попередні періоди потрібно проводити аналіз дебіторської заборгованості.
В умовах сьогодення значна частина Державного бюджетуУкраїни формується за рахунок податку на додану вартість(ПДВ), який є одним з основних та, водночас, найнеоднозначнихподатків. Адже, незважаючи на постійні роз’яснення та коментарі органів Державної податкової служби, все одно виникає багатопитань щодо процедур обліку та адміністрування ПДВ, бюджетного відшкодування, неузгодженості численних законодавчих актів та змін до них тощо.
Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві залежить відобраної форми обліку та організації роботи бухгалтерії, при цьому окрім бухгалтерського фінансового обліку підприємство маєвести ще й облік господарських операцій з метою оподаткування.
Для відображення в обліку податків, у т.ч. ПДВ, планом рахунків передбачено синтетичний рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами», при чому для обліку безпосередньо ПДВ використовують субрахунки 641 «Розрахунки за податками» звідкриттям окремого аналітичного рахунку, 643 «Податкові зобов’язання» та 644 «Податковий кредит». Субрахунки 643 та 644є транзитними. Їх застосовують для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту у випадках здійснення авансових платежів (рахунки 371 і 681 відповідно). Тобто фактичноінформація щодо накопичених сум податкового зобов’язання таподаткового кредиту за звітний період , яка міститься на рахунках 643 і 644 є неповною, оскільки охоплює тільки господарськіоперації, по яких була здійснена попередня оплата.
Таким чином, назви субрахунків 643 «Податкові зобов’язання» та 644 «Податковий кредит» фактично не відповідають їхекономічному змісту. Тому, на нашу думку, було б доцільно змінити назви субрахунків на 643 «Податкові зобов’язання за отриманими авансами» та 644 «Податковий кредит за виданими авансами». На користь висловленої нами позиції свідчить і той факт,що за наявності залишків на кінець звітного періоду на субрахунках 643 та 644 у балансі вони відображаються не як заборгова-
УДК 657Федорченко О. Є.,к.е.н., доцент кафедри облікупідприємницької діяльності,ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
Наступним проблемним питанням, що виникає при відображенні ПДВ у бухгалтерському обліку є те, що правило першоїподії, яке використовується для визначення податкового зобов’язання або податкового кредиту,у бухгалтерському обліку неспівпадає з моментом визнання доходів та витрат згідно П(С)БО.Як свідчить практика, одного правила першої події для виникнення податкового зобов’язання або податкового кредиту не достатньо, оскільки обов’язковою умовою для їх визнання є отримання від контрагентів такого документу, як податкової накладної. Проте, якщо контрагент не надасть податкової накладної,то, незважаючи на виконання правила першої події, права на податковий кредит і податкове зобов’язання у іншого контрагентане буде. Отже, виникають додаткові складнощі при відображеннів обліку ПДВ.
На відміну від загального порядку відображення у бухгалтерському обліку ПДВ, при застосуванні касового методу таких питань не виникає, оскільки податкове зобов’язання виникає у момент отримання грошових коштів за відвантажені товари абонадані послуги. Тому податковий кредит виникає у момент сплати грошових коштів, що значно легше сприймається працівниками бухгалтерії підприємств. Отже, використання касового методуяк основного, для багатьох підприємств полегшило б облік розрахунків за податком на додану вартість.УДК 657Федченко Т. В.,к.е.н., старший викладач кафедрибухгалтерського обліку,Донецький національний університетекономіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
ПОКАЗНИКИ ПРО ГУМАНІТАРНУ ДОПОМОГУЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ ЗВІТНОСТІ
Основи формування соціальної звітності вітчизняних підприємств мають низку проблемних питань щодо організації бухгалтерського обліку відповідних суб’єктів соціально орієнтованогобізнесу як на мікро-, так і на макрорівні.
ність за розрахунками з бюджетом, а як «Інші оборотні активи»та «Інші поточні зобов’язання» відповідно, що також підкреслюєзазначену невідповідність.
Соціальна відповідальність бізнесу — сучасна концепція підприємницької діяльності, яка характеризується добровільнимзобов’язанням підприємства дотримуватися вимог законодавства та потреб зацікавлених сторін у різних сферах, проводититаку політику, приймати такі рішення, розвивати такі напрямки діяльності, які є бажаними з точки зору цілей і цінностей суспільства.
Суб’єктами соціально відповідальної діяльності у сфері економіки є підприємства (організації), а їх відповідальність виявляється через дії конкретних індивідів, які були зумовлені їх належністю до даної організації.
Стейкхолдери (зацікавлені особи, які залежать від товаристваабо можуть впливати на його діяльність), а саме: працівники, акціонери, кредитори, споживачі продукції, ділові партнери, територіальна громада, суспільство є не лише об’єктами (реципієнтами) соціально відповідальних дій підприємств, а й активнимисуб’єктами відносин з бізнесом.
Відповідно до сфери соціальної відповідальності бізнесу пропонуємо виділити основного стейкхолдера, що може впливати надіяльність товариства та може мати бажання отримувати соціальну звітність щодо певних показників.
Мета впливу може полягати у врегулюванні різноманітнихсоціальних заходів держави і бізнесу задля досягнення спільнихрезультатів у межах єдиного соціокультурного простору, длязміцнення стосунків між державним і приватним сектором економіки, а також для зростання довіри суспільства та міжнародноїспільноти до державної влади України.
Першим на згадку приходить Міністерство соціальної політики України, яке дії на підставі Указу Президента України «ПроПоложення про Міністерство соціальної політики України» від06.04.2011 № 389/2011 (Редакція від 28.03.2013, підстава УказПрезидента 164/2013).
Основні завдання Міністерства соціальної політики України,які певним чином стосуються бізнесових структур, — це формування і реалізація державної політики щодо:
• прав громадян на працю, оплату праці, а також щодо нормування та стимулювання праці, професійної кваліфікації робіт іпрофесій (навчання та перепідготовку кадрів), умов праці; регулювання ринку праці, процесів трудової міграції, визначенняправових, економічних та організаційних засад зайнятості населення і його захисту від безробіття; забезпечення рівних прав іможливостей жінок і чоловіків (гендерної рівності);
• надання соціальних послуг сім’ям, які можуть опинитисяабо перебувають у складних життєвих обставинах, людям похилого віку, інвалідам, бездомним особам і безпритульним дітям,дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування;надання адресної соціальної допомоги вразливим верствам населення, у тому числі малозабезпеченим і багатодітним сім’ям;
• гуманітарної допомоги.
Аналіз основних завдань Мінсоцполітики України дозволяє стверджувати, що бізнес структури безпосередньо є об’єктамиуваги даного Міністерства за низкою питань економічної, трудовоїта філантропічної сфери. Отже, ймовірно, саме цей орган виконавчої влади держави може стати ініціатором складання соціальноїзвітності у межах інформаційної сфери відповідальності бізнесу.
Жовтневі зміни Закону України «Про гуманітарну допомогу»(від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV (Із змінами, внесеними згідно із Законами, останній № 5463-VI від 16.10.2012) призвели дорозширення повноважень Мінсоцполітики у лютому 2013 року,що затверджує обов’язковість бухгалтерського обліку та щомісячного складання звітності про гуманітарну допомогу і рух валютних коштів на рахунках її отримувачів.
Мінсоцполітики — здійснює контроль за транспортуванням,отриманням, збереженням, охороною, складуванням, розподілом,цільовим використанням, обліком гуманітарної допомоги, підготовкою відповідної статистичної звітності; забезпечує висвітлення через ЗМІ всіх аспектів своєї діяльності щодо отримання, розподілу та використання гуманітарної допомоги.
Отримувачі гуманітарної допомоги та набувачі гуманітарноїдопомоги (юридичні особи) ведуть бух. облік гуманітарної допомоги, складають відповідну звітність і щомісячно подають доМінсоцполітики (доки не буде використано весь обсяг отриманоїгуманітарної допомоги).
Митними органами України щомісячно складаються звіти завстановленою формою відповідно про митне оформлення вантажів з гуманітарною допомогою, подаються до Мінсоцполітики.
Філіями (територіальними управліннями) НБУ щомісячно складаються звіти про надходження на рахунки в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги коштів в іноземній валюті, подаються до Мінсоцполітики.
Отже певні соціальні показники щодо гуманітарної допомоги можна буде знайти у щомісячних звітах бізнесових структур істатистичній звітності, яку контролює та оприлюднює у засобахмасової інформації Мінсоцполітики.
