Перші кроки переходу підприємств й установ на Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) були зроблені ще на початку 2011 року, що стало початком створення необхідних умов для участі у міжнародному співробітництві, для підвищення інвестиційної привабливості, виходу на міжнародні ринки. Тому питання з практичного застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності є досить актуальним.
Поступово збільшувався обсяг методичних матеріалів з питань переходу на МСФЗ, що були представлені у друкованих виданнях, велика частина в електронному доступі в мережі Інтернет. Можна сказати, що в Україні перехід на МСФЗ був продуманий і досить чітко деталізований. Але спостерігається тенденція
ведення бухгалтерського фінансового обліку на законодавчому рівні. Вважаємо, що податок на прибуток необхідно визначати з балансового прибутку. Оскільки відстрочені податки з податку на прибуток істотно штучно збільшують валюту балансу, пропонуємо відображати їх у балансі лише тих підприємств, які зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами.
Процес переходу підприємства на МСФЗ починається з визначення дати переходу на МСФЗ. У МСФ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» визначається початок першого періоду, за який суб’єкт господарювання подає порівняльну інформацію згідно з МСФЗ у своїй першій фінансовій звітності за МСФЗ. Ця звітність має містити принаймні три звіти про фінансовий стан, два звіти про прибуток і збиток та інший сукупний дохід, два звіти про рух грошових коштів, два звіти про зміни у власному капіталі та відповідні примітки, що включають порівняльну інформацію для всіх поданих звітів [1]. Існує кілька методів підготовки фінансової звітності згідно з МСФЗ, основні:
— ведення паралельного обліку (конверсія) та формування звітності на основі його даних;
— коригування (трансформація) звітності, складеної за П(С)БО.
При виборі методу підготовки фінансової звітності за МСФЗ необхідно врахувати такі фактори:
— подальше використання;
— періодичність складання;
— кваліфікація фахівців;
— тимчасові та фінансові витрати.
Якщо проаналізувати зазначені методи, то варто зазначити, що ведення паралельного обліку є затратнішим, тому що потребує більше часу на підготовку та високого рівня кваліфікації виконавців.
Процес трансформації є досить складним і вимагає професіоналізму від бухгалтерів у сфері МСФЗ, як уже нами неодноразово зазначалося, тому існує потреба в таких кадрах. Єдина методика трансформації фінансової звітності за національними стандартами у звітність за МСФЗ відсутня, це пояснюється специфікою діяльності суб’єкта господарювання, обліковою політикою та особливостями ведення бухгалтерського обліку.
Після визначення дати переходу на МСФЗ потрібно підготувати вступний бухгалтерський баланс за МСФЗ. Варто дотримуватись таких дій:
— визнати всі активи та зобов’язання визнання яких вимагає МСФЗ, включаючи ті, що були не визнані за П(С)БО;
до збільшення звернень бухгалтерів-практиків до зовнішніх аудиторів для переходу підприємств на МСФЗ. Тому все ж таки питання з методичним забезпеченням і підготовкою бухгалтерівпрактиків до переходу на МСФЗ не є вирішеним.
— списати активи і зобов’язання, якщо МСФЗ не дозволяють такого визнання;
— перекласифікувати статті активів, зобов’язань, компонентів капіталу, що були визнані за П(С)БО у відповідності до МСФЗ;
— застосувати вимоги МСФЗ, оцінюючи визнані активи і зобов’язання.
Важливим кроком буде розробка послідовної та єдиної облікової політики відповідно до вимог МСФЗ, що повинна розкривати: принципи, методи, порядок обліку активів і зобов’язань, що повинні відповідати вимогам кожного міжнародного стандарту; новий гнучкий, значно деталізований для формування звітності План рахунків, розроблений з урахуванням міжнародної практики, із використанням чотиризначної системи нумерації; систему документообігу з переліком документів; методологію складання фінансової звітності та інші регламенти [2].
Отже, існує певна необхідність розробки норм, методик і рекомендацій процесу трансформації фінансової звітності згідно з МСФЗ, тому що цей процес є досить трудомістким, що тягне за собою вирішення проблеми з підвищенням кваліфікації бухгалтерів-практиків у сфері застосування МСФЗ.
Таким чином, перехід на МСФЗ у країнах перехідної економіки, зокрема в Україні, дасть можливість залучення іноземних інвесторів і виходу на міжнародні торгові та фінансові ринки.
Література
1. МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності».
2. МСФЗ 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».
3. НП(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Матвійчук І.О., студент ОЕФ, 5 курсу, спеціальність 8.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», Науковий керівник — Бабіч В.В., к.е.н., професор кафедри підприємницької діяльності
