Posibniki.com.ua Право Державна служба 31. Управління державною службою як діяльність спеціально створених органів державної влади та їх структурних підрозділів


< Попередня  Змiст  Наступна >

31. Управління державною службою як діяльність спеціально створених органів державної влади та їх структурних підрозділів


У процесі формування державної служби й подальшого розвитку її системи актуалізується питання щодо її управління. Його можна розглядати у двох аспектах :

• як організаційну діяльність, що має певний адміністративний зміст і особливий предмет і здійснюється у визначених організаційно-правових формах;

• як діяльність спеціально створених органів державної влади.

Управління державною службою здійснюється з метою проведення єдиної державної кадрової політики, створення гарантій функціонування органів державної влади відповідно до інтересів дер жави на базі визначених Конституцією й законами України принципів, забезпечення діяльності державних службовців у органах державної влади.

Управління державною службою характеризується такими ознаками: ? це — практична діяльність, пов’язана з визначенням основних напрямів розвитку та реального функціонування всіх елементів інституту державної служби; ? це — функція органів державної влади, яка викону ється в певних організаційно-правових формах і реалізується спеціально створеними структурами; ? основною метою управління є забезпечення досягнення цілей, виконання завдань і функцій держави; ? управління ґрунтується на принципах законності, прозорості, підпорядкованості вищим органам державної влади і посадовим особам нижчих за організаційно-правовим статусом органів і

1

Старилов Ю. Н. Служебное право. — М.: БЕК, 1996.

державних службовців, єдності основних вимог, що висуваються до державної служби, стабільності державної служби.

Законодавче забезпечення державної служби включає Конституцію України, Закони України «Про державну службу», «Про боротьбу з корупцією», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», укази і розпорядження Президента

України, акти Кабі нету Міністрів України.

Конституцією України (ст.92) визначено, що основи державної служби визначаються виключно законами України.

Таким чином, управління державною службою здійснюється на підставі та у спосіб, який визначається Конституцією та іншими законами України.

Відповідно до ст. 85 Конституції України до повноважень

Верховної Ради України віднесено, зокрема, (згідно з п.15) призначе ння чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених цією Конституцією.

Так, у межах повноважень Верховна Рада України приймає рішення щодо призначення половини складу Національної ради

України з питань телебачення і радіомовлення (п.20 ст. 85); призначення на посаду та звільнення з посади керівника а парату

Верховної Ради України (п. 35 ст. 85), а також надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України (п. 24 ст. 85).

Таким чином, Верховна Рада України крі м прийняття законів, що регулюють відносини у сфері державної служби, має можливість впливати на кадрові процеси в державних органах.

Президент України відповідно до ст.106 Конституції України підписує закони, прийняті Верховною Радою України, видає укази і розпорядження, які є обов’язковими для виконання на території України, в тому числі й з кад рових питань.

Закон України «Про державну службу» встановлює ієрархічну систему спеціальних органів, які координують роботу та вирішують завдання державної служби, визначені в законодавчих актах, і забезпечують ефективність державної служби.

До системи органів управління державною службою належать:

Координаційна Рада з питань державної служби при Президентові Укр аїни як його консультативно-дорадчий орган;

Кабінет Міністрів України;

Головне управління державної служби України; кадрова служба органу державної влади.

Основними завданнями Координаційної Ради є :

• визначення шляхів, засобів і форм реалізації основних напрямів державної політики у сфері державної служби, об’єднання зусиль державних органів щодо підвищення їх ефективності;

• розгляд проектів реформування системи державної служби та підготовка пропозицій до плану заходів її запровадження, аналізу і можливого коригування дій;

• розгляд проектів законів та інших норма тивно-правових актів з питань державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, кадрового забезпечення державної служби та державних підприємств, установ і організацій;

• аналіз взаємодії центральних та місцевих органів державної виконавчої влади щодо реалізації кадрової політики та з питань державної служби, підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності ціє ї роботи;

• розгляд питань та пропозицій щодо оптимізації та вдосконалення управління державною службою;

• аналіз стану та ефективності використання інтелектуального та управлінського потенціалу держави, розроблення заходів щодо стимулювання праці, посилення правових гарантій, матеріальної та моральної захищеності державних службовців, а також удосконалення адміністративної культури, підвищення відповідальності та запоб ігання проявам корупції серед державних службовців, посилення суспільної довіри до державної служби;

• аналіз стану та розгляд заходів з удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та керівників державних підприємств, установ і організацій, а також проведення наукових досліджень з питань державної служби;

• вивчення та розро блення пропозицій щодо запровадження вітчизняного та міжнародного досвіду з питань державного управління, державної служби, кадрового менеджменту.

Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет

Міністрів України, який у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріальнотехнічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України

1

Указ Президента України «Про підвищення ефективності системи державної служби» від 11 лютого 2000 р. № 208 // Вісник державної служби України. — 2000. — №1.

— С. 15—16.

здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України, у структурі Секретаріату ведення кадрових питань, супроводження проектів нормативно-правових актів з питань державної служби покладено на Департамент кадрового забезпечення та персоналу, який, зокрема, за дорученням Міністра Кабінету Міністрів України готує документи для розгляду питання щодо погодження кандидатур на посади державних службовців, які проходять сп івбесіду перед призначенням на посаду згідно з чинним законодавством.

Для забезпечення проведення єдиної державної політики у сфері державної служби та функціонального управління державною службою в Україні створено центральний орган виконавчої влади — Головне управління державної служби України (Головдержслужба України).

Головне управління державної служби України (Головдержслужба України)

1 є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підконтрольним і підзвітним Президентові України.

Головдержслужба України забезпечує проведення єдиної державної політики у сфері державної служби та функціональне управління державною службою.

У межах своїх повноважень Головдержслужба України організовує виконання актів законодавства України та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Головдержслужба Укра їни узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України і Кабінету Міністрів України.

Основними завданнями Головдержслужби України є: ? участь разом з іншими державними органами у формуванні та проведенні державної політики у сфері дер жавної служби та служби в органах місцевого самоврядування; ? забезпечення функціонального управління державною службою; ? прогнозування і планування потреби державних органів та їх апарату в кадрах;

1

Про Положення про Головне управління державної служби України: Указ Президента України від 2 жовтня 1999 року № 1272/99 (Зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 208/2000 від 11.02.2000, № 473/2000 від 21.03.2000, № 280/2004 від 05.03.2004, № 1375/2004 від 06.11.2004).

? розроблення заходів щодо підвищення ефективності державної служби, координація і контроль за їх виконанням; ? здійснення методичного керівництва проведенням конкурсного відбору, атестації державних службовців та заходів, спрямованих на запобігання проявам корупції серед державних службовців; ? організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців; ? координація роботи центральних і місцевих о рганів виконавчої влади з керівниками державних підприємств, установ, організацій, пов’язаної з їх підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації; ? організація та координація заходів щодо проведення наукових досліджень з питань державної служби; ? участь у проведенні адміністративної реформи; ? проведення функціонального обстеження центральних і місцевих органів виконав чої влади, здійснення на його основі аналізу системи державного управління та підготовка пропозицій щодо підвищення її ефективності; ? участь у здійсненні іншими державними органами контролю за додержанням законодавства про державну службу, визначених законодавством умов реалізації громадянами конституційного права на таку службу; ? забезпечення дотримання єдиних вим ог професійної відповідності кандидатів на заняття посад державних службовців; ? розроблення типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців.

Для реалізації державної політики у сфері державної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. № 842 утворюються управління державної слу жби Головдержслужби України.

Орган державної влади формує склад і затверджує як свій структурний підрозділ кадрову службу та з питань державної служби, яка має таку компетенцію: забезпечує проведення конкурсів на заміщення вакантних посад державної служби, атестацій, проходження державними службовцями випробувань у разі заміщення державних посад державної служби; оформлює рішення державних орг анів, пов’язані з проходженням державними службовцями державної служби, веде особові справи державних службовців, вносить необхідні записи до трудових книжок державних службовців;

консультує державних службовців з питань їхнього правового статусу, дотримання обмежень, пов’язаних із державною службою; аналізує рівень професійної підготовки державних службовців, організує перепідготовку (перекваліфікацію) та підвищення кваліфікації державних службовців.

Органи управління державною службою здебільшого виконують функції державної служби. Водночас, як уже зазначалося, функції державної служби — це, г оловним чином, вплив державної служби на розвиток держави і, як наслідок, забезпечення добробуту суспільства, якому й служить сама держава.

Практично кожний орган чи структурний підрозділ з управління державною службою виконує такі основні завдання:

• обґрунтування пропозицій щодо професійного розвитку персоналу органу;

• втілення на практиці положень законодавчих актів у сфері організації та функ ціонування державної служби;

• аналіз, дослідження та оцінка ефективності діяльності органу та персоналу;

• контроль за реалізацією державної кадрової політики;

• прогнозування й планування розвитку персоналу;

• організаційно-методичне керівництво та координація діяльності, пов’язаної з оцінкою результатів праці службовців, ефективністю та якістю надання пос луг тощо;

• організація та координація навчання персоналу;

• розроблення проектів штатів органів, вимог до посади, посадових інструкцій, методичних вказівок і рекомендацій щодо організації праці персоналу;

• організаційне та методичне керівництво проведення атестації державних службовців;

• ведення реєстрів державних службовців і створення на цій основі інформаційних систем бан ків персоналу для державної служби.

Безпосереднє управління державною службою здійснюють органи державної влади через створені ними кадрові служби, які підпорядковуються керівнику органу і функціонально та методично — Головному управлінню державної служби України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1998 року №2095 призначення на посаду та звільнення з посади керівників кадрових служб центра льних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій здійснюється за наявності висновку Голо

вдержслужби України. У своїй діяльності Головдержслужба керується нормативно-правовою базою з питань державної служби і спирається на повноваження, які визначені Положенням, затвердженим Указом Президента України від 2 жовтня 1999 р. №1272 зі змінами, внесеними Указами Президента України від 11 лютого 2000 р. № 208, від 21 березня 2000 р. № 473, від 5 березня 2004 р. № 280 та від 6 листопа да 2004 р. № 1375.

Для здійснення державної кадрової політики потрібні організаційно-правові утворення, що забезпечують реальне досягнення цілей роботи з персоналом. Програмою кадрового забезпечення державної служби, затвердженою Указом Президента України від 10 листопада 1995 р. № 1035

1 , запроваджені регіональні та галузеві ради з роботи з кадрами. У перспективі саме вони мають готувати пропозиції щодо кандидатур для призначення на посади глав районних адміністрацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів адміністрації області.

Організаційне забезпечення державної кадрової політики неможливе без використання сучасних вітчизняних і зарубіжних методик, включаючи технології ідентифікації працівників за хар актером виконання посадових обов’язків, оцінки ефективності праці, регулярне проведення кадрових моніторингів з метою виявлення стримувальних чинників службового просування, дієвості конкурсної системи, атестації. Механізм організаційного забезпечення передбачає, зокрема, діяльність з формування резерву кадрів та його раціонального використання, розширення джерел формування резерву, визначення вимог щодо кожного типу по сад, попереднє випробування кандидатів як сумісників і стажистів.

Для реалізації державної кадрової політики потрібне сучасне науково-інформаційне забезпечення, що дає змогу вдосконалювати методи роботи з персоналом органів державної влади, розробляти технології прогнозування кадрових процесів. Науковоінформаційне забезпечення державної кадрової роботи потребує також поліпшення статистичного обліку й звітності про склад держа вних службовців, загальних кадрових ресурсів у регіоні, створення банку даних державно-службової інформації та реєстру державних службовців.

1

Указ Президента України «Про Програму кадрового забезпечення державної служби і програму роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій» від 10 листопада 1995 р. № 1035 // Вісник державної служби України. — 1995. — № 3—4.

— С. 7—21.

Раціонально побудована система управління державною службою поряд із суто функціональними має виконати й більш загальні завдання: забезпечити формування таких політичних і правових передумов, що гарантують зворотний зв’язок між державою та громадянами, стимулюють необхідність у постійному вдосконаленні та демократизації державного апарату шляхом його структурної модернізації, заходів, що дозволяють вести активну б оротьбу з корупцією, бюрократизмом і закритістю.

Процес розвитку державної служби виводить на рішення пріоритетного завдання вдосконалення цілісної системи управління державною службою України на основі визначених у Конституції України принципів єдності державної влади (ст.5 Конституції України), поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (ст.6 Конс титуції України) з урахуванням унітарного устрою держави (ст.2 Конституції України).

Становлення та функціонування ефективного управління державною службою неможливо без удосконалення функціонального управління, що забезпечить єдину реалізацію норм права й політики у сфері державної служби на всій території України, в усіх органах державної влади незалежно від рівня управління (центрального або місцевого) та гілки вл ади (законодавчої, виконавчої або судової).

Розроблення концептуальних засад та стратегії єдиної кадрової політики у сфері державної служби на політико-державному рівні має бути зосереджена в Координаційній Раді з питань державної служби при Президентові України.

Для функціонального управління державною службою всіх рівнів наданий спеціальний стату с центрального органу виконавчої влади Головному управлінню державної служби України Указом

Президента України «Про Положення про Головне управління державної служби України» від 2 жовтня 1999 р. № 1272 .

Спеціальний статус забезпечуватиме незалежність від центральних органів виконавчої влади, від політичних угруповань та сприятиме вдосконаленню та посиленню аналітикопрогностичної, інформаційно-статистичної та координаційної діяльності, а також нормативному вдосконаленню форм і методів організаційно-розпорядчої та консультативно-дорадчої діяльності й запровадженню незалежної державної експертизи ефективності державної служби.

1

Указ Президента України «Про Положення про Головне управління державної служби України» від 2 жовтня 1999 р. № 1272 // Вісник державної служби України. —

1999. — № 4. — С. 5—10.

Однією з найважливіших функцій системи управління державною службою є забезпечення в її рамках контролю й нагляду за реалізацією державної політики і відповідного спеціального законодавства. Йдеться перш за все про посилення надвідомчого контролю й нагляду відносно всіх органів державної влади незалежно від того, до якої гілки влади (законодавчої, виконавчої, судової) вони належат ь, та органів місцевого самоврядування. Форми та методи контролю й нагляду можуть бути різними.

Установлення контролю за діяльністю органів державної влади і державних службовців є одночасно принциповою стороною і важливим напрямом розвитку державної служби. Потрібна така система контролю над органами місцевого самоврядування та їх виконавчим персоналом, яка зд атна забезпечити конституційність, чітку законність усіх їхніх дій та актів, не допустити порушення прав і свобод людини та громадянина тощо.

Концептуальних змін потребує характер діяльності структурних підрозділів органів державної влади та місцевого самоврядування з питань державної служби та кадрової роботи. Він має бути переорієнтований з викона ння обліку як головної функції на виконання (як провідної функції) аналізу. До їх компетенції мають бути віднесені такі нові повноваження:

• розроблення структур управління відповідно до типових;

• аналіз ефективності діяльності органу, його структурних підрозділів, професійної діяльності кожного державного службовця;

• прогнозування розвитку персоналу органу, планування кар’єри йо го державних службовців;

• формування професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців та відповідних ним посадових інструкцій;

• організація навчання державних службовців та моніторинг його ефективності;

• простежування планів роботи органу управління з метою виявлення осіб, які позитивно вплинули на ефективність досягнення мети заходу.

Раціонально побудована система управління державною службою має виконув ати і більш загальні завдання, а саме: забезпечити формування таких політичних і правових передумов, що гарантують зворотний зв’язок від громадян, різних інститутів громадянського суспільства до держави, стимулюють необхідність у постійному вдосконаленні та демократизації функціонування державного апарату та державної служби за рахунок структурної модернізації, заходів, які дозво ляють вести активну боротьбу з корупцією, бюрократизмом і закритістю.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Частина 2. 32. Особливості служби в органах місцевого самоврядування
Частина 3. 32. Особливості служби в органах місцевого самоврядування
ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ 33.Загальні вимоги до державних службовців
34.Права та обов’язки державних службовців
35.Гар антії та заохочення державних службовців
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)