< Попередня  Змiст  Наступна >

УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК: ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ


дарювання, показав, що трансформація управлінського облікуі його регулювання повинна проводитися з опорою на культурне середовище (неформальні інститути), в якому розвиваєтьсянаціональна облікова система. Складаючи найважливіший пластдуховної і матеріальної культури, неформальні інститути утворюють систему цінностей суспільства, яка в сукупності з віруваннями, звичаями, ритуалами, стереотипами поведінки, які передаються з покоління в покоління, сприяє специфічній організації будь-якої людської діяльності, включаючи облікову. Зразки поведінки, знімаючи внутрішню напругу національних господарських систем, знижують тривалість і витрати трансакцій, забезпечуючи перевищення корисності отримання товарів,прав, обов’язків над корисністю їх передачі, що призводить додоходу.Інститути формалізовані на рівні держави та інститути регулювання фінансової звітності на міжнародному рівні, утворили вукраїнській практиці формування моделі управлінського облікуінституційні пастки, усунення яких можливе за умови розробкиглобальної концепції національної системи управлінського обліку, розмежування вимог і допущень в методології управлінськогообліку, створення дієвої системи галузевого нагляду за виконанням правил управлінського обліку, активізації професійного бухгалтерського співтовариства в оцінці і моніторингу дотриманняоблікових правил суб’єктами економіки і забезпечення відкритості екологічних і соціальних звітів.

Реалізація ринкових принципів потребує впровадження новихінноваційних методів управління підприємством, що спричинило необхідність перегляду підходів до формування інформаційної системи на основі якої приймаються управлінські рішення.Ускладнення та різноманітність бізнес процесів кожного підприємства потребують прийняття оперативних та стратегічних рішень, які неможливо прийняти на основі загальної та жорстко регламентованої інформації системи обліку і звітності, що не враховує індивідуальних організаційних та технологічних особливостей конкретних підприємств. Це потребує створення такої інформаційної системи, тобто системи підготовки і обробки данихпро діяльність підприємств, яка б відповідала вимогам управління та надавалась внутрішнім користувачам в процесі прийняттятаких рішень.

На зарубіжних та вітчизняних підприємствах функцію такоїсистеми у наданні інформації для калькулювання собівартостіпродукції, планування, контролю, оцінки та вирішення оперативних завдань, визначення успішності діяльності і перспектив подальшого розвитку підприємства покладено на управлінськийоблік. Історія розвитку управлінського обліку показує що йогостановлення на етапі мануфактурного виробництва як функціяуправління з часом набула розвитку через запровадження системкалькулювання собівартості продукції в самостійну системууправлінської політики підприємства та посилилась роль стратегічного управління в умовах глобальних технологічних змін. Цесприяло значному вдосконаленню існуючої системи управлінського обліку шляхом підвищення якості й продуктивності інформації. Як наслідок, була розроблена і впроваджена в практику система управлінського обліку основана на управлінні за видамидіяльності [1].

Сучасний управлінський облік використовує зовнішню тавнутрішню інформацію, бюджетування, аналіз діяльності підприємства в основу якого покладено управління витратами як шлях

УДК 657Самборський О. В.,к.е.н., доцент, доцент кафедрабухгалтерського обліку,ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

Дослідження проведене в 2003 році та опубліковане в«Managment accaounting quarterly» визначило основні характеристики управлінського обліку:

1. Управління витратами є ключовим питанням в стратегічному управлінні підприємством.

2. Особи які приймають управлінські рішення ідентифікуютьдієвість інформації про витрати.

3. Існують деякі фактори які впливають на якість інформаціїпро витрати. Найбільш розповсюдженими чинниками, які спотворюють собівартість пов’язані з розподілом (30 %) накладнихвитрат, загальними послугами (20 %), і більшою різноманітністюпродукту (19 %).

4. Низький рівень застосування нових інструментів в управлінні витратами. Дослідження показали що приблизно 23—24%як великих, так і малих підприємства послідовні та відносять довищого пріоритету в застосуванні таких основних трьох інструментів - (1) планування ресурсів підприємства (ERP), (2) впровадження бюджетних процедур, і (3) нового програмного забезпечення. Наряду з цим, 15—16 % опитаних використовують в своїйдіяльності такі методи управління витратами як activity-basedcosting (ABC) та управління продажем(CRM).

5. Широке використання традиційних інструментів управлінського обліку. Компанії віддають перевагу використанню кількісних методів (електронні таблиці) і традиційних методів управління вартістю (наприклад, повне поглинання full absorption cos-ting), а також методам оперативного бюджетування [2].

Результати проведеного D. Clinton, L. White дослідження в2012 році за аналогічним принципом показав, в основному, такі жсамі результати. Не дивлячись на це, поліпшення інформації провитрати поки ще не є пріоритетом, навіть у період рецесії, щотриває. Це особливо помітно, якщо врахувати, що всі респонденти є членами IMA які, високо цінують різні механізми підтримкифінансової рішень.

Що стосується осіб які формують і використовують управлінську інформацію то у 2012 найважливішим пріоритетом булоскорочення витрат і фактори, що впливають їх ефективність. Цепідтверджується опитуванням IMA і спеціальною доповіддю вякій відзначено «... найбільш часто підприємства скорочує витрати за рахунок оптимізації процесів і поліпшення продуктивністьпраці» [3].

запровадження кращих стратегій для забезпечення конкурентнихпереваг.

Зростаючі вимоги, складність, зосередженість на зовнішнійфінансовій звітності негативно впливає на функцію управліннябухгалтерами, їх досвід і лідерство в управлінні витратами.Важливість розуміння бухгалтерами — аналітиками постійнихінформаційних змін для потреб управління підприємствомповинно підвищити їх роль і значення [4]. Окрім того зростаєпопит на точності і прозорість калькулювання собівартостів зв’язку з триваючим економічним спадом, але це не вважається шляхом зниження витрат, як це було в 2003 році. Більшість підприємств зосередилися на зниженні витрат шляхомефективності їх використання і підвищення рентабельності виробництва.

Використання великими і малими підприємствами бізнес-аналітики (BI) в 2012 році, має найбільш важливе значення ніж інформаційні сховища в 2003 році, для впровадження і прийняттяуправлінських рішень. Що стосується хмарних технологій, то пронеї ще занадто рано говорити, тому що це нова технологія якаповністю не доведена та недостатньо сприймається користувачами щодо її використання і ефективності [3].

Епоха глобалізації перетворює бухгалтерів з рахівників в ділові партнери. І тому нові функції і нові завдання постають передбухгалтерами в управлінні підприємством. Для успішного ділового партнерства вони повинні постійно удосконалювати своїзнання в різних областях і поліпшити комунікативні навички,щоб ефективно спілкуватися зі своїми внутрішніми і зовнішнімикористувачами на всіх рівнях управління організації.

Література

1. Добровський В. М., Гнилицька Л. В., Коршикова Р. С. Управлінський облік: навчальний посібник / За ред. В. М. Добровський. — К. :КНЕУ, 2008. — 278 с.

2. Ashish Garg, Debashis Ghosh, Chuen Nowacki. Roles and Practices inManagement Accounting Today // Strategic Finance — July, 2003 —Р. 30—35.

3. D. Clinton, Larry R. White The Role of the Management Accountant:2003—2012 // Management Accounting Quarterly. — 2012 , V. 1 4(1). —Р. 40—44.

4. Mohammad Ahid, Ayuba Augustine. The Roles and Responsibilitiesof Management Accountants in the Era of Globalization // Global Journal ofManagement and Business Research — 2012, V. 12 (15). — Р. 43—53


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
НАЛАГОДЖЕННЯ АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ ЯК ТРИЄДИНА ФУНКЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ НЕПРЯМИМИ ВИРОБНИЧИМИ ВИТРАТАМИ: НАЦІОНАЛЬНИЙ І МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki