Posibniki.com.ua Банківська справа Банківський нагляд 7.5. Видача Національним банком розпоряджень


< Попередня  Змiст  Наступна >

7.5. Видача Національним банком розпоряджень


Відповідно до ст. 73 Закону «Про банки і банківську діяльність» Національний банк може видати розпорядження, за яким до відома окремого банку доводиться зміст заходу впливу, що застосовується за виявлені порушення чи недоліки в діяльності банку, з посиланням на банківське законодавство чи нормативноправові акти Національного банку, і яке є обов’язковим для виконання. Розпорядження видається у формі постанови Правління Національного банку, рішення Комісії Національного банку або Комісії Національного банку при територіальному управлінні, а також у формі постанови за справою про адміністративне правопорушення.

Розпорядження видаються:

1) про зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будьякій іншій формі. Це розпорядження стосується зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будьякій іншій формі. Розпорядження щодо зупинення розподілу капіталу в будьякій іншій формі стосується розподілу прибутку банку, що залишається в розпорядженні банку після сплати податків та обов’язкових платежів. Цей захід впливу Національний банк має застосовувати в таких випадках:

а) до банків, що є недокапіталізованими або порушили норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи норматив адекватності основного капіталу (Н3), або якщо Національний банк визнає, що виплата дивідендів та розподіл капіталу в будьякій формі призведе до порушення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи нормативу адекватності основного капіталу (Н3);

б) до банків, у яких викуп власних акцій призвів/призведе до падіння регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого Національним банком рівня;

в) одночасно з надсиланням листа з вимогою до банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення до часу виконання ним цієї програми;

2) про встановлення для банку підвищених економічних нормативів. Видається Національним банком у формі постанови Правління Національного банку або рішення Комісії Національного банку в частині підвищення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) та (або) нормативу адекватності основного капіталу (Н3), а також нормативів кредитного ризику для банків, що здійснюють операції з високим рівнем ризику;

3) про підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами. У разі здійснення банком окремих операцій з підвищеним рівнем ризику, що можуть загрожувати інтересам кредиторів і вкладників, що підтверджується результатами планової або позапланової інспекційної перевірки, Національний банк може видати таке розпорядження банку щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами, яке полягає в установленні підвищеного розміру відрахувань до резервів (коефіцієнта резервування) під ці активні операції або при розрахунку суми резервів ураховується лише першокласне забезпечення за кредитними операціями банку. Цей захід впливу застосовується до банків, що є добре капіталізованими, достатньо капіталізованими або недокапіталізованими, однак не дотримуються вимог нормативноправових актів Національного банку щодо порядку класифікації активних операцій;

4) про обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику. Таке розпорядження видається у формі рішення Комісії Національного банку або Комісії при територіальному управлінні Національного банку. Розпорядження щодо припинення банківських операцій (пункти 2 — 3 частини першої ст. 47 Закону «Про банки і банківську діяльність») видається іншим юридичним особам (крім банків), що здійснюють ці операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій. Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій при видачі розпорядження визначається за оцінкою (класифікацією) активів відповідно до нормативноправових актів Національного банку з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки (планової та позапланової).

Рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій приймається в разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику, а також, якщо подальше їх здійснення є ризиковим і створюватиме загрозу інтересам кредиторів і вкладників, у тому числі в таких випадках:

  • " установлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку;
  • надходжень банку недостатньо для підтримання на потрібному рівні регулятивного капіталу, забезпечення формування резервів під активні операції та покриття збитків банку. За результатами інспекційної перевірки банк має складову рейтингову оцінку надходжень «4» за системою CAMELS;
  • проведення операцій за незареєстрованими Національним банком кореспондентськими рахунками банків;
  • порушення економічних нормативів, установлених Національним банком;
  • " недотримання ліцензійних вимог та спеціальних вимог щодо отримання банками письмового дозволу Національного банку на виконання окремих операцій, що встановлені нормативноправовими актами Національного банку щодо окремих операцій (у тому числі недотримання банком ліцензійних вимог стосовно розміру регулятивного капіталу банку, потрібного для здійснення відповідних операцій);
  • " порушення умов, на підставі яких було надано банківську ліцензію/письмовий дозвіл;
  • недоформування резервів під активні операції банків у необхідному розмірі (відповідно до нормативноправових актів Національного банку);
  • " здійснення без письмового дозволу Національного банку операцій, які вимагають отримання такого письмового дозволу;
  • " недотримання вимог нормативноправових актів Національного банку щодо складання та надання звітності;
  • " надання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативноправовими актами Національного банку, ненадання або несвоєчасне їх надання;
  • " неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;
  • " невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку;
  • " невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;
  • " допущення банком недобросовісної конкуренції щодо здійснення тих чи інших операцій;
  • " недотримання вимог банківського законодавства, нормативноправових актів Національного банку із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
  • У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо зупинення здійснення окремого виду операцій банк:

а) з часу отримання цього рішення втрачає право на здійснення цих операцій на строк, визначений цим рішенням;

б) утрачає право на збільшення обсягу цих операцій (забороняється укладення нових договорів або продовження строку чинних) із часу отримання цього рішення;

в) одночасно забезпечує здійснення операцій згідно з договорами, що укладені ним до дня отримання зазначеного рішення.

Після закінчення строку, на який було зупинено (обмежено) окремі види здійснюваних банком операцій, банк має право відновити здійснення цих операцій у повному обсязі, якщо Національний банк не ухвалив рішення про продовження зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій;

5) про заборону надавання бланкових кредитів видається: недокапіталізованим банкам, що не сформували резерви під кредитні ризики та інші активні операції в достатньому обсязі та мають загальну рейтингову оцінку «3» або «4» за системою CAMELS; значно недокапіталізованим та критично недокапіталізованим банкам;

6) про накладання штрафів на банки. Національний банк має право накладати на банки штрафи в розмірі не більш як 1 % від суми зареєстрованого статутного фонду в разі допущення ними ряду порушень;

7) про заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв). Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, заборонити власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки або нормативноправових актів Національного банку, зокрема таких:

а) наявність прямого чи опосередкованого впливу власника істотної участі на прийняття банком рішень, що призводять до порушення банківського законодавства або до ризикової політики банку, яка загрожує інтересам кредиторів і вкладників;

б) порушено бездоганну ділову репутацію власника істотної участі;

в) за результатами перевірки виявлено, що внесок до статутного капіталу банку сформований не за рахунок власних коштів власника істотної участі (підтвердженням цього є, наприклад, висновок про його незадовільний фінансовий стан на дату придбання акцій банку);

г) володіння істотною участю банку або збільшення розміру істотної участі до рівня, визначеного ст. 34 Закону «Про банки і банківську діяльність» без письмового дозволу Національного банку;

ґ) Національний банк має право прийняти рішення про заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв), якщо власнику істотної участі (фізичній особі або представнику власника істотної участі — юридичної особи) висунули обвинувачення в учиненні злочину, не встановлено складу злочину з боку цієї особи, однак має місце порушення банківського законодавства, зокрема встановлено наявність впливу з боку цієї особи на проведення ризикової політики банку, що створює загрозу інтересам кредиторів і вкладників банку, або особу визнано винною в учиненні корисливого злочину з призначенням покарання без позбавлення волі;

8) про відсторонення посадової особи банку від посад. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, відстороняти посадову особу банку від посади в разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог банківського законодавства, нормативноправових актів Національного банку. До посадових осіб, яких Національний банк має право відсторонити від посади, належать такі перші керівники банку та керівники філій: "

голова, його заступники та члени ради банку;

" голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;

" головний бухгалтер, його заступники; " керівник філії;

" головний бухгалтер філії.

9) про примусову реорганізацію банку. Приймається рішення в разі істотної загрози платоспроможності банку, тобто банк за рівнем достатності капіталу віднесений до значно недокапіталізованих або критично недокапіталізованих банків та має загальну рейтингову оцінку «4» або «5» за системою CAMELS. Таке рішення приймає Правління Національного банку на підставі обґрунтованих пропозицій Департаменту банківського регулювання та нагляду та підготовлених відповідним територіальним управлінням Національного банку прогнозних розрахунків на останню звітну (місячну) дату після проведення загальних зборів банкуправонаступника або банку, що реорганізовується (у разі його реорганізації шляхом виділення), та розрахунку економічних нормативів і плану реорганізації. Загальні умови реорганізації банку визначаються постановою Правління Національного банку. Рішення про примусову реорганізацію банку приймається в разі наявності достатніх підстав уважати, що внаслідок реорганізації банкправонаступник (та банк, що реорганізовується, — у разі реорганізації шляхом виділення) відповідатиме встановленим нормативноправовими актами Національного банку вимогам щодо економічних нормативів.

Загальні умови реорганізації такі:

" затверджується план реорганізації та призначається правління (рада директорів) банкуправонаступника (крім випадків реорганізації банку шляхом приєднання), яке набуває повноважень після реєстрації банкуправонаступника (змін до статуту банку, що реорганізовується);

" призначається комісія (комісії) для проведення реорганізації та її керівник;

" призначається комісія для проведення інвентаризації активіві зобов’язань, включаючи обліковане на позабалансових рахунках банку, що реорганізовується (за потреби) та її керівник;

" призначається (за потреби) незалежний аудитор, що має сертифікат Національного банку України;

" установлюється кінцевий строк проведення реорганізації.

Одним з найважливіших заходів впливу на етапі вдосконалення та реформування банківської системи є реорганізація та реструктуризація банків. Законом України «Про банки і банківську діяльність» вперше у вітчизняній практиці врегульовано питання реорганізації банків. Досвід показує, що необхідність цих положень назріла давно і що перші процеси реорганізації вітчизняних банків уже відбулися, хоча і за старою законодавчою базою. Чітке врегулювання цих процесів на сучасному етапі розвитку банківської системи України, на наш погляд, сприятиме забезпеченню стабільного фінансового стану комерційних банків та проведенню ефективної політики їх реструктуризації та реорганізації.

За своїм змістом форми реорганізації можуть бути об’єднувальні, розподільчі та реорганізація шляхом перетворення.

До об’єднувальних форм належать злиття та приєднання. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про банки і банківську діяльність», злиття передбачає припинення діяльності двох (або кількох) банків як юридичних осіб і передачу всіх майнових прав і зобов’язань цих банків новоствореному банку. Приєднання передбачає припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передачу всіх його майнових прав і зобов’язань іншому банку на правах філії чи без відкриття філії.

До розподільчих форм реорганізації можна віднести поділ та виділення.

Поділ передбачає припинення діяльності одного банку як юридичної особи і передачу за розподільчим актом у визначених частинах усіх його майнових прав і зобов’язань кільком новоствореним банкам.

Виділення передбачає створення комерційного банку (або кількох банків), якому (яким) за розподільчим актом у відповідних частинах переходять майнові права і зобов’язання банку, котрий реорганізовується.

Для підвищення ефективності роботи великих банків, а також в умовах кризової ситуації може виникнути потреба розділити капітал великих банків, реорганізувати банки через їх поділ, а також виділення (за умови достатності капіталу кожного з банків).

Крім того, реорганізація банку може відбуватися шляхом перетворення, яке передбачає зміну юридичного статусу товариства, у вигляді якого було створено банк. При перетворенні банку з одного виду на інший до новоствореного банку переходять усі майнові права й зобов’язання банку, що реорганізовується.

Підставами для реорганізації банку шляхом перетворення можуть бути: переорієнтація напрямів діяльності, збиткова діяльність окремих філій, необхідність зміни умов капіталізації та управління тощо.

За ініціативою проведення розрізняють реорганізацію примусову, обов’язкову та за власною ініціативою (за рішенням загальних зборів акціонерів банку).

Залежно від конкретного стану банківської системи, на нашу думку, слід розробити механізм і форми реорганізації, визначити ступінь втручанняуцейпроцес держави йНаціонального банку України.

Варто зазначити, що різні форми реорганізації можуть бути застосовані не тільки щодо проблемних банків, а й до будьяких, що функціонують нормально. У процесі реорганізації банк може розв’язувати такі типові проблеми:

  • " зміна організаційної структури (відкриття відокремлених відділень, у тому числі філій, скорочення й ліквідація частини підрозділів, зміна, оновлення складу та чисельності працівників і керівників);
  • " зміна складу учасників, а також організаційноправової форми; " входження до тих чи інших банківських груп;
  • " зміна існуючих бізнеспроцесів, технологічного процесу обслуговування клієнтів, менеджменту в цілому.

Щодо банків, які перебувають у стані фінансової скрути, передбачається проведення примусової реорганізації за ініціативи Національного банку України (або Верховної Ради України, якщо реорганізовуються державні банки). У такому разі Національний банк надсилає їм листпопередження з вимогою провести реорганізацію. Якщо банк не виконає цієї вимоги протягом визначеного періоду, НБУ може ухвалити рішення про його ліквідацію.

Технологічна схема примусової реорганізації має такий вигляд: "

  • до банку надходить листпопередження від НБУ;
  • " банк упродовж десяти днів від дати отримання листа попередження надсилає НБУ листзобов’язання з поясненням причин погіршення свого фінансового стану і поданням розроблених ним конкретних заходів щодо реорганізації;
  • " банк подає НБУ звіт про виконання вимог щодо реорганізації.

У разі невиконання банком вимоги щодо реорганізації Національний банк України приймає рішення про його ліквідацію.

Форми і процедури реорганізації можуть бути різними, однак за всіх її форм експертне оцінювання можливих фінансових результатів цього процесу має бути покладене на Національний банк України.

Реорганізація (злиття та поглинання) банків протягом останніх десятиліть є важливим інструментом перетворень у банківському секторі багатьох країн. Вона дала змогу банківським установам рухатися разом з клієнтами на нові ринки та оновлювати застарілі види послуг. У цілому злиття обходяться значно дешевше, ніж створення нових банків чи відкриття філій, а тому і керівництво банків, і акціонери віддають перевагу саме їм.

До основних чинників, що визначають необхідність і доцільність злиття комерційних банків, можна віднести:

  • " одержання додаткових прибутків і підвищення рентабельності банківського капіталу; " вихід на нові ринки;
  • " підвищення рівня капіталізації;
  • " збільшення частки банку на ринку кредитів, депозитів чи інших видів банківських послуг;
  • " зниження рівня витрат і собівартості банківських послуг; " зниження рівнів фінансових і нефінансових ризиків;
  • посилення конкуренції тощо.

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
7.7. Вимоги до програми санації банку
7.8. Ліквідація банків
7.9. Особливості відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку
7.2. Використання такого заходу впливу, як письмове застереження; 7.3. Укладення письмової угоди з банком
Розділ 7 ЗАХОДИ ВПЛИВУ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО БАНКІВ ЗА ПОРУШЕННЯ БАНКІВСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА 7.1. Заходи впливу та організація їх застосування
Система оцінювання ризиків: СТРАТЕГІЧНИЙ РИЗИК
Система оцінювання ризиків: ЮРИДИЧНИЙ РИЗИК
Система оцінювання ризиків: РИЗИК РЕПУТАЦІЇ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)