; доктрина, що була проголошена ще Конфуцієм, — відсутність «недоліків означає бездоганне виконання будь-якої роботи» тощо. Інформація до роздумів про особливості економічного виховання в інших країнах

З погляду економічного мислення та економічної поведінки японців (а їх рівень економічного виховання й поведінки, напевно, не викликає ні в кого су мніву) треба звернути увагу на національну схильність японців до заощадження. Взагалі, японці за своєю природою дуже економні. Вони люблять економити і робити заощадження. Це їх внутрішня потреба і частина японської етики: скромне життя і відданість своєму покликанню. Японські робітники двічі на рік отримують премії, які і є основним джерелом заощаджень. Власники фірм намагаються, щоб на заощадження пішло якомога більше грошей з особистих доходів, а ці суми вони повертають у бізнес. Це є одним із основних джерел заощаджень в Японії.

Японці роблять заощадження через цілу низку причин: на випадок хвороби або несподіваних обставин, на освіту дітей, на ку

98півлю землі або будинку й на витрати після виходу на пенсію, бо їх дуже непокоїть пенсійний вік. Це занепокоєння зумовлено бажанням бути впевненим у своїх силах. Люди в більшості інших країн намагаються збільшити свої витрати і пожити задля свого задоволення при збільшенні доходів. Зверніть увагу, що для японців підвищення доходів, як правило, не викликає зміни способу життя.

Паркінсон опису є такий цікавий випадок. Якийсь англійський бізнесмен, подорожуючи Японією в купе першого класу, побачив, як літній японець, що сидить попереду, зашивав сидіння. Бізнесмен подумав, що це залізничник, але, подивившись на портфель японця, зрозумів, що він є керуючим директором дуже відомої компанії. Бізнесмен був ще більше здивований і спитав японця, що він робить. Той відповів: «Сидіння розірване і я його зашиваю». «Але це ж не є вашою справою», — сказав іноземець. «Чому ж? Залізниця є національною власністю, а національна власність — це і моя власність. Хіба я не повинен про неї дбати?» — відповів японський джентльмен. (Коли ми навчимося такому ставленню до національної власності, можливо, почнемо жити як японці.)

В Японії немає фетишу споживання. Японці живуть скромно, але красиво. Вони ненавидять екстравагантність, вони впевнені, що їх особисте й національне багатство залежить від бережливості та чесного виконання роботи.

Але японці дуже велику увагу приділяють навчанню технологічних інновацій. У них навіть розроблені спеціальні навчальні програми, які можна умовно поділити на два види: а) навчання в процесі роботи; б) навчання крім роботи.

В японців є термін «сот зян кай», тобто «суспільство двох бамбукових тростин». Це — чудова метафора для порівняння єдності між японським менеджментом і працею. Менеджмент і працю можна уя вити у вигляді двох бамбукових тростин, які тільки-но почали рости, їм необхідно допомагати один одному вирости у високий бамбук, який, коли прийде час, перетвориться у ліс.

Відомо, що японки ніколи не викидають шкірку від апельсинів, вони висушують її, потім складають у торбинку з тканини і, коли приймають ванну, використову ють її для масажу рук і ніг. (Чому ми так не робимо?) Улюблений сімейний журнал в Японії називається «Томатне насіннячко». Фермер ніколи не з’їсть томат, який він хоче використати для насіння майбутнього року. Це томатне насіннячко пізніше дасть йому сотні томатів. Крім того, це необхідний резерв на майбутнє.

99Таким чином, соціальна свідомість кожного японця і дух співробітництва надають велику допомогу розвиткові економіки країни. Для виховання економічної поведінки в нашій країні, можливо, буде корисним ознайомитись з особливостями групового духу японців. Фірма, яка працює як одна команда, виховує такі якості, як взаємна довіра, гармонія і повна підтримка у розв’я занні завдань, що стоять перед групою, індивідуальна відповідальність та індивідуальне виконання роботи свідомо затіняються. Метою є покращання роботи групи і підсилення групової солідарності. Найголовніший принцип — не зациклюватись на принципі, а досягати погодження. Усе підкорено цій меті.

Сполучені Штати Америки. Прикладами американської економічної культури нашого читача не здивуєш. Мені тільки хотілося б навести штрихи до психологічного портрета та порад Бенджаміна Франкліна, якого самі американці вважають «керманичем капіталізму».

Ще молодим Б. Франклін склав перелік чеснот, які він вирішив виховати в собі. Ось вони: стриманість в їжі і питті; небагатослівність; акуратність; обов’язковість виконання того, що вирішено або обіцяно; економність; працелюбність; чесність; справедливість і поміркованість; аку ратність в одязі і в житлі; спокій або вміння не хвилюватися через дрібниці; скромність тощо.

У Парижі Б. Франклін був уражений неекономним використанням свічок. Із цього приводу він написав «Економічний проект», де він підрахував, скільки б зекономили парижани на свічках, якби вони не лінувалися вставати зі світанком. Це він написав: «Якщо ви навчитеся витрачати менше, ніж становлять ваші доходи, ви оволодієте філософським каменем!» . Це він любив повторювати: «гроші породжують гроші»; треба «берегти час — це тканина, з якої зроблене наше життя»; «той, хто купує непотрібне, скоро продасть необхідне» тощо. Так, він був «великим економом»!І ще замислитесь над такими двома порадами Б. Франкліна. ? Нехай чесність буде диханням вашої душі, і ніколи не забувайте залишити пенс, коли будуть підраховані й сплачені всі ваші видатки. І ви досягнете щастя, і незалежність буде вашим щитом і вашим захистом, вашим шоломом і короною! Справді, стільки важливих речей за таку скромну плату! ? У природі грошей нема нічого, що могло б дати людині щастя.

100

Якщо ви бажаєте подивитися на портрет Б. Франкліна, погляньте на долар.

Взагалі, час іде, і американська дійсність висуває нових багатіїв. Найбагатша людина у світі — Біл Гейтс — «людина-успіх». Почитайте статтю Н. Яворської «Зачем миллиардеры выгоняют своих детей на улицу».

Практичність німців має творчий характер. І це виявилось навіть у тому, що коли вони перейшли на євробанкноти, то старі гроші вони переробили для виготовлення метилового спирту.

Цікавий факт! У Туреччині християни та мусульмани завжди жили дружньо. Деякі християни переходили в мусульманство з економічних причин: у мусульман була краща податкова система і система різних пільг.

Схід пристосовує людину до природи, захід пристосовує природу до людини. Я завжди замислююсь, чому в японців навчання й виховання позначається одним ієрогліфом? Справа в тому, що в них інше виховання. До речі, Конфу цій не розрізняв виховання й навчання. А яка ваша думка з цього приводу?

РОЗДІЛ 3


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
3.2. Розвиток економічного мислення та поведінки як мета економічного навчання
Частина 2. 3.2. Розвиток економічного мислення та поведінки як мета економічного навчання
3.3. Визначення критеріїв рівня сформованості економічного мислення
3.4. Методичні шляхи розвитку економічного мислення
3.5. Етична сторона підприємницької діяльності
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki