Posibniki.com.uaФінансиВалютне регулювання та контроль3.2. Валютний ринок та його структура


< Попередня  Змiст  Наступна >

3.2. Валютний ринок та його структура


 

СТРУКТУРА ВАЛЮТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ

 

Валютний ринок будь-якої країни має певні етапи сво-го розвитку. Структура валютного ринку України також зазнала значних змін. Сьогоднішній стан валютного ринку України ви-значається поступовою лібералізацією функціонування ринку, пер-шим кроком якої стало продовження роботи торгової сесії поку-пки та продажу основних валют.

 

Валютний ринок як економічна категорія відображає су-купність відносин щодо здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, інших валют і цінностей.

 

Важливим кроком у розвитку національного ринку став дозвіл НБУ для банків укладати форвардні валютні контракти на між-банківському ринку та перегляд лімітів відкритих валютних по-зицій. Крім того, банки здобули право здійснювати операції на міжнародних валютних ринках за рахунок власної іноземної ва-люти та валюти, придбаної за гривню на міжбанківському ринку.

 

Міжнародний валютний ринок це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою за межами України між субєктами ринку та іноземними контрагентами, які за до-рученням і за рахунок субєктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за межами України.

 

Нині в Україні працюють лише два сегменти валютного рин-ку — міжбанківський валютний ринок та готівковий. Діяльність Української міжбанківської валютної біржі тимчасово припинено (з березня 1999) у зв’язку з посиленням системи валютного регу-лювання, зокрема забороною здійснення спекулятивних операцій комерційними банками. До 1999 року валютний ринок України був представлений трьома сегментами: біржовим ринком, між-банківським та готівковим (рис. 3.3). Зараз частка міжбанківсько-го валютного ринку становить близько 95%, а готівкового, відпо-відно, 5%.

Структура валютного ринку України (до березня 1999 року)

 

Готівковий ринок обслуговує готівковий обіг, суб’єктами яко-го є фізичні та юридичні особи, які купують та продають валюту в обмінних пунктах1. На готівковому валютному ринку України працюють банківські обмінні пункти та обмінні пункти, що пра-цюють за агентськими угодами.

 

Переважний обсяг операцій із готівковою іноземною валютою комерційні банки здійснюють через свої обмінні пункти. Це мо-жна пояснити низкою причин. Зокрема, це пов’язано зі скасуван-ням сплати 1% від суми операцій до Пенсійного фонду, скасу-ванням обов’язкового дотримання максимального 5% відхилення від офіційного курсу НБУ та 10% різниці між курсами купівлі та продажу іноземної валюти при формуванні курсу обміну.

 

Як видно з рис. 3.4, переважна частка операцій з іноземною валютою здійснюється у доларах Сполучених Штатів. Проте на-голосимо постійне зростання операцій, що здійснюються в євро. Це можна пояснити введенням готівкового євро від початку 2002 ро-ку, а також збільшенням укладання частки контрактів у євро, особливо з країнами єврозони. Причиною змін у структурі обся-гів обігу іноземної валюти на ринку також стало рішення НБУ щодо диверсифікації валютних резервів.

Структура обсягів операцій на міжбанківському та готівко-вому валютному ринку за видами іноземних валют

 

Головною причиною зменшення попиту на долари США стало зниження його курсу та складність здійснення прогнозів щодо подальшої поведінки курсу. Ці події не справили визначального впливу на стан валютного ринку України через його незначну ін-тегрованість до міжнародних фінансових ринків. Відносна стабі-льність на валютному ринку України зумовлювалася у першу чергу загальною економічною ситуацією в країні.

 

ФУНКЦІОНУВАННЯ ВАЛЮТНОЇ БІРЖІ УКРАЇНИ

 

Першим сегментом національного валютного ринку була валютна біржа. Спершу вона функціонувала як структурний під-розділ НБУ, згідно з Постановою Верховної Ради України «Про структуру центрального апарату Національного банку України» від 06.04.1992 року № 2244—ХІІ. Проте вже за рік валютна біржа стала самостійною структурою. Постановою правління «Про Укра-їнську міжбанківську валютну біржу» НБУ від 08.07.1993 року №50, було визначено основні засади функціонування валютного біржового ринку в Україні.

 

Цим документом було передбачено створення Української міжбанківської валютної біржі (УМВБ) як постійного центру з проведення на території України операцій з купівлі та продажу іноземної валюти уповноваженими комерційними банками, цінних паперів, номінованих у валюті; намір покласти на біржу під-готовку пропозицій Правління Національного банку України що-до встановлення єдиного валютного курсу, чинного в Україні, та функції контролю, встановлені Національним банком України від-повідно до правил валютного регулювання. Крім того, було вста-новлено, що Міжбанківська валютна біржа як самоврядна органі-зація є правонаступницею Валютної біржі Національного банку, яка не займається комерційною діяльністю і не має на меті отри-мання прибутку. УМВБ була заснована 40 банками як акціонерне товариство закритого типу.

 

До затвердження власних правил біржової торгівлі УМВБ у своїй діяльності було дозволено керуватися документами, що рег-ламентують роботу Валютної біржі Національного банку Украї-ни. Обмін та документообіг на УМВБ було організовано відповід-но до Правил ведення бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, планом рахунків бухгалтерського обліку та іншими нормативними документами і вказівками Наці-онального банку України. УМВБ має складати щоденний баланс, подавати Національному банку України квартальні та річні звіти, а також звіт за результатом торгів не пізніше як за 4 години по їх завершенні. У розпорядженні УМВБ та її членів залишалися ра-хунки в операційному управлінні Національного банку України та клірингових банках біржі. Для проведення операцій Біржа та її члени можуть відкривати кореспондентські рахунки у вітчизня-них та іноземних банках.

 

Зі створенням Міжбанківської валютної біржі суб’єктами ва-лютного ринку України є:

 

— Національний банк України, який встановлює порядок і правила проведення операцій з іноземною валютою на терито-рії України — уживає заходів щодо стабілізації національної валюти;

 

— комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України (уповноважені бан-ки), які здійснюють операції з купівлі та продажу іноземних валют на біржі для своїх клієнтів;

 

— Українська міжбанківська валютна біржа, яка забезпечує організацію роботи з проведення операцій уповноваженими бан-ками з купівлі та продажу іноземної валюти та вносить пропози-ції Національному банку України щодо встановлення курсу наці-ональної валюти відносно іноземних валют.

 

У листопаді 1993 року діяльність УМВБ було призупинено у зв’язку з Указом Президента України «Про додаткові заходи що-до удосконалення валютного регулювання» від 02.11.1993 року. Цей документ передбачав, що встановлення офіційного валютно-го курсу українського карбованця до долара США, російського рубля та інших іноземних валют визначає Національний банк України за погодженням з Кабінетом Міністрів України через крос-курси на підставі даних Міністерства економіки і Міністер-ства статистики про цінові співвідношення продукції (товарів, послуг) і з урахуванням стану платіжного балансу.

 

Проте вже у березні 1994 року УМВБ відновила свою діяль-ність і почала проводити валютні аукціони. Регламент проведен-ня валютних аукціонів визначався документом НБУ «Тимчасові правила проведення валютних аукціонів Національного банку України» від 3.03.1994 року № 7-94. Зокрема, у документі зазна-чалося, що рішення стосовно дати й місця проведення аукціону, обсягу валютних коштів, які виставляються на продаж, приймає Голова Правління Національного банку України або його заступ-ник. За початковий беруть курс, зафіксований на попередньому аукціоні. Загальне керівництво й відповідальність за проведення аукціонів покладається на Аукціонний Комітет, склад якого ви-значається НБУ й затверджується Головою Правління НБУ. Єди-ним продавцем валютних коштів на аукціонах для всіх покупців виступає Національний банк України. Проведення аукціону та встановлення курсу продажу іноземних валют до грошової оди-ниці, що діє в Україні, здійснює курсовий маклер, призначений Аукціонним комітетом.

 

До участі в аукціонах допускаються всі уповноважені банки. До зали, де відбувається аукціон, допускаються члени Аукціонного Комітету, працівники Національного банку України та Українсь-кої Міжбанківської валютної біржі, які беруть участь в організа-ції та проведенні аукціону, й офіційно зареєстровані ділери бан-ків. Представники преси та інших організацій допускаються лише за погодженням з Аукціонним Комітетом.

 

Валютні аукціони проводили до вересня 1994 року. Від 04.10.1994 року Національним банком України було скасовано порядок викупу вільних коштів клієнтів банків, доведених тим-часовими правилами проведення валютних аукціонів Національ-ного банку України . Продаж вільних коштів клієнтів банків здій-снюється банками безпосередньо на торгах УМВБ згідно з порядком, затвердженим УМВБ.

 

Українська міжбанківська валютна біржа 16.07.1997 року роз-робила «Правила проведення торгів на Валютній секції Україн-ської міжбанківської валютної біржі». Ці Правила торгів визначили порядок проведення біржових торгів і спосіб встановлення поточного курсу іноземних валют до гривні на Валютній секції УМВБ.

 

Право участі в торгах на Валютній секції біржі отримали:

 

  • засновники УМВБ, які мають відповідний дозвіл (ліцензію) Національного банку України;
  • Національний банк України;
  • установи, які є членами Валютної секції біржі.

 

Валютна секція УМВБ має право проводити такі операції:

  1. визначати поточний курс іноземної валюти до гривні;
  2. організовувати торги з купівлі та продажу іноземної валюти;
  3. реєструвати угоди з купівлі та продажу іноземної валюти між членами валютної секції.

 

За проведення операцій УМВБ утримує з членів валютної се-кції комісійну винагороду. Суму комісійної винагороди вказують у біржовому свідоцтві. Розмір комісійної винагороди встановлюється рішенням Біржового Комітету. Члени валютної секції, які є продавцями іноземної валюти, сплачують комісійну винагороду в гривні, покупці іноземної валюти — в іноземній валюті.

 

Біржа є організатором біржового торгового процесу. До пов-новажень УМВБ належать:

 

— визначення учасників згідно з правилами та положеннями УМВБ;

— визначення предмета торгівлі — біржового товару1, час та місце проведення торгів;

— визначення технології проведення торгів;

— визначення порядку укладання й оформлення угод купів-лі/продажу, порядок розрахунків за ними;

— ведення обліку укладених угод та зобов’язань учасників за ними;

— надання учасникам звітних документів за укладеними уго-дами та зобов’язаннями за ними;

— визначення заходів з управління ризиками, що можуть ви-никати на Біржовому ринку.

 

Укладання угод на УМВБ від імені учасника здійснює трей-дер, який уповноважений укладати угоди на торгах за доручен-ням учасника і не має права працювати від свого імені, і який пройшов акредитацію згідно з правилами та положеннями біржі. Допуск трейдера до торгів та його ідентифікація на торгах відбу-ваються за його ідентифікатором . Заявку на торги може подавати трейдер від імені учасника та за його рахунок, а також від імені учасника і за рахунок клієнта. Процедура реєстрації клієнта по-лягає в наданні на біржу реєстраційної карти клієнта.

 

До зали торгів допускаються:

 

- безпосередні учасники торгів — трейдери, які мають право на укладання угод у залі торгів;

 

- члени Біржового Комітету, Ради директорів біржі; 

 

- уповноважені співробітники УМВБ, які відповідають за проведення торгів (біржовий реєстратор, біржовий наглядач, ма-клер та інші);

 

- представники НБУ, ДКЦПФР, Міністерства фінансів та інші особи за погодженням з Радою директорів УМВБ (представники за-собів масової інформації, а також постійні та разові відвідувачі).

 

На підставі заявок-доручень учасник/трейдер формує клієнт-ські заявки для участі в торгах. Упродовж торгової сесії клієнтсь-кі заявки мають подаватися трейдером у першу чергу. Види тор-гів на міжбанківській валютній біржі унаочнює рис. 3.5.

Види торгів на міжбанківській валютній біржі

 

Технологія безперервного подвійного аукціону передбачає термінове повне або часткове виконання заявки після її подання, за наявності в торговому просторі однієї або кількох зустрічних за-явок, що збігаються з нею за ціною. Якщо нова заявка, яка вини-кла в результаті виставлення або коригування попередньої заявки у бік підвищення конкурентності, перетинається за ціною з най-кращою із протилежних заявок, одразу укладається угода, яка дорівнює за обсягом найменшому обсягу з цих двох заявок. Уго-да здійснюється за ціною раніше поданої заявки.

 

Під час торгової сесії першими виконуються заявки згідно з:

1) пріоритетом ціни заявки.

Заявки на купівлю виконуються в порядку зменшення заявле-них цін. Заявки на продаж — у порядку збільшення заявлених цін. Усі заявки виконуються за ціною заявки, що була введена раніше зустрічної заявки;

2) пріоритетом часу.

За рівності заявлених цін першою чергою виконуються заяв-ки, що були подані раніше;

3) пріоритетом обсягу.

За рівності всіх названих вище умов першою чергою викону-ються заявки з найбільшим обсягом.

 

За технологією одностороннього аукціону в торгах бере участь один учасник-продавець та кілька учасників-покупців. Формою проведення аукціону є голосові торги. Під час проведення одно-стороннього аукціону ціна підвищується за пропозиціями покуп-ців. Збільшення покупцями ціни може відбуватися лише у розмі-рах, кратних кроку аукціону. Зниження ціни нижче за початкову (згідно з бюлетенем) може відбутися за рішенням продавця, яке оформлюється за встановленим зразком та оголошується ведучим під час ведення аукціону. Зниження ціни не нижче за початкову (згідно з бюлетенем) покладається на ведучого аукціону.

 

За технологією фіксингу в торгах беруть участь учасники бір-жового ринку — продавці та покупці через своїх уповноважених осіб — трейдерів, які діють на підставі доручення встановленого зразка. Фіксингом називається момент, коли сукупні обсяги за-явок на продаж та купівлю збігаються. Форма проведення торгів — голосова. Всі учасники можуть подавати заявки як на купівлю, так і на продаж. Усі заявки на продаж/купівлю задовольняються за єдиною ціною, яка сформувалася на момент фіксингу. За цією технологією від початку здійснюють накопичення заявок за від-повідним активом.


За технологією «обговорення умов» можуть укладати угоди учасники, які працюють з ЕРТ та ВЕРТ1. Ця технологія є анало-гом дилінгу.

 

Режим «обговорення умов» угоди дає змогу:

 

  • подавати як «адресні» заявки, так і «безадресні» («безадресна» заявка поступає в загальну чергу заявок відповідно на купівлю чи на продаж і доступна всім трейдерам, які працюють з ЕРТ та ВЕРТ; «ад-ресна» заявка доступна лише відповідному учаснику-контрагенту);
  • укладати угоди за ціною, що виходить за цінові ліміти, як-що такі встановлені щодо Товару;
  • «обговорювати» інші параметризовані умови (термін, обсяг тощо) та висувати додаткові умови;
  • подавати кілька односпрямованих заявок від свого імені (чи від імені одного клієнта);

 

  • укладати угоди як без попереднього депонування учасни-

ками необхідних активів, так і без висунення учасниками фінан-сових вимог один одному;

  • проводити розрахунки як самостійно, так і через рахунок Біржі в банку;
  • якщо поданою трейдером «безадресною» заявкою зацікави-лися кілька контрагентів, трейдер має право вибрати контрагента сам незалежно від встановлених пріоритетів.

 

Укладання угод «за домовленістю» передбачає можливість укла-дати угоди учасниками, які працюють у піті2. Цей режим дає змогу:

 

  • укладати угоду безпосередньо між двома учасниками;
  • укладати угоди за ціною, що виходить за цінові ліміти, якщо такі встановлені;
  • «обговорювати» інші параметризовані умови (термін, обсяг тощо);
  • укладати угоди як без попереднього депонування учасни-ками необхідних активів, так і без висунення учасниками фінан-сових вимог один одному;
  • проводити розрахунки як самостійно, так і через рахунок Біржі в банку.

 

МІЖБАНКІВСЬКИЙ ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Структуру міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківсь-кому валютному ринку визначає Національний банк України. Міжбанківський валютний ринок, попри свою назву, формується не тільки з банків. Суб’єктами цього ринку є центральні банки, комерційні, інвестиційні та брокерські фірми і навіть фізичні осо-би. Характерною технічною деталлю цього сегмента валютного ринку є те, що його учасники перебувають в постійному контакті між собою. Це досягається роботою спеціальних функціональних підрозділів, оснащених засобами комп’ютерного зв’язку, наприклад RMDS (Reuters Monitor Dealing Service), що дає їм змогу щосекунди відстежувати курси валют і негайно здійснювати великі (як правило, від 2 до 10 млн дол. США) угоди на підставі телефон-ної домовленості між ділерами за принципом «моє слово — мій вексель», які згодом оформлюють відповідними документами.

 

Тенденції розвитку цього ринку визначають ті його суб’єкти, які можуть собі дозволити постійну активність, тобто готовність у будь-який момент купити чи продати практично необмежену суму валюти за запропонованими ними курсами. Такі учасники ринку називаються маркет -мейкери (market markers), тобто ті, що «роблять ринок», і курси, запропоновані ними, є підґрунтям для власних котировок інших торговців.

 

Початок функціонування міжбанківського валютного ринку України було покладено Постановою Правління Національного банку України «Про заходи щодо лібералізації валютного ринку України » від 16.05.1995 року № 119, якою (з метою виконання заходів, передбачених Програмою економічних реформ Президен-та України у сфері лібералізації й децентралізації внутрішнього валютного ринку України) передбачалося:

 

  1. дозволити здійснювати обов’язковий продаж валютних над-ходжень (у розмірі 40%) та вільних валютних коштів резидентів України як через Українську міжбанківську валютну біржу, так і безпосередньо через уповноважені банки на міжбанківському валютному ринку України;
  1. дозволити резидентам України купувати іноземну валюту як через УМВБ, так і безпосередньо через уповноважені банки України на міжбанківському валютному ринку для забезпечення виконання контрактів за імпортом продукції (робіт, послуг) в Україну з метою здійснення попередньої оплати (авансового пла-тежу) на користь нерезидента;
  1. розширити перелік операцій резидентів, для здійснення яких дозволяється купівля іноземної валюти на валютному ринку України.

 

Суб’єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою винятково у випадках і в порядку, передбачених Правилами торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою НБУ від 10.08.2005 року № 281.

 

Згідно з цими Правилами, суб’єкти ринку мають право здійс-нювати операції з обміну іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та/або на міжнародному валютному рин-ку. Обмін іноземної валюти на міжнародному валютному ринку здійснюється відповідно до правил, чинних на цьому ринку, з ура-хуванням обмежень, встановлених Національним банком України.

 

Субєкти ринку уповноважені банки, уповноважені фі-нансові установи.

 

Суб’єкти валютного ринку мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти за кошти, що їм належать, у межах установлених лімітів (нормативних значень) відкритої валютної позиції та за дорученням і за кошти клієнтів-резидентів, які є суб’єктами господарювання, на підставі договору банківського ра-хунка, який передбачає надання клієнтові комісійних послуг.

 

Суб’єкти ринку укладають між собою та з Національним бан-ком України договори щодо купівлі, продажу іноземної валюти за безготівкові гривні та підтверджують ці договори винятково під час проведення торговельної сесії.

 

Торговельна сесія комплекс організаційно-технічних засо-бів, який уможливлює укладання та підтвердження договорів з купівлі, продажу іноземної валюти та банківських металів згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку впродовж часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління Національного банку України.

 

Порядок проведення торговельної сесії регламентується Правилами проведення Торговельної сесії та здійснення окремих операцій, повязаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів, затверджених постановою НБУ від 10.08.2005 року № 281.

 

Для участі в торговельній сесії банк має подати заявку на участь у торговельній сесії. До заявки включають незадоволені по-треби клієнтів, а також власні потреби щодо купівлі-продажу іно-земної валюти та банківських металів за гривні. Заявка підпису-ється керівником банку (або особою, яка його замінює) та головним бухгалтером (або особою, яка його замінює) і подається до Національного банку України в установлений ним термін. На-ціональний банк України має право змінити термін подання заяв-ки, попередивши про це уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) не пізніше, ніж за два робочі дні до дня запрова-дження відповідних змін. Без отримання підтвердження Націона-льного банку України про прийняття заявки банк (уповноважена фінансова установа) не має права брати участі в торговельній сесії.

 

Уповноважений банк (уповноважена фінансова установа) має право під час торговельної сесії замість зазначеної у заявці опера-ції з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора здійснити ана-логічну операцію з іншою іноземною валютою цієї самої групи Класифікатора, замість зазначеної у Заявці операції з іноземною валютою 2-ї, 3-ї груп Класифікатора здійснити аналогічну опера-цію з іншою іноземною валютою 2-ї або 3-ї групи Класифікатора.

 

Уповноважені банки (уповноважені фінансові установи) мають право здійснювати взаємні розрахунки за операціями з купівлі-продажу іноземних валют та банківських металів за гривні лише за підтвердженими угодами. Підтвердженою вважається угода, за якою обидва її учасники під час торговельної сесії отримали взає-мні підтвердження засобами Системи підтвердження угод на між-банківському валютному ринку України Національного банку України.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
3.4. Регулювання діяльності банків на валютному ринку
РОЗДІЛ 4. РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ ПОТОЧНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ
4.1. Порядок здійснення поточних торговельних операцій
4.2. Організаційно-правові засади зовнішньо економічної діяльності в Україні
4.3. Типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki